Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Київський національний університетСтр 1 из 5Следующая ⇒
Київський національний університет імені Тараса Шевченка юридичний факультет Кафедра кримінального права та кримінології НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС СПЕЦКУРСУ «ПРОБЛЕМИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ» для студентів юридичного факультету Київ-2010
Навчально-методичний комплекс спецкурсу «Проблеми призначення покарання» для студентів юридичного факультету Укладачі: К.ю.н., доцент Давидович І.І. К.ю.н., асистент Задоя К.П. К.ю.н., доцент Шапченко С.Д. Рецензент: К.ю.н., проф. Андрушко П.П. Затверджено Кафедрою кримінального права та кримінології: протокол № ___ від «___» _______2010р. Схвалено Методичною комісією юридичного факультету ______ 2010р.
Рекомендовано до друку Рішенням Вченої ради юридичного факультету протокол № ___ від «___» _______2010р.
ЗМІСТ навчально-методичного комплексу спецкурсу «Проблеми призначення покарання» Анотація………………………………………………………………………4 Тематичний план лекцій та практичних занять зі спецкурсу «Проблеми призначення покарання»………………………………………………………....…5 Програма спецкурсу «Проблеми призначення покарання»…………….....6 Методика оцінювання роботи студентів з вивчення спецкурсу «Проблеми призначення покарання»………………………………………………………….. Основні навчальні форми самостійної роботи студентів (зразки вирішення задач та завдань)…………………………………………………………....……….
АНОТАЦІЯ Спецкурс «Проблеми призначення покарання» передбачений навчальним планом юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка для студентів денної та заочної форм навчання в межах спеціалізації «Суд. Прокуратура. Адвокатура. Нотаріат». Його основними завданнями є: 1) поглиблення теоретичних знань студентів щодо юридичної природи, загального механізму та особливостей призначення покарання як специфічного етапу застосування кримінально-правових норм; 2) засвоєння студентами системи нормативних орієнтирів, передбачених кримінальним правом України для призначення покарання, з’ясування їх основного кримінально-правового змісту;
3) ознайомлення студентів з основними тенденціями правозастосовної практики в частині призначення покарання, предметне вивчення ними відповідних положень постанов Пленуму Верховного Суду України; 4) вироблення у студентів практичних навичок при вирішенні конкретних кримінально-правових ситуацій, що виникають при призначенні покарання, уміння обґрунтувати прийняті рішення в мотивувальній та правильно відобразити їх у резолютивній частині обвинувального вироку. Спецкурс включає 8 тем, які охоплюють більшість теоретичних, нормативних та правозастосовних проблем інституту «Призначення покарання». Методика оцінювання роботи студентів застосовується при вивченні спецкурсу студентами денної форми навчання. При викладанні спецкурсу студентам заочної форми навчання тема 7 і тема 8 можуть об’єднуватись. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН Лекцій та практичних занять зі спецкурсу “ Проблемипризначенняпокарання ” (для студентів денної та заочної форм навчання юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка)
Назва теми
|
Кількість годин | ||||||||||
|
Лекції
|
Практичні |
Всього
| ||||||||||
| ДФН | ФЗФН | ДДФН | ЗЗФН | ДДФН | ЗЗФН | |||||||
| 11. | Призначення покарання як специфічний етап застосування кримінально-правових норм | 2 | 1 | 1 | - | 3 | 1 | |||||
| 22. | Методологічні основи призначення покарання | 2 | 1 | 1 | - | 3 | 1 | |||||
| 33. | Застосування судом загальних засад призначення покарання | 4 | 2 | 2 | - | 6 | 2 | |||||
| 44. | Особливості призначення окремих видів покарань | 2 | 2 | 2 | - | 4 | 2 | |||||
| 55. | Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті | 2 | 1 | 1 | - | 3 | 1 | |||||
| 66. | Пом’якшення покарання при його призначенні | 2 | 1 | 1 | - | 3 | 1 | |||||
| 77. | Призначення покарання за сукупністю злочинів | 3 | 2 | 3 | - | 6 | 2 | |||||
| 88. | Призначення покарання за сукупністю вироків | 3 | 2 | 3 | - | 6 | 2 | |||||
| Всього: | 20 | 12 | 14 | - | 34 | 112 | ||||||
РОБОЧА ПРОГРАМА
|
|
Спецкурсу «Проблеми призначення покарання»
(теми, основні питання, рекомендована література)
Тема 3. ЗАСТОСУВАННЯ СУДАМИ ЗАГАЛЬНИ Х ЗАСАД
ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ
1. Поняття загальних засад та загальних правил призначення покарання за кримінальним правом України.
