Вимоги до навчальної літератури

Слід пам'ятати, що чинним санітарним законодавством заборонено використовувати у підручниках та навчальних посібниках виворітний шрифт (світлі літери на темному фоні) та кольорові літери на кольоровому фоні; кольоровий та сірий фон у робочих зошитах, прописах на ділянках, передбачених для письма; клейове скріплення видання; розміщення тексту на трьох і більше шпальтах. Крім того, не дозволяється застосувати у навчальних виданнях для школярів шрифтів типу ТІМЕЗ[42].

Для шрифтового оформлення тексту Букваря можна використовувати тільки рублені шрифти. Окремі букви у букварній частині дозволяється набирати рубленими шрифтами прямого напівжирного або жирного накреслення кеглем не менше 36 пунктів. Текст підручника має бути складений шрифтом однієї гарнітури [42].

Для друку тексту та ілюстрацій навчальних видань можна використовувати тільки офсетний, друкарський або книжково-журнальний папір. Пухкий папір швидко забруднюється, у тому числі патогенними мікроорганізмами. За даними досліджень, на такому папері мікобактерії туберкульозу зберігають свої патогенні властивості до п'яти місяців. Газетний папір заборонено використовувати для друку всіх навчальних видань, за винятком кросвордів і тестів для абітурієнтів. Не рекомендується використовувати високоглянцевий крейдований папір, оскільки глянець майже на 17% знижує продуктивність зорової роботи.

До шкільних друкованих виробів належать призначені для одноразового використання зошити, альбоми та блокноти для малювання, робочі зошити тощо. Лінії у шкільних зошитах мають бути фіолетовими, зеленими, блакитними або сірими.

Долікарська допомога при кровотечах

Залежно від виду кровотечі та наявних засобів, здійснюють тимчасову або остаточну зупинку кровотечі.

Тимчасова зупинка кровотечі має на меті попередити небезпечну для життя крововтрату, виграти час для транспортування хворого і підготовки його до операції. Вона може бути здійснена кількома способами:

• підняттям травмованої кінцівки вгору;

• накладанням стискальної пов'язки;

• максимальним згинанням у суглобах травмованої кінцівки;

• притискуванням судини пальцем вище місця ушкодження;

• накладанням джгута або закрутки.

Найшвидший спосіб тимчасової зупинки кровотечі — притискування судини пальцем. Його використовують під час пошкодження артерій. Артерії притискують пальцями до розташованих поруч кісток у місцях, де вони проходять близько до поверхні тіла (табл. 2).

Таблиця 2 Ділянки притиснення артерій

 

Після пальцевого притискування артерій потрібно накласти джгут (де це можливо) і стерильну пов'язку. В разі поранення голови з пошкодженням сонної артерії накладають тугу пов'язку, під яку підкладають міцний валик, зроблений з бинта та марлі[43].

Гумовий джгут — найкращий спосіб зупинки артеріальної кровотечі. Його накладають на стегно, гомілку, плече або передпліччя вище місця поранення, але недалеко від самої рани, на одяг чи прошарок з бинта чи серветок, щоб не защемити шкіру, з такою силою, щоб зупинити кровотечу, але не травмувати нервові стовбури кінцівок (мал. 7). Тому затягування припиняють, як тільки спостерігається припинення виливання крові. Якщо джгут накладений недостатньо сильно, артеріальна кровотеча може навіть посилитися, оскільки зростає тиск крові в артеріях внаслідок припинення відтоку крові венами. Припинення кровопостачання можна проконтролювати відсутністю пульсу в периферійних судинах.

 

Слід пам'ятати, що джгут можна накладати не більше як на 2 год, але це граничний термін. Звичайно джгут тримають не більше як 1,5 год влітку і 1 год взимку. Без кровопостачання клітини тканин організму гинуть доволі швидко, тому під

 

Мал.7 Накладання джгута

 

джгут обов'язково підкладають записку, де зазначають час його накладання. Перетягнуту джгутом кінцівку тепло вкривають, особливо взимку. Рекомендується застосування протишокових заходів[44].

Якщо з якихось причин потерпілий не був доставлений у медичний заклад і йому не було зроблено хірургічну обробку рани протягом 1,5 год, слід виконати пальцеве притискування артерії і послабити джгут на 5—10 хв, щоб уникнути змертвіння тканин. Потім потрібно знову накласти джгут, але вже вище попереднього місця. Таку процедуру необхідно виконувати кожні 30—40 хв до моменту доставки хворого у лікарню. При цьому щоразу треба робити відповідну відмітку в записці[43].

У разі відсутності джгута використовують закрутки, зроблені з мотузки, ременя чи скрученої серветки (мал. 8). При цьому слід бути обережними, оскільки такі засоби менш еластичні і можуть швидше призвести до травмування не тільки нервових стовбурів, а й тканин та м'язів.

Максимальне згинання кінцівки у суглобі так само може сприяти тимчасовій зупинці кровотечі. В цьому випадку кінцівку надійно фіксують у положенні, за якого витікання крові найменше (мал. 9).

Тимчасову зупинку зовнішньої венозної та капілярної кровотеч виконують за допомогою тугих пов'язок. Рану закривають серветкою чи згорнутим у 5—б шарів бинтом, зверху кладуть гігроскопічну вату і міцно забинтовують. Щоб зменшити кровотечу, доцільно пошкоджену частину тіла підняти відносно положення тулуба. Особливо небезпечними бувають кровотечі з вен із варикозним розширенням на ногах. Такі вени

________________________________________