Французька мода і її засади у 1670-1715 рр.

З другої половини XVII століття панівне становище в європейській моді посів французький двір короля Людовика XIV. Це період розквіту абсолютної монархії у Франції. Одним з її проявів стала мода дворянська й королівська,(. При дворі панували строгий етикет, складний церемоніал. Костюм був підпорядкований етикету.)продовжувачка моди іспанської, – звичайно, пристосована до французьких смаків

Змінилися ідеали краси. Чоловік-лицар, воїн остаточно перетворився на світську особистість. Обов'язкове навчання дворянина танцям і музиці додає його зовнішності пластичності. На зміну грубій фізичної силі приходять інші якості: розум, кмітливість, витонченість.                      Мужність XVII ст. - Це величність постави, і галантне поводження з дамами.                                           Ідеал жіночої краси поєднував парадність і кокетливість. Жінка повинна бути високою, з добре розвиненими плечима, грудьми, стегнами, дуже тонкою талією (за допомогою корсета її затягували до 40 сантиметрів) і пишним волоссям. Роль костюму у вираженні ідеалу краси стає величезною, як ніколи раніше. Починаючи з ХVII ст., французький смак і мода в одязі опанували всією Європо на декілька століть. Мода бароко ввела нові матеріали й прикраси, загальний вид костюма став зовсім іншим: підкреслювались природні контури фігури, а пишні форми стали чітко стилізованими. Загальному стилю одягу відповідають і повільні плавні рухи, необхідні для складних церемоніалів. У драпіровках плаття втілилася фантазія, а разом з нею і прагнення до ексцентричності й розкоші. В цю епоху європейський костюм стає настільки складним і декоративним, що, на перший погляд, неможливо розрізнити окремі його частини. Поряд з мистецьким кроєм, мода використовує різноманітні прикраси – мережива, шнури, тасьму, стрічки, облямівку й вишивки. У кольоровій гамі поряд з використанням яскравих насичених кольорів виникає інтерес до ніжних прозорих напівтонів, що мали контрастувати при поєднанні в ансамблі. Розширювався асортимент тканин за структурою, фактурою та декоративним оздобленням. Крім класичних у ХVII ст. оксамиту, напівоксамиту, атласу, парчі та сукна, з’являються нові тканини: муар, дама, газ, дамаск, тафта, ратин, камлот, брокатель, грезет, димка, шине, гроденапль та інші. Декор та орнаментація тканин перебувають під безпосереднім впливом художнього стилю бароко. Декоративні крупнорапортні квіти, вигадливі завитки, листя аканта, плоди та квіти граната, виноградні грона, різноманітні розетки стали модними рисунками тканин ХVII ст. Крім набивки, також широко використовувались вишивка золотими та срібними нитками та візерункове ткацтво; в моду ввійшли пістрявоткані тканини у смужку та клітинку; стали модними гіпюр та мереживо, візерунки яких повторювали ткацькі орнаменти та набивні рисунки тканин.. Коли король-сонце так називали ЛюдовікаXIV почав лисіти, і йому не допомогли найзнаменитіші лікарі, він витягнув на світ божий перуку. З тих пір почався час перук. Перуки, були невід’ємною частиною придворного костюма. Їх виготовляли з натурального волосся, з вовняних волокон тваринного походження, морської трави, волокон кукурудзи. Найбільше цінувались перуки з жіночого волосся світлих натуральних відтінків, що було предметом експорту з Фландрії та Британії                                                                                                                                   Людовік XIV збільшив і криноліни, і зачіски.

26. Костюм стилю Рококо: виникнення,періодизація,основна характеристика. В 18 ст. стиль бароко змінився стилем рококо. Стиль рококо відрізнявся витонченою декоративністю,витонченістю і т.д. Лінії були вигнутими,плавними,так як цей стиль не терпів прямих ліній. Це був останній період господарства аристократичної моди,який закінчився з початком французької революції та падінням абсолютизму.Ідеалом Рококо вважався витончений силует та манериМодним силуетом були вузькі плечі,дуже тонка талія,округла лінія бедер. Навіть чоловічий костюм виглядав жіночним. Костюми аристократії шились із оксамиту,дорогого тяжкого шовку і парчі,тонкого полотна та мережив, прикрашались золотом та дорогоцінностями(навіть на місці ґудзиків були дорогоц. Каміння). Пізнє Рококо (друга половина 18 ст.) Друга половина 18 ст. _ період класицизму в мистецтві. Стиль Рококо який оприділив тенденцію в моді середини 18 ст. дістав назву «пізнє Рококо»В 70 роки 18 ст. значну роль починає відігравати англійська мода,зв’язана з культом почуттів,простоти,прагненням зблизитись з природою. Відрізняючись більшою строгістю форми і кольору вона перш за все відзначилась на чоловічому костюмі.Проникнувши на континент англійська мода перш за все поширилась в сферах високої буржуазії і придворної молоді. Потім вона поширилась і на придворний костюм.Англійське дворянство створило зручний по крою простий костюм. Складався він із синього суконного фрака,короткого жовтого жилета,шкіряних штанів,взуття з відворотами та круглого головного убора.