2. Призначення покарання в межах санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.
3. Призначення покарання відповідно до положень Загальної частини КК України.
4. Врахування судом при призначенні покарання:
а) ступеню тяжкості вчиненого злочину;
б) особи винного;
в) обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.
5. Врахування судом інших загальних засад призначення покарання (ч.ч.2 – 4 ст.65 КК України).
6. Особливості відображення застосування загальних засад призначення покарання в мотивувальній частині вироку.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
До всіх тем
Алексеев С.С. Общая теория права: В 2 т. Т.2. – М.: Юрид. лит., 1982.— С. 317—350.
Антипов В.В., Антипов В.І. Обставини, які виключають застосування кримінального покарання: Монографія. – К.: Атіка, 2004.– 208 с.
Бажанов М.И. Назначение наказания по советскому уголовному праву.- Киев: Вища шк., 1980. – С. 9-25, 25-75, 75-126, 126-138, 138-163, 197-215.
Благов Е.В. Применение уголовного права (теория и практика). СПб., 2004.
Велиев С.А. Принципы назначения наказания. СПб., 2004.
Гальперин И.М. Наказание: социальные функции, практика применения. – М.: Юрид.лит., 1983. – 206 с.
Гальперин И.М., Мельникова Ю.Б. Дополнительные наказания.- М.: Юрид. лит., 1981. - 118 с.
Горелик А.С. Назначение наказания по совокупности.—Красноярск: Краснояр. кн. изд-во. 1975. - 272 с.
Горя Н.К. Назначение наказания по делам о насильственных преступлениях. - Кишинев: Штиинца, 1991.-160 с.
Дуюнов В.К., Цветинович А.Л. Дополнительные наказания: теория и практика. - Фрунзе: Илим, 1986. - 240 с.
Карпец И.И. Наказание: социальные, правовые и криминологические проблемы. – М., 1973. – 287 с.
Карпец И.И. Уголовное право и этика. – М.: Юрид. лит.. 1985. – С. 156-199, 200-210, 210-232.
Келина С.Г., Кудрявцев В.Н.Принципы советского уголовного права. - М.: Наука, 1988. – 176 с.
Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации. Изд. 3-е, изм. и доп. Под общей редакцией Генерального прокурора Российской Федерации, профессора Ю.И.Скуратова и Председателя Верховного Суда Российской Федерации В.М.Лебедева. – М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА.М, 2000. – С.117-150.
Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для студудентів юридичних вузів і факультетів/ За ред. Матишевського П.С., Андрушка П.П., Шапченка С.Д. – К.: Юрінком Інтер, 1999 р. – С. 77-79, 305-308, 309-341, 368-377, 377-388, 388-390.
Кругликов Л.Л. Смягчающие и отягчающие ответственность обстоятельства в уголовном праве: вопросы теории. - Воронеж: Изд-во Воронеж, ун-та, 1985-164 с.
Матишевський П.С. Кримінальне право України. Загальна частина. Підручник. – К.: А.С.К., - 2001. – 352 с.
Михайленко П.П. Уголовное право Украины. Общая часть. – Киев: Ред. –изд. Отдел МВД Украины, 1995. – 249 с.
Музика А.А. Примусові заходи медичного і виховного характеру. – К.: НАВС України, 1997. – 125 с.
Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. За загальною редакцією П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – 1428 с.
Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / Відп. ред. С.С.Яценко. – К.: А.С.К., 2005. – 848 с.
|
|
Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І.Мельника, М.І.Хавронюка – К.: 2009. – 1104 с.
