Перша медична допомога при укусах ос і бджіл

        

При укусах ос і бджіл необхідно видалити жало з ранки, накласти холодну примочку на уражене місце. При гіперреактивних проявах необхідно відправити постраждалого до медичної установи для проведення інтенсивної антиалергічної терапії.

 

21.4. Перша медична допомога при укусі кліщів     

 

Кліщі - кусючі вампіри, небезпечні тим, що здатні передавати різні інфекційні захворювання, в тому числі й кліщовий енцефаліт - запалення головного мозку, що може привести до смерті.

Звичайно не всі кліщі є носіями інфекційних хвороб, але відрізнити носія від здорового неможливо. Такі дослідження в країні проводяться тільки у Львівському науково-дослідному інституті епідеміології й гігієни, куди повинні відправити комаху для такого визначення.

Слід пам‘ятати, що кліщі активні із середини травня до кінця вересня. Піки активності їх у травні й у серпні. Улюблене місце їхнього перебування - звернені до півдня сонячні схили, покриті кущами висотою від 5 см до 1 метра. Як правило, людину, що йде по лісі, кліщі атакують на рівні його гомілок, колін і стегон. Улюблені місця прикріплення кліщів - вуха, шия, пахви, живіт, пах, внутрішня сторона кистей і стегон.

Як запобігти укусам кліщів.

При лісових прогулянках, зборі ягід, грибів слід дотримуватися найпростіших запобіжних правил. Одягайте світлий одяг. На ньому кліща помітити легше, ніж на темному. Одяг повинен надійно закривати тіло. Штани повинні бути заправлені у шкарпетки, на ногах повинні бути чоботи або щільно зав‘язані черевики. Куртку наглухо закривають і заправляють у штани. Обшлаги повинні щільно облягати кисті рук. Комір і манжети можна змастити камфорною олією. Вуха і волосся потрібно закрити косинкою або беретом.           

Обробляйте одяг у місцях можливого переповзання кліщів на тіло репелентом - засобом, який залякує кліщів. Із препаратів цієї групи найбільш відомі «Претикс», «Диптерол», «Перманон», «Бибан». Треба враховувати, що одноразова обробка репелентом діє тільки протягом 3-4 годин. Увага! У людей, схильних до алергії, він може викликати серйозну алергічну реакцію.

Під час прогулянки якнайчастіше оглядайте себе, а також слід дивитися на гілки кущів, біля яких улаштовуєтеся на пікнік. Розпізнати кліща просто: він схожий на коричнево-червоного клопа. По приходу додому також обов'язково огляньте своє тіло або попросіть це зробити кого-небудь із близьких. Кліщі, які присмокталися, мають вигляд малопомітних чорних плямок, їх важко відрізнити від природних утворень на шкірі.

Що робити, якщо виявили паразита?

Якщо кліщ виявлений, бажано скоріше витягти його - чим довше паразит буде ссати кров, тим більше ймовірність зараження.

Витягати його треба лише в тому випадку, якщо ви зможете обробити місце укусу йодом або іншим антисептиком - так ви убезпечите себе від зараження рани. У жодному разі не можна роздавлювати «вампіра», тому що тоді віруси потраплять у ранку й відбудеться зараження. Якщо у вас під рукою немає цих препаратів, то не варто приступати до самостійного видалення кліща - якомога швидше доберіться до травмопункту.

Методи витаскування кліща.

1. Спочатку «операції» обробіть місце укусу йодом, а на себе одягніть маску для захисту дихальних шляхів на випадок, якщо напившись крові кліщ лопне й у повітрі утвориться аерозоль зі збудниками хвороб.

2. Накладіть навколо кліща обручку, щільно пригорнувши її до шкіри, і наповніть простір над кліщем соняшниковим маслом. Протягом 10 хв. він відпаде сам.

3. Якщо спосіб з обручкою не допомагає, тоді можна використовувати міцну нитку. На останній зробіть петлю й накинувши її на комашку, стягніть її якнайближче до хоботка. Потім починайте обережно рухати кінцями мотузки вправо - уліво. Різкі рухи неприпустимі - черевце кліща може відірватися, залишивши в шкірі голову, що буде створювати дискомфорт. Як правило, через 2-3 хв. таких «катувань» кліщ відпадає.

4. Якщо видалити паразита ниткою не вдається, це можна зробити за допомогою щипчиків для брів. Затиснувши їхніми кінцями черевце кліща, крутите щипчиками проти годинникової стрілки. Хвилина, й кліщ в «кліщах».

