Мета, зміст та завдання практики

Мета практики

Першочерговою метою педагогічної (асистентської) практики спеціалістів (магістрів) є підготовка їх до викладацької роботи у навчальних закладах I – IV рівнів акредитації. Під час цієї практики студент також повинен працювати над завершенням досліджень, пов’язаних із виконанням дипломної (магістерської) роботи, оформленням результатів проведених досліджень і підготовку до захисту дипломної (магістерської) роботи перед Державною комісією.

Практика студентів випускного курсу є завершальним етапом професійної підготовки студентів у вузі, характеризується високим ступенем самосвідомості і відповідальності студентів, розширенням об'єму і складності змісту роботи. У процесі цієї практики студенти оволодівають системою навчально-виховної діяльності, керівника студентської групи (класу). Ця практика сприяє узагальненню (інтеграції) раніше набутих професійно-педагогічних знань і умінь.

Під час виконання дипломної (магістерської) роботи студент повинен вміти: застосовувати сучасні методи активізації науково – методичної підготовки; використовувати засоби інформаційного забезпечення. На протязі практики студент повинен набути навичок у підготовці та проведенні занять з інформатики, працювати з літературними джерелами дипломної (магістерської) роботи і методики навчання; підготувати, по можливості, доповідь на студентську наукову конференцію чи наукову публікацію до друку сумісно з науковим керівником.

 

 

Зміст та завдання практики

Основний зміст практики–проведення навчально-виховної роботи та наукових досліджень над дипломною (магістерською) роботою.

Спеціаліст (магістр) – практикант повинен проводити заняття з інформатики та математики, згідно навчльної програми, у закріпленому за ним класі, а при потребі у інших класах, здійснювати   взаємовідвідуванння занять інших практикантів, вчителів (викладачів), які ведуть відповідні дисципліни, організовувати і проводити виховні заходи, брати участь у повсякденній роботі колективу школи (факультету).

Під час педагогічної практики студент також працює над виконанням індивідуальних завдань з дипломної (магістерської) роботи, які він отримав від керівника дипломної (магістерської) роботи перед початком виробничої практики. Педагогічна практика проводиться під безпосереднім керівництвом та наглядом як керівників практики так і провідних викладачів (вчителів) навчального закладу, які залучають студентів до виконання різних видів навчально – методичної та виховної роботи. Студенти-практиканти повинні допомагати викладачам (вчителям) в підготовці навчальних посібників, методичних розробок, дидактичного, роздаткового матеріалів для методично-технічного забезпечення навчального процесу студентів та розробки програмних засобів. Метою педагогічної (асистентської) практики студентів-магістрів є підготовка їх до майбутньої роботи на посаді викладача коледжу чи вищого навчального закладу.

 

2.3 Організація та проведення практики

Педагогічну практику студентів організовують відповідно до навчальних планів спеціальності за участю кафедр психолого-педагогічних та фахових дисциплін. Наказом ректора студенти закріплюються за школами, затверджуються інститутські керівники педагогічної практики, методисти з фахових та психолого-педагогічних дисциплін.

Терміни проведення педагогічної практики передбачені відповідними навчальними планами. Її мета, завдання, зміст і структура, способи перевірки рівня досягнутих знань, умінь і навичок, форма звітності студентів і критерії оцінювання визначаються програмою, яка розробляється керівником вищого навчального закладу окремо для кожного освітньо-кваліфікаційного рівня та спеціальності й спеціалізації і затверджується вченою радою університету. Ця програма є основним навчально-методичним документом.

Графік проходження студентами університету педагогічної практики затверджується першим проректором.

Методистами та керівниками педагогічних практик призначають досвідчених викладачів, які мають практичний досвід педагогічної роботи.

Бази практик.

Педагогічна практика проходить у базових загальноосвітніх навчальних закладах міста. Об’єктами педагогічних практик визначаються загальноосвітні навчальні заклади в яких працюють висококваліфіковані фахівці з добре укомплектованою матеріально-технічною базою, а саме; загальноосвітні школи м. Івано-Франківська № 1, 4, 5, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 22, 23, 25, 26 та базові загальноосвітні школи Івано-Франківської області. Для студентів магістрів 5 –го курсу базами практик є кафедри.

 

Студент-практикант зобов'язаний:

-виконувати правила внутрішнього розпорядку навчального закладу, в якому проходить практику, виконувати розпорядження адміністрації цього закладу та керівників практики;

- щоденно бути в навчальному закладі практики. Його зовнішній вигляд повинен відповідати професійним вимогам педагога. Робочий день практиканта - 6 годин;

- щоденно вести щоденник практики:

- своєчасно і акуратно оформити всю документацію, передбачену програмою практики, старанно готувати конспекти занять, якісно виконувати всі види роботи;

- у випадку порушення правил внутрішнього розпорядку навчального закладу, в якому студент проходить практику, або невиконання ним розпоряджень адміністрації чи керівників практики, студент може бути відкликаний з практики, після чого на факультеті розглядається питання про його поведінку;

 

У процесі педагогічної практики студенти повинні набути такі уміння:

- вивчати особистість студентів (школярів) та колективу групи (класу), визначати конкретні навчально-виховні завдання;

- здійснювати перспективне та поточне планування педагогічної діяльності, складати предметні та виховні календарні плани:

- використовувати найбільш ефективні форми, методи, прийоми і засоби для керівництва навчально-пізнавальною діяльністю студентів (учнів), ставити і розв'язувати освітньо-виховні завдання, аргументовано добирати і застосовувати форми, методи та прийоми навчання, сучасні інформаційні технології, здійснювати міжпредметні зв'язки, узагальнювати та систематизувати знання учнів;

- аналізувати пари (уроки) та позакласні заходи, добирати і узагальнювати ефективні методи та прийоми навчально-виховної діяльності, організовувати та проводити педагогічний експеримент, аналізувати його результати та робити висновки.