Наумов А.В. Применение уголовно-правовых норм.- Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1973.— С. 35—87, 157-175.
Наумов А.В. Российское уголовное право. Курс лекций: в 3 т. Т.1 Общая часть.А.В. Наумов. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Волтерс Клувер, 2007. – С.514 – 591.
Непомнящая Т.В. Назначение уголовного наказания: теория, практика, перспективы. – СПб.: Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2006. – 781 с.
Никифоров Б. С. Наказание и его цели//Сов. гос-во и право.-1981.- № 9.-С. 62-71.
Осипов П. П. Теоретические основы построения и применения уголовно-правовых санкций. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1976. – С. 43-92, 93-129.
Погосян Т.Ю. Штраф как мера уголовного наказания. – Свердловск: Изд-во Свердл. юрид. ин-та, 1989. - 48 с.
Полтавець В.В. Загальні засади призначення покарання за кримінальним законодавством України: Монографія. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2005. – 240 с.
Полубинская С. В. Цели уголовного наказания.- М.: Наука, 1990. – 142 с.
Постатейный комментерий к Уголовному кодексу Российской Федерации / Под ред. д-ра юр. наук, проф. А.И. Чучаева. – М.: ИНФРА-М: КОНТРАКТ, 2004. – YІІІ, 819 с.
Похмелкин В.В. Социальная справедливость и уголовная ответственность. - Красноярск: Изд-во Краснояр. ун-та, 1990.- С. 25-72, 119-159.
Сахнюк С.В. Теоретичні та практичні аспекти пом’якшення покарання за кримінальним законодавством України: Автореф. дис. … к.ю.н./ Інститут держави і права ім. Корецького. – К., 2001. – 19 с.
Скибицкий В.В. Освобождение от уголовной ответственности и отбывания наказания. – К.: Наукова думка, 1987. – 183 с.
Скомороха В. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом: питання конституційності //Право України. – 2005. – № 4. – с.3 – 9.
Скрябин М.А. Общие начала назначения наказания и их применение к несовершеннолетним. - Казань: Изд-во Казан, ун-та, 1988.- С 4-25, 25-103, 103-111.
Становский М.Н. Назначение наказания. – 1999. – СПб., «Юридический центр-Пресс». – 480 с.
Старков О.В., Милюков С.Ф. Наказание: уголовно-правовой и криминологический анализ. – 2001. – 560 с.
Сундуров Ф.Р.Лишение свободы и социально-психологические предпосылки его эффективности. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1980.–216 с.
Табарин И.В. Современная теория права: новый научный курс: Научная монография. – М.: Издание автора, 2008. – 624 с.
|
|
Уголовный закон. Опыт теоретического моделирования. – М.: Наука. 1987. – С. 139 – 143, 143 – 181.
Уголовное наказание. Киев-Донецк. 1997. – С.7-119, 126-150, 166-192, 192-220, 221-246.
Улицкий С.Я.Применение законодательства о принудительном лечении больных алкоголизмом. - Владивосток: ДВГУ, 1978.- 40 с.
Фролова О.Г. Злочинність і система кримінальних покарань (спеціальні, правові та кримінологічні проблеми й шляхи їх вирішення за допомогою логіко-математичних методів). Навч.посібник. – К.: “АртЕк”, 1997. – С.103-156.
Чугаев А.П. Основы дифференциации ответственности и индивидуализации наказания. - Краснодар.: Изд-во Кубан. ун-та, 1985. - С. 52-58, 62-67.
Кримінальний кодекс України. Кримінально-процесуальний кодекс України. Кримінально-виконавчий кодекс України. – К.: Істина. – 2008.
Про застосування амністії в Україні: Закон України від 1 жовтня 1996 р. (з наступними змінами) // ВВР, 1996, № 48, ст.263; ВВР,1997, № 9, ст.69; ВВР, 2000, № 35, ст.281; «Голос України», № 3 (4003), 11 січня 2007 р.
Кримінальний кодекс України. Проект, підготовлений робочою групою Кабінету Міністрів України // Українське право. – 1997. - № 2.
