Методичні рекомендації до вивчення теми

Під час вивчення теми слід звернути увагу особливості структурних частин промови. Якщо інвенція пов’язана з визначенням предметної царини промови, то диспозиція покликана структурувати, упорядкувати повідомлення як мовний акт. На етапі диспозиції ми відповідаємо на питання: в якому порядку необхідно розташувати матеріал промови?

Найбільш прийнятною вважається композиційна структура промови, яка складається з трьох частин: вступ, основна частина і завершення.

Основними риторичними прийомами, які покликані активізувати увагу слухачів у вступній частині промови є: виклад мети і завдань виступу; звернення до проблем, почуттів слухачів; посилання на загальнодоступне джерело інформації, власний досвід; звернення до подій, місця; пробудження цікавості аудиторії; цитування; демонстрація предмета; жарт.

Основна частина промови складається із безпосереднього викладу матеріалу та доведення. На етапі диспозиції загальноприйнятими є дві моделі викладу: історичний та штучний способи подання матеріалу. Штучний шлях подання матеріалу реалізується переважно через дедуктивний та індуктивний методи викладу.

Загальна мета завершення промови дає можливість оратору посилити переконливість своїх думок, закріпити основні положення промови у свідомості аудиторії. Найбільш поширеними є три прийоми, які використовуються у завершенні: формулювання висновків (підсумовуюче завершення), розгляд перспективи, апелювання.

 

Семінарське заняття 5–6

Тема: Диспозиція

4 год.

Теоретичні завдання:

1.Вступ до промови

2. Основна частина

2.1. Способи подання матеріалу

2.2. Типові помилки в аргументації та критиці

3. Завершення промови

Практичні завдання:

1. Визначте основні композиційні частини даного виступу, визначте тип завершення. Визначте спосіб подання матеріалу в основній частині промови. Які риторичні прийоми та способи аргументації використані у композиційних частинах виступу.

Вітальне слово: Арсеній Я ценюк, народний депутат України, лідер партії «Фронт Змін», Міністр закордонних справ України (2007)

Шановне товариство, всім доброго дня! Приємно Вас вчетверте бачити на Київському Безпековому Форумі. Хотів би Вас сповістити, що сьогодні в світі проходять 2 події: перша подія, надзвичайно важлива – це Київський Безпековий Форум; друга – не менш важлива – це засідання країн великої 20-ки в Сеулі. В принципі, і одні, і інші обговорюють ті самі питання. Різниця в тому, що ми хочемо, але не можемо, а вони, напевне можуть, але не зовсім хочуть. Сьогодні світ сконцентрований на тому, як вирішити світові проблеми, починаючи з криз: економічних, демографічних, соціальних, медичних і закінчуючи зміною клімату.

Я дозволю собі розпочати нашу дискусію не з найменування міжнародних організацій, таких як НАТО, не з дискусії про Ташкентський договір, не з обговорення питання “START Treaty” чи “CAP Treaty”, а виключно з дискусії про те, що таке безпека взагалі, і перед якими викликами стоїть сучасний світ. З чим світ зіштовхнувся за останнє десятиліття? По-перше, чи можна назвати світ безпечним, якщо в світі сьогодні 3 мільярди людей живе на менше ніж 2.5 доларів на день? А саме таким є сьогоднішній світ. Як можна назвати світ безпечним, якщо тільки в цьому році 14 мільйонів людей у світі померли від інфекційних захворювань? Як можна назвати безпечним світ, який сьогодні має 210 мільйонів безробітних, що на 30 мільйонів більше, ніж у 2007 році? І це – наслідки світової економічної кризи. Як можна назвати безпечним світ, де у 2010 році і надалі існують тоталітарні режими, які мало чим відрізняються від більшовизму?! Як можна назвати безпечним світ, який потерпає сьогодні від стихійних лих та від змін клімату?! Погляньте на ці жахливі цифри: за останні десятиліття в світі померло близько 800 тисяч людей від різного роду стихійних лих і світові втрати від цих лих сьогодні складають трильйони доларів США. Як можна назвати безпечним світ, який має сьогодні 270 мільйонів людей, які просто голодують?І, чи можемо ми сьогодні вимірювати безпеку тільки з точки зору арсеналів ядерної зброї, виконання тих чи інших міжнародних угод, контролю над озброєнням та існуючою терористичною загрозою. Мені здається, що визначення безпеки повинно бути зовсім іншим.

