Список використаної літератури

ВСТУП

Актуальність теми. У вітчизняній і зарубіжній літературі питання впливу професійної діяльності на людину та її стан одержали досить широке висвітлення. Проте роль цих чинників у розвитку психологічного (професійного) стресу, механізми регуляції цього стану, обґрунтування моделей його вивчення, оцінки і прогнозування стресостійкості до впливу екстремальних факторів у діяльності працівника правоохоронних органів, роль особистісної детермінації досліджувалися лише побіжно.

Актуальність дослідження обумовлена:

· зростаючими вимогами держави і суспільства до ефективності діяльності правоохоронних органів, зокрема органів внутрішніх справ у боротьбі зі злочинністю та охороні правопорядку;

· екстремальним характером професійної діяльності працівників правоохоронних органів, високим рівнем психічних втрат, психічної недієздатності, травматизму в органах внутрішніх справ;

· необхідністю удосконалення системи психопрофілактичної роботи в правоохоронних органах.

У цьому зв'язку особливої значущості у нашому дослідженні набувають питання:

· вивчення методологічних і теоретичних передумов виокремлення стресостійкості в галузі психологічних досліджень, а також аналіз існуючих методологічних підходів щодо розробки цієї проблеми в різних галузях знань;

· дослідження психологічних детермінант, що впливають на процеси психічних втрат і психічної недієздатності серед такої специфічної групи осіб, як працівники правоохоронних органів;

· вивчення загальних і специфічних якостей кандидатів на службу та працівників ОВС;

· теоретичного аналізу і розробки методологічних підходів щодо оптимізації функціонального стану працівників основних видів правоохоронної діяльності з метою нормалізації їх життєдіяльності і підвищення усталеності до стрес-факторів оперативно-службової діяльності.

Мета дослідження полягає в дослідженні стресостійкості у працівників правоохоронних органів.

Основні задачі дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз стресостійкості особистості як наукової категорії, що використовується в межах загальної концепції стресу.

.   Дослідити на емпіричному рівні особливості прояву стресостійкості особистості.

.   Розробити рекомендації щодо профілактики виникнення посттравматичного синдрому, емоційного вигорання і інших психологічних розладів особистості у процесі професійної діяльності працівника правоохоронних органів.

Об’єкт дослідження: стресостійкість особистості.

Предмет дослідження: психологічні чинники розвитку стресостійкісті особистості працівників правоохоронних органів.

Гіпотеза: Уосіб, яким притаманна стресостійкість спостерігається високий рівень толерантності до невизначеності.

Методи дослідження. У процесі теоретичного вивчення проблеми та науково-експериментальної роботи використовувались як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження:

а) теоретичного характеру: аналіз наукової літератури, узагальнення отриманої інформації, системний аналіз та інтерпретація експериментальних даних.

б) емпіричного характеру: експериментальні методи дослідження; діагностичні методи; методи статистичної обробки отриманих результатів дослідження.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання при розробці рекомендацій та програм щодо мінімізації негативних психологічних наслідків діяльності працівників силових структур держави в надзвичайних обставинах, особливих умовах та критичних ситуаціях.

У дослідженні окреслено коло першочергових задач, що потребують свого вирішення в межах питання зниження рівня психічних втрат та психічної недієздатності серед правоохоронців.