Показники ринкової кон'юнктури.

Показники кон'юнктури можна поділити на три групи:

- показники матеріального виробництва, які характеризують пропозицію товарів;

- показники попиту на товари;

- ціни.

Показники матеріального виробництва можна, в своєю чергу, поділити на три групи:

-абсолютні показники - натуральні і вартісні;

-відносні показники - індекси, темпи зростання;

-непрямі показники - портфель замовлень (обсяг замовлень), динаміка завантаження виробничих потужностей, обсяг капіталовкладень та ін.

До показників попиту, які відображують динаміку споживання на національних ринках товарів індивідуального споживання, відносять дані про оптову та роздрібну торгівлю, рух товарних запасів, обсяг внутрішніх перевезень. Попит на зовнішньому ринку характеризується такими показниками, як валовий імпорт, валовий експорт, нетто-імпорт. Ріст зазначених показників, як правило, свідчить про зростання попиту на товар, зниження - про його падіння. Важливими показниками кон'юнктури є ціни:

- абсолютні - характеризують рівень і зміни цін у грошовому вимірі вираженні на конкретні вироби;

- відносні - характеризують як змінюються ціни з часом(індекси).

Необхідність вивчення ринкової кон'юнктури є суттєвою частиною сучасного маркетингу, яка вказує на його чітку ринкову орієнтацію. Знання кон'юнктури значно впливає на всі етапи маркетингового циклу.

Одним із основних об'ємних показників є попит. Він являє собою не реальну, а потенційну можливість. Характеристика іншого об'ємного показника - масштабу ринку - є набором показників: обсягу продажу, кількості угод, чисельності продавців і покупців тощо. Оскільки кон'юнктура є складним комплексом взаємозв'язків і взаємовпливів, то варто вважати виправданим важливе місце, яке посідають показники еластичності попиту і пропозиції у системі характеристик.

Цінова еластичність попиту/пропозиції - це чутливість споживачів до зміни цін на продукцію та їхніх прибутків. Еластичність попиту/пропозиції вимірюється коефіцієнтом еластичності. Визначимо коефіцієнт еластичності:

Е= (D У/ D Х) · (Х/У),

де Е - коефіцієнт еластичності у %;

D У - зміна результативної ознаки (попит чи пропозиція);

D Х - зміна факторної ознаки (ціна чи прибуток);

У - базове значення результативної ознаки (попит чи пропозиція);

X - базове значення факторної ознаки (ціна чи прибуток).

Частіше цю формулу використовують у такому виді:

 

Е=(D У/ D Х)/(У/Х).

Коефіцієнт еластичності - це відсоток зміни результату ознаки при підвищенні на один відсоток факторної ознаки. Якщо Е < 1, то явище має назву інфраеластичності, товар недостатньо еластичний або взагалі нееластичний, не реагує на зміну факторної ознаки. Якщо Е > 1, то явище має назву ультраеластичності, товар є еластичним або дуже еластичним, помітно реагує на зовнішні дії. Якщо Е = 1, то явище має назву унітарний попит, товар змінюється пропорційно зміни факторної ознаки.

При еластичному попиті зниження ціни призводить до збільшення виручки від продажу. Як же при цьому змінюється прибуток?

Збільшення обсягу виробництва, яке потрібно для збереження прибутку при знижені ціни, можливо розрахувати по формулі:

 

B = ,

 

де В - необхідне збільшення обсягу виробництва, %;

Ц - зменшення ціни, грн.;

П - прибуток, який одержує фірма від продажу одиниці товару за старою ціною, грн.;

С - собівартість одиниці продукції за старою ціною, грн.;

V - питома вага (частка) вмісту змінних витрат в собівартості одиниці продукції при відповідному обсягу виробництва.

Для того, щоб зниження ціни мало сенс, коефіцієнт еластичності повинен бути рівним:

 

 

Наприклад. Підприємство випускає 1 млн. одиниць продукції за ціною 2500 грн. за одиницю. Показник еластичності попиту на продукцію - 1,5. Собівартість одиниці продукції 2300 грн. Співвідношення між постійними і змінними витратами 20: 80.

Підприємство для збільшення збуту хоче знизити ціну на 100 грн.

Як це вплине на прибуток підприємства?

1. В базовому варіанті:

- виручка від реалізації продукції складає 2500 млн. гри.;

- повна собівартість продукції 2300 млн. грн.;

в тому числі:

постійні витрати (20% від повних витрат) - 460 млн. грн.;

змінні витрати (80% від повних витрат) - 1840 млн. грн.;

прибуток - 200 млн. грн.

2. В плановому варіанті:

Ціна знизилась на - DЦ = 100/2500 х 100 = 4% При коефіцієнті еластичності 1,5 обсяги виробництва збільшуються на –

АВ=К_е · D Ц=1,5 · 4 = 6%

Нова ціна за одиницю продукції - 2400 грн.

Виручка від реалізації продукції - 2400 х 1,06 = 2544 млн. грн.

Змінні витрати - 1840 х 1,06 = 1950,4 млн. грн.

Постійні витрати - 460 млн. грн.

Прибуток - 133,6 млн. грн.

