Тяжкість термічної дії струму залежить від:

а) величини напруги, характеру струму та часу проходження;

б) величини струму, характеру струму та часу проходження;

в) величини напруги, опору проходження струму та часу проходження;

 г) величини струму, опору проходження струму та часу проходження;

д) величини струму, величини напруги та часу проходження;

е) величини струму, опору проходження струму та шляху проходження;

19. В приміщеннях з підвищеною небезпекою електротравм, особливо небезпечних і поза приміщеннями для живлення ручного електрофікованого інструменту, ручних переносних ламп застосовується напруга:

а) до 42 В постійного і до 110 В змінного струму;

б) до 6 В змінного і до 220 В постійного струму;

 в) до 42 В змінного і до 110 В постійного струму;

г) до 220 В змінного і до 12 В постійного струму;

д) до 110 В змінного і до 42 В постійного струму;

е) до 380 В змінного і до 220 В постійного струму;

20. Для живлення від мережі переносних світильників в особливо небезпечних умовах щодо електротравм використовується напруга:

а) до 42 В постійного струму;

б) до 42 В змінного струму;

в) до 12 В постійного струму;

 г) до 12 В змінного струму;

д) до 110 В змінного струму;

е) до 110 В змінного струму;

21. Чинні нормативні документи виділяють діапазони малих напруг змінного струму:

а) 12 В і 220 В;

б) 110 В і 220 В;

в) 42 В і 110 В;

г) 12 В і 110 В;

д) 42 В і 110 В;

е) 12 В і 42 В;

22. До малих відноситься наруга:

а) 220 В частотою 50 Гц;

б) 42 В частотою 400 Гц;

в) 24 В частотою 50 Гц;

г) 24 В частотою 400 Гц;

д) 110 В частотою 50Гц;

е) 42 В частотою 50 Гц;

23. До малих відноситься наруга:

а) до 220 В змінного струму;

б) до 110 В постійного струму;

в) до 127 В змінного струму;

г) до 110 В змінного струму;

д) до 220 В постійного струму;

е) до 380 В постійного струму;

24. Пороговий відчутний струм (найменше значення відчутного струму) для перемінного струму частотою 50 Гц коливається в межах:

 а) 0,6 – 1,5 А;

б) 0,6 – 1,5 В;

в) 0,6 – 1,5 Вт;

  г) 0,6 – 1,5 мА;

д) 0,1 – 0,2 мА;

е) 5 – 10 А;

25. Пороговий відчутний струм (найменше значення відчутного струму) для постійного струму коливається в межах:

 а) 0,6 – 1,5 А;

б) 0,6 – 1,5 В;

в) 0,6 – 1,5 Вт;

г) 0,6 – 1,5 мА;

д) 0,1 – 0,2 мА;

 е) 5 – 7 мА;

26. Пороговий невідпускаючий струм (найменше значення невідпускаючого струму) для перемінного струму коливається в межах:

   а) 0,6 – 1,5 А;

б) 0,6 – 1,5 В;

  в) 0,6 – 1,5 Вт;

   г) 0,6 – 1,5 мА;

  д) 10 – 15 мА;

   е) 5 – 7 мА;

27. Пороговий невідпускаючий струм (найменше значення невідпускаючого струму) для постійного струму коливається в межах:

 а) 50 – 80 А;

б) 0,6 – 1,5 В;

в) 0,6 – 1,5 Вт;

 г) 50 – 80 мА;

д) 10 – 15 мА;

   е) 5 – 7 мА;

28. Пороговий фібриляційний струм (найменше значення фібриляційного струму) для постійного струму знаходиться в межах:

 а) 300А;

б) 300 В;

в) 300 Вт;

 г) 300 мА;

д) 50 мА;

е) 60 мА;

29. Пороговий фібриляційний струм (найменше значення фібриляційного струму) для змінного струму знаходиться в межах:

 а) 100 А;

б) 100 В;

в) 300 Вт;

г) 300 мА;

  д) 100 мА;

е) 60 мА;

30. Гранично допустимий струм який проходить через людину при нормальному (в неаварійному) режимі роботи електроустановок для перемінного струму не повинен перевищувати:

а) 0,3 А;

б) 0,35 кВт;

в) 30 Вт;

   г)   0,3 мА;

д) 5 мА;

   е) 6 мА;

31. Гранично допустимий струм який проходить через людину при нормальному (в неаварійному) режимі роботи електроустановок для постійного струму не повинен перевищувати:

 а) 1 А;

б) 1 кВт;

в) 30 Вт;

г)   0,3 мА;

 д) 1 мА;

е) 6 мА;

32. Гранично допустима напруга для людини при нормальному (в неаварійному) режимі роботи електроустановок для постійного струму не повинен перевищувати:

а) 0,8 Вт;

б) 80 Вт;

в) 0,8 В;

 г) 8 В;

   д) 80 В;

   е) 8 кВт;

33. Гранично допустима напруга для людини при нормальному (в неаварійному) режимі роботи електроустановок для перемінного струму не повинен перевищувати:

а) 220 В;

б) 2 – 3 Вт;

   в) 2 – 3 В;

г) 380 В;

   д) 220 - 380 В;

   е) 42 В;

34.Приміщення за небезпекою електротравм поділяються на категорії:

а) без підвищеної небезпеки, з підвищеної небезпекою, особливо шкідливі;

