Мал. 8. Зупинка кровотечі накладанням закруток.

 

 

 

 

Мал. 9. Варіанти зупинення кровотечі згинанням кінцівок у суглобі.

________________________________________

можуть лопатися, завдаючи значних пошкоджень. Допомогу слід подавати так само, як і за будь-якої венозної кровотечі, але з особливою обережністю[44].

Втрата крові по-різному впливає на людину. Найбільш чутливі до неї літні люди та діти. Втрата 300—400 мл крові може бути для них смертельною. Під час значної втрати крові розвивається гостре недокрів'я. У цих випадках людина скаржиться на зростаючу слабкість, запаморочення, шум у вухах, жагу, нудоту, потемніння в очах. Людина може знепритомніти. З'являються судоми.

 У таких випадках хворого доцільно покласти на рівну поверхню для попередження знекровлення мозку, звільнити від одягу шию, груди.

У разі знепритомнення можна зробити «самопереливання» крові, яке полягає у почерговому піднятті верхніх і нижніх кінцівок. Це допомагає кращому притоку крові в життєво важливі органи. Якщо потерпілий у свідомості, у нього немає травм черева, його необхідно напоїти гарячим чаєм чи просто водою. Однак основним методом лікування гострого недокрів'я є термінове переливання донорської крові, тому постраждалого треба якомога швидше доставити до медичного закладу.

Кровотеча в грудну порожнину виникає під час ударів у груди, переломів ребер, внаслідок пошкодження судин та заповнення однієї чи обох плевральних порожнин кров'ю. Це може бути причиною здавлювання легенів, що, в свою чергу, утруднює і навіть припиняє дихання. Симптомами є блідий колір обличчя, задишка, частий пульс. Допомога полягає у наданні Тілу потерпілого напівсидячого положення і прикладанні до грудей пузиря з льодом. Звичайно, потерпілий має бути негайно госпіталізований.

Кровотеча в очеревину виникає найчастіше внаслідок розриву печінки або селезінки. Як і під час кровотечі в грудну порожнину, шкіра потерпілого стає блідою, холодною та липкою, пульс — слабким. Людина відчуває жагу, сильний біль, може знепритомніти. Хворого слід покласти на спину, на живіт покласти пузир з льодом. Забороняється годувати потерпілого та давати йому пити. Можна лише змочити губи.

 

 

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження ми дійшли наступних висновків.

У період творчості Моема у світі відбувається чимало тривожних подій. Британці, відомі своєю прихильністю до традицій, опирались новим віянням з континенту.

Реалізм 20 ст. відображає зовсім інший світ – світ, де панують війни, революції, перевороти. Він враховує нові філософські течії - психоаналіз Фрейда і його послідовників, філософію екзистенціалізму, стикається з небаченим злетом віри в Людину і розчаруванням у просвітницькій формули гуманізму. Відповідно міняється художній світогляд митців, зміщуються акцети у бік заглиблення у внутрішній світ. Література прагне до психологізму. Митці заглиблюються у внутрішній світ героїв,але при цьому прагнуть бути відстороненими від оцінки зображуваного ними. Саме це послугувало виникненню нових течій: авангардизму, натуралізму, неоромантизму.

Натуралісти відмовляються ідеалізувати, вони прагнуть усунути будь яку ідеалізацію, чи моральних, чи суспільних рис. Вони пропагують повну об’єктивацію дійсності.

Неоромантики, в свою чергу, намагаються шукати ідеал у зображуваній дійсності, при цьому події відбуваються в незвичному середовищі. Неоромантизм Англії, порівняно з іншими країнами, тісно пов'язаний з колоніальною тематикою. Твори неоромантиків наповнені деталями, це також є прагненням не втрачати реалістичність зображуваного світу. Деталізація та реалістичність в зображенні світу робить англійський неоромантизм схожим до натуралізму.

Певні елементи новоутворених течій присутні і в новелах С.Моема, проте все ж таки основою його творчості лишився реалізм.

