Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Методичні рекомендації до вивчення теми
У часи Середньовіччя і раннього Відродження актуалізується трактування риторики як "ars ornandi" – "мистецтво прикрашення мови". У цей період на перший план виступає орнаменталістська функція риторики: основна увага приділяється засобам виразності мови – фігурам і тропам. Набуває розвитку християнська гомілетика. Проповідь стає однією з найпоширеніших форм середньовічної словесності. Першими гомілетами стали Аврелій Августин (354–430 рр.), Василій Кесарійський (прб. 330–379 рр.), Іоан златоуст (344–407 рр.). В епоху Відродження риторика посіла чільне місце серед наук. Особливо наголошується на зв'язку риторики з філософією, бо красномовство без мудрості й доброчесності може бути небезпечним для багатьох людей. Слово тісно пов'язане з духом, що породжує його. Отже, не можна нехтувати цим і зосереджуватись виключно на слові, на різноманітних способах виразу. Отже в епоху Середньовіччя риторика входила до складу тривіуму. Проте, латина, якою виголошувались риторичні промови позбавила красномовство публіки. В епоху Середньовіччя остаточно складається новий тип риторичних промов — проповідь. В цей час відбувається становлення лекції — одного з різновидів академічного красномовства. Наступний період розвитку риторики умовно відносять до XVI – XVIII століття – до епохи посилення ролі письмових текстів: богословських, політичних, філософських, історичних, наукових. Створення друкарства та масової книги надали риториці нового вигляду: вона стала усвідомлюватись як інструмент стилетворення. Риторика виривається за межі вивчення тільки усного мовлення і переносить свою увагу на процес створення письмових текстів. У рамках цієї епохи спостерігається становлення так званої раціональної риторики, що сполучає завдання навчання красномовства і розвитку думки в мові, а також створюються передумови для поділу наукової та художньої мови. Одним із найвидатніших українських риторів Нового часу був професор риторики Києво-Могилянської академії Феофан Прокопович (1677—1736). Ф. Прокопович вважав, що риторика — це вміння добре говорити. Метою оратора, на думку українського ритора, є переконувати мовою, а завданням так складати промову, щоб вона переконувала слухачів.
У період Нового часу бурхливо розвивається парламентське красномовство. Проте, риторика все більше втрачає статус окремої науки і зближується з мовознавством. Поступово термін риторичність пов’язують з незмістовністю, балаканиною. З другої половини XIX століття стався занепад риторики, яка виходила з вживання. Риторичні завдання перебрала на себе поезія як самий масовий вид мовлення, тому поетика і літературознавство витіснили риторику. Зі становленням у Російській імперії на початку XX ст. інституту Державної думи спостерігаємо злет політичного красномовства. Окремо слід відмітити роботу російського вченого Сергія Поварніна (1870—1952) «Спір. Про теорію і практику спору», яка вийшла друком у 1918 р. Ця робота являє собою спробу в систематичному та популярному викладі подати ті знання, які було накопичено в еристиці, логіці, риториці та психології спілкування. У другій половині XX століття починається новий розквіт риторики: виникає неориторика, або нова риторика, яка формується на стику філософії, семіотики, лінгвістики, теорії тексту, логіки і теорії літератури. У США складається риторична методологія і риторична критика, а також наукова риторика як теорія мовних комунікацій (П. де Ман). У Франції формується неориторика, пов'язана з філософією постмодернізму (Р. Барт). У Бельгії інтенсивно розвивається аргументативна риторика (Х. Перельман) і літературна риторика. Останнє напрямок розроблялося групою "мю" з Льєжського університету на чолі з Ж. Дюбуа, представники якої вважають, що риторика вивчає прийоми мовленнєвої діяльності, що характеризують поряд з іншими дискурсами і літературний дискурс. Структура сучасної риторики включає в себе такі напрямки, як риторична герменевтика (Р. Гадамер) і риторична семіотика (Р. Якобсон, Ж. Лакан, Ц. Тодоров, У. Еко). Актуальною стає і етнориторика – область риторики, що вивчає ефективність спілкування в світлі проблем етнічної ідентичності та національно культурного розмаїття мовної комунікації (А. Михальська). Таким чином, сьогодні термін "риторика" вживається в наступних основних значеннях: 1) дисципліна, що вивчає специфіку усної публічної мови; 2) наука про породження висловлювань; 3) теорія аргументації; 4) наука про різновиди мовної комунікації, спрямованих на здійснення впливу на одержувача повідомлення, тобто теорія мовного впливу; 5)теорія ефективної комунікації. Семінарське заняття 13–14 Тема: Риторика в епоху Середньовіччя, відродження та Нового часу 4 год. Теоретичні завдання: 1 Середньовіччя (XIV – I половина XVIII)
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2020-12-09; просмотров: 46; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.117.233.54 (0.008 с.) |