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 24, 58, 59, 60, 93, 1901 Кримінального кодексу України в частині, що передбачає смертну кару від 29 грудня 1999 р. № 11-рп/99 // Офіційний вісник України. – 2000. - № 4. – Ст.126.
Положення про здійснення помилування. Затверджене Указом Президента України від 19 липня 2005 р. № 1118/2005.
Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів або прекурсорів: Пост. ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4 (п.п. 21-22).
Про практику призначення судами кримінального покарання: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 (з наступними змінами і доповненнями).
Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку: Пост. ПВСУ від 29 червня 1990 р. № 5 (з наступними змінами та доповненнями).
Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 5. – (п.п. 10 – 18).
МЕТОДИКА
ОЦІНЮВАННЯ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
З ВИВЧЕННЯ СПЕЦКУРСУ
«ПРОБЛЕМИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ»
(денна форма навчання)
Загальні положення
1.1. Ця методика ґрунтується на підходах, сформульованих в межах так званої Болонської системи вищої освіти, і розроблена відповідно до Наказу ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка № від
1.2. Оцінювання роботи студента з вивчення спецкурсу «Проблеми призначення покарання» відбувається протягом семестру і здійснюється за 100-бальною шкалою з подальшим переведенням одержаної підсумкової оцінки (в балах) в оцінку «зараховано» або «не зараховано».
|
|
1.3. Складовими, які враховуються при обчисленні протягом семестру підсумкової оцінки (в балах), є: а) поточна успішність; б) залікова робота (підсумкова комплексна контрольна робота).
1.4. Максимальні показники вказаних у п. 1.3. складових становлять: а) поточна успішність – 60 балів; б) залікова робота – 40 балів (див Додаток 1). Оцінка «зараховано», виставляється студенту, який одержав підсумкову оцінку не менше, ніж 60 балів.
2. Оцінювання поточної успішності студентів
2.1. Оцінювання поточної успішності студентів здійснюється в межах двох змістовних модулів – Модулю 1 та Модулю 2. Форми оцінювання поточної успішності за кожним модулем поділяються на обов’язкові та факультативні.
2.2. Модуль 1 включає вивчення тем 1 – 4 (за програмою спецкурсу – див. Додаток 2). Максимальна кількість балів за всіма формами оцінювання поточної успішності в межах цього Модулю – 25.
2.2.1. В межах Модулю 1 передбачені такі обов’язкові форми оцінювання поточної успішності студентів (із зазначенням максимальної кількості балів щодо кожної форми):
а) усні відповіді на практичних заняттях – 5;
б) самостійна робота з вирішення задач (написання фрагменту мотивувальної частини вироку щодо призначення покарання) – 8;
в) підсумкова модульна контрольна робота – 10.
2.2.2. В межах Модулю 1 передбачена факультативна форма оцінювання поточної успішності студентів – їх активність на практичному занятті (доповнення, уточнення, запитання доповідачам, участь у дискусії, відповіді на запитання викладача тощо). Максимальна кількість балів щодо цієї форми – 2.
2.3. Модуль 2 включає вивчення тем 5 – 8 (див. Додаток 2). Максимальна кількість балів за всіма формами оцінювання поточної успішності в межах цього модулю – 35.
2.3.1. В межах Модулю 2 передбачені такі обов’язкові форми оцінювання поточної успішності (із зазначенням максимальної кількості балів щодо кожної форми):
а) усні відповіді на практичних заняттях – 5;
б) самостійна робота з вирішення задач (написання фрагменту резолютивної частини вироку щодо призначення покарання) – 9;
в) самостійна робота з вирішення завдань (визначення остаточного покарання за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків щодо призначення покарання) – 9;
г) підсумкова модульна контрольна робота – 10;
2.3.2. В межах Модулю 2 передбачена така ж факультативна форма оцінювання поточної успішності студентів – їх активність на практичному занятті – як і щодо Модулю 1. Максимальна кількість балів щодо цієї форми – 2.
2.4. Обчислення кількості балів, одержаних студентами в межах відповідного модулю, здійснюються за накопичувальною системою, тобто шляхом додавання балів, виставлених викладачем по кожній з передбачених у ньому форм оцінювання поточної успішності.
