Розділ 1. Основи загальної психології.

 

Тема № 1: Предмет психології, її завдання.

План.

1. Психологія як наука та її завдання.

2. Поняття про психіку та психічні явища.

3. Наукове розуміння психіки як відображення навколишньої дійсності.

           

Ключові поняття: психологія, психіка, психічні процеси, психічні стани, психічні властивості, відображення.

 

Психологія – походить від грецького слова „псюхе” – душа – наука про психіку людини, закономірності її прояву і розвитку.

       Завданням психології як науки є вивчення і пояснення психічних явищ.

       Завдання психології як навчальної дисципліни: ознайомлення з основами наукової психології для кращого розуміння людей та умілого керування поведінкою і діяльністю.

       Психологія пов’язана з іншими науками: філософією, анатомією, педагогікою, медициною, соціологією, історією і т.д.

       Психологія складається з окремих галузей: загальна психологія, вікова психологія, педагогічна психологія, соціальна психологія, психологія праці, медична, космічна, інженерна, патопсихологія, і т.д.

 

       Психіка – здатність відображати навколишній світ за допомогою центральної нервової системи.

Всі психічні явища поділяють на 3 групи:

1. Психічні процеси – окремі форми чи види психічної діяльності (Память, мислення, сприймання, уява, відчуття)
2. Психічні властивості – найбільш суттєві і стійкі психічні особливості людини (потреби, інтереси, здібності, темперамент, характер)
3. Психічні стани – особлива характеристика психічної діяльності людини за певний проміжок часу (сумнів, радість, гнів, творчий підйом, апатія і т.д.)

 

       Існують різні точки зору, які пояснюють природу психіки. Згідно матеріалістичної теорії матерія є первинна, а психіка є результат розвитку матерії, тобто є вторинною. Представники ідеалістичної теорії стверджують, що душа є вічною (первинною), яка існує і поза матерією, а матерія є вторинна.

        З точки зору теорії відображення психіка – це особлива властивість особливим чином організованої матерії (мозку) відображати навколишній світ.

        Відображення людиною об’єктивної дійсності і є пізнання цієї дійсності. Але кожен по своєму (суб’єктивно) відображає оточуючий світ (об’єктивну дійсність). Тому відображення – це суб’єктивний образ об’єктивної дійсності.

 

Тема № 2: Методи психологічних досліджень.

План.

1. Поняття про наукові методи вивчення психіки людини.

2. Характеристика методів психологічних досліджень.

Ключові поняття: методи вивчення психіки, спостереження, експеримент, тест, вивчення продуктів діяльності, бесіда, самоспостереження, соціометрія, констатуючий, формуючий експеримент.

 

Психіку вивчають за допомогою наукових методів: спостереження, експеримент, тести, бесіда, анкетування, аналіз продуктів діяльності, соціометрія і т.д. Обробка даних проводиться з використанням математичних методів (з використанням формул).

       Спостереження – цілеспрямоване вивчення людини в природніх умовах. Буває короткочасне і довготривале. Обов’язково мати мету спостереження і проводити його систематично.

       Експеримент – вивчення психіки людини шляхом активного впливу дослідника на психічну діяльність досліджуваного.

Буває:

1. Лабораторний (з використанням спеціальних приладів в лабораторіях)
2. Природній (в звичайних ситуаціях, але зі зміненням деяких умов).

Буває:

1. Констатуючий – з метою виявлення наявних особливостей.
2. Формуючий – формування певних особливостей людини.

       Тест – психологічне випробування, в результаті якого намагаються дати кількісну характеристику тим чи іншим сторонам особистості.

       Бесіда – система продуманих питань і передбачуваних можливих відповідей. Питання повинні бути чіткими, послідовними, лаконічними, не містити подвійної відповіді. Важливо створити атмосферу доброзичливості і довіри між дослідником і досліджуваним.

       Анкетування – різновид бесіди, але в письмовій формі.

       Аналіз продуктів діяльності – аналіз малюнків, творів, виробів, зошитів, щоденників і т.д.

       Соціометрія – метод вивчення взаємин між членами групи, мікро груп, статусу кожного члена в групі. 

 

Тема № 3: Мозок і психіка.

План.

1. Загальне поняття про будову нервової системи.

2. Мозок як орган психіки.

3. Рефлекторна діяльність мозку.

4. Нервові процеси в корі великих півкуль головного мозку, їх динаміка.

5. Поняття про першу та другу сигнальні системи.

 

Ключові поняття: мозок, нервова система, рефлекс, нервові процеси, гальмування, збудження, іррадіація і концентрація нервових процесів, взаємна індукція, рефлекторна діяльність, системність, перша, друга сигнальна система, динамічний стереотип.

 

Мозок є основним органом психіки.

       Процеси, які відбуваються в корі головного мозку – збудження і гальмування – є матеріальною основою психіки.

       Збудження – утворення нових систем тимчасових нервових зв’язків.

       Гальмування – протилежний процес – блокування нервових зв’язків, припинення збудження.

 

Закони нервових процесів:

1. Закон іррадіації і концентрації збудження і гальмування: під впливом подразника збудження поширюється (іррадіює) по корі великих півкуль. В той же час виникає гальмування, яке направляє збудження до певного пункту. Те ж саме відбувається і з гальмуванням.
2. Закон взаємної індукції: коли в одній ділянці кори великих півкуль виникає збудження, то в інших ділянках – гальмування (негативна індукція). А якщо в одних ділянках виникає гальмування, то в сусідніх виникає збудження (позитивна індукція).

 

       Якщо нервові зв’язки закріплюються в результаті багаторазового повторення, то вони відтворюються без особливих зусиль. Утворюється динамічний стереотип (термін І.Павлова) – усталена система тимчасових нервових зв’язків, що закріпилися в результаті повторень.

 

       Перша сигнальна система (за І.Павловим) – це реакція мозку на зорові, слухові, нюхові, дотикові, смакові подразники. Вона є і у людей, і у тварин.

       Друга сигнальна система – реакція на слова і словосполучення. Є лише у людей.