б) без підвищеної небезпеки, з підвищеної небезпекою, особливо  безпечні;

в) без підвищеної безпеки, з підвищеною небезпекою, особливо небезпечні;

г) без підвищеної небезпеки, з підвищеною безпекою, особливо небезпечні;

   д) без підвищеної небезпеки, з підвищеної небезпекою, особливо небезпечні;

е) небезпечні, з підвищеної небезпекою, особливо небезпечні;

35. Якщо температура в приміщені продовж доби перевищує 35⁰С, то це приміщення за категорією небезпек електротравм відноситься до:

а) без підвищеної безпеки;

   б) з підвищеною небезпекою;

в) особливо небезпечне;

г) з підвищеною безпекою;

д) з особливою безпекою;

е) особливо безпечне;

36. Якщо відносна вологість в приміщені близька до накопичення (до 100%), то це приміщення за категорією небезпек електротравм відноситься до:

а) без підвищеної безпеки;

   б) з підвищеною небезпекою;

 в) особливо небезпечне;

г) з підвищеною безпекою;

д) з особливою безпекою;

е) особливо безпечне;

37. Якщо відносна вологість в приміщені більше 75%, але менше насичення, то це приміщення за категорією небезпек електротравм відноситься до:

а) без підвищеної безпеки;

   б) з підвищеною небезпекою;

в) особливо небезпечне;

г) з підвищеною безпекою;

д) з особливою безпекою;

е) особливо безпечне;

38. Якщо в приміщені струмопровідна підлога – металева, бетонна, цегляна тощо, то це приміщення за категорією небезпек електротравм відноситься до:

а) без підвищеної безпеки;

 б) з підвищеною небезпекою;

в) особливо небезпечне;

г) з підвищеною безпекою;

д) з особливою безпекою;

е) особливо безпечне;

39. Якщо в приміщені є струмопровідний пил, то це приміщення за категорією небезпек електротравм відноситься до:

а) без підвищеної безпеки;

 б) з підвищеною небезпекою;

в) особливо небезпечне;

г) з підвищеною безпекою;

д) з особливою безпекою;

е) особливо безпечне;

40. Якщо в приміщені є агресивне середовище, що порушує ізоляцію, то це приміщення за категорією небезпек електротравм відноситься до:     

  а) без підвищеної безпеки;

   б) з підвищеною небезпекою;

 в) особливо небезпечне;

г) з підвищеною безпекою;

д) з особливою безпекою;

е) особливо безпечне;

 

41. До технічних причин електротравматизму відноситься:

 а) недостатня укомплектованість електротехнічної служби працівниками відповідної кваліфікації;

 б) неефективний нагляд, відомчий і громадський контроль за дотриманням вимог безпеки при виконанні робіт в електроустановках та їх експлуатація;

 в) недосконалість конструкції електроустановки і засобів захисту, допущені недоліки при виготовлені, монтажу і ремонті електроустановок;

 г) помилки в накладанні і знятті переносних заземлень або їх відсутність;

 д) відсутність необхідних плакатів і попереджувальних та заборонних знаків;

 е) недотримання вимог щодо безпечного виконання робіт в електроустановках за нарядами – допусками, розпорядженнями та в порядку поточної експлуатації;

42. До організаційно - технічних причин електротравматизму відноситься:

а) недостатня укомплектованість електротехнічної служби працівниками відповідної кваліфікації;

б) неефективний нагляд, відомчий і громадський контроль за дотриманням вимог безпеки при виконанні робіт в електроустановках та їх експлуатація;

   в) недосконалість конструкції електроустановки і засобів захисту, допущені недоліки при виготовлені, монтажу і ремонті електроустановок;

 г) помилки в накладанні і знятті переносних заземлень або їх відсутність;

д) несправність електроустановок і захисних засобів, що виникають в процесі експлуатації установок;

е) недотримання вимог щодо безпечного виконання робіт в електроустановках за нарядами – допусками, розпорядженнями та в порядку поточної експлуатації;

43. До основних організаційних причин електротравматизму відноситься:

а) несправність електроустановок і захисних засобів, що виникають в процесі експлуатації установок;

 б) відсутність необхідних плакатів і попереджувальних та заборонних знаків;

в) недосконалість конструкції електроустановки і засобів захисту, допущені недоліки при виготовлені, монтажу і ремонті електроустановок;

г) помилки в накладанні і знятті переносних заземлень або їх відсутність;

 д) несправність електроустановок і захисних засобів, що виникають в процесі експлуатації установок;

 е) недотримання вимог щодо безпечного виконання робіт в електроустановках за нарядами – допусками, розпорядженнями та в порядку поточної експлуатації;

44. До основних систем засобів і заходів забезпечення електробезпеки відносяться:

  а) система технічних засобів і заходів, система електрозахисних засобів, система організаційно – методичних засобів і заходів;

 б) система технічних засобів і заходів, система електрозахисних засобів, система організаційно – технічних засобів і заходів;

в) система попереджувальних засобів і заходів, система електрозахисних засобів, система організаційно – технічних засобів і заходів;

г); система попереджувальних засобів і заходів, система електрозахисних засобів, система соціально – технічних засобів і заходів

д) система технічних засобів і заходів, система електрозахисних засобів, система соціально – економічних засобів і заходів;

е) система технічних засобів і заходів, система електрозахисних засобів, система організаційно – технічних засобів і заходів;