Гра як форма організаційної діяльності учнів

 

Що ж таке гра? За визначенням педагогічної енциклопедії, гра - «це один з видів діяльності людини». Це визначення безперечне і загальноприйняте. Проте в педагогіці і методиках має місце різне тлумачення гри як методу навчання (Н.Ф. Виноградова) або як форми навчання (Г.Н. Аквілева, З.А. Клепініна). Ми дотримуємося останньої думки. Насправді, джерелом знання є не сама по собі гра, а та діяльність дитини, яка характеризує гру. Наприклад, діти грають в школу. Вони в грі моделюють те, що спостерігали, переживали в справжньому шкільному житті. Тут методом і являється моделювання, яке застосоване у формі гри [20, c. 41].

Ігри, вживані на уроках природознавства, багатогранні і різноманітні. Це вимагає їх класифікації. Можна виділити п'ять основних груп:

1) настільні ігри

2) дидактичні ігри

3) рухливі ігри

4) ділові ігри

5) інтелектуальні ігри

. Настільні ігри: ребуси, кросворди, чайнворди і так далі. Особливість настільної гри - наявність ігрового правила, в якому внутрішньо знаходиться ігрове завдання. Рішення ігрової задачі робить гру такою, що прагне до певного результату. Найважливішою рисою настільної гри є цікавість, тому діти із задоволенням беруть в них участь. Настільна гра розвиває уяву, кмітливість і спостережливість. У них присутній елемент змагання (хто швидший, хто більше назве, хто правильніше і так далі). В результаті діти вчаться швидко і логічно міркувати. В процесі гри школярі отримують знання, відчуваючи при цьому задоволення. Настільна гра - один із засобів розвитку здібностей учнів, розширення їх кругозору. Настільні ігри проводять як індивідуально, так і в ході групової, колективної роботи. Вони дають можливість диференційовано підійти до оцінки знань і здібностей учнів. Як матеріал для настільних ігор використовують щільний папір, картон, ілюстрації, дитячі кубики і так далі. В багатьох школах настільні ігри виготовляють на уроках праці, заняттях гуртка. Кросворди і ребуси, як різновид настільних ігор, можуть бути виконані на шкільній дошці, листі ватману або на окремих картках, що служать роздатковим матеріалом. Їх можна використовувати на інтегрованих уроках, узагальнювальних, перевірки знань. Ці ігрові моменти можуть бути як одним з етапів уроку (наприклад, перевірки домашнього завдання та ін.), так і сполучною ланкою, своєрідним способом переведення уваги з одного виду діяльності на іншій. Тематика різна.

а) Кросворд. Робиться такий підбір слів, що при їх перетині можна було прочитати слово іншого значення [40, c. 80].

I. Завдання: Розглянь малюнки. Які дерева і кущі зображено на малюнках? Впиши їх назви відповідно до цифр (додаток 1).

б) Ребус - це гра, в якій зашифровані слова, фраза або цілі висловлювання. Щоб скласти і прочитати ребус, треба знати певні правила. Учити дітей розгадувати ребус потрібно від простого до складного, пояснюючи правила розгадування (додаток 2).

. Дидактичні ігри природознав ч ого змісту.

Важливим засобом активізації пізнавальної діяльності молодших школярів, розвитку їх самостійності і мислення являються дидактичні ігри. Ці ігри проводяться під час прогулянок, екскурсій і на уроці для узагальнення знань про конкретні об'єкти і явища природи, формування конкретних елементарних понять про природу.

Проведення дидактичної гри має деякі особливості. Передусім це стосується темпу гри. Уповільнений або надмірно швидкий темп знижує інтерес до гри, швидко стомлює дітей.

а) Словесна дидактична гра, що супроводжується подачею м'яча від учителя до дитини, дуже подобається дітям. Учитель, кидаючи м'яч, ставить питання, у дитини має бути готова відповідь на поставлене питання. Вона має бути короткою, що прискорює темп, скорочує очікування дітей, що бажають взяти участь в грі.

Напружена розумова діяльність, довільність уваги швидко стомлюють дітей. Тому тривалість словесних дидактичних ігор має бути 8-10 хвилин, але і в цей час потрібні паузи, які знімають у дітей розумову напругу.

Починати проводити ігри краще з невеликої групи дітей. У міру засвоєння змісту і правил гри кількість гравців збільшується.

При проведенні словесних ігор діти стоять півколом, учитель навпроти них. Перед проведенням гри учитель пояснює правила: відповідає той, кому кинутий м'яч, треба відповісти і одночасно кинути м'яч назад, не можна упускати і затримувати м'яч.

б) Топографічний диктант. Під диктування учителя учні в зошиті, а одні з них на класній дошці викреслюють план шляху (текст складає учитель, використовуючи вивчені умовні знаки плану).