Світ стоїть перед неймовірними викликами, з якими не здатна самостійно справитися жодна країна, і, Україна зокрема. І, переходячи від світових питань безпеки, я хотів би зупинитися на нашій українській державі. Наші проблеми мало чим відрізняються від тих викликів, які побачив глобалізований світ. У нас високий рівень безробіття: 2 мільйони українців не мають сьогодні роботи. В нас найвищий зовнішній борг держави з часів незалежності: 50 мільярдів доларів США державний борг і 105 мільярдів доларів США валовий зовнішній борг країни. У нас надзвичайно складна ситуація у сфері системи охорони здоров’я: у нас дефіцит бюджету; нам потрібні якісні реформи у системі освіти і медицини. Ми зайняли 5 місце в світі за еміграцією: близько 6 мільйонів українців виїхали з України і 11 мільйонів – за еміграцію. І це ті проблеми, які кожного дня тільки накопичуються. Одна з найбільш кричущих проблем, характерна не тільки для України, але й для світу в цілому – це демографія. У 2010 році населення України складає 46 мільйонів, у 1990 р. воно складало 52 мільйони. Прогнози різні: одні кажуть, що до 2030 року залишиться лише 35 мільйонів, інші – 35 мільйонів буде тільки у 2050 році. Середня тривалість життя українців у порівнянні з 1990-ими роками скоротилася на 2 роки. Ми сьогодні живемо в середньому 68 років, на 14 років менше, ніж наші європейські партнери. Про що я сьогодні хотів би поговорити і саме це сьогодні стоїть на порядку денному кожної країни. Нажаль, ніхто не може знайти рецептів. А рецепти повинні бути саме такі. В першу чергу хотілося б обговорити питання економічної стабільності – економічної стабільності світу, економічної стабільності Європи і економічної стабільності України. Нам потрібен розвиток; нам потрібна можливість для того, щоб заробляти гроші, фінансувати медицину, освіту; нам потрібен сьогодні реальний стрибок для того, щоб вирішити всі проблеми України, а їх неймовірна кількість. Чи можемо ми сьогодні об’єднатися? Так, ми повинні об’єднатися з глобалізованим світом в тому, що унікального рецепту вирішення безпекових проблем не має. Так, Україна не є членом G-8 та не є членом G-20. Але хотілося б, щоб світ вирішував свої проблеми з точки зору G-191, або ж з точки зору кількості всіх країн. Хотілося б, щоб Україна проводила лише активну зовнішню і внутрішню політику, щоб Україна стала аспектом і основним елементом стабільності як в Європі, так і основним контрибутором стабільності в світі. Я щиро вірю в те, що ми здатні справитися з цим завданням. Я щиро вірю в те, що велика європейська країна, якою є Україна, дуже багато привнесе і в світову економічну безпеку, і в світову фінансову безпеку, і в світову міліарну (військову) безпеку. Більше того цей аспект нас ніяким чином не омине, і тому, я думає, що він повинен стати окремим предметом нашої дискусії. Але сьогодні хотілося б сконцентруватися, саме на глобальних викликах, на тих викликах, про які говорять вже котрий рік, на тих викликах, від яких потерпає кожна країна і на тих викликах, які потребують спільних та жорстких, інколи радикальних, але впевнених та ефективних дій. Тому, переконаний, що за змістом наша дискусія сьогодні буде набагато цікавіша, ніж у Сеулі. Якщо вони запропонують щось цікаве, то, думаю, ми їх також запросимо на наступний Київський Безпековий Форум. І, на мою думку, ця дискусія дасть відповіді на багато запитань, які важливі сьогодні і для України, і для світу. Дякую.

2. Проаналізуйте промову Стіва Джобса перед випускниками Стенфорда. Визначить її основні композиційні частини. Які методи викладу використані автором у промові?  Визначте спосіб подання матеріалу. До якого типу можна віднести завершення даної промови.

3. Розробіть варіанти вступних частин промови на довільну тему з використанням кожного риторичного прийому.

4.Складіть письмово кілька варіантів основної частини розповіді про будь-яку здійснену Вами подорож. В кожному з варіантів використовуйте різні методи викладення. Виступить з варіантами своєї розповіді про подорож. Попросіть колег оцінити, який з варіантів їм сподобався більше, і чому.

5. Уявіть себе в ролі піарника, який відстоює інтереси університету. Ви повинні виступити перед абітурієнтами і їх батьками з інформаційною промовою, в якій йдеться про факультети і спеціальності університету. Розробіть основну частину відповідної інформаційної промови. Намагайтесь використати якомога більше різних методів викладу. Текст запишіть. Виступить перед передбачуваною аудиторією.

6. Створіть три варіанти заключної частини промови декана на традиційному студентському святі "Посвята в першокурсники". В кожному з варіантів використовуйте різні риторичні прийоми.

