Аналіз результатів дослідження за методикою «аналіз стиля життя» (бостонський тест на Стресостійкість)

Спочатку, для більшої зручності, всі середні показники по всім методикам ми представили у графічному вигляді (Рисунок 1).

 

Рис. 1. Середні значення показників стресостійкості, самооцінки, толерантності до невизначеності, схильності до ризику працівників правоохоронних органів (n=50)

 

Якщо порівняти з максимально можливими значеннями, які можна набрати по зазначеним шкалам то показники працівників правоохоронних органів за методикою «Бостонський тест стресостійкості» знаходяться на рівні норми (норма 11-30 балів); за методикою «Інтегральна самооцінка особистості «Хто я є в цьому світі» спостерігається тенденція к завишенню самооцінки; за методикою «Multiple Stimulus Types Ambiguity Tolerance-1) McLain» толерантність до невизначеності знаходиться на достатньо високому рівні; за методикою «Діагностика ступеню готовності до ризику» результати вказують на високий рівень готовності до ризику.

Для визначення особливостей прояву стресостійкості у працівників правоохоронних органів нами було використано Бостонський тест на стресостійкість «Аналіз стилю життя». Загальна картина отриманих результатів представлена на діаграмі (Рисунок 2).

 

Рис. 2. Рівень стресостійкості працівників правоохоронних органів

 

У більшості працівників правоохоронних органів (ППО) спостерігається середній рівень стресостійкості. Який за шкалою методики вважається нормальним (11-30 балів) - 70% учасників. Це рівень стресостійкості сучасної людини, з помірним напруженням, яка веде активний образ життя. У 14% спостерігається високий рівень стресостійкості який вказує на те що такій людині стрес ні почому. Замислитись про свій образ життя і передивитись ставлення до справ необхідно 16 % учасників, у гіршому випадку є велика вірогідність нервового зриву і розвитку психосоматичних захворювань.

Для більш ретельного аналізу, особливостей прояву стресостійкості у працівників правоохоронних органів (ППО), ми розподілили вибірку на 2 групи з урахуванням стажу роботи: 1 група - стаж роботи більше п’яти років (n=27); 2 група - стаж роботи менше п’яти років (n=23). Ми отримали такі результати (Рисунок 3).

 

Рис.3. Порівняння рівня стресостійкості працівників правоохоронних органів з урахуванням стажу роботи

 

Серед учасників 1 групи в більшості спостерігається середній рівень стресостійкості (70%). Але відсоток перевищує, по цьому рівню, в 2-ій групі (75%). Тобто молоді ППО, з досвідом роботи менше п’яти років - більше стійкі до стресу. Це підтверджує і те що на низькому рівні стресостійкість в другій групі тільки у 4%. На високому рівні знаходиться також, більший відсоток, учасників другої групи (21%).

Ми прослідкували прояв стресостійкості у учасників різного віку. Так ми розподілили учасників на 2 групи: 1 група - учасники віком до 30 років (n=26); 2- група - учасники віком після 30 років (n=24) (Рисунок 4).

Ми можемо зазначити, що в групі молодих працівників - на середньому рівні стресостійкість спостерігається у 80 % і тільки 5% цієї групи мають низький рівень стресостійкості. Тобто молоді учасники більш стійкі до стресу.

 

Рис. 4. Порівняння рівня стресостійкості працівників правоохоронних органів з урахуванням віку

 

Провівши порівняння середніх значень за допомогою t-критерія Стьюдента, значимих відмінностей як за віком, так і за стажем роботи, ми не спостерігаємо. Кореляційних зв’язків між віком і стресостійкістю також не спостерігається. Тобто можна зазначити, що вік і стаж роботи на стресостійкість не впливають.

Наявність кореляційного зв’язку зі знаком «-» між шкалами «Стресостійкість» і «Толерантність до невизначеності» (r= -0,461; p =0,01) (Додаток З) і той факт що шкала «Стресостійкості» має зворотній характер (чим нижче бал тим більше прояв якості), надає нам можливість підтвердити висунуту гіпотезу: «У осіб яким притаманна стресостійкість спостерігається високий рівень толерантності до невизначеності» на рівні p =0,01