в) Топографічний лист. За завданням учителя учні записують складений ними спільно текст, в якому характеризують різні ділянки навколишньої місцевості, і замість об'єктів (болото, яр і так далі) у відповідних місцях листа малюють умовні топографічні знаки.

г) Визначення природних зон по ілюстраціях. За завданням учителя учні підбирають ілюстрації, листівки по природних зонах, коротко характеризують рослинний і тваринний світ.

Опис читають на уроці і визначають, яка це природна зона.

III. Рухливі ігри.

Сучасна практика навчання і виховання дітей молодшого шкільного віку має в розпорядженні досить різноманітний ігровий матеріал, що заповнює дозвілля дітей і спрямований на переключення дитини від одного виду діяльності до іншого. Проте учителі відчувають нестачу методичного матеріалу по рухливих іграх. Проведення рухливих мовних ігор не вимагає спеціальної підготовки. Їх можна проводити як в закритому приміщенні, так і на відкритому майданчику.

а) Перед розучуванням гри педагог зачитує дітям вірш, пояснює значення деяких слів. Ігри не вимагають складного оформлення. Можна використовувати лише деталі костюмів.

б) Сюжетна гра. Учні виконують певні ролі, програють певний сценарій, діалог. Наприклад, діалог від імені тварин і рослин. Такі діалоги можна легко знайти в книгах В. Біанки, Е. Чарушина. Сюжетна гра не займає багато часу, діти з цікавістю і увагою стежать і беруть участь в ній. Форма гри може бути масовою. Наприклад, при вивченні теми «корисні» копалини, учні виступають в ролі геологів, які подорожують по рідному краю і відкривають різні корисні копалини. Треба назвати їх властивості, застосування, умовний знак, показати на карті родовище цієї корисної копалини [52, c. 27].

в) Можна використовувати ігри екологічного характеру, коли діти виступають в ролі екологів, директорів підприємств, вирішуючих екологічні проблеми.

Такі ігри сприяють поглибленню, закріпленню навчального матеріалу, дозволяють встановити взаємозв'язки в природі. Активізація учнів досягається цікавим сюжетом гри, особистою участю дітей.

. Ділові ігри.

Часто в урок природознавства вводять ділову гру. Прикладом таких являються ігри-подорожі. Вони, як і сюжетні ігри, сприяють поглибленню, закріпленню учбового матеріалу, дозволяють встановлювати взаємозв'язки в природі. Активізація учнів так само досягається цікавим сюжетом гри, особистою участю дітей, їх усними повідомленнями, переживаннями.

Наприклад, при вивченні і знайомстві з великими річками учневі можна запропонувати такі ситуації: 1) Один з вас капітан, інший - штурман. Потрібно вибрати маршрут плавання по Дніпру, поставити мету експедиції, розповісти про природу тих місць, де ви побували.

Уявіть, що ви під час збору грибів в лісовій смузі заблукали. Проте пам'ятаєте, що потрібно йти на північ. Компаса у вас немає, небо покрите хмарами. На шляху ви зустріли мурашник. Чи не підкаже він, як знайти напрям на північ.

Ділова гра розвиває у дітей фантазію, але фантазію реальну, засновану на отриманих знаннях, учить міркувати, порівнювати, доводити, розповідати.

V. Інтелектуальні ігри.

Ще більшу активність у учнів можна спостерігати при використанні спеціальних інтелектуальних ігор, які по своєму механізму вимагають від учнів активної пізнавальної діяльності. Класичні приклади таких ігор широко відомі: шашки, шахи і так далі. До цієї категорії відносяться і так звані завдання «на кмітливість» - шаради, головоломки, що викликають великий інтерес. Інтерес визначається виключно потребою людського розуму у вправі. Інтерес гри зазвичай містить в собі проблему, цим і пояснюється їх привабливість для учнів. До них можна віднести широко відомі завдання-загадки [20, c. 41].

Відгадування загадок молодшими школярами можна розглядати як процес творчий, а саму загадку - як творче завдання. Цілеспрямований розвиток інтелектуальних здібностей дітей до творчості пропонує знання педагогом механізмів побудови загадок, оскільки характер розумових операцій, які належить зробити учню, визначається типом побудови логічного завдання, способом шифрування загадкового предмета, явища в ній.

) загадки, в яких дається опис предмета або явища шляхом перерахування ознак.

1. Назвіть, хлоп'ята

Місяць в цій ось загадці:

Дні його - усіх днів коротші

Усіх ночей найдовші ночі. (Грудень)

2. Батько тисячу синів має

Кожному шапочку справляє. (Дуб)

3. Хоче - прямо полетить

Хоче - в повітрі висить

Каменем падає з висоти

І в полях співає, співає. (Жайворонок)

4. Він високий і плямистий

З довго-довгою шиєю

І живиться він листям дереф (Жираф)

) Загадки, де опис пропонує коротку характеристику предмета або явища.

