Ступінь (можливість) настання непередбачуваної події прийнято пов'язувати з поняттям ризику.

Ризик на ринку визначається непевністю у досягненні результату, як наслідок множини малопередбачуваних дій учасників ринку. Для кожного об'єкту ринку існує власний підприємницький ризик (вид ризику):

- продавця та покупців;

- інвестора;

- підприємства;

- торговельного комерсанта.

Підприємницькі ризики класифікуються за рівнем збитків: ризик повних або часткових збитків (банкрутство, інфляційний ризик, фінансовий, тощо).

Критерії ризику:

- ступінь стійкості ринку;

- тенденції, швидкість і вектор розвитку ринку;

- оцінка інтенсивності конкуренції;

- вірогідність ризику;

- рівень стабільності політичної ситуації. Фактори ризику:

- ситуація на локальному ринку;

- наявність або відсутність конкурентів на ринку;

- збалансованість попиту та пропозиції, рівень попиту та його тенденція;

- ступінь забезпеченості фірми товарними, сировинними, грошовими та іншими ресурсами;

- рівень цін на товари, які реалізує фірма;

- рівень конкурентоспроможності фірми;

- конкурентоспроможність товару;

- кредитоспроможність;

- стан матеріально-технічної бази.

Для ринку товарів промислового призначення умовно виділяються наступні сфери ризику:

- безризикова сфера (гарантія одержання розрахункового прибутку);

- сфера мінімального ризику (збитки не перевищують розмір чистого прибутку);

- сфера підвищеного ризику (ризик збитків);

- сфера критичного ризику (можливі часткові збитки активів підприємства);

- сфера неприпустимого ризику (неліквідний баланс, неплатоспроможність).

Графічно сфери ризику представлено на рис. 5.3.

Рис. 5.3. Зони ризику для ринку товарів промислового призначення.

На практиці важко прогнозувати рівень ризику. Існує багато методів визначення ризику, найзручнішим є метод експертних оцінок. Алгоритм розрахунку оцінки ризику:

1.Розробляється вичерпний перелік ризиків фірми по кожній з груп (виробничі ризики, організаційні, ризики у маркетингу, фінансово-економічні, соціальні, екологічні, тощо).

2.Визначається питома вага кожного ризику по всій сукупності у відповідній групі.

W_і = 1/п,

де W_і - вага ризику;

п - кількість ризиків у відповідній групі.

3. Встановлюються зони ризику. Для цього використовується метод експертних оцінок (кількість експертів - 3). Ймовірність надходження ризику визначається експертами за такою шкалою: 0 - ризик відсутній; 25 - ризик швидше за все не реалізується; 50 - ситуація невизначеності; 75 - ризик швидше за все виявиться (критична ситуація); 100 - ризик обов'язково виявиться (неприпустимий ризик).

Оцінка експертів перевіряється на не протиріччя

 

max | А_і – B_і | £ 50, і = 1, 2, 3;

 

де А_і та В_і - оцінки кожної і - тої пари експертів.

Розраховується середня ймовірність загрози кожного ризику (V_і).

 

V_і = сума оцінок експертів / З

 

та оціночний бал по кожному ризику V_і • W_і

Сумування оціночних балів дає уявлення про рівень ризиків кожного напрямку діяльності фірми.

4.Результат роботи експертів оформлюється у вигляді таблиць по кожній групі ризиків.

5.Розроблюються методи компенсації та зниження ризиків фірми по кожній групі.

Об'єктивні критерії ризику мають стійкий характер і не залежать від дій суб'єктів господарювання. їх варто враховувати, причому в ряді випадків треба адаптуватися до деяких умов непевності. Проте у певних випадках деякі чинники ризику підпадають (у відомих межах) під маркетинговий вплив. До них відносяться такі:

-ситуація у зайнятій ніші ринку;

-стан портфеля замовлень;

-зайнята частка ринку,

-збалансованість виробництва і продажу;

-виробничі, фінансові, збутові та інші господарські чинники;

-конкурентоспроможність фірми тощо. Загальними методами захисту від ризиків є:

-покращення фірмової системи збуту, підвищення кваліфікації маркетологів, постійне накопичення інформації про ринок, розробка нових товарів тощо.

-самострахування на основі власних засобів.

- страхування подій і їх результатів за допомогою спеціалізованих посередників (страхові компанії, різноманітні фонди).

Урахування ризику є невід'ємною частиною кон'юнктурних досліджень.

 

Контрольні питання

1. Визначте поняття кон'юнктури ринку.

2. Що таке кон'юнктурне дослідження та виділить його етапи.

3. Які ви знаєте кон'юнктуроутворювальні фактори?

4. Мета аналізу кон'юнктуроутворювальних факторів.

5. Що характеризує індекс Харфіндела-Хіршмана? Які значення він може набирати?

6. Як розраховується коефіцієнт еластичності попиту (пропозиції) від ціни?

7. Назвіть маркетингові завдання залежно від типів попиту.

8. Що входить до дослідження загальноекономічної кон’юнктури, і які показники використовуються для її вивчення?

9. Охарактеризуйте систему показників кон'юнктури конкретного товарного ринку.

10.Розробіть алгоритм прогнозування кон'юнктури ринку.

11.Що являє собою прогноз товарного ринку?

12.Які існують вимоги до прогнозу товарного ринку?

13.Що таке прогноз збуту?

14.Охарактеризуйте кількісні та некількісні методи прогнозування збуту.

15.Що таке ризики та їх види?

16.Методика розрахунку рівня ризику.