27.Жіночий костюм доби Рококо: основні засади,силуети,компоненти. Жінки носили нижню сорочку,корсет та «фіжми»- полегшений каркас,на якому спідниця лежала вільно падаючи широкими складками. Жінки із буржуазії носили замість паньє накрохмалені нижні спідниці. Через десятиліття паньє сильно розширилось,прийнявши форму еліпса.Проходити в двері чи сідати в карету у них було дуже незручно і через це при виготовленні каркаса почали використовувати шарніри.Придворне плаття мало шлейф який пришивався до плечей або талії.Жінки носили нижнє та верхнє плаття – «фреон» та «модест». Поділ фрепона був багато розшитий,ліф був дуже вузьким,під нього одягали корсет. Плаття модест було розпашним від талії і по краях розрізів його прикрашали багатою вишивкою. Ліф модеста скріплювався на грудях бантами або шнурувався. Модним в епоху Рококо був «контуш» - плаття зі складками «Ватто» _ широке, довге,не відрізне від талії. Носили його без пояса одягаючи на верх нижньої спідниці на каркасі. На спині під обшивкою коміра закладались великі складки. Контуш міг бути розпашний або без розрізу. До середини 18 ст. контуш сильно вкоротився і його носили тільки дома. На вулиці його носили тільки нищі класи населення.. Панчохи у дам були світлі,з шовку,вишиті золотом чи сріблом. Прості міщанки в своєму одязі наслідували костюми знаті тільки шили їх з біль темних за кольором тканин. У жінок були відкриті туфлі із атласу або тонкої кольорової шкіри на високому каблуці.Дамська зачіска була невелика.Волосся закручували в локони піднімали та заколювали ззаді.Зачіску пудрили та прикрашали лентами,пірям,квітами і т.д. Головні убори дами носили рідко.Голову покривали накидкою,в час подорожей одягали чоловічу триуголку,а дома носили невеликий чепчик прикрашений стрічками,квітами,мереживом. У 18 ст. у моді були румяна,пудра,духи,мушки,віяла,парики,багато прикрас.і т.д.Пудрили волосся та парики. Пізнє Рококо(друга пол..18 ст.) Жін. Костюм середини 18 ст. зберігав характер стилю рококо але став складнішим по силуету та декору. Характерним признаком моди другої полов.18 ст. стала нова форма криноліна - овальна. Дами носили широку,еліпсоподібну,розтягнуту по боках спідницю. Парадна сукня покривалась масою гірлянд із стрічок та бантів,а краї обшивались оборками живих чи штучних квітів,а головні убори страусовим чи павичим пірям. Рукавички,парасолька, тростина та лорнет ввійшли в моду до 80 років 18 ст.Між 70-80 р.р 18 ст. виникла складна парадна дамська зачіска-«куафюра»

 

 

