С) користування захистом моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з будь-

Якими науковими, літературними чи художніми працями, автором яких вона є.

Частина IV

Стаття 25

Ніщо в цьому Пакті не може тлумачитись як приниження невід’ємного права всіх народів повністю і вільно володіти і користуватися своїми природними багатствами та ресурсами.

Прийнято 16 грудня 1966 року Генеральною Асамблеєю ООН.

        Міжнародний пакт про громадянські і політичні права

(Міжнародний пакт ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР N 2148 -VIII (2148- 08) від 19.10.73)

Держави, які беруть участь у цьому Пакті, беручи до уваги, що відповідно до принципів, проголошених Статутом Організації Об’єднаних Наці, визнання гідності, властивої всім членам людської сім’ї, та рівних і невід’ємних прав їх є основою свободи, справедливості і загального миру,

визнаючи, що ці права випливають з властивої людській особі гідності, визнаючи, що згідно з Загальною декларацією прав людини ідеал вільної людської особи, яка користується громадянською і політичною свободою і свободою від страху та нужди, можна здійснити, тільки якщо будуть створені такі умови, за яких кожен може користуватися своїми економічними, соціальними і культурними правами, так само, як і своїми громадянськими та політичними правами, беручи до уваги, що за Статутом Організації Об’єднаних Націй держави зобов’язані заохочувати загальне поважання і додержання прав і свобод людини, беручи до уваги, що кожна окрема людина, маючи обов’язки щодо інших людей і того колективу, до якого вона належить, повинна добиватися заохочення і додержання прав, визнаних у цьому Пакті, погоджуються про такі статті:

Частина I

Стаття 1

Всі народи мають право на самовизначення. На підставі цього права вони вільно встановлюють свій політичний статус і вільно забезпечують свій економічний, соціальний і культурний розвиток.

Всі народи для досягнення своїх цілей можуть вільно розпоряджатися своїми природними

Багатствами і ресурсами без шкоди для будь - яких зобов’язань, що випливають з міжнародного

Економічного співробітництва, основаного на принципі взаємної вигоди, та з міжнародного права.

Жоден народ ні в якому разі не може бути позбавлений належних йому засобів існування.

Всі держави, які беруть участь у цьому Пакті, в тому числі ті, що несуть відповідальність за

Управління несамоврядними і підопічними територіями, повинні, відповідно до положень Статуту

Організації Об’єднаних Націй, заохочувати здійснення права на самовизначення і поважати це право.

Частина II

Стаття 2

Кожна держава, яка бере участь у цьому Пакті, зобов’язується поважати і забезпечувати всім

Перебуваючим у межах її території та під її юрисдикцією особам права, визнані в цьому Пакті, без будь - якої різниці щодо раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань,

Національного чи соціального походження, майнового стану, народження чи іншої обставини.

Стаття 5

Ніщо в цьому Пакті не може тлумачитись як таке, що означає, що якась держава, якась група чи

Якась особа має право займатися будь - якою діяльністю або чинити будь - які дії, спрямовані на

Знищення яких - небудь прав чи свобод, визнаних у цьому Пакті, або на обмеження їх у більшій мірі, ніж передбачається в цьому Пакті.

Ніяке обмеження чи приниження будь - яких основних прав людини, визнаних або існуючих в

Якій - небудь державі - учасниці цього Пакту на підставі закону, конвенцій, правил чи звичаїв, не

Допускається під тим приводом, що в цьому Пакті не визнаються такі права або що в ньому вони

Визнаються в меншому обсязі.

Частина III

Стаття 7

Нікого не може бути піддано катуванню чи жорстокому, нелюдському або принижуючому гідність

Поводженню чи покаранню. Зокрема, жодну особу не може бути без її вільної згоди піддано медичним

Чи науковим дослідам.

Стаття 9