Еластичність попиту на продукцію підприємства така, що збільшення обсягу продажу при заданому зниженні ціни призведе до зменшення прибутку.

Для збереження величини прибутку обсяг повинен бути збільшений:

 

%

 

При цьому, коефіцієнт еластичності попиту повинен дорівнювати:

 

 

Виручка від реалізації - 2400 х 1,1786 = 2828,64 млн. грн.

Змінні витрати - 1840 х 1,1786 = 2168,6 млн. грн.

Постійні витрати -460 млн грн.

Прибуток - 200 млн грн.

Зниження ціни призвело до такого збільшення обсягу продажу, що виручка збільшилась на 17,86%, а прибуток залишився без змін.

Слід підкреслити, що в залежності від попиту виділяють вісім видів маркетингу (див. табл. 1).

Таблиця 1.

Маркетингові завдання залежно від типів попиту.

Попит	Вид маркетингу	Завдання маркетингу
Негативний	Конверсійний	Проаналізувати, чому ринок виражає неприязнь до товару і чи можна за допомогою комплексу маркетингу змінити це ставлення
Попиту немає	Стимулюючий	Відшукати способи ув'язки властивих товару вигод (II рівень товару) з природними потребами й інтересами споживача
Прихований	Розвиваючий	Оцінити величину потенційного ринку і (потенційний) створити ефективні товари та послуги
1	2	3
Падаючий	Ремаркетинг	Виявити причини падіння попиту і модифікувати комплекс маркетингу
Нерегулярний	Синхро-маркетинг	Відшукати способи подолання коливань попиту за допомогою гнучких цін, стимулювання, нових застосувань товару в період спаду попиту
Повноцінний	Підтримуючий	Реклама для нагадування, підвищення якості товару і рівня обслуговування
Надмірний	Демаркетинг	Зменшити рівень попиту через ціни, припинення рекламної компанії
Нераціональний	Протидіючий	Переконати, щоб відмовилися від покупки через поширення інформації, підвищення цін, обмеження доступу

Ринковий механізм формує ринкову ситуацію. Важливим показником кон'юнктури ринку є пропорційність відношення попиту та пропозиції, це співвідношення постійно коливається. Баланс чи дисбаланс попиту та пропозиції відображає тип ринку: ринок продавця (попит перевищує пропозицію), ринок покупця (пропозиція перевищує попит) чи ринок збалансовано. Збалансованість процес динамічний, ситуація постійно змінюється, її необхідно вивчати.

Кон'юнктурний аналіз вирішує чотири концептуальні задачі: аналіз динамічних закономірностей та тенденцій; пропорційність розвитку; аналіз коливань, стійкості ринку; аналіз циклічності ринку та відокремлення циклів. Таким чином, кон'юнктурний аналіз є комплексна оцінка показників ринку на даний час чи у певний термін часу.

До системи кон'юнктурних показників необхідно відбирати дані, що найбільш правильно й оперативно відбивають основні зміни, напрямки і темпи розвитку процесу відтворення та найменшою мірою підпадають під вплив випадковостей. Наприклад, при вивченні загальноекономічної кон'юнктури важливим критерієм змін, що відбуваються, можуть бути дані про промислове виробництво як у цілому, так і в окремих галузях. Природно, що при виборі галузей мають враховуватися їх значення і питома вага у загальному промисловому виробництві.

Система кон'юнктурних показників має включати такі з них, які характеризували б процес відтворення в цілому і відображали особливості окремих фаз циклу. Загальноекономічну кон'юнктуру оцінюють на основі даних про індекси промислового виробництва, валовий національний продукт, національний доход, капіталовкладення, товарні запаси, обсяг і структуру зовнішньої торгівлі, безробіття, наявність або відсутність кваліфікованої служби маркетингу.

Дослідження загальноекономічної кон'юнктури включає:

- визначення співвідношення попиту та пропозиції;

- аналіз стану й динаміки платоспроможності;

- дослідження механізму функціонування ринку цінних паперів і грошового обігу;

- аналіз динаміки оптових та роздрібних цін;

- аналіз стану номінальних і реальних доходів;

- дослідження динаміки продуктивності праці;

- визначення величини основних макроекономічних показників;

- розрахунок обсягів капіталовкладень;

- визначення величини і динаміки затрат на наукові дослідження та розробки;

- обчислення темпів оновлення продукції;

- розрахунок показників внутрішньої та зовнішньої торгівлі. Показники, які використовуються для вивчення (аналізу та прогнозування) загальноекономічної кон'юнктури ринку, наведені нижче.

