Колізійно-правове регулювання сімейних відносин, ускладнених іноземним елементом.

 

Конвенция о признании разводов и решений о раздельном жительстве супругов 1973

Конвенция о взискании алиментов за границей 1956

Конвенция о праве применимом к режимам собственности супругов 1978

Конвенция о заключении и признании действительности браков 1978

Для міжнародного приватного права значення мають шлюби, зареєстровані за участю іноземців, на території іноземної держави, органами іноземної держави, з використанням іноземного зако_нодавства. Для визначення правового статусу осіб застосовують колізійні норми. Оскільки оформлення шлюбу передбачає дотри_мання матеріальних і формальних умов, то колізійні прив'язки допомагають визначити їхній зміст. Колізійні принципи можуть міститись як у національному законодавстві, так і в міжнародних договорах. До матеріальних умов оформлення шлюбу переважно застосо_вується особистий закон осіб, які одружуються, а до форми шлю_бу - закон місця його реєстрації.

1. Реєстрація шлюбів з «іноземним елементом». Колізійному праву України відомі різні колізійні прив'язки, спрямовані, зок_рема, на вибір законодавства у випадках реєстрації шлюбів між громадянами України з іноземцями та між іноземцями. Відповід_но до Закону України «Про міжнародне приватне право» 2005 р. право на шлюб визначається особистим за_коном кожної з осіб, які подали заяву про укладення шлюбу. У разі укладення шлюбу в Україні застосовуються вимоги Сі_мейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу. Фор_ма і порядок укладення шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, а також між іноземцями або особами без громадянства визначаються правом України. Шлюб між громадянами України, якщо хоча б один з них проживає за межами України, може укладатися в кон_сульській установі або дипломатичному представництві України згідно з правом України. Укладення шлюбу між іноземцями в консульській установі або дипломатичному представництві від_повідних держав в Україні регулюється правом акредитуючої держави.

2. Припинення шлюбу. Відповідно до норм ЗУ «Про МПП» при_пинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визнача_ються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

До розірвання шлюбу застосовується законодавство держави:

а) громадянами якої є подружжя в момент подання заяви чи в момент порушення справи;

б) в установу якої подано заяву за умови різного громадянства осіб;

в) спільного місця проживання осіб із різним громадянством;

3. Особисті та майнові правовідносини подружжя. Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» 1994 р. передбачає національний режим для іноземців у сімейних відносинах. Винятки можуть установлюватися законом України. Закон України «Про міжнародне приватне право» 2005 р. - правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.

Стосовно майнових відносин подружжя Закон України передбачає, що подружжя може обрати для регулювання майнових наслідків шлюбу право особистого закону одного з подружжя або право держави, у якій один з них має звичайне місце перебування, або, стосовно до нерухомого майна, право держави, у якій це май_но знаходиться.

Закон України «Про міжнародне приватне право» 2005 р. містить колізійні норми стосовно зобов'язань по утриман_ню - зобов'язання щодо утримання, які вини_кають із сімейних відносин, крім випадків, коли йдеться про права та обов'язки батьків і дітей, регулюються правом держави, у якій має місце проживання особа, яка має право на утримання.

4. Правовідносини між батьками та дітьми. Встановлення та оскарження батьківства визначається особистим законом дитини на момент її народження.