Міністерство аграрної політики та продовольства України

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ

ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ

"МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ"

Київ

"Аграрна освіта"

2012

Навчальна дисципліна ―Моніторинг довкілля ‖

 

Моніторинг довкілля включає:

спостереження, контроль і управління станом навколишнього середовища (НС);

контроль, прогноз і управління станом НС;

спостереження, оцінювання і прогноз стану навколишнього середовища (НС);

контроль і управління якістю НС;

контроль, аналіз, прогноз і управління станом НС.

 

Під час організації системи моніторингу навколишнього середовища інтегральними показниками вважають:

інтенсивність фіто- і хемопроцесів;

відношення первинної продуктивності до загальної біомаси;

інтенсивність кругообігу біогенних речовин та швидкість утворення біологічної продукції;

інтенсивність процесів фотосинтезу та гомеостаз;

збалансованість кругообігу біогенних речовин та відношення продуктивності екосистеми до загальної біомаси екосистеми.

 

3. Найбільш універсальним підходом до формування систем моніторингу є:

формування регіональної мережі спостережень за об‟єктами довкілля;

одночасне вирішення всіх задач, які виникають під час організації управління якістю довкілля;

формування національної мережі спостережень за об‟єктами довкілля;

організація глобальної системи моніторингу;

організація спостережень за джерелами забруднень.

 

Організація спостережень за станом біотичної складової біосфери передбачає контроль:

за локальними джерелами та факторами впливу;

за реакцією біоти – відгуки та наслідки;

за впливом стану довкілля на захворюваність і населення;

за реакцією великих систем (погода і клімат);

за реакцією біосфери загалом.

 

До якого класу пріоритетності забруднювальних речовин відносять діоксид сірки та завислі частинки:

1;

3;

5;

7;

8.

6. Для повітря найважливішими інгредієнтами є:

озон, метан, важкі метали та оксид вуглецю;

бенз(а)пирен та пестициди;

важкі метали, бенз(а)пирен та пестициди;

пил, оксиди сірки, вуглецю та азоту;

діоксини, важкі метали та пестициди.

 

7. Для води найважливішими інгредієнтами є:

біогенні продукти, феноли та нафтопродукти;

нафтопродукти, важкі метали та пестициди;

діоксини, важкі метали та пестициди;

озон, метан, важкі метали та оксид вуглецю.

 

Серед джерел забруднень найвищий пріоритет мають:

сільськогосподарські підприємства і транспорт;

АЕС, ТЕС і підприємства кольорової металургії;

автомобільний транспорт, підприємства енергетики і кольорової металургії;

підприємства металургії, транспорт і АЕС.

 

Клас пріоритетності забруднювальних речовин, до якого відносять ДДТ та інші хлорорганічні сполуки:

1;

2;

3;

4.

 

Під час організації фонового моніторингу у воді необхідно обов’язково визначати:

аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, вуглеводні та радіонукліди;

хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні;

біогенні елементи, радіонукліди, аніони і катіони;

органічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні.

 

Під час організації фонового моніторингу в атмосфері необхідно обов’язково визначати:

аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, бенз(пирен, фреони;

аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, вуглеводні та радіонукліди;

біогенні елементи, радіонукліди, аніони і катіони;

хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні.

 

Клас пріоритетності забруднювальних речовин, до якого відносять ртуть та свинець:

1;

2;

4;

6.

 

Положення про Державну систему моніторингу довкілля України прийнято:

у 1994 році;

у 1996 році;

у 1998 році;

у 2004 році.

 

На 50-100 тис. жителів кількість постів спостережень за атмосферним повітрям має становити не менше:

2;

3;

4;

2-3.

 

Біотичний моніторинг – це:

спостереження за станом і реакцією біотичної складової біосфери на антропогенні дії;

спостереження за реакцією абіотичної складової біосфери на антропогенні дії;

спостереження за відхиленнями біоти від нормального природного стану на різних рівнях;

спостереження за станом абіотичної складової біосфери.

 

Сапробізацію викликають:

органічні нетоксичні забруднення;

органічні і мінеральні токсичні забруднення;

мінеральні речовини, які стимулюють ріст водоростей, переважно сполуки фосфору Р та азоту N;

кислі дощі;

радіонукліди.

