Особливості правового регулювання порядку створення та реєстрації банків та ліцензування банківських операцій

В Розділі II Закону України «Про банки та банківську діяльність», відповідно до чинного банківського та госп. Законод., засновниками банків в У. можуть бути як вітчизняні, так і іноземні юридичні та фізичні особи (не менше трьох). 

Не можуть виступати засновниками ком. банків місцеві Ради нардепів усіх рівнів та виконавчі органи, політичні та профспілкові організації, спілки й партії, громадські фонди. Забороняється також бути засновниками військовослужбовцям, посадовим Особам усіх правоохоронних органів, державних організацій, покликаних здійснювати контроль за діяльністю банків.

Не можуть бути засновниками банку особи, яким суд заборонив займатися певною дія-стю, до закінчення терміну, встановленого вироком суду, а також особам, які мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво й інші корисливі злочини.

Уся діяльність із створення банку здійснюється в кілька етапів. На першому етапі засновники або їх організаційна група готують проекти всіх документів, необхідних для реєстрації. При цьому визначається організаційно-правова форма діяльності майбутнього банку, тобто вид господарського товариства, у вигляді якого він буде функціонувати. Далі засновники визначають розмір статутного фонду.

Після визначення розміру статутного капіталу виконуються безпосередні операції щодо його формування.

Комерційний банк одержує статус юридичної особи з моменту його реєстрації в НБУ і отримання ліцензії на здійснення банківських операцій від НБУ.

Банк має повне і скорочене офіційні найменування українською та іноземними мовами. Найменування банку має містити слово "банк", а також вказівку на організаційно-правову форму банку.

НБУ може відмовити в реєстрації комерційного банку в разі порушення порядку створення банку, невідповідності установчих та інших документів законодавству України, незадовільного фінансового стану засновників, що загрожує інтересам кредиторів банку, а також у разі професійної непридатності рекомендованого керівництва банку.

Комерційні банки зобов'язані у місячний строк повідомляти НБУ про зміни, що вносяться до установчих документів, з поданням нотаріально засвідчених копій змінених документів. Рішення про реєстрацію комерційного банку виноситься у місячний строк з дня одержання всіх передбачених документів.

Правила НБУ встановлюють деякі о собливості реєстрації банків за участю іноземного капіталу. Засновниками іноземних банків можуть бути іноземні юридичні та фізичні особи йо за участю українських та іноземних юридичних і фізичних осіб (спільні банки).

Уповноважені засновниками банку особи подають Національному банку України для державної реєстрації такі документи:
— заяву про реєстрацію банку за підписом уповноваженої особи, яка призначена відповідальною за реєстрацію банку установчими зборами;— установчий договір, підписаний засновниками банку та засвідчений відбитком їх печатки. Підписи фізичних осіб — засновників засвідчуються в нотаріальному порядку.
Для реєстрації державного та кооперативного банків установчий договір не подається.

Філія банку - це бан. установа, яка не є юр. ос., діє від імені головного банку на підставі окремого положення, має свій кореспондентський рахунок і МФО або працює на єдиному кореспондентському рахунку з головним банком та здійснює банківські операції, передбачені положенням про філію, за умови наявності і в межах дозволу, наданого банком-юр. ос..

Представництво банку - це установа, яка не є юр. ос., діє на підставі окремого положення, виступає від імені головного банку і ним фінансується. Представництво банку не має права здійснювати банківські операції.

Ліцензування - це порядок видачі комерц. банкам, які з часу реєстрації набули статусу юр. особи, дозволу на здійснення окремих чи всіх банківських операцій, якщо умови дія-сті комерційних банків відповідають чинному законод. У. та н/а НБУ, а також дія-сть яких не загрожує інтересам їх клієнтів.