Охорона, використання та використання та відтворення тваринного світу .

Фауна Одеської області різноманітна і представлена 1500 видами безхребетних та більше 400 видами хребетних тварин.

Серед лісової фауни найчисельнішими є зайці-русаки, а степової – хом’як, ховрашок, тушканчик. Водяться також лосі, козулі, дикі кабани і кози, лисиці, борсуки, куниці, видри, єнотоподібні собаки та багато видів лісових птахів. На незамерзаючих ділянках Південного Бугу зимують лебеді, дикі гуси та качки, озерна крачка.

Найчисельнішою та найважливішою як в природоохоронному, так і екологічному плані групою хребетних тварин області є птахи. Серед земноводних найбільш чисельними є озерна та їстівна жаби, звичайна квакша та дунайський тритон, а серед плазунів – болотна черепаха, звичайний вуж, прудка ящірка.

Із ссавців особливий інтерес викликає єдиний представник ластоногих Чорного моря – тюлень-монах, окремі особини якого траплялися в українській частині дельти Дунаю на території Дунайського біосферного заповідника. У Чорному морі розповсюджені популяції дельфінів (афаліна, білобочка, азовка). Із навколоводних звірів – мешканці прісних водойм: інтродуковані ондатра та єнотоподібний собака, а також рідкісні «червонокнижні» – горностай, річкова видра, європейська норка. В плавнях зрідка зустрічається кіт лісовий.

Стан та ведення мисливського господарства. Одеська область відрізняється багатством видового розмаїття диких тварин, що обумовлюється різноманітністю кліматичних, геоморфологічних та екологічних умов.

На території Одеської області нараховується 52 користувача мисливських угідь загальною площею 2501,2 тис. га.

Веденням мисливського господарства в області займаються:

- 9 державних підприємств лісового господарства Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства на площі 78,6 тис. га, що складає 6 % від загальної площі угідь області,

- 22 районні організації Одеської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок на площі 1874,7 тис. га, що складає 78 % від загальної площі угідь області,

- 4 користувача Громадської організації «Військово-мисливське товариство «Південь» на площі 64,2 тис. га, що складає 5 % від загальної площі угідь області,

- інші користувачі мисливських угідь на площі 473,5 тис. га, що складає        11 % від загальної площі угідь області,

- не закріплених угідь 300 га.

Згідно проведеного аналізу добування основних видів мисливських тварин у сезон полювання 2010-2011 років користувачами мисливських угідь, яким був затверджений ліміт їх добування, ліміт виконано на 40 % по кабану, на 51 % по козулі та на 100 % по оленю. Так, із затвердженого обсягу добування кабана з 210 голів добуто 83, козулі з 81 добуто 41 голову та 8 з 8 голів оленя. Основними причинами невикористання лімітів у повному обсязі залишаються незадовільна організація полювання, великі затрати мисливців на полювання, незапитуваність частин ліцензій, міграція тварин.

На сезон полювання 2011-2012 років ліміт на добування основних видів мисливських тварин затверджено 40 користувачам мисливських угідь у загальній кількості 202 кабана, 125 козуль, 15 оленів плямистих та на розселення 272 ондатр. У 43 користувачів наявні Порядки видачі відстрільних карток і обліку відстріляної дичини, у 44 - накази про строки та порядок проведення полювання у сезон 2011-2012 років, у 40 – пропускна спроможність мисливських угідь на пернату дичину та хутрового звіра у 2011-2012 роках.  

У 2011 році видано 1 дозвіл на проведення ветеринарно-діагностичного відстрілу кабанів для проведення ветеринарної експертизи та 1 дозвіл на відстріл єнотовидного собаки та вовка у мисливських угіддях на території Нижньодністровського національного природного парку.

Охорона тваринного світу з боку громадських мисливських організацій велась не на належному рівні, що підтверджується динамікою виявлених порушень правил полювання.

Внаслідок погіршення економічного стану користувачів мисливських угідь, незадовільного матеріально-технічного забезпечення природоохоронних органів області продовжує зростати незаконне добування диких тварин – браконьєрство. Так, за 2011 рік виявлено 122 факти браконьєрства в мисливських угіддях Одеської області.

Стан та ведення рибного господарства в Україні. Одеський регіон має значний фонд природних водойм – лиманів, озер, загальна площа яких становить біля 200 тис. га., акваторій пониззя Дністра, Дунаю та північно-західної частини Чорного моря. На протязі десятиріч Одеська область займає друге місце в Україні за обсягами вилову риби та морепродуктів і є найперспективнішим та найважливішим рибогосподарським регіоном держави. За останні 40 років внаслідок великого антропогенного навантаження на водне середовище, активізації господарської діяльності у прибережних зонах північно-західної частини Чорного моря, лиманів та річок, нераціонального використання водних живих ресурсів зменшився якісний та кількісний склад популяцій риби, безхребетних та водоростей. Повністю припинено добування червоної водорості – філофори, запаси якої у 70-80 роках минулого століття оцінювались близько 3 млн. тонн і видобуток якої склав біля 20 тис. т щорічно.

