Антикризове законодавство у сфері зайнятості

 

Враховуючи темпи загострення ситуації, 25 грудня 2008 року Верховна Рада прийняла Закон України №799-17 «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення». Саме він став основою змін у сфері трудового законодавства. Зупинимося на цьому детальніше [3, 20].

Серед кардинальних змін, що приніс закон, можна назвати наступні:

1. збільшено розмір відрахувань як з робітників, так із найманих працівників у фонд соціального страхування. Тепер він становить 2,2% фонду оплати праці (1,6% - для роботодавців та 0,6 для працівників). Важливо, що цим законом розширено і список працівників, які підпадають під систему державного соціального страхування на випадок безробіття.

До них включені:

- Особи, які виконують роботи згідно з цивільно-правовими угодами. Тепер цей податок повинні сплачувати і фізичні особи – підприємці, платники єдиного податку, вразі заключення цивільно-правової угоди. Але виникають запитання: як саме відбуватиметься контроль за сплатою цими особами відповідних відрахувань, оскільки інструкцій досі не презентовано. Якщо платники єдиного податку мають сплачувати ще один, то чого варта така «єдність»?

- Військовослужбовці (окрім військовослужбовців термінової служби), тобто з моменту набуття чинності закону з грошового забезпечення військовослужбовців утримуються страхові внески у розмірі 0,6%, а з 1 січня 2010 року військові формування, що виплачують це забезпечення, починають сплачувати ще й страхові внески – як роботодавці (1,6%). Однак в бюджеті Міністерства оборони на 2009 рік не заплановано цих платежів. Як вони будуть здійснюватись – невідомо.

2. Врегульовано питання щодо перерахування страхових внесків страхувальникам одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), в тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або з виручки від реалізації товарів (послуг). Тобто юридичні та фізичні особи повинні одночасно при отриманні зазначених коштів сплачувати страхові внески на випадок безробіття пропорційно у відповідних розмірах (1,6%, 2,2%). Тобто тепер при отриманні заробітної платні у вигляді продукції вашої компанії, працівник і підприємство повинні сплатити попередньо податок у грошовій формі.

3. Розширено трактування критеріїв підходящої роботи. Тепер щоб отримати статус безробітного, потрібно дати згоду на участь в оплачу вальних громадських роботах. Причому особи, що дали таку згоду, знімаються з обліку служби зайнятості. Після повторної відмови брати участь у підходящій для безробітного оплачуваній громадській роботі його позбавляють статусу безробітного.

4. 13 січня 2009 року усі члени особистого селянського господарства, так само, як і жителі міст, що є членами содово-городніх товариств, зараховані до категорії занятих людей, тому вони не мають права претендувати на виплати з фонду соціального страхування на випадок безробіття. Факт невиплати допомоги з безробіття лише на основі судження про можливість громадянина працювати – це виключно українське «ноу-хау»;

5. важливий факт: відповідно до ч. 1 та 2 ст. 23, особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін, призначається допомога по безробіттю, і її виплата починається з 91-го календарного дня. Не секрет, що в жовтні-грудні 2009р. роботодавці найчастіше проводили скорочення персоналу не згідно з офіційною процедурою, а домовляючись з працівниками, що вони напишуть заяви за угодою сторін і зможуть швидко отримати виплати з фонду страхування на випадок безробіття. Однак, вже цього року такі можливості зникли.

6. Серед позитивних моментів у законі – можливість зберегти ядро своїх працівників, скориставшись профілактичними заходами, такими як:

- Фінансування витрат роботодавця на оплату праці працівників, яких з метою запобігання вивільненню тимчасово переведено за їх згодою на іншу роботу (до 6 місяців протягом року) за умови збереження за ними основного місця роботи.

- Фінансування витрат роботодавця на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації працівників, щодо яких є загроза вивільнення у зв’язку з реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, тимчасовим припиненням виробництва, за умов збереження за працівниками місця роботи.

Окрім цього закону, було прийнято і ряд інших законів, котрі окреслили напрямок політики уряду та Верховної ради по боротьбі з кризою, а саме:

- Підвищення податків, акцизів;

- Підвищення облікової ставки Національного банку України.