2.4. Якщо в межах відповідного модулю викладач виставив кілька оцінок за такі форми оцінювання поточної успішності, як усні відповіді та активність на практичних заняттях, остаточна оцінка щодо цих форм виводиться як середня арифметична (з обчисленням до десятих). При цьому у разі, коли показник десятих становить 0,5 і більше середня арифметична заокруглюється до більшої кількості «цілих» балів, а у випадку коли цей показник становить 0,4 і менше – до меншої їх кількості.
Допуск до залікової роботи,
її проведення та оцінювання
3.1. Студент допускається до залікової роботи лише у разі, коли відсутні обставини (підстави), зазначені у п.3.2.
3.2. Обставинами (підставами), які зумовлюють недопуск до залікової роботи, є:
а) невідпрацювання у встановлені терміни 2-х і більше пропущених практичних занять за Модулем 1 та 3-х і більше пропущених практичних занять за Модулем 2;
б) відсутність оцінки по кожній з обов’язкових форм оцінювання поточної успішності в межах відповідного модуля;
в) одержання в межах поточної успішності загальної оцінки менше 20 балів.
3.3. Залікова робота виконується у письмовому вигляді. Про елементи залікової роботи, особливості її проведення та оцінювання викладач, що веде практичні заняття, повинен поінформувати студентів не пізніше, ніж за місяць до її написання.
4. Робота студентів в позааудиторний час.
4.1. Студент, що пропустив практичне заняття, може відпрацювати його під час чергування на кафедрі викладача, який веде практичні заняття у його групі. При цьому відпрацювання має здійснюватися в межах тих обов’язкових форм оцінювання поточної успішності, які були передбачені викладачем саме для пропущеного студентом заняття. Не допускається відпрацювання більше ніж одного пропущеного практичного заняття за один раз.
4.2. За загальним правилом, відпрацювання пропущених занять у межах відповідного модуля має відбутися до дня написання підсумкової модульної контрольної роботи. Відпрацювання пропущеної підсумкової модульної контрольної роботи повинно відбутися не пізніше 2-х тижнів з дня її написання. У випадку тривалої хвороби студента або з інших поважних причин терміни відпрацювання можуть бути продовжені.
4.3. Одержані в межах відповідних форм оцінювання поточної успішності оцінки не перескладаються.
4.4. Викладачі повинні забезпечити студентам, які не мають оцінки за усну відповідь на практичних заняттях в межах відповідного модулю, можливість одержати одну таку оцінку до моменту написання підсумкової модульної контрольної роботи. Одержання додаткової оцінки за усну відповідь в межах кожного модулю в позааудиторний час допускається лише за згодою викладача..
Додаток 1. Особливості обчислення підсумкової оцінки за 100-бальною шкалою з урахуванням окремих складових
| Орієнтири | Модуль 1 | Модуль 2 | Залікова робота | Підсумкова оцінка |
| Максимальна сума балів, яку може одержати студент упродовж семестру | 25 | 35 | 40 | 100 |
| Сума балів, яку реально одержав студент упродовж семестру (приклад) | 17 | 24 | 25 | 66 |
Модуль 1
Модуль 2
ОСНОВНІ НАВЧАЛЬНІ ФОРМИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
(зразки вирішення задач і завдань)
ЗРАЗОК
ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧІ
ЩОДО ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ
Задача №7 (Практикум (3-є видання), с.351; наводиться фрагмент щодо Віщуна)
«Вирішуючи питання про міру покарання підсудному С.В. Віщуну, суд враховує:
ступінь тяжкості вчиненого злочину – характер і ступінь його суспільної небезпеки; за характером суспільної небезпеки цей злочин є найтяжчим злочином проти життя людини – найвищої соціальної цінності в Україні; підвищений ступінь суспільної небезпеки вчиненого С.В. Віщуном злочину суд вбачає в тому, що він містить декілька обтяжуючих обставин, передбачених ч.2 ст.115 КК України, і здійснений підсудним щодо близької для нього людини – його дружини;
особу винного – за місцем роботи С.В. Віщун характеризується в цілому позитивно, за місцем проживання – неоднозначно (належне виконання батьківських обов’язків супроводжувалося численними сварками з дружиною, що негативно впливало на психіку неповнолітньої доньки); суд також бере до уваги, що на досудовому слідстві і під час судового розгляду підсудний визнав свою вину, але не розкаявся у вчиненому;
обставини, що обтяжують покарання, – тяжкі наслідки, завдані злочином, та вчинення його щодо особи, яка перебуває в матеріальній залежності від винного.