28.Чоловічий костюм доби Рококо: ідеал краси,силует,компоненти. Обовязковим компонентом аристократичного чол.. костюму була білосніжна сорочка,із тонкого полотна із пишними мереживними манжетами та розрізом,спереду прикрашена «жабо». Поверз сорочки одягали «весту». Вузьку розпашну куртку з яскравої шовкової тканини з вишивкою та вузькими довгими рукавами які не зшивались а зкріплювались по ліктьовому шву в декількох місцях. В другій половині століття весту почали шити без рукавів,а спинку робили із полотна і вона отримала назву «фестон»,або «жилет».В Англії веста називалась «вескоут».Поверх сорочки і вести чоловіки носили жюстокор. На поч..18 стю жюстокор трансформується в «абі» який щільніше облягає груди та талію,мав декілька складок – фалд в бокових швах і шліцу з фальшивою застібкою на спині. Парадні абі шили з атласу або шовку та прикрашали вишивкою борти та кишені.. З жюстокором та абі чоловіки носили колоти – вузькі штани,довжиною до коліна або трохи нижче нього. Вони защіпались внизу на ґудзиках,а інколи у них були кишені. Поверх кюлотів придворні інколи носили білі шовкові панчохи,а буржуа – кольорові. Перчатки,плащ та шпага,доповнювали костюм. Зимою чоловіки носили великі муфти та «гетри»- панчохи без підошви,які одягались проямо на взуття і захищали ноги від ступні до коліна.Чоловіки носили взуття на невисокому каблуці та плоскі легкі туфлі прикрашені пряжкою ескарпен.Зачіски представляли собою закручене в локони чи гладко причесане назад волосся.Ззаді завязували чорною стрічкою,чи ховали в чорний мішочок. Аристократи пудрили волосся а також носили білі напудрені парики. Обличчя гладко брили. Модним гол.убором в 18 ст. стала триуголка яку носили навіть жінки.Чоловіки часто тримали її на згині лівої руки,а не на голові. Чоловічий костюм як і жіночий доповнювався великою кількістю прикрас,піря,дорогоцінностей,мушки також були в моді. Пізнє Рококо(друга пол..18 ст.) Чоловічий одяг в епоху пізнього рококо став багатший кольором та нарядні ший. Сюртюки та желети повсюду покривались золотом та сріблом,блискітками. Англійський суконний фрак витіснив французький жюстокор. Фрак появився в Англії в першій пол.. 18 ст. Спочатку він призначався для верхової їзди,а пізніше поширився як громадський одяг.Його носили без шпаги і у ньому не було кишень. Фрак шили з тканин темних кольорів. Крій був облягаючий,комір стійка або відкладний і відігнуті від талії поли. Покрій фрака часто змінювався..Особливо модним в 70 роки став англійський «редингот» - верхній одяг з прямими полами та шалевим коміром. Спершу він служив як костюм для верхової їзди. У сорочках звузились манжети і зменшилось жабо. Вузькими залишались і колоти. Появились полосаті шерстяні панчохи. Появились більш короткі жилети,зрізані по лінії бедер,і сюртук – частіше за все з полосатого полотна. Взуття було з великими пряжками,а для ранкових прогулянок та верхової їзди слугували чоботи-ботфорди.Зачіски майже не змінились.

29.Англійська та французька моди у Європейському костюмі останньої чверті 18.ст. (1775-1800) Чоловічий костюм Французький чоловічий костюм складається з білизни, камзола, жюстокора і кюлотов. У першій половині століття сорочка пишно відбувається мереживом на манжетах і високих жабо. Шийні хустки з білого полотна або батисту туго бинтують шию, а поверх них франти пов'язують чорну шовкову стрічку. Мереживо застосовують лише тонка, легке на тюлевою основі з рідкісним візерунком. Жюстокор був прилеглого по талії силуету з вузькою і похилою лінією плечей і розширенням до стегон і низу. Нижня відрізна його частина, що складається з клинів, була на жорсткій полотняній або волосяний прокладці. У бічних швах і шліці спинки закладені складки (мал. 2). У 70-х рр.. з'являється фрак, прилеглий по стегнах, зі скошеними статями, вузьким рукавом і невеликим стоячи-відкладним коміром, згодом заміненим високою стійкою. Фрак не відразу звільнявся від яскравих шовкових і оксамитових тканин, вишивки, пишною обробки. У 70-80-х рр.. його носять з камзолом, кюлотамі, білими панчохами, плоскими туфлями. Його шили з вовни або цупкої бавовняної тканини. Єдиним його прикрасою були великі металеві, перламутрові, кістяні гудзики або кольорові канти на комірці, борту і одворотам. Його також носили з жилетом і кюлотамі (рис. 4). Скорочений камзол повністю втрачає своє декоративне значення у чоловічому костюмі, перетворюючись на зручний, практичний, короткий жилет. Носять також теплі і зручні сюртуки, оздоблені хутром, часто на хутряній підкладці. Набагато рідше звертаються до накидці. Головні убори-невеликі капелюхи з полями, вузькими спереду і загнутими з боків. Перуки завивали в бічній частині, ззаду їх укладали кіскою з бантом. Жіночий костюм  У XVIII ст. в жіночий костюм знову повертається каркасна спідниця. Це панье з щільної проклеєного тканини, укріпленої на горизонтальних обручах з китового вуса або металевих. Паньє пристібатися на гудзиках до жорсткого корсету. Корсет щільно шнуровались ззаду. У другій половині століття панье замінюють подвійними фіжмамі-дві полукупольние форми (для кожного стегна окремо), з'єднані тасьмою на талії. На цій каркасною основі вже на початку століття з'являється новий вид жіночої сукні-кунтуш, або плаття зі складкою Ватто. Костюм доповнювали світлі шовкові панчохи з вишивкою, туфлі на високому зігнутому каблуці. Дуже поширеним прикрасою були букети штучних квітів, прикріплених до грудей, годинник-брелок на ланцюжку, рюші з мережив. Маленька витончена зачіска рясно посипалася пудрою. XVIII ст. було століттям розквіту жіночих зачісок і перук. У першій половині періоду були модні невеликі за обсягом головки з відкритим чолом, буклі або локонами. У 70-80-х рр.. зачіски стають надзвичайно складними і високими. В кінці XVIII ст. в жіночого взуття, представленої туфлями на високих підборах, кольору: чорна взуття вважалося парадній,коричнева призначалася для

