Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.

Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві організовує роботодавець відповідно до Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних за­хворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Мініст­рів України від 21 серпня 2001 року № 1094.

Розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних ін­шою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отру­єння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, контакту з тваринами, ко­махами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати пра­цівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві.

До гострих професійних отруєнь належать випадки, що сталися після од­норазового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу небезпечних фак­торів, шкідливих речовин.

Гострі професійні захворювання спричиняються дією хімічних речовин, іонізуючого та неіонізуючого випромінювання, значним фізичним навантажен­ням та перенапруженням окремих органів і систем людини. До них належать та­кож інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання, тощо.

Визнаються пов'язаними з виробництвом, і складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових (посадових) обов'язків, у тому числі у відрядженнях, а також ті, які сталися під час:

- перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому мі­сці роботи протягом робочого часу, починаючи з моменту приходу працівника на підприємство і до його виходу (який повинен фіксуватися відповідно до пра­вил внутрішнього трудового розпорядку) або за дорученням роботодавця в не­робочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;

- приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, вико­нання заходів особистої гігієни перед початком роботи і після її закінчення;

- проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі підприємства або на транспортному засобі іншого підприємства, яке надало його згідно з договором (заявкою), за наявності розпорядження роботодавця;

- використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з до­зволу або за дорученням роботодавця;

- проведення дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тоб­то дій, які не входять до кола виробничого завдання чи прямих обов'язків пра­цівника;

- ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об'єк­тах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;

- надання підприємством шефської допомоги;

- перебування на транспортному засобі або на його стоянці, на території вах­тового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо причина нещас­ного випадку пов'язана з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'яз­ків або з дією на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів;

- прямування працівника до (між) об'єкта (ми) обслуговування за затвердже­ними маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням роботодавця;

- прямування до місця відрядження та в зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження.

Нещасні випадки визнаються пов'язаними з виробництвом і складається акт за формою Н-1 також у випадках:

- нанесення тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство працівника під час виконання чи у зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків незалежно від порушення кримінальної справи;

- які сталися з працівниками на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування, а також під час перебу­вання працівників на території підприємства у зв'язку з проведенням роботодав­цем наради, отриманням заробітної плати, обов'язковим проходженням медич­ного огляду, тощо, а також у випадках, передбачених колективним договором (угодою).

Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм) відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробни­чого характеру.

Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів для надання необхідної допомоги.

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, крім ви­падків із смертельним наслідком та групових, повинен:

- повідомити про нещасний випадок відповідний робочий орган виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань (далі - Фонд) за формою, що встановлюється цим
Фондом, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства, - це підприємст­
во, у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі, - відповідні органи
державної пожежної охорони, а в разі виявлення гострого професійного захво-

рювання (отруєння) - відповідні установи (заклади) державної санітарно-епідеміологічної служби;

- організувати його розслідування та утворити комісію з розслідування.

До складу комісії з розслідування входять: керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова цієї комісії), керівник струк­турного підрозділу або головний спеціаліст, представник профспілкової органі­зації, членом якої є потерпілий, або уповноважений трудового колективу з пи­тань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, інші особи. Кері­вник робіт, який безпосередньо відповідає за охорону праці на місці, де стався нещасний випадок, до складу комісії з розслідування не включається. У разі не­щасного випадку з можливою інвалідністю до складу комісії з розслідування включається також представник відповідного робочого органу виконавчої дире­кції Фонду.  '

У разі нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою само­стійно, за умови добровільної сплати нею внесків на державне соціальне страху­вання від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань роз­слідування організує відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду.

Комісія з розслідування зобов'язана протягом трьох діб:

- обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і причетних осіб, та
отримати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

- визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам нормативно-
правових актів про охорону праці;

- з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, визна­чити, пов'язаний чи не пов'язаний цей випадок з виробництвом;

- визначити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

- скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у двох примі­рниках, а також акт за формою Н-1 або акт за формою НТ про потерпілого у ше­сти примірниках і передати його на твердження роботодавцю;

- у випадках виникнення гострих професійних захворювань (отруєнь) крім акта за формою Н-1 складається також карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

До першого примірника акта розслідування нещасного випадку за фор­мою Н-5 (далі - акт розслідування нещасного випадку) додаються акт за фор­мою Н-1 або НТ, пояснення свідків, потерпілого, витяги з експлуатаційної до­кументації, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують стан робо­чого місця, у разі необхідності, також медичний висновок про наявність в орга­нізмі потерпілого алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.

Нещасні випадки, про які складаються акти за формою Н-1 або НТ, бе­руться на облік.

Роботодавець повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1 або НТ протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підприємства, - протягом доби після одержання необхідних матеріа­лів.

Акти розслідування нещасного випадку, акти за формою Н-1 або НТ ра­зом з матеріалами розслідування підлягають зберіганню протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є (був) потерпілий. У разі ліквідації підприєм­ства акти розслідування нещасних випадків, акти за формою Н-1 або НТ підля­гають передачі правонаступникові, який бере на облік ці нещасні випадки, а у разі його відсутності або банкрутства - до державного архіву.

По закінченню періоду тимчасової непрацездатності або у разі смерті по­терпілого роботодавець, який бере на облік нещасний випадок, складає повід­омлення про наслідки нещасного випадку за формою Н-2 і в десятиденний тер­мін надсилає його організаціям і посадовим особам, яким надсилався акт за фо­рмою Н-1 або НТ.

Нещасний випадок, про який безпосереднього керівника чи роботодавця потерпілого своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нього настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується протя­гом місяця після отримання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси.

Контроль за своєчасністю і об'єктивністю розслідування нещасних випад­ків, їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усу­нення причин здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, Фонд відповідно до їх компетенції.

Громадський контроль здійснюють трудові колективи через обраних ними уповноважених з питань охорони праці та профспілки через виборні органи і своїх представників. Ці органи мають право вимагати від роботодавця складен­ня акта за формою Н-1 або його перегляду, якщо встановлено, що допущено по­рушення вимог цього Положення або інших нормативно-правових актів про охорону праці.

У разі відмови роботодавця скласти акт за формою Н-1 про нещасний ви­падок чи незгоди роботодавця, потерпілого або особи, яка представляє його ін­тереси, зі змістом акта розслідування нещасного випадку, акта за формою Н-1 питання вирішується в порядку, передбаченому законодавством про розгляд трудових спорів.