Хід і результати експерименту

 

Розроблені нами уроки були перевірені в дослідно-експериментальному навчанні під час педагогічної практики в школі.

На етапі формуючого експерименту були проведені розроблені нами і описані в попередньому пункті уроки, в які включені ігри. В цьому випадку, як показують наші спостереження, діти на уроці були активніші, висловлювали багато своїх суджень і виявляли цікавість до предмета. Сором'язливі і боязкі діти стали піднімати руку і намагатися відповісти. Так на уроці «Гра-подорож «По Зимовій Країні» ми зафіксували 7 самостійних суджень, а на уроці «Весна в житті тварин і рослин», із застосуванням ігор, таких суджень було 15.

Ці дані підтверджує завершальна анкета. Вона була проведена за тим же текстом. Були отримані такі результати:

 

08.02.2013	5.03.2013
Чи подобається тобі вчитися?
Так - 10 Ні - 2 Не дуже - 3 Не знаю - 1	11 - 1 -
2. Назви свій улюблений предмет.
Більшість відповідали: праця, фізкультура, математика	Природознавство, читання, математика
3. Яка робота на уроках природознавства тобі найбільше подобається?
Екскурсія	Практична, екскурсія
4. Якщо б ти був учителем, чого на уроках у тебе було б більше?
Бесід, екскурсій	Роботи з корисними копалинами, практичних робіт, ігор, кросвордів, походів в ліс
5. Чи подобаються тобі уроки природознавства?
Так - 7 Ні - 1 Не дуже - 5 Не знаю - 1	11 - 2 1
6. Чи подобаються тобі цікаві ігри і вправи на уроках природознавства?
Так - 7 Ні - 2 Не дуже - 1 Не знаю - 2 Інші відповіли, що не знають, що таке цікавий матеріал, і що ігор у них на уроках природознавства не було!	14 - - -
7. Якщо подобаються, то які?
2 діт. - загадки 1 дит. - доповіді 1 дит. - вірші Інші не знали що відповісти!	Майже усі відповіли: загадки, кросворди, ребуси, цікаві питання, лабіринти і так далі

 

Аналіз змісту відповідей повторного анкетування показує, що діти стали зацікавленіші в предметі, у них пробудилося бажання активно брати участь в роботі на уроці, вони проявляли бажання дізнатися більше того, що вони знають. Цей висновок підтверджується і нашими спостереженнями над діяльністю дітей на уроках. Ігри, поза сумнівом, підвищили активність дітей.

Таким чином, результати експерименту підтвердили висунену на початку дослідження гіпотезу.

Висновок

 

Дослідження проблеми використання ігор та цікавого матеріалу на уроках природознавства показало, що ігри можна розглядати як засіб реалізації цікавості в навчанні. У історії становлення і розвитку початкової природничонаукової освіти проблема цікавості навчання пройшла своєрідну еволюцію від введення в підручники яскравих картинок, живих цікавих описів об'єктів природи до розробки і включення в навчальний процес цілого комплексу цікавих матеріалів, у тому числі і ігор.

Ретроспективний аналіз літератури про застосування ігор в навчальному процесі показав, що гра як засіб цікавості навчання отримала широке визнання. До теперішнього часу досить серйозно обгрунтована дидактична і психологічна значущість ігор.

Дослідження вікових і психічних особливостей дитини показало, що застосування ігор в навчальному процесі відповідає психології сприйняття дитиною навколишнього світу.

У сучасній теорії і практиці також приділяється увага грі. Проте проблема як і раніше зберігається, оскільки відсутні посібники з системним описом змісту ігор і детальна методика їх використання в навчальному процесі.

До теперішнього часу гра отримала серйозне психологічне і дидактичне обгрунтування як важливий вид діяльності дитини, сприяючий розвитку її особових якостей і виконуючий важливу функцію поступового переходу дитини від гри до учбової діяльності.

Проте в практиці навчання природознавству немає системи застосування ігор. Переважно, ігрові матеріали вчителі складають самі або підбирають з різних джерел. Недостатньо розроблена і методика використання ігор на уроках.