7. Доберіть систему аргументацій, аби переконати співбесідника зацікавитися нещодавно прочитаною вами книгою, переглянутим фільмом. Якого характеру набуде аргументація, якщо співрозмовником буде

а) ваша дівчина (хлопець);

б) ваш викладач;

в) ваш приятель.

 

Питання для самостійного вивчення

1. Роль диспозиції у процесі с творення тексту.

2. Функції основних композиційних частин публічного виступу.

3. Підберіть аргументи до наступних тез. Використовуйте при цьому різні види аргументів.

*Гарна освіта – запорука успішного майбутнього.

*Сьогодні необхідно вміти водити машину.

*Для свого інтелектуального та духовного розвитку людина повинна подорожувати.

*Здоровий спосіб життя – найважливіша складова іміджу сучасної людини.

*Одна з головних завдань школи і університету – розвиток комунікативних здібностей.

 

Тести (за Н.А. Колотіловою)

1. Диспозиція – це розділ риторики, який вивчає:

А) засоби виразності ораторської промови;

Б) способи запам’ятовування ораторської промови;

В) структуру ораторської промови.

2.  Ораторська промова складається з:

А) вступу, аргументації, висновку;

Б) вступу, аргументації, критики;

В) вступу, головної частини, завершення.

3.  Метою вступу є встановлення контакту з аудиторією:

А) так;

Б) ні.

4.  «Початок здалеку» як прийом вступу рекомендується в конфліктній аудиторії:

А) так;

Б) ні.

5.  Метою головної частини є:

А) обґрунтування тез оратора;

Б) розкриття теми промови.

6.  Шляхами викладу матеріалу є:

А) дедуктивний, індуктивний;

Б) природний, штучний.

7.  Природний шлях викладу матеріалу може реалізуватися дедуктивним, індуктивним, або компаративістським способами:

А) так;

Б) ні.

8.  Штучний шлях характеризується найменшим втручанням оратора у виклад матеріалу:

А) так;

Б) ні.

9.  Дедуктивний спосіб викладу матеріалу – це рух:

А) від формулювання аргументів до формулювання тези;

Б) від формулювання тези до формулювання аргументів.

10.  Індуктивний спосіб викладу матеріалу – це рух:

А) від формулювання аргументів до формулювання тези;

Б) від формулювання тези до формулювання аргументів.

11.  Оптимальним вважається такий порядок розташування аргументів у промові:

А) сильні, слабкі аргументи;

Б) слабкі, сильні аргументи;

В) сильні, слабкі, найсильніший аргумент.

12.  Виділяють таку кількість груп правил щодо аргументації/критики:

А) три;

Б) чотири;

В) п’ять.

13.  Порушення правила незмінності тези призводить до помилок:

А) заміна тези, втрата тези;

Б) підміна тези, втрата тези.

14.  Різновидами помилки «необґрунтований аргумент» є:

А) безпідставний аргумент, випередження основи, коло в обґрунтуванні;

Б) коло в обґрунтуванні, не підтверджує, хибний аргумент;

В) випередження основи, коло в обґрунтуванні,хибний аргумент.

15.  Порушення правила достатності аргументів призводить до помилки:

А) безпідставний аргумент;

Б) надмірне обґрунтування;

В) необґрунтований аргумент.

16.  Порушення правила відповідності аргументів тезі призводить до помилки:

А) безпідставний аргумент;

Б) надмірне обґрунтування;

В) необґрунтований аргумент.

17.  Порушення правила щодо форми аргументації призводить до помилки, що має загальну назву:

А) «від сказаного умовно до сказаного безумовно»;

Б) «хибна аналогія»;

В) «не підтверджує».

18.  Метою завершення є:

А) закріплення оратором своїх положень у свідомості аудиторії;

Б) нагадування аудиторії про основний зміст промови.

19.  Суть прийому завершення «формулювання висновків» полягає у часовій або просторовій екстраполяції:

А) так;

Б) ні.

20.  Суть прийому завершення «апелювання» полягає у:

А) впливі на почуття аудиторії;

Б) розгортанні завершення на предмет повідомлення;

В) розгортанні завершення на структуру повідомлення.

21.  У риториці виділяють таку кількість типів підготовки до промови:

А) три;

Б) чотири;

В) п’ять.

22.  Розділова аргументація – це різновид аргументації:

А) прямої;

Б) непрямої.

23.  Зв’язок між топікою й аргументацією полягає в тому, що:

А) топіка – це результат, а аргументація – це засіб;

Б) топіка – це засіб, а аргументація – це результат.

Література:1, 154–190 ;2; 4;14;19.