Рибодобувними підприємствами області здійснюється промисловий вилов риби та інших водних живих ресурсів по встановленим лімітам та виділеним квотам у Чорному морі та внутрішніх водних об’єктах, загальною площею 80,8 тис. га.

Крім того, що на 8 водоймах площею 74,9 тис. га функціонують спеціальні товарні рибні господарства.

На малих річках місцевого та загальнодержавного значення створено 1014 ставки та малі водосховища площею 14,3 тис. га, за яких 322 водних об’єкта площею 7,2 тис. га місцевими органами влади надані в оренду, переважно для рибогосподарських потреб.

За 10 місяців 2011 року рибодобувними підприємствами всіх форм власності вилучено 6692,7 тис. тонн риби та інших водних живих ресурсів, що на 875,9 тонн більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Вилов у Чорному морі склав 3764 тонни, що на 601,5 тонн більше, ніж за 10 місяців 2010 року.

Вилов риби в річці Дунай за 10 місяців 2010 року склав 506,7 тонн, що на 63,9 тонни менше ніж за 10 місяців 2010 року, що пояснюється меншим заходом в Дунай нерестового стада чорноморського оселедця та відповідно і його вилову.

На 234,5 тонни збільшився вилов в Дністровському лимані та причорноморських лиманах Одеської області.

За 10 місяців 2011 року вилов риби в спеціальних товарних рибних господарствах склав 1605 тонн, що на 103,8 тонни більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Вкрай неефективно використовуються водні об’єкти, надані в оренду для риборозведення. Зариблення водойм здійснюється періодично, в невеликих обсягах або повністю не проводиться. Переважна більшість виловленої риби не оприбутковується та не проходить через державні органи статистики.

Щорічно в водойми області вселяється 15-20 млн. штук молоді цінних видів риб.

За технологіями, розпочались роботи з зариблення і в поточному році. За 10 місяців 2011 року в водойми вселено 5,5 млн. штук вагою 100 тонн, а всього до кінця року планується вселити 20-25 млн. штук загальною вагою 400-450 тонн.

Протягом 2011 року при здійсненні рибоохоронних заходів інспекторами управління "Західно-Чорноморська рибоохорона" було виявлено 4 порушення чинного законодавства, пов'язані з виловом видів риб, занесених до Червоної книги України (один випадок по Чорному морю і три - по р. Дунай). При цьому у порушників вилучено 83,35 кг водних живих ресурсів цих видів (стерлядь (молодь) – 58 шт., осетер російський – 2 шт., севрюга – 26 шт.). Загальна сума збитків, завданих рибному господарству за викладеними фактами порушень (з урахуванням вилову інших цінних видів риб) склала 88552,4 грн.

Два матеріали за фактами порушень направлені органами рибоохорони до судів та два слідчих органів для вирішення питання про притягнення порушників до відповідальності. На даний час за вказаними фактами порушень по двом матеріалам порушено кримінальні справи, за якими проводиться досудове слідство, ще по двом матеріалам, які були розглянуті районними судами на порушників накладено штрафів на загальну суму 690 грн. та конфісковано незаконно добуті водні біоресурси і знаряддя їх добування.

На результати роботи рибогосподарському комплексу області негативно впливають ряд факторів які потребують вирішення, а саме цілеспрямоване направлення коштів на відтворення рибних запасів які щорічно направляються до місцевих бюджетів за шкоду нанесену рибним ресурсам від проведення на водоймах різноманітних робіт (обсяг 2-3 млн. грн.)

Зазначені кошти в першу чергу слід направити на будівництво стаціонарних каналів, що з’єднують лимани північно-західного причорномор’я з Чорним морем.

Їх відсутність на Тилігульському, Шаболатському, Тузловській групі лиманів призводить до погіршення екологічного стану водойм, не забезпечує захід достатньої кількості молоді, переважно кефалевих видів, на нагул з моря, внаслідок чого потенційні можливості зазначених водойм використовуються лише на 20-30%.

Встановлені Режими попусків з Дністровського водосховища, щорічно не дотримуються, що також негативно впливає на умови відтворення цінних видів риб в озерно-плавневій системі міжріччя Дністра-Турунчука.