Обставин, що пом’якшують покарання С.В. Віщуна, суд не вбачає.
При призначенні покарання підсудному С.В. Віщуну суд враховує стадію вчиненого ним злочину – мав місце незакінчений замах на умисне вбивство при обтяжуючих обставин, однак з боку підсудного були вчинені всі дії, необхідні для доведення злочину до кінця. Оскільки найбільш суворим видом покарання за ч.2 ст.115 КК України є довічне позбавлення волі, положення ч.3 ст.68 КК України до С.В. Віщуна не застосовується.
Суд також бере до уваги те, що злочин було вчинено у співучасті і підсудний С.В. Віщун діяв як підбурювач (ініціатор).
З урахуванням зазначеного суд вважає за необхідне призначити підсудному С.В. Віщуну основне покарання у виді позбавлення волі на строк, наближений до середнього показника (медіани), передбаченого санкцією ч.2 ст.115 КК України, і додаткове покарання у виді конфіскації майна.»
ЗРАЗКИ
ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧ
Задача №1.
(“ Класична сукупність”)
Дороша було засуджено за ч.2 ст.286 КК до позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, за ч.1 ст.135 КК - до обмеження волі на строк 2 роки, за ч.2 ст. 342 КК - до штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Напишіть резолютивну частину вироку, в якому Дорошу буде призначене остаточне покарання, обравши найбільш суворий з можливих його варіантів.
Резолютивна частина.
Визнати Дороша винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.286; ч.1 ст.135; ч.2 ст.342 КК, та призначити йому покарання: за ч.2 ст.286 КК - у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, за ч.1 ст.135 КК - у виді обмеження волі на строк 2 роки, за ч.2 ст.342 КК – у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
На підставі ч.ч. 1,2,3 ст.70 КК призначити Дорошу шляхом повного складання основних покарань у виді позбавлення волі та обмеження волі і приєднання додаткового покарання остаточне покарання за сукупністю вчинених ним злочинів у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки; відповідно до ч.3 ст. 72 КК виконати самостійно покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян
Строк відбування покарання обчислювати з 1 квітня 2010 року, зарахувавши в цей строк час тримання Дороша під вартою як запобіжного заходу.
Задача №2.
(“ Розірвана сукупність”)
Вироком місцевого суду Голосіївського району м. Києва від 10 вересня 2007 року Волошка було засуджено за ч.2 ст.186 КК до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. Через 2 роки після початку відбування покарання було встановлено, що після вчинення насильницького грабежу (ч.2 ст.186 КК), але до постановлення вироку за нього Волошко вчинив ще два злочини - крадіжку і грабіж, вчинений в особливо великих розмірах. За ці злочини його було засуджено відповідно: за ч.2 ст.185 КК - до позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 5 ст. 186 КК - до позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю Волошка.
Напишіть резолютивну частину вироку, в якому Волошку буде призначене остаточне покарання, обравши найбільш суворий з можливих його варіантів.
Резолютивна частина.
Визнати Волошка винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185; ч.5 ст.186 КК, та призначити йому покарання: за ч.2 ст.185 КК - у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 5 ст. 186 КК - у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю Волошка.
На підставі ч.ч. 1,2,3,4 ст.70 КК та з урахуванням вироку місцевого суду Голосіївського району м. Києва від 10 вересня 2007 року призначити Волошку шляхом часткового складання основних покарань і приєднання додаткового покарання остаточне покарання за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186; ч.2 ст.185; ч.5 ст.186 КК, у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю Волошка.