 

Токсифікацію викликають:

органічні нетоксичні забруднення;

органічні і мінеральні токсичні забруднення;

мінеральні речовини, які стимулюють ріст водоростей, переважно сполуки фосфору Р та азоту N;

кислі дощі;

радіонукліди.

 

Причиною евтрофікації є:

органічні нетоксичні забруднення;

органічні і мінеральні токсичні забруднення;

мінеральні речовини, які стимулюють ріст водоростей, переважно сполуки фосфору Р та азоту N;

кислі дощі (ацидифікація);

радіонукліди (нуклідизація).

 

Причиною ацидифікації є:

органічні нетоксичні забруднення;

органічні і мінеральні токсичні забруднення;

мінеральні речовини, які стимулюють ріст водоростей, переважно сполуки фосфору Р та азоту N;

кислі дощі;

радіонукліди.

 

Причиною нуклідизації є:

органічні нетоксичні забруднення;

органічні і мінеральні токсичні забруднення;

мінеральні речовини, які стимулюють ріст водоростей, переважно сполуки фосфору Р та азоту N;

кислі дощі;

радіонукліди.

 

72. Пункти спостережень першої категорії розміщують:

на водотоках і водоймищах, що мають особливо важливе господарське значення, коли можливі випадки перевищення значень певних показників якості води;

на водних об'єктах, які знаходяться в районах промислових міст, селищ із централізованим водопостачанням, у місцях відпочинку населення, в місцях скиду колекторно-дренажних вод із сільськогосподарських полів, граничних створах річок, кінцевих створах річок;

на водних об'єктах, що характеризуються помірним або слабким навантаженням (у районах невеликих населених пунктів та промислових підприємств);

на незабруднених водних об'єктах (фонових ділянках).

 

73. Пункти спостережень другої категорії розмішують на:

на водотоках і водоймищах, що мають особливо важливе господарське значення, коли можливі випадки перевищення значень певних показників якості води;

на водних об'єктах, які знаходяться в районах промислових міст, селищ із централізованим водопостачанням, у місцях відпочинку населення, в місцях скиду колекторно-дренажних вод із сільськогосподарських полів, граничних створах річок, кінцевих створах річок;

на водних об'єктах, що характеризуються помірним або слабким навантаженням (у районах невеликих населених пунктів та промислових підприємств);

на незабруднених водних об'єктах (фонових ділянках).

 

74. Пункти спостережень третьої категорії розміщують на:

на водотоках і водоймищах, що мають особливо важливе господарське значення, коли можливі випадки перевищення значень певних показників якості води;

на водних об'єктах, які знаходяться в районах промислових міст, селищ із централізованим водопостачанням, у місцях відпочинку населення, в місцях скиду колекторно-дренажних вод із сільськогосподарських полів, граничних створах річок, кінцевих створах річок;

на водних об'єктах, що характеризуються помірним або слабким навантаженням (у районах невеликих населених пунктів та промислових підприємств);

на незабруднених водних об'єктах (фонових ділянках).

 

75. Пункти спостережень четвертої категорії розміщують на:

на водотоках і водоймищах, що мають особливо важливе господарське значення, коли можливі випадки перевищення значень певних показників якості води;

на водних об'єктах, які знаходяться в районах промислових міст, селищ із централізованим водопостачанням, у місцях відпочинку населення, в місцях скиду колекторно-дренажних вод із сільськогосподарських полів, граничних створах річок, кінцевих створах річок;

на водних об'єктах, що характеризуються помірним або слабким навантаженням (у районах невеликих населених пунктів та промислових підприємств);

на незабруднених водних об'єктах (фонових ділянках).

 

76. Під створом пункту спостереження розуміють:

умовний поперечний переріз водоймища або водотоку, в якому проводять комплекс робіт для одержання даних про якість води;

місце на водоймі або водотоці, де систематично проводять комплекс робіт для одержання необхідних даних про якість води;

вертикальна лінія на середині поперечного перерізу водоймища або водотоку, в якому проводять відбір проб води;

місце на відстані 2 м від берегової лінії водойми або водотоку і 0,3-0,5 м нижче поверхні води.

 

Базовий моніторинг – це:

стандартний тип екологічного моніторингу, оптимальний за кількістю параметрів, частоті тимчасової і просторової мережі та за економічними показниками;

система спостережень у реальному масштабі часу за окремими природними об'єктами і джерелами техногенного впливу, які визначено як зони надзвичайної екологічної ситуації;

моніторинг, який передбачає наукове забезпечення всіх рівнів системи, точний контроль окремих показників навколишнього середовища для прогнозування довгострокових наслідків порушення екологічної рівноваги;

немає правильної відповіді.