5. Якщо при витягнені кліща його голівка все - таки відірвалася, це місце протирають ватою або бинтом, змоченими спиртом, а потім видаляють голівку стерильною голкою (попередньо прожареною на вогні) так, як видаляють звичайну скалку.

Необхідно звертатися до лікаря у випадку, коли:

- на місці укусу кліща утворилася червона пляма;

- збільшилися лімфовузли;

- підвищилася температура;

- з'явилися м'язові болі;

- з'явилася сип по всьому тілу.

Ці ознаки можуть свідчити про те, що у вас кліщова хвороба.

        

21.5. Укуси тварин, хворих на сказ

Сказ - особливо небезпечна інфекційна хвороба, якою хворіють всі види домашніх, сільськогосподарських та диких тварин і люди. Характеризується тяжким ураженням центральної нервової системи і закінчується летально.

Залежно від резервуару збудника розрізняють епізоотії міського і природного типу. У першому випадку основним джерелом збудника є бродячі собаки та кішки. Епізоотії природного типу пов’язані з розповсюдженням сказу серед диких м’ясоїдних тварин: лисиць, вовків, песців, шакалів, корсаків, єнотоподібних собак тощо. На території України останнім часом відмічено поєднання ланцюгів епізоотичного процесу інфекції природного і міського типу з більш виразною активізацією останнього.

Механізм зараження раневий. Людина заражається при укусах скаженою твариною або при попаданні її слини на пошкоджену шкіру та слизові оболонки, рідше - при знятті шкіри з трупів скажених тварин, особливо лисиць. У тварини слина стає заразною в останні 10 днів інкубаційного періоду і залишається такою протягом усієї хвороби. На сказ хворіють в основному сільські жителі, на міське населення припадає приблизно 20-25 % випадків. Частіше хворіють чоловіки, за родом своєї діяльності. Захворювання розвивається не у всіх осіб, вкушених скаженою твариною. Час прояву перших ознак захворювання на сказ залежить від локалізації укусів і розмірів рани, а також від своєчасного звернення за медичною допомогою. При укусах обличчя сказ виникає у 90 % осіб, кисті - у 63 %, проксимальних відділів кінцівок - у 23 %.

Клініка. Інкубаційний період при сказі людини коливається від 7 днів до року, частіше - 3-7 тижнів. Він найкоротший при укусах голови, обличчя, пальців рук.

Розрізняють такі стадії хвороби: провісників, збудження, паралітичну. Перші ознаки хвороби майже завжди проявляються на місці укусу. Рубець нерідко припухає, червоніє, стає болючим, свербить. Біль часто поширюється вздовж відповідних нервів. У хворих виникають безпричинна нудьга, страх, тривога; порушується сон, з'являються жахливі сновидіння, пізніше - безсоння. Вони скаржаться на загальну слабкість, серцебиття, нудоту, блювання.

Через 2-3 дні настає стадія збудження. Наростає неспокій, з'являється симптоматика надмірної рефлекторної збудливості центрів дихання і ковтання. Вдих утруднений, з участю всієї допоміжної мускулатури, видих поверхневий. Лице цианотичне, очі спрямовані в одну точку, з'являється екзофтальм. Хворого мучить спрага, але при спробі напитись виникають болючі судоми ковтальних м'язів (гідрофобія), подібні явища викликає навіть вигляд води, її дзюрчання. Приступи судом можуть з‘являтися від руху повітря (аерофобія), яскравого світла, голосної мови. Хворі марять: зриваються з ліжка, намагаються кудись бігти, стають агресивними; приєднуються зорові та слухові галюцинації. На обличчі - вираз жаху, зіниці розширені. Голос хрипкий. З'являється рясне потіння. Внаслідок утрудненого ковтання і збільшення секреції слини спостерігається велика слинотеча. Такий приступ триває від кількох секунд до хвилини, після чого настає нетривале заспокоєння, яке потім змінюється новим приступом. В стадії збудження температура підвищується до 40-41 °С. Період збудження триває не більше 2-3 діб і може закінчитись смертю, але частіше захворювання переходить у паралітичну стадію. Приступи збудження припиняються і настає «зловісне» заспокоєння. За ним з'являється параліч кінцівок, порушується функція тазових органів, підвищується температура до 42 °С і настає смерть від паралічу серця або дихального центру.