У власних літературно-критичних працях письменник чітко викладає свої естетичні погляди. У книзі «Підводячи підсумки» поставлені такі важливі філософські, естетичні та літературознавчі питання, які не втратили своєї актуальності до наших днів. Саме тут Моем висловлює свій головний  принцип, який полягає у тому, що автор повинен бути стороннім оповідачем, що не здатний до моралізаторства, і дає можливість читачеві самому робити висновки.

Моема цікавлять не високочолі чиновники чи видатні діячі, а звичайні пересічні громадяни. У них він вбачає набагато більший клубок внутрішніх перипетій. Кожен Моемівський герой неоднозначний, з розмаїттям різних якостей, багатоплановий іноді навіть парадоксальний.

Письменник не прагнув до зображення чогось чудернацького,він завжди лишався вірним життю,і це ще раз підтверджує його приналежність до реалізму.

       Всі художньо-естетичні принципи В.С.Моема знайшли яскраве відображення у його новелах. Саме в цих зразках короткої прози, і виявляються най чіткіше такі риси як, реалістичність, вірність життю,багатоплановість героїв,гармонійне поєднання в них доброго і поганого начал, жива, позбавлена пафосу мова, психологізм. Варто зазначити, що психологізм письменника поверхневий, він виявляється через художні деталі: описи елементів зовнішності, пейзажі, певні жести,міміку,емоційні сплески. Аби досягти переконливості автор веде оповідь від першої особи. Якщо ж говорити про будову новели, то тут Моем в чомусь наслідує своїх кумирів - А.Чехова та Гі де Мопассана, водночас його стиль суто індивідуальний. Його новела обмежена в часі, динамічна, стисла, чітка, з неочікуваним фіналом, але трагічніша ніж у попередників, дає простір для розмірковувань.

 

 

 Список використаної літератури

Основна література

1. Гражданская З.Т. От Шекспира до Шоу: Английские писатели ХVI-ХХ вв./З.Т.Гражданская/ М.: Просвещение, 1982. – 192с.

2. Гусева Е. Моэм и его герои /Е.Гусева//Вопросы литературы. - 1966. - №3. – С. 69-78.

3. Данилин Ю.И. Мопассан-романист. Предисловие к романам «Жизнь» и «Милый друг» /Ю.И.Данилин//[Електронний ресурс]: http://www.maupassant.ru/razdel-ar-autname-935/

4. Дітькова С.Ю. «Я маю про Що розповісти...» (Дещо про життя й творчу спадщину Уїльяма Сомерсета Моема) / С.Ю.Дітькова // Зарубіжна література в навчальних закладах. - 1997. - № 7. С. 35-37

5. Жантіева Д. Г. Література як засіб поширення масової культури в Англії / Д.Г.Жантіева //М.: Наука, 1972. С. 272-284./ Ідеологічна боротьба і сучасна культура.Зарубежная литература ХХ века. Учебник под редакцией Л.Г. Андреева – М.: Высшая школа, 1996. 559 с.

6. Ивашева В.В. Английская литература XX в. М.: Просвещение, 1967. – 178с.

7.  Ионкис Г.Э. Уильям Сомерсет Моэм: грани дарования/Г.Э. Ионкис // С. Моэм. Подводя итоги.- М.: Высшая школа, 1991.1

8. Качалкина Ю. Жизненный путь Уильяма Сомерсета Моэма/Ю.Качалкина //Книжное обозрение. – 2003. - № 7. – С. 25-31

9. Літературознавчий словник-довідник/Р. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів, В. І. Теремко. — К.: ВЦ «Академія», 2007, - 752с.

10. Михальская Н. П., Аникин Г. В. Сомерсет Моэм (William Somerset Maugham, (1874 1965)/Н.П.Михальская Г.В.Аникин// История английской литературы: Учебник для гуманитарных факультетов вузов. М.: Издательский центр «Академия», 1998 -. С. 434 - 442.

11. Моем У.С. Избранное/В.С.Моем /Х.:Радуга.-1991.300с.

12. Моэм У.С. Записные книжки писателя/У.С.Моэм.-М.:АСТ,2009.-342с.