На підставі ч.4 ст.70 КК зарахувати до строку остаточного покарання, призначеного Волошку за сукупністю вчинених злочинів, покарання, відбуте ним за вироком місцевого суду Голосіївського району м. Києва від 10 вересня 2007 року - 2 роки позбавлення волі, остаточно визначивши до відбуття покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю Волошка.
Строк відбування покарання обчислювати з 15 грудня 2009 року, зарахувавши в цей строк час тримання Волошка під вартою як запобіжного заходу по останній кримінальній справі.
Задача №3.
(“ Розірвана сукупність” - 2)
Вироком місцевого суду Шевченківського району м. Києва від 1 жовтня 2008 року Малька було засуджено за ч.2 ст.185 КК до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців. На підставі ст. 75 КК його було звільнено від відбування покарання з випробуванням і встановлено іспитовий строк 2 роки.
У період іспитового строку стало відомо, що після вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК, але до постановлення вироку за нього Малько вчинив ще два злочини - крадіжку з проникненням у житло і грабіж, вчинений повторно. За ці злочини він був засуджений: за ч.3 ст.185 КК – до позбавлення волі на строк 5 років; за ч.2 ст.186 КК – до позбавлення волі на строк 5 років.
Напишіть резолютивну частину вироку, в якому Мальку буде призначене остаточне покарання з урахуванням всіх вчинених ним злочинів, обравши найбільш сприятливий (“м’який”) його варіант.
Резолютивна частина.
Визнати Малька винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185; ч.2 ст.186 КК, та призначити йому покарання: за ч.3 ст.185 КК - у виді позбавлення волі на строк 5 років; за ч.2 ст.186 КК - у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч.1,2 ст.70 КК призначити Мальку шляхом часткового складання остаточне покарання за сукупністю злочинів, передбачених ч.3 ст.185; ч.2 ст.186 КК, у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.
З урахуванням того, що вироком місцевого суду Шевченківського району м. Києва від 1 жовтня 2008 року Малька було засуджено до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, вирок місцевого суду Шевченківського району м. Києва від 1 жовтня 2008року та даний вирок звернути до самостійного виконання.
Строк відбування покарання обчислювати з 10 березня 2010 року, зарахувавши в цей строк час тримання Малька під вартою як запобіжного заходу по останній кримінальній справі.
З адача №4.
(“ Призначення покарання за сукупністю вироків”)
Виоком місцевого суду Печерського району м. Києва від 12 грудня 2007 року Пінчука було засуджено до позбавлення волі на строк 6 років. Відбуваючи це покарання, він через 2 роки в установі виконання покарання вчинив вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для здоров’я особи. За цей злочин його було засуджено за ч.3 ст.189 КК до позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю Пінчука.
Напишіть резолютивну частину вироку, в якому Пінчуку буде призначене остаточне покарання, обравши найбільш суворий з можливих його варіантів.
Резолютивна частина.
Визнати Пінчука винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 189 КК, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю Пінчука.
На підставі ч.1,2,3,4 ст.71 КК призначити Пінчуку шляхом повного приєднання до покарання, призначеного за цим вироком, невідбутої частини покарання, призначеного вироком місцевого суду Печерського району м. Києва від 12 грудня 2007 року, остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю Пінчука.
Строк відбування покарання обчислювати з 18 листопада 2009 року, зарахувавши в цей строк час тримання Пінчука під вартою як запобіжного заходу по останній кримінальній справі.
Задача №5.
(“ Призначення покарання за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків”)
Вироком місцевого суду Дарницького району м. Києва від 7 квітня 2006 року Тесленка було засуджено за ч.1 ст. 187 КК до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. Через 3 роки, перебуваючи в установі виконання покарання, він вчинив два злочини - розбій і вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для здоров’я особи, і був засуджений: за ч.2 ст.187 КК - до позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч.3 ст. 189 КК - до позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Напишіть резолютивну частину вироку, в якому Тесленку буде призначене остаточне покарання з урахуванням всіх вчинених ним злочинів, обравши найбільш суворий варіант такого покарання.
Резолютивна частина.
