Перша медична допомога при відмороженні

 

Відмороження - ушкодження тканин організму, викликане дією низької температури. Відмороження може наступати при температурі повітря нижче -6 °С. Ступінь важкості прояву залежить від температури навколишнього середовища, тривалості перебування на холоді, вологості повітря. При температурах нижче -20 °С можуть виникати миттєві контактні відмороження (при зіткненні з металевими предметами шкіра «прилипає» до них). Зниження внутрішньої температури тіла нижче 24 °С призводить до загибелі потерпілого.

Визначення ступеня відмороження можливо тільки після відігрівання постраждалої частини тіла.

Перший ступінь - шкіра червонясто-багряна, синюшна, на другу-третю добу розвивається лущення шкіри, незначний набряк, видужання наступає на сьому - десяту добу.

Другий - на тілі зміни, характерні для першого ступеня, з'являються міхури, що містять прозору жовтувату або незначно пофарбовану кров'ю рідину.

Третій - відбувається омертління всіх шарів шкіри, виникають ділянки тканин чорного кольору, шкірні міхури, наповнені темною рідиною.

Четвертий - відбувається омертвління не тільки шкіри, але й м'язів, кісток, сухожиль.

Правила надання першої медичної допомоги при відмороженні.   

Відмороження першого ступеня виліковують самостійно. При відмороженнях інших ступенів потрібно обов'язково звернутися до лікаря.

Надання першої медичної допомоги при обмороженні:

- зігріти відморожену ділянку тіла й потерпілого в цілому;

- розтерти замерзлу кінцівку від периферії до центра рукою або м'якою вовняною тканиною до появи рожевого кольору шкіри;

- на відморожену ділянку тіла накласти стерильну пов'язку;

- якщо немає можливості розмістити потерпілого в приміщенні, на відморожену ділянку тіла накласти товсту ватно-марлеву пов'язку;

- дати потерпілому одну таблетку аспірину або анальгіну;

- дати постраждалому гарячий чай або каву.

Опіки

 

Розрізняють термічні опіки, котрі викликаються полум'ям, розпеченими предметами, гарячими й палаючими рідинами тощо і хімічні опіки, які можуть трапитися у результаті впливу кислот і лугів. Опіки часто бувають і від дії на шкіру сонячних променів, електричного струму.

Термічні опіки.Розрізняють три ступені опіків: легкий, середній й важкий. Для опіків легкого ступеня характерне стійке почервоніння обпаленої шкіри, сильний біль. При опіках більш важких ступенів виникають міхури; на тлі почервоніння й міхурів можуть з'являтися ділянки білої («свинячої») шкіри.