13. Моэм У.С. Нечто человеческое. Рассказы/У.С.Моэм/ Пер с англ., Сост. и вступ. ст. Н.П. Михальской. – М.:Правда, 1989. – 528 с.

14. Моэм У. С. Подводя итоги: Эссе, очерки/ У.С.Моэм/Сост., вступ, ст., коммент. Г. Э. Ионкис. – М.:Высшая школа, 1991.-559 с.

15. Моэм У.C. Собрание сочинений В 5 т./У.С.Моэм: М.: Худ. лит., 1991.-345с.

16. Моэм У.С. Узорный покров/У.С.Моэм.: - М.; АСТ Москва, 2007.-567с.

17. Моэм У.С. Эшенден, или Британский агент/У.С.Моэм.: - М.; АСТ Москва, 2007.-456с.

18. Моэм B.C. Чему научила меня жизнь. Интервью с писателем в день своего 90-летия/В.С.Моэм // Неделя. 1967. - №28

19. Мопассан Ги де. Милый друг. Жизнь. Новеллы/ Ги де Мопассан. - М.:Эксмо, 2006. - 928с.

20. Мопассан Ги де. Новелы./Ги де Мопассан. - М.: Художественная литература, 1978. - 300с.

21. Морган Т. Сомерсет Моэм. Биография/Т.Морган. - М.; Захаров, 2002. – 446c.

22. Олдридж Джеймс. Предисловие /Джеймс Олдридж// Моэм Сомерсет. Дождь и другие рассказы.- М.: Издательство иностранной литературы, 1979. – 514с.

23. Скороденко В. Уильям Сомерсет Моэм/В. Скороденко. - М.; Радуга, 1991. – 22с.

24. Фінчук Г.В. Новели Гі де Мопассана/ Г. В. Фінчук // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2008. - N4. - С. 26-30

25. Aldington R. W. Somerset Maugham. An Appreciation by Richard Aldington. Sixty Five. By W. Somerset Maugham. - N.Y.: Doubleday, Doran and co., 1939. – 339p.

26. Albright E.N. The Short Story. Its Principles and Structure. N.Y. - L.: Macmillan & со, 1922.- 238p.

27. Brander L. Somerset Maugham. A Guide. Edinburgh-L.: Oliver & Boyd, 1963. – 167p.

28. Curtis Antony, John Whitehead/ W. Somerset Maugham. – L.: Routlege,1997. – 471p.

29. Curtis A. The Pattern of Maugham. A critical portrait. L.: Hamilton, 1974. – 345p.

30. Mac Iver C. S. William Somerset Maugham. A Study of Technique and Literary Sources. Philadelphia, 1936.-176p.

31. Maugham W. S. A Writer's Notebook. Melbourne - L. - Toronto: William Heinemann Ltd., 1955.- 279p.

32. Maugham W. S. The Best Short Stories of W. Somerset Maugham. Selected, and with an introd., by John Beecroft. N.Y.: The Modern Libr., 1957.- 340p.

33. Wescott G. Images of Truth. Remembrances and Criticism. L.: Hamish Hamilton, 1963. – 370p.

34. http://www.inolit.ru/17-102-00.html

35. http://www.livelib.ru/author/122

36. www.svobodanews.ru /content/transcript/1882224.html

37. http://ru.wikipedia.org/wiki

38. http://lib.misto.kiev.ua/SHTERN/chehov.txt

39. http://www.tvory.com/2011/10/shcho-take-neoromantyzm.html

Додаткова література

40. Керб Л. П. Основи охорони праці: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 215 с.

41. Грищук М.В. Основи охорони праці: Підручник. — К.: Кондор, 2007 - 240 с

42. http://oipopp.ed-sp.net/content/view/416/31/

43. http://www.aybolit.ua/dolikarska-dopomoga-pri-krovotechax/

44. http://medуnter.at.ua/publ/rani_ta_jikh_obrobki/persha_medichna_dopomoga_pri_krovotechakh/2-1-0-8