Жоден народ ні в якому разі не може бути позбавлений належних йому засобів існування.

Частина II

Стаття 2

1. Кожна держава, яка бере участь у цьому Пакті, зобов’язується в індивідуальному порядку і в

порядку міжнародної допомоги та співробітництва, зокрема в економічній і технічній галузях, вжити в

максимальних межах наявних ресурсів заходів для того, щоб забезпечити поступово повне здійснення

визнаних у цьому Пакті прав усіма належними способами, включаючи, зокрема, вжиття законодавчих

заходів.

2. Держави, які беруть участь у цьому Пакті, зобов’язуються гарантувати, що права, проголошені в

цьому Пакті, здійснюватимуться без будь-якої дискримінації щодо раси, кольору шкіри, статі, мови,

релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану,

народження чи іншої обставини.

Стаття 5

1. Ніщо в цьому Пакті не може тлумачитись як таке, що означає, що якась держава, якась група чи

якась особа має право займатися будь-якою діяльністю або чинити будь-які дії, спрямовані на знищення

будь - яких прав чи свобод, визнаних у цьому Пакті, або на обмеження їх у більшій мірі, ніж

передбачається у цьому Пакті.

2. Ніяке обмеження чи приниження будь - яких основних прав людини, визнаних або існуючих в

Якій - небудь країні на підставі закону, конвенцій, правил чи звичаїв, не допускається під тим

Приводом, що в цьому Пакті не визнаються такі права або що в ньому вони визнаються у меншому

Обсязі.

Частина III

Стаття 6

1. Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право на працю, що включає право

кожної людини дістати можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на

яку вона вільно погоджується, і зроблять належні кроки до забезпечення цього права.

Стаття 9

Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожної людини на соціальне

забезпечення, включаючи соціальне страхування.

Стаття 10

Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають, що:

1. Сім’ї, яка є природним і основним осередком суспільства, повинні надаватися по можливості

якнайширша охорона і допомога, особливо при її утворенні і поки на її відповідальності лежить турбота

про несамостійних дітей та їх виховання. Шлюб повинен укладатися за вільною згодою тих, хто

одружується.

Стаття 11

1. Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на достатній життєвий рівень

для нього і його сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг і житло, і на неухильне поліпшення умов

життя. Держави-учасниці вживуть належних заходів щодо забезпечення здійснення цього права, визнаючи

важливе значення в цьому відношенні міжнародного співробітництва, основаного на вільній згоді.

Стаття 12

1. Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожної людини на найвищий

Досяжний рівень фізичного і психічного здоров’я.

Стаття 13

1. Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожної людини на освіту. Вони погоджуються, що освіта повинна спрямовуватись на повний розвиток людської особи та усвідомлення

її гідності і повинна зміцнювати повагу до прав людини і основних свобод. Вони, далі, погоджуються в

тому, що освіта повинна дати можливість усім бути корисними учасниками вільного суспільства,

сприяти взаєморозумінню, терпимості і дружбі між усіма націями і всіма расовими, етнічними та

релігійними групами і сприяти роботі Організації Об’єднаних Націй по підтриманню миру.

3. Держави, які беруть участь у цьому Пакті, зобов’язуються поважати свободу батьків і у

відповідних випадках законних опікунів обирати для своїх дітей не тільки запроваджені державними

властями школи, а й інші школи, що відповідають тому мінімуму вимог щодо освіти, який може

бути встановлено чи затверджено державою, і забезпечувати релігійне та моральне виховання своїх

Дітей відповідно до власних переконань.

Стаття 15

1. Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожної людини на:

а) участь у культурному житті;

b) користування результатами наукового прогресу та їх практичне застосування;