До теперішнього часу не вирішено питання статусу гри: йде суперечка - чи відносити її до форм або методів навчання. Ми визначили для себе і дотримуємося думки, що гра - це форма організації навчальної діяльності учнів, в якій джерелом знань може бути слово (словесні методи), наочність (наочні методи), практичні дії, переважне моделювання життєвих ситуацій (практичні методи).

Ігри легко включаються у вже розроблену методику викладання природознавства. Вони вводять дитину у світ людських дій і стосунків, тим самим закріплюючи норми спілкування в колективі, сприяють розвитку особистості, основ її теоретичного мислення, творчості як основи особистості молодшого школяра; збагачують знання; формують необхідні уміння.

Багатопланові ігри повчального і виховного характеру дозволяють зробити ефективнішим процес навчання, виховання і розвитку молодших школярів.

У педагогіці і методиці навчання немає єдиної думки про те, що таке гра: метод або форма. Проте має місце безперечне твердження, що гра - це активна діяльність того, що грає.

У навчальному процесі на початковому етапі навчання гра займає значне місце. Основне її призначення - переведення дитини з ігрової діяльності в навчальну.

Різноманітні ігри легко вписуються в звичайну методику уроку, роблять його різноманітнішим і результативнішим.

Добираючи ту чи іншу дидактичну гру, вчитель має пам’ятати, що процес створення гри містить ряд станів:

а) вибір теми гри;

б) визначення мети й завдань гри;

в) підготовка і проведення гри (повідомлення учням теми гри, підготовка унаочнень, проведення гри, підбиття підсумків).

Успіх проведення гри залежить від дотримання вимог:

а) ігри мають відповідати навчальній програмі;

б) ігрові завдання мають бути не надто легкими, проте й не дуже складними;

в) відповідність гри віковим особливостям учнів;

г) різноманітність ігор;

д) залучення до ігор учнів усього класу.

Тому одним з основних завдань вчителя є правильна організація навчальної діяльності учнів, спрямована на розвиток самостійності мислення. Що ж слід вважати справжньою навчальною діяльністю? По-перше, вона має містити всі компоненти поняття діяльності (За А.Н. Леонтьєвим це потреби, мотиви, цілі, умови і засоби їх досягнення, дії та операції). По-друге, ці компоненти мають специфічний предметний зміст, що відрізняє його від будь-якої іншої діяльності (наприклад ігрової). По-третє, у навчальній діяльності має бути присутній творчий або перетворювальний компонент. Роль вчителя полягає в умілій організації навчальної діяльності, відборі методів, що сприяють свідомому засвоєнню матеріалу. Засвоєння буває й несвідоме (частіше під час гри). Учіння може бути механічним, зазубрюванням. Навчальна ж діяльність здійснюється лише тоді, коли процеси засвоєння і уміння відбуваються у формі свідомого перетворення матеріалу, самостійного оперування ним і нарешті, філософія сучасної освіти спирається на принцип педагогічного діалогу в здобутті учнем навчальної інформації. Діалогова природа наукового пізнання відома за часів Платона, не втратила своєї актуальності й нині. Словесні методи, в основі яких лежить діалогова або суб'єкт-суб'єктна взаємодія (бесіда, дискусія тощо), де вчителю відводиться роль рівноправного з учнем партнера, одна з основ технології навчання. Філософський принцип діалогу має діяти від між «ти» і «я» до концепції діалогу між основними типами культур.

Тому завдання школи і вчителя - виховувати в учнів культуру діалогу, спілкування - толерантність, солідарність, сприйняття та плюралізм, симпатії, вміння цивілізовано відстоювати свої позиції і знаходити консенсус, виховувати екологічну культуру в спілкуванні з природою. В оволодінні методами діалогу в широкому розумінні прикладом для учнів має бути вчитель.

Аналіз експериментальних матеріалів показав, що гра активізує діяльність учнів, сприяє розвитку його особових якостей.

Висловлені вище положення є результатом аналізу нашого дослідно-експериментального навчання. Таким чином, підтвердилася гіпотеза, висловлена на початку нашого дослідження.

 

Список використаних джерел

 

1. Аквилева Г.Н. Натуральные средства обучения и методика работы с ними // Начальная школа. - 2000. - №2. - С. 91-94.

2. Алексюк А.М. Взаємодія форм організації і методів навчання // Рад. школа. - 1983. - №7. - С. 8-15.

3. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. - 2-ге видання. - К.: Веселка, 1998.-с. 334

. Балаєва Н.І. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках у початкових класах // Педагогіка і психологія. - 2004. - №278. - С. 8-10.

5. Бахарева А.С. Игра на уроках природоведения: Метод. пособие. - Шадринск: изд. Шадринского пединститута, 1996, с. 27

. Бєляєв О.М. Сучасний урок природознавства. - К.: Наука, 1999.

. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів: Навч.-метод. посіб. для вчителів початкових класів. - К.: ІЗМН, 1997.

8. Білецька О.І..Лоджук Н.Р. Розробки уроків з курсу «Я і Україна.Я і природа» - Тернопіль:Підручники і посібники. 2006. -144 с.

9. Большакова І. Зробити працю школяра джерелом розумового задоволення і духовної радості // Початкова школа. - 2004. - №12. - С. 3-5.

10. Варакута О. Пізнавальні завдання для формування природничих понять // Початкова школа, 1999. - №8. - С. 53-56.

11. Викладання довкілля в 3-4 класі. Посібник для вчителів, які викладають інтегрований курс «Довкілля» - Полтава: ПОІПОПП, 1999. - 80 с.

12. Вікова психологія /За ред. Г.С. Костюка. - К.: Рад. Школа, 1976. - 272 с.

13. Волкова Н.П. Педагогіка. - К.: Вид. центр «Академія», 2001. - 576 с.

. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. - Союз Санкт-Петербург, 1997

15. Выготский Л.С. Игра и ее роль в психическом развитии ребенка. - Вопросы к психологии, №6 1966

16. Герасимов В.П. Весенняя зоологическая экскурсия // Начальная школа. - 1981. - №5. - С. 33-37.

17. Герасимов В.П. Зимние экскурсии в природу // Начальная школа. - 1981. - №2. - С. 35-36.

18. Гончаренко С. Ващенко Л., Коваль Н. Державні стандарти початкової ланки освіти. Природознавство. // Початкова школа. - 1997 р. - №7. - 14-16 с.

19. Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. - М.: «Просвещение», 1984. - С. 212.

20. Громик Є. Гра - найсерйозніша справа // Початкова школа, 1999. - №7. - С. 41-43.

21. Грущинська І. Спостереження за весняними змінами в житті рослин // Початкова освіта. - 2001. - №16. - С. 4-5.

22. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения. - М.: Педагогика, 1986

23. Державна національна програма «Освіта» Україна ХХІ ст. - К.: Райдуга, 1994. - С. 12.

24. Дерим-Оглу Е.Н., Томилина Н.Г. Материалы к проведению экскурсии в смешанный лес // Начальная школа. - 1990. - №5. - С. 28-34

.   Дубровина И.В., Прихожан А.М., Зацепин В.В. Возростная и педагогическая психология. Хрестоматия. М.: «Академия», 1998.

26. Замашкіна О.Я.А. Каменський про розвиток дитячої особистості // Початкова школа. - 2000. - №3. - С. 47-50.

27. Зуев В.Ф. Избр. педагогич. труды. - М.: изд. АПМРСФСР, 1953, с. 56

28. Игры и загадки на уроках природоведения: Метод. пособие. - С.-Пб., 1995

29. Исаева Е.В. Роль наблюдений за животными и растениями при изучении родной природы младшими школьниками / Е.В. Исаева // Начальная школа. - 1994. - №1. - С. 38-41.

30. Історія української школи і педагогіки /Хрестоматія /Упор. О.О. Любар; За ред. В.Г. Кременя. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2003. - 766 с.

31. Карпова Е.В. Дидактические игры в начальной школе: Попул. пособие для родит. и педагогов. - Ярославль «Академия развития», 1997

32. Киричук О.І. Навчальні інтереси молодших школярів. - К.: Рад. школа, 1982. - 128 с.

33. Ключник Н.П. Вчимося розв’язувати кросворди // Розкажіть онуку. - 2004. - №13-14. - С. 138.

.   Князєва Т. Використання методів проблемного навчання на уроках природознавства // Початкова школа. - 2002. - №2. - С. 36-37.

