Спеціальне розслідування нещасних випадків.

Спеціальному розслідуванню підлягають:

- нещасні випадки із смертельним наслідком;

- групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівни­ками незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров'я;

- випадки смерті на підприємстві;

- випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків.

Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок із смертельним нас­лідком, випадок смерті, а також зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків роботодавець зобов'язаний негайно передати засобами зв'я­зку повідомлення за встановленою формою:

- відповідному територіальному органу Держнаглядохоронпраці;

- відповідному органу прокуратури за місцем виникнення нещасного випад­ку;

- відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду;

- органу, до сфери управління якого належить це підприємство (у разі його відсутності - відповідній місцевій держадміністрації);

- відповідній установі санітарно-епідеміологічної служби у разі виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь);

- профспілковій організації, членом якої є потерпілий;

- відповідному органу з питань захисту населення і території від надзвичай­них ситуацій та іншим органам.

Зазначені органи та організації повідомляють про нещасний випадок свої вищестоящі органи та організації згідно з установленим порядком. Зазначене повідомлення надсилається також у разі, коли смерть потерпілого настала вна­слідок нещасного випадку, що стався раніше.

Спеціальне розслідування організовує роботодавець.

Розслідування цього випадку проводиться комісією із спеціального роз­слідування, яка призначається наказом керівника територіального органу Держ­наглядохоронпраці за погодженням з органами, представники яких входять до складу цієї комісії.

До складу комісії із спеціального розслідування включаються: посадова особа органу державного нагляду за охороною праці (голова комісії), представ­ник відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду, представники ор­гану, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутно­сті - відповідної місцевої держадміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування, роботодавця, профспілкової організації, членом якої є потерпі­лий, вищестоящого профспілкового органу або уповноважений трудового коле­ктиву з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, а у разі розслідування випадків виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь) також спеціаліст відповідної установи (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби.

Спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться протягом не більше 10 робочих днів. У разі необхідності встановлений термін може бути продовжений органом, який призначив розслідування.

За результатами розслідування складається акт спеціального розслідуван­ня за формою Н-5, а також оформляється карта обліку професійного захворю­вання (отруєння) на кожного потерпілого за формою П-5, якщо нещасний випа­док пов'язаний з гострим професійним захворюванням (отруєнням). Акт за фор-

мою Н-1 або НТ на кожного потерпілого складається відповідно до акта спеціа­льного розслідування у двох примірниках, підписується головою та членами комісії із спеціального слідування і затверджується роботодавцем протягом до­би після одержання цих документів.

5.3. Розслідування та порядок обліку нещасних випадків невиробни­ чого характеру.

Під нещасними випадками невиробничого характеру слід розуміти: не по­в'язані з виконанням трудових обов'язків травми, у тому числі отримані внаслі­док заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опі­ки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, тра­вми, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами, тощо (далі -нещасні випадки), які призвели до ушкодження здоров'я потерпілих.

Нещасні випадки підлягають розслідуванню відповідно до Порядку роз­слідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердже­ного постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001р. № 270.

Розслідуванню підлягають нещасні випадки, що сталися під час:

- прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству, установі або орга­нізації;

- переміщення будь-якими видами транспорту;

- виконання громадських обов'язків (рятування людей, захист власності, пра­вопорядку, якщо це не входить до службових обов'язків);

- участі в громадських акціях;

- участі у культурно-масових заходах, спортивних змаганнях;

- проведення культурних, спортивних та оздоровчих заходів, не пов'язаних з навчально-виховним процесом у навчальних закладах;

- використання газу у побуті;

- користування або контакту із зброєю, боєприпасами та вибуховими матері­алами;

- виконання робіт у домашньому господарстві;

- використання побутової техніки;

- стихійного лиха;

- перебування в громадських місцях, закладах торгівлі, закладах лікувально-оздоровчого, культурно-освітнього та спортивно-розважального призначення та інших.

Факт ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку встановлює і за­свідчує лікувально-профілактичний заклад. Документом, який підтверджує ушкодження здоров'я особи, є листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу.

Повідомлення про нещасні випадки із смертельним наслідком лікувально-профілактичні заклади протягом доби надсилають до районної адміністрації, ор­ганів внутрішніх справ та органів прокуратури.

Нещасні випадки розслідуються незалежно від того, чи був потерпілий у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння. Розслідування нещасних випад­ків проводиться з метою визначення їх обставин та причин.

Районна держадміністрація (виконавчий орган міської, районної у місті ради) протягом доби приймає рішення про утворення комісії з розслідування нещасного випадку. Нещасні випадки, які сталися з працюючими особами, роз­слідуються комісією, утвореною організацією, де працює потерпілий. Розсліду­вання нещасних випадків із смертельними наслідками проводиться органами внутрішніх справ або прокуратури.

За результатами розслідування нещасного випадку складається акт за фо­рмою НТ(невиробничий травматизм).

На підставі результатів розслідування розробляються заходи щодо запобі­гання подібним випадкам, а також щодо вирішення питань соціального захисту потерпілих. Облік нещасних випадків та аналіз причин їх, виникнення прово­дять районні держадміністрації на підставі звітів про нещасні випадки.