30.Англійська мода у чоловічому Європейському костюмі кін.18 поч.19 ст. Англійський костюм В кінці XVIII ст. в буржуазній промислової Англії остаточно переміг англійський національний стиль в костюмі, що зародився ще в XVII ст. Рококо, як і бароко, майже не мав впливу на англійський костюм, який розвивався в традиціях класицизму. Це проявлялося у прагненні до простоти, практичності, зручності, природності ліній і форм. У чоловічому костюмі вже з 60-х рр.. з'являються форми одягу, відповідні способу життя, роду діяльності. Це вовняний або суконний фрак зі скошеними статями без прикрас і надмірної декоративності. Його крій і силует не знають надвузьких обсягів, забезпечують достатню свободу руху. У ньому можна і їздити верхи, і полювати, що завжди було улюбленою розвагою і заняттям. На основі фрака з'являються різноманітні форми верхнього одягу, теплою і зручною. Наприклад, редингот-спочатку одяг наїзників, а потім повсякденна верхній одяг. Короткий жилет замінює декоративний довгий камзол, гетри з штрипками на гудзиках з щільної тканини або тонкої шкіри-непрактичні білі панчохи. З 70-х рр.. входять в моду жокейські чоботи, які носять із фраками. Це вузькі й високі (майже до колін) чоботи з чорної шкіри з вилогами зі світло-коричневої шкіри. Тенденція пристосувати костюм до діловому способу життя англійського буржуа поєднується з прагненням до відповідності костюма природних пропорцій фігури. Це особливо відчувається в жіночому костюмі. У 50-60-і рр.. англійки винайшли шарнірні фіжми, що дозволило регулювати обсяг спідниці, стискаючи її ліктями. У 80-і рр.. і вони зникають, каркасною залишається тільки верхня частина ліфа. Ліф жіночих суконь стає більш вільним і закритим: декольте закривається нагрудної косинкою, рукави воліють вузькі і довгі. Відсутня пишна орнаментація, зникають перуки з буклями і хвостами, перестають пудрити волосся. У зв'язку з сімейно-господарським способом життя жінки в її костюмі широко використовуються такі доповнення, як фартухи, чепчики, наплічні та нагрудні косинки, взуття на низьких підборах. Пошуки нових форм активно розвиваються в напрямку скромного, ділового, суворого костюма-спідниці і жакета, що нагадує чоловічий фрак. Англійки особливо широко успадковують у своєму костюмі покрій, форму деталей, елементи оздоблення чоловічого одягу: коміри, відвороти, канти, петлиці. Завдяки зручності, практичності, елегантним у своїй простоті і строгості формам англійський костюм в 70-і рр.. підпорядковує собі європейську моду. Він стає основним типом міського костюма у всіх західноєвропейських країнах, в тому числі і у Франції. Крій жіночої та чоловічої костюмів XVIII ст. відзначався великою конструктивністю, складністю, великою кількістю вертикальних розрізних вигнутих ліній.