Визнати Тесленка винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 187; ч.3 ст.189 КК, та призначити йому покарання: за ч.2 ст.187 КК - у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю Тесленка; за ч.3 ст. 189 КК - у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю Тесленка.
На підставі ч.1,2,3, ст.70 КК призначити Тесленку шляхом повного складання основних покарань і приднання додаткового покарання остаточне покарання за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 ст.187; ч.3 ст.189 КК, у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
На підставі ч.1,2,3,4,5 ст.71 КК призначити Тесленку шляхом повного приєднання до покарання, призначеного цим вироком, невідбутої частини покарання, призначеного вироком місцевого суду Дарницького району суду м. Києва від 7 квітня 2006 року, остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років 6 місяців з конфіскацією всього майна, яке є власністю Тесленка.
Строк відбування покарання обчислювати з 21 березня 2009 року, зарахувавши в цей строк час тримання Тесленка під вартою як запобіжного заходу по останній кримінальній справі.
Задача №6.
(“ Призначення покарання за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків”- 2)
Вироком місцевого суду Подільського району м. Києва від 2 листопада 2008 року Шлапака було засуджено за ч.1 ст.263 КК до позбавлення волі на строк 3 роки. Через 1 рік 6 місяців в установі виконання покарання він заподіяв іншим засудженим тілесні ушкодження - одному умисне тяжке, а іншому - умисне середньої тяжкості. В процесі розслідування цих злочинів було також встановлено, що після вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК, але до постановлення вироку за нього, Шлапак вчинив ще один злочин – крадіжку за попередньою змовою групою осіб.
За вчинені злочини його було засуджено: за ч.2 ст.185 КК - до позбавлення волі на строк 5 років; за ч.1 ст.121 КК - до позбавлення волі на строк 7 років; за ч.1 ст.122 КК – до виправних робіт на строк 2 роки.
Напишіть резолютивну частину вироку, в якому Шлапаку буде призначене остаточне покарання з урахуванням всіх вчинених ним злочинів, обравши найбільш суворий варіант такого покарання.
Резолютивна частина.
Визнати Шлапака винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185; ч.1 ст.121; ч.1 ст.122 КК, та призначити йому покарання: за ч.2 ст.185 КК – у виді позбавлення волі на строк 5 років; за ч.1 ст.121 КК - у виді позбавлення волі на строк 7 років; за ч.1 ст.122 КК – у виді виправних робіт на строк 2 роки.
На підставі ч.1,2,4 ст.70 КК та з урахуванням вироку місцевого суду Подільського району м. Києва від 2 листопада 2008 року, призначити Шлапаку шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання за сукупністю злочинів, передбачених ч.1 ст.263; ч.2 ст.185 КК, у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч.4 ст.70 КК зарахувати до строку остаточного покарання, призначеного Шлапаку за сукупністю вчинених злочинів, передбачених ч.1 ст. 263; ч.2 ст.185 КК, покарання, відбуте ним за вироком місцевого суду Подільського району м. Києва від 2 листопада 2008 року - 1 рік 6 місяців позбавлення волі, визначивши до відбуття покарання у виді позбавлення волі на строк 3 років 6 місяців.
На підставі ч.1,2 ст.70 КК призначити Шлапаку шляхом повного складання остаточне покарання за сукупністю злочинів, передбачених ч.1 ст.121; ч.1 ст.122 КК, у виді позбавлення волі на строк 7 років 8 місяців.
На підставі ч.1,2,3,4,5 ст.71 КК призначити Шлапаку шляхом повного приєднання до покарання, призначеного за сукупністю злочинів, передбачених ч.1 ст.121; ч.1 ст.122 КК, невідбутої частини покарання, призначеного за сукупністю злочинів, передбачених ч.1 ст.263; ч.2 ст.185 КК, остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років 2 місяці.
Строк відбування покарання обчислювати з 21 квітня 2010 року, зарахувавши в цей строк час тримання Шлапака під вартою як запобіжного заходу по останній кримінальній справі.
ЗРАЗКИ ВИРІШЕННЯ ЗАВДАНЬ
Завдання 1.