Політики, керуючись законами світової економіки, обрали шлях паралельного зменшення видатків державного бюджету та заморожування заробітної платні. Однак, бюджет 2009 р. демонструє нам тільки збільшення соціальних видатків на фоні зростання показників інфляції [3,21].

Закони, прийняті 25 грудня 2008 р. мають короткочасний ефект, однак. нажаль, не вирішують системних проблем.

 

3.5 Досвід інших країн

 

Кожна країна використовує зараз свої методи боротьби з кризою. Наприклад, Росія посилила державний контроль за дотримуванням трудового законодавства: впроваджено обов’язкове інформування державних органів служб зайнятості про введення режиму неповного робочого дня чи тижня, а також про призупинення виробництва протягом трьох робочих днів після прийняття робочого рішення.

Також Росія підвищила максимальний розмір виплат по безробіттю до 4600 руб, а звільненим за власним бажанням без поважних причин – 1275 руб. Окрім того, як і у нас, в Росії

Роботодавці розпочали тиск на працівників, примушуючи їх писати заяви «за власним бажанням». Внесені зміни в законодавство дозволили працівникам, котрі звільняються за власним бажанням, отримувати одразу ж допомогу. Її розмір залежить від заробітної платні на останньому робочому місці, а не прив’язаний до мінімального розміру допомоги, як раніше. Таким чином, держава в критичний момент підвищила рівень соціального захисту своїх громадян. Але криза в Росії тільки починає свій ріст, і фінансовий запас міцності цієї держави перевищує наш.

Іспанія, країна з рекордним для Європи рівнем безробіття (11%), посилила свою міграційну політику і запропонувала іноземцям додаткові виплати та безкоштовний переліт на батьківщину, якщо вони вирішать повернутися додому. Поки що ця програма не користується значним попитом, та статистики свідчить, що значний відсоток робочих місць – заме іноземці, тому закриття кордонів може допомогти врегулювати питання зайнятості. Для нашої країни це означає повернення значної кількості заробітчан, забезпечити робочими місцями яких Україна не готова [3,22].

Цю ж практику перейняла і Чехія, котра запустила схожу програму для імігрантів у січні 2009 р.

Європа досі не сформувала єдиної політики боротьби з безробіттям і активізації економіки. Країни, що мають певні резерви, знижують податки, зменшують облікову ставку, націоналізують банки та вводять жорстку економію держаних видатків (Німеччина, Великобританія), посилюють міграційну політику (Іспанія та Італія), намагаються протистояти соціальним бунтам (Латвія і Литва).

І США, і весь світ очікують плану дії від нового президента, Барака Обами, адже криза прийшла саме звідти, там і повинні зявитись перші ознаки покращення ситуації. Однак, окрім популістських заяв, нічого презентовано ще не було, світ в очікуванні.

Загальний аналіз політики України та світових тенденцій свідчить, що пакет антикризових законів не є чіткою і врівноваженою політикою, а здебільшого нагадує латання дір державного бюджету 2009 року і бюджетів фондів соціального страхування.

ВИСНОВОК

Виходячи з того, що проблема безробіття є ключовим питанням в ринковій економіці, і, не вирішивши його неможливо налагодити ефективну діяльність економіки. В першому розділі роботи досліджено теоретичні поняття зайнятості населення. Тож, зайнятість — це система соціально-економічних відносин між людьми, що виникає в процесі їх діяльності, зорієнтованої на задоволення своїх потреб, а також при забезпеченні працездатного населення робочими місцями та здійснення розширеного відтворення робочої сили. Також охарактеризовані основні види, форми та показники зайнятості населення.

В другому розділі розглянутий методичний аспект визначення показників в сфері зайнятості. Визначені основні проблеми сучасного стану ринку праці в Україні. А третій розділ передбачає практичне обґрунтування проблеми зайнятості населення. Вказані заходи щодо підвищення зайнятості населення.

Актуальність теми курсової роботи підтверджується сучасним станом рівня зайнятості в Україні та в світі. Курсова робота буде корисною студентам та викладачам при вивченні даної теми.