 

Під якістю води розуміють:

характеристику хімічного складу та фізичних властивостей води, яку визначають за комплексом показників;

скорочення кількості води у водному об'єкті, що носить сталий характер;

надходження у водні об'єкти нерозчинних предметів;

процес зміни їх фізичних, хімічних і біологічних властивостей, що може шкідливо впливати на людину та інші живі організми, а також обмежувати можливість цільового використання води;

немає правильної відповіді.

 

Самоочищення – це:

сукупність гідродинамічних, біологічних, хімічних і фізичних процесів, які призводять до зниження концентрації забруднювальних речовин у воді;

процеси фільтрації і седиментації водних об‟єктів, які призводять до зниження концентрації забруднювальних речовин у воді;

осідання суспензій з піску, намулу, глинистих часток, радіоактивних речовин;

немає правильної відповіді.

 

184. Хімічне забруднення води – це попадання у водойми:

органічних речовин, здатних до бродіння, різних видів мікроорганізмів;

розчинених органічних речовин або суспензій органічного походження, нафти та нафтопродуктів, детергентів, сполук важких металів – арсену (миш‟яку), свинцю, ртуті, міді, кадмію, хрому тощо;

суспензій з піску, намулу, глинистих часток, радіоактивних речовин;

немає правильної відповіді.

 

185. Фізичне забруднення води – це попадання у водойми:

органічних речовин, здатних до бродіння, різних видів мікроорганізмів;

розчинених органічних речовин або суспензій органічного походження, нафти та нафтопродуктів, детергентів, сполук важких металів – арсену (миш‟яку), свинцю, ртуті, міді, кадмію, хрому тощо;

суспензій з піску, намулу, глинистих часток, радіоактивних речовин;

немає правильної відповіді.

 

186. Біологічне забруднення води – це попадання у водойми:

органічних речовин, здатних до бродіння, різних видів мікроорганізмів;

розчинених органічних речовин або суспензій органічного походження, нафти та нафтопродуктів, детергентів, сполук важких металів – арсену (миш‟яку), свинцю, ртуті, міді, кадмію, хрому тощо;

суспензій з піску, намулу, глинистих часток, радіоактивних речовин;

немає правильної відповіді.

 

У середньо забруднених:

вміст ЗР не перевищує ГДК або фонове значення;

перевищення ГДК (фону) незначне і не приводить до істотних змін властивостей ґрунтів;

вміст ЗР у кілька разів перевищує ГДК (фон);

немає правильної відповіді.

 

Інтерполяція даних – це:

порівняно простий спосіб розв‟язання задач прогнозування, що дає можливість наближено описати залежність певного параметру від однієї чи декількох координат;

головний метод математичного моделювання з урахуванням фізико-хімічної та біологічної природи процесів;

ідентифікація параметрів та структури математичної залежності, яка описує заданий набір точок;

прогнозування значень функції за межами того інтервалу, на якому ця функція будувалась.

 

Апроксимація – це:

порівняно простий спосіб розв‟язання задач прогнозування без урахування фізико-хімічної та біологічної природи процесів;

головний метод математичного моделювання з урахуванням фізико-хімічної та біологічної природи процесів;

ідентифікація параметрів та структури математичної залежності, яка описує заданий набір точок;

прогнозування значень функції за межами того інтервалу, на якому ця функція будувалась.

 

Екстраполяція – це:

порівняно простий спосіб розв‟язання задач прогнозування без урахування фізико-хімічної та біологічної природи процесів;

головний метод математичного моделювання з урахуванням фізико-хімічної та біологічної природи процесів;

ідентифікація параметрів та структури математичної залежності, яка описує заданий набір точок;

прогнозування значень функції за межами того інтервалу, на якому ця функція будувалась.

 

Метод експертних оцінок:

відносять до найбільш об‟єктивних способів прогнозування дуже складних процесів, без урахування фізико-хімічної та біологічної природи процесів;

відносять до методів евристичного прогнозування, серед яких найбільш розвиненим є метод Делфі;

відносять до методів прогнозування, для яких існують адекватні формалізовані моделі без урахування фізико-хімічної та біологічної природи процесів;

немає правильної відповіді.

 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