1. Показники виробництва

а) індивідуальний індекс фізичного обсягу виробництва:

I_q =

де q₁ - обсяг виробництва в натуральному виразі в поточному періоді;

q ₀ - те ж саме в базисному періоді;

 

б) агрегатний індекс у зіставлених цінах (I_qc.):

І_q.c.⁼

де Р_о - ціна базисного періоду;

 

в) агрегатний індекс у поточних цінах (I_{q .т.}):

I_{q .т .} =

де Р₁ - ціна поточного періоду;

 

г) обсяг та динаміка випуску продукції по галузі в цілому в натуральному вираженні (Q):

Q =

де q₁ - обсяг випуску продукції і -м виробником;

 

д) обсяг випуску конкретного виду продукції у вартісному вираженні(S)

S =

де р₁ - ціна на продукцію і -го товаровиробника;

є) питома вага (частка) принципово нових розробок у сукупній пропозиції досліджуваної товарної групи на конкретному ринку за певний період (темпи оновлення продукції) (Р):

P =

де R - кількість нових розробок, випущених на ринок за досліджуваної товарної групи;

W - число товарних позицій у досліджуваній групі;

ж) темпи оновлення (модифікування) продукції (Т_о)

Т_о = R_n / R _б

де R_n - кількість принципових доповнень чи змін у зразку продукції за поточний період,

R₆ - те ж саме за базисний період;

з) ланцюгові темпи оновлення продукції (Т_л):

Т_л= R _і / R _і+1

де (і-1) - попередній період;

і) обсяг та динаміка капіталовкладень;

к) портфель замовлень (вартість замовлень):

V= S (T-O)I,

де V - величина відвантаженої продукції споживачам у цілому по галузі;

Т- товарна продукція;

О- зміна залишків готової продукції на складах підприємств;

І - кількість підприємств.

л) обсяг виробничих потужностей і ступінь їх завантаження по окремих галузях промисловості:

К_обн=С_оф/С_пофк

де К_о6н- коефіцієнт оновлення основних фондів, що вибули;

С_оф - вартість нових основних фондів;

С_пофк- повна вартість всіх основних фондів на кінець періоду.

К_виб=С_воф

де К_виб - коефіцієнт вибуття основних фондів;

С_воф  - повна вартість вибувших основних фондів;

С_пофк  - повна вартість усіх основних фондів на початок періоду.

К_прид=(С₀-С_зносу)/С₀ · 100%

де К_прид - коефіцієнт придатності;

С_о - початкова чи відновлена вартість;

С_зносу - вартість зносу основних фондів.

К_вик.оф= D_n / C_c

де К_вик.оф - коефіцієнт використання основних фондів;

D_n - обсяг продукції у вартісному вираженні;

С_с- середня вартість основних виробничих фондів у їх початковій оцінці.

Ф=Ф_осн /О _п,

де Ф - фондомісткість;

Ф_осн - вартість основних виробничих фондів.

Ф₀=С_сп/К_р

де Ф_о - фондоозброєність;

С_сп - середня повна вартість основних фондів;

К_р - кількість робітників.

К_во=Т_ф/Т_к

де К_во - коефіцієнт використання обладнання в часі;

Т_ф - фактично відпрацьований час;

Т_к - календарний фонд часу.

К_іво=О_п/(Т_м · П_о),

де К_іво - коефіцієнт інтенсивності використання обладнання;

Т_м - машинний час;

П_о - потужність обладнання.

І_во=К_во-К_іво

де І_во - інтегральний коефіцієнт використання обладнання

м) показники праці.

П=О/Ч_С/С, П=Q/t

де П - продуктивність праці;

Q - обсяг виробництва (товарооборот);

Ч_с/с - середньоспискова чисельність;

t - час.

Ф_зп=З_с/м · Ч_с/с

де Ф_зп - фонд заробітної плати;,

З_с/_м - середньомісячна заробітна плата.

К_орс ⁼ (Ч_пр ⁺ Ч_зв)/Ч_с/_с

де К_орс - коефіцієнт загального обороту робочої сили;

Ч_пр -число (кількість) прийнятих;

Ч_зв - число звільнених;

К_плин ~ коефіцієнт плинності робочої сили.

К_трд ⁼ Т_фрд/Т_с/_д

К_трд - коефіцієнт використання тривалості робочого дня;

Т_фрд - середня фактична тривалість робочого дня;

Т_с/д- середня встановлена тривалість робочого дня.

К_трм=Т_фрм/Т_с/в

 

К_трм - коефіцієнт використання тривалості робочого місяця.

І_тр= К_трд · К_трм

І_тр - інтегральний коефіцієнт використання робочого часу.

 

2. Показники внутрішнього товарообігу

а) Обсяг послуг, наданих посередницькими організаціями (Q_п)

Q_n=

де  - обсяг замовлень j-ro споживача на і-ту послугу;

і - ціна і-ої послуги;

б) сукупний запас товарів (запас виробника + запас транспортних організацій + запас посередників + запас споживачів);

в) запас на підприємстві (запас поточний + запас підготовчий + запас страховий).

3. Показники зовнішньої торгівлі

а) Сальдо зовнішньоторговельного балансу

S = E-I

де Е- експорт,

І - імпорт;

б) частка експорту і-го виду продукції у сукупному виробництві (N_i)

 

N_і = V_Ei /V_Вi · 100%

де V_Ei - обсяг експорту і-го виду продукції,

V_Bi - обсяг виробництва і-го виду продукції;

в) частка імпорту і-го виду продукції у сукупному споживанні (H_і)

H_i=V _li /V_ci

де V _li - обсяг імпорту і-го виду продукції,

V_ci - обсяг споживання і-го виду продукції.