5. Довге вухо

Грудочка пухнаста

Стрибає вправно,

Любить морквину. (Заєць)

6. Він гойдалка і ліжко

Добре на нім лежати.

Він в саду або в лісі.

Погойдає у повітрі. (Гамак)

. На спинці голки

Довгі і колючі

А згорнеться він в клубок

Немає ні голови, ні ніг. (Їжак)

3) В описі загадки використані метафори.

. Багато рук, а нога одна. (Дерево)

. Що за птахи пролітають?

По сімці в кожній зграї

Низкою летять

Не вернуться назад. (Дні тижня)

. Він по-робочому одягнений -

Зручно, просто, вправно.

На нім малиновий берет

І строката спецівка. (Дятел)

. Яєчко в чашці

З дерева звалилося

І не розбилося. (Жолудь)

. Білі квіточки

Увечері розквітають

А уранці в'януть. (Зірки)

1) Загадки, в яких представлений опис не самого предмета або явища, а буквеного (складового) складу слова, що його означає:

а) шаради - завдання, в яких треба розгадати задумане слово, що складається з декількох частин. Кожна частина є самостійним словом. Для відгадування шаради спочатку даються ознаки окремих слів, частин, а потім дається слово, об'єднане в одне ціле, яке треба відгадати. Шарада завжди відгадується по частинах, це полегшує відгадування в цілому.

1. Виноград (вино - напій, град - місце проживання)

2. Початок деревом зветься

Кінець - читачі мої.

Тут, в книзі, ціле знайдеться

Адже кожному рядку вони. (Букви)

3. Початок - нота

Потім - оленя прикраса

А разом - місце

Жвавого руху. (Дороги)

4. Дві ноти, дві букви

Всі разом - гра

У яку любить

Грати дітвора. (Доміно)

б) метаграми - завдання, засноване на послідовній зміні в слові однієї або декількох букв. Це найбільш легкий вид загадок, оскільки досить за ознаками, що приводять, відгадати слово з однією з вказаних букв, щоб легко визначити і усі інші слова.

5. Б - тяжкою буваю

М - одяг пожираю

Р - акторові я потрібна

С - для кухаря важлива. (Біль - міль - роль - сіль)

6. З буквою Д вперед крокую

Від зорі і до зорі.

З П стирчу, потім - не знаю.

З Т я людям допомагаю

Навіть у найсильнішу спеку.

З Л завжди і усім заважаю

Не дружите ви зі мною. (День - пень - тінь - лінь)

в) анаграма - це якщо від якогось слова в результаті перестановки в нім букв утворено інше слово, яке має вже інший сенс. Доповнювати або відкидати букви не дозволяється.

Банка - (кабан)

Вобла - (обвал)

Корма - (комар)

Ложа - (жало)

Масло - (смола)

Метрика - (материк)

Насос - (сосна)

Піон - поні

Ямка - (маяк)

г) логогриф - рід загадки, в якій задумане слово набуває різного значення від перестановки або викидання букв.

1) Розповідь-загадка - в даному випадку про природу, відповідь на яку може бути отримана, якщо діти утямили для себе певні зв'язки і закономірності природи.

Даючи дітям такі загадки, учитель ставить їх в ситуацію, коли вони повинні використовувати різні прийоми розумової діяльності (порівняння, аналогію розгляду явищ з різних сторін, пошук шляхів вирішення та ін.). Це стимулює розвиток самостійного мислення, гнучкості розуму. Пробні ігри вимагають вживання різних лексикограматичних структур, отже, вони розвивають мову дітей і удосконалюють уміння розповідати чітко і образно.

Акробати.

1. На зеленому лугу вони стрибають і веселяться.

Відштовхнуться пружинистими ніжками і падають.

Хоч куди впади - не страшно:

скрізь листочки, травички - м'які перини.

Стрибають як акробати: стриб-скок, стриб-скок.

Сто билинок - сто перин, всяка травичка м'якша, ніж перина:

стриб - скок, стриб - скок.

(Коники)

(А. Гумбасов «Телеграма»)

(Видавництво «Малюк», 1985)

2. Живуть вони на болотах, в старих ставках, по берегах лісових річок. Вони не будують собі будиночок: літо проводять у воді і на купині, а на зиму глибоко зариваються в мул.

(Жаби)

Крім того, усі ігри можна розділити на 2 великих групи:

3. Ігри, що розробляються учителем. Деякі учителі вносять елемент гри до опорних сигналів, графічних конспектів. Після розробки гри учитель пропонує її дітям. На цьому етапі від учителя вимагається терпіння, такт, уміле керівництво грою.

4. Ігри, складені учнями під керівництвом учителя. При цьому проявляється велика творча активність. Створення ігор має велике виховне значення, оскільки в ході роботи учні повинні виявити творчість, працьовитість, винахідливість.

Запропоновані тут ігри складають відкриту систему, оскільки вони можуть бути доповнені знову розробленими природознавчими іграми.