35. Коваль Н., Волощук В. Картки з природознавства для учнів 3 (2) класу // Початкова школа, 2000. - №2. - С. 31-34.

36. Коваль Н.С., Бондаренко Л.С. Дидактичні матеріали до підручника з природознавства. 3 (4) клас. - К.: «Освіта». - 1998. - С. 98.

37. Коваль Н.С., Нарочная Л.К. Природознавство для 3 кл. чотирирічної школи. - К.: «Освіта». - 2003. - С. 120.

38. Ковальчук Г.В., Нарочна Л.К. Природознавство 2-3 кл. - К.: Освіта, 1997.

39. Коменский А.Я. Великая дидактика. Прилож. к ж. «Начальная школа», 1975, с. 108

40. Котляр А. Кросворди // Рідна школа. - 1999. - №5. - С. 80.

41. Крупская Н.К. Педагогические соч. - М., 1959, т. 3

42. Макаренко А.С. Собр. соч. в 7 томах. - М., изд. АПНРСФСР, 1983, т. 4

43. Морозова Е.Е., Коваленко Л.И. Методика преподавания природоведения. Методическое пособие. - Саратов: изд-во Саратовского пед. ин-та, 1999. - 22 с.;

44. Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства. - К.: Освіта, 2001.

45. Нарочна Л.К., Онищук В.О. Уроки природознавства в 2 і 3 класах. - К.: Освіта, 2007.

46. Низова А.М. О выборе методов обучения природоведению/ А.М. Низова // Начальная школа. - 1965. - №12. - С. 42-48.

47. Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика исследования природоведения. - М.: Просвещение, 1990

48. Перекалова В.С. Обобщение наблюдений на уроке природоведения // Начальная школа. - 1974. - №11. - С. 59-61.

49. Плешаков А.А. Природоведение в 1,2,3,4 кл. Метод. рекомендации к учебникам. - М.: Просвещение, 1994

50. Подзоров В.И. Природоведение с методикой преподавания: Практикум: Учеб. пособие для пед. уч-щ. - К.: Выща шк., 1990. - 85 с.

51. Рутцова Н.С. Кроссворды на уроках природоведения. - «Начальная школа», №6 1994

52. Сапронова Д.Д. Использование занимательных материалов на уроке природоведение. - «Начальная школа», №7-8 1994

53. Скаткін М.Н. Методика природознавства в початковій школі. - К.: Рад. Школа, 1988. - 135 с.

54. Смекалка для малышей. Занимат. задачи, загадки, ребусы, головоломки. Пособие для нач. школы. - М., Омега, 1994

55. Смирнова О.М. Дифференцированный подход в обучении природоведению. Метод. рекомендации в помощь учителю нач. школы. - М., Новая школа, 1997

56. Сухомлин Л. Форми активізації пізнавальної діяльності молодших школярів // Сучасна школі України. - 2009. - №9. - С. 49 - 60.

57. Сухомлинский В.А. Сухомлинский о воспитании. - М., 1989

58. Трусова Т.М. Воспитание любви к природе. // Начальная школа. -1999, N8. - C. 63-64.

59. Ушинский К.Д. Собр. соч. в 11 т. - М.-Л., 1948-1952, т. 5

60. Филоненко-Алексеева А.Л. Практикум по методике преподавания природоведения. - М.: «Просвещение», 1981.

61. Фіцула М.М. Педагогіка. - К.: Видавничий центр «Академія», 2002. -528 с.

62. Хафизова Л.М. Как знакомить детей с правилами поведения в природе. // Начальная школа. - 1992, №8. - C. 40-46.

63. Холомкина А.И. Осенняя экскурсия в парк. // Начальная школа. - 1997, №9. - C. 63-65.

64. Чекіна О.Ю.Інтегровані уроки у початковій школі.-Х.:Вид. Група «Основа:» Тріад*», 2007. -192 с. (Початкові інновації. Майстерня)»

65. Чуракова Р.Г. Развивающее обучение на пороге ХХІ века // Начальная школа. -2001. - №5. - С. 16-19.

66. Шарапова Л.С. Навчання в 3 (2) класах. Природознавство. - К.: Освіта, 1995.

67. Эльконин Д.Б. Психология игры. - М., 1978