Судова та правозахисна діяльність: їх поняття та ознаки.

ПОД – це така державна діяльність, яка здійснюється з метою охорони права, спеціальноуповноваженими органами шляхом застосування юридичних заходів впливу в точній відповідності із законом і при неухильному дотриманні встановленого ним порядку. Деякими авторами виділяється:- спеціальна ПОД – це діяльність спеціальних підрозділів (оперативних) в інтересах суспільства і держави з метою забезпечення кримінального судочинства з підстав та у межах визначених національним судочинством;

- судова діяльність, яка полягає у розгляді та вирішенні спірних питань із захисту права, відновлення порушеного права, припинення порушеного права, застосуванні заходів правового впливу, у тому числі санкцій, шляхом розгляду судових справ, аналізу судової статистики та узагальнення судової практики, а також у наданні правової допомоги відповідно до міжнародних договорів; специфіка судової діяльності полягає в тому, що судовому владарюванню притаманні такі ознаки державної влади, як: 1.юрисдикційність (сукупність правомочностей суб`єктів цієї діяльності з розгляду та вирішенні спірних питань з захисту права, відновлення порушеного права та ін)2. публічність (відкритість, політична або партійна незаангажованість)3.             субординаційність (суди утворюють єдину систему із трьох судових інстанцій – судів першої інстанції, судів касаційної та апеляційної інстанції).- правозахисна діяльність, яка полягає в наданні правової допомоги юр.особам, громадянам, особам без громадянства, іноземцям.

6.Співвідношення курсу "Організація судових та правоохоронних органів" з іншими юридичними дисциплінами. Співвідношення СПОУ з інш. юридичними дисциплинами:- Теорія Держави і права дає визначення механізму держави, державного органу та йогоознак, дає поняття правоохорона, право захист, законність, визначає що таке право в загалі- Історія дає взаємозв`язок в часі- Конституц. право – в Конституції визначаються основні засади роботи прокуратури (7р.), правосуддя (8р.), конституційного суду (12р.), та інш. поняття.- Адміністративне право – одне із завдань АП – організація і функціонування держ. органів (наприклад, СБУ – боротьба зі злочинністю, МЗСТорг – зовнішні зв`язки і торгівля). Його норми створюють правову основу виконання правоохоронної функції як одного з напрямів державного управління, оскільки будь-яка державна діяльність, у тому числі й аналізована, потребує впорядкування та організації. - Кримінальний процес – визначає порядок впровадження у справах про злочин. Кримінальне право - виконує охоронну функцію всіх правовідносин у випадку суспільно небезпечного посягання на них, вивчає норми кримінального закону, а також практику застосування цих норм правоохоронними органами та судом, тобто їх дію.- Цивільний та господарський процес – визначають порядок розгляду цивільних та господарських справ. Викладено порядок судочинства в цивільних справах.

7.Співвідношення курсу "Організація судових та правоохоронних органів" з дисципліною «Конституційне право України»- Конституц. право – в Конституції визначаються основні засади роботи прокуратури (7р.), правосуддя (8р.), конституційного суду (12р.), та інш. Поняття

8.Співвідношення курсу "Організація судових та правоохоронних органів" з дисципліною «Кримінальне право України».

9.Співвідношення курсу "Організація судових та правоохоронних органів" з процесуальними дисциплінами. - Кримінальний процес – визначає порядок впровадження у справах про злочин. Кримінальне право - виконує охоронну функцію всіх правовідносин у випадку суспільно небезпечного посягання на них, вивчає норми кримінального закону, а також практику застосування цих норм правоохоронними органами та судом, тобто їх дію.- Цивільний та господарський процес – визначають порядок розгляду цивільних та господарських справ. Викладено порядок судочинства в цивільних справах.

10.Джерела курсу "Організація судових та правоохоронних органів»: їх класифікація та характеристика.Особливістю курсу “Судові та правоохоронні органи” якраз є відсутність єдиного базового НПА, як скажімо в Кримінальному праві, Кримінально-процесуальному праві, цивільно-процесуальному і т.д. Щоб забезпечити максимально ефективне вивчення курсу “Судові та правоохоронні органи” в юридичній літературі прийнято класифікувати НПА за двома критеріями: 1. юридичним: а) за юридичною силою; б) за суб’єктом прийняття (який державний орган прийняв і в якому порядку. ЗА юридичною силою найвище місце в ієрархії НПА належить Конституції України. У контексті вивчення дисципліни “Судові та правоохоронні органи” першорядними є положення, що містяться в розділах ІІ –“Права, свободи та обов’язки людини і громадянина”, VІІ- “Прокуратура”, VIIІ- “Правосуддя”, ХІІ- “Конституційний Суд України”. На підставі ст.9 Конституції України друге місце в системі НПА за юридичною силою займають міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Вони не можуть суперечити Конституції України, але укладення міжнародних договорів, які їй суперечать можливе після внесення попередніх змін до Конституції. Серед них: Загальна декларація прав людини, Європейська Конвенція з прав людини 1950р., Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966р, Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання від 10.12.1984р.Ратифіковано 26. 01.1986р., Конвенція про правову допомогу у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993р., ратифіковано 10.11.1994р.(із застереженнями), Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах від 20.04.1959р. Ратифіковано16. 01.1998р. Закони України, серед яких слід виділити по-перше закони прийняті референдумом. Особливе місце займають рішення Конституційного Суду України. Далі йдуть постанови ВРУ, укази і розпорядження Президента України, постанови і розпорядження КМУ, правові акти ВР АРК, відомчі та міжвідомчі накази, положення, інструкції та ін. ІІ. За змістом НПА поділяють на: 1) акти загального характеру 2) акти про суд, правосуддя і судоустрій. 3) Акти про статус окремих правоохоронних органі 4) Акти про соціальний і правовий захист працівників правоохоронних органів 5) акти про окремі напрямки правоохоронної діяльності 6) акти про органи і установи, діяльність яких безпосередньо пов’язана з діяльністю правоохоронних органів.