Під час проходження педагогічної практики студенти залучаються до науково-дослідної роботи з методики викладання інформатики. Для цього їм дається орієнтовна тематика науково-методичних досліджень, вони проводять також дослідження, пов'язані з темами курсових і дипломних робіт. Результати цих досліджень повідомляються на підсумковій конференції по педпрактиці, на наукових студентських конференціях.

 

Індивідуальні завдання

 Орієнтовна тематика науково-методичних досліджень під час проходження практики

1. Формування в учнів наукового мислення в процесі вивчення окремих тем з інформатики.

2. Активізація розумової діяльності (студентів) учнів на парах (уроках) інформатики.

3. Шляхи підвищення якості та ефективності пар (уроків)інформатики.

4. Узагальнення досвіду роботи викладача (вчителя)інформатики до якого був прикріплений студент на педагогічну практику.

5. Естетичне виховання на уроках інформатики.

6. Розробка тематики занять гуртків з інформатики для учнів певного класу (до якого був прикріплений студент на практиці).

7. Позакласна робота з інформатики (у класі, до якого був прикріплений студент на практиці).

8. Методика проведення тижня інформатики в школі.

9. Проблемний підхід до вивчення деяких тем шкільного курсу інформатики.

10. Індивідуалізація і диференціація домашніх завдань з інформатики.

11. Особливості роботи з інформатики у класі з поглибленим вивченням інформатики

12. Мій досвід проведення факультативних занять в школі.

13. Методика розв'язування задач підвищеної складності з інформатики.

14. Розвиток логічного мислення студентів (учнів) на уроках інформатики.

15. Перевірка і оцінювання знань студентів (учнів) на уроках інформатики.

16. Розв'язування задач прикладного характеру в шкільному курсі інформатики. 17. Вивчення і розвиток м здібностей учнів з інформатики.

18. Розвиток інтересу до інформатики в позакласній роботі.

19. Розв'язування логічних задач.

20. Розв’язування олімпіадних задач.

2.5 Навчальні посібники

1. Морзе Н.В. Методика навчання інформатики: Навч.посібник: У 4 ч. / За ред. акад. М.І. Жалдак. — К.: Навчальна книга, 2003. — Ч. 1: Загальна методика навчання інформатики. — 254 с.

2. Морзе Н.В. Методика навчання інформатики: Навч.посібник: У 4 ч. / За ред. акад. М.І. Жалдак. — К.: Навчальна книга, 2003. — Ч. ІІ: Методика навчання інформаційних технологій. — 287 с.

3. Морзе Н.В. Методика навчання інформатики: Навч.посібник: У 4 ч. / За ред. акад. М.І. Жалдака. — К.: Навчальна книга, 2003. — Ч ІІІ: Методика навчання основних послуг глобальної мережі Інтернет. — 196 с.

4. Жалдак М.І. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Інформатика.-Запоріжжя, Прем’єр, 2003  

5.Морзе Н.В. Основи інформаційно-комунікаційних технологій. – К.: Видавнича група ВНV, 2006. – 298 с.

6. Глинський Я.М. Практикум з інформатики.-Львів: СПД Глинсьий, 2006. – 296с.   

7. Дрінь Б.М. Інформаційні технології в освіті: Навч. посібник. [Електронний ресурс] / Б.М. Дрінь / www.mif.if.ua

8. http://www.mon.gov.ua/main.php?query=education/average

9. Завадський І.О., Дорошенко Ю.О., Потапова Ж.В. Інформатика. Навчальна програма для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Київ, 2009

10. Верлань А.І, Апатова Н.В. Інформатика (підручник) 10-11 кл. Київ, “Квазер Мікро”, 1998

11. Зарецька І.Т., Колодяжний Б.Г. Інформатика ч.1 10-11 кл. Київ, 1998

12. Глинський Я.М. Інформатика. Алгоритми і мови програмування. Львів:СПД, Глинський Я.М,, 2006. – 296с.

13. Глинський Я.М. Інформатика: Підруч. Для 9 кл. загально освіт. Навч. Зал. – Львів: СПД Глинський, 2009. – 304 с.

14. Глинський Я.М. Інформатика. 10 клас. – Львів: СПД Глинський, 2010. – 272 с.

15. Журнал ’Комп’ютер у школі та сім’ї’

16. Бевз Г. П. Методика викладання математики.– К: Вища школа, 1989.

17. Бородин А. И., Бугай А. С. Биографический словарь деятелей в области математики.– К: Радянська школа, 1979.

18. Глейзер Г. И. История математики в средней школе.– М.: Просвещение, 1982.

19. Гнеденко Б. В. Формирование мировоззрения учащихся в процессе преподавания математики.– М.: Просвещение, 1982.

20. Гусев С. В. и др. Внеклассная работа по математике в 6-8 классах.– М.: Просвещение,1977.

21. Колягин Ю. М. и др. Методика преподавания математики в средней школе. Общая методика.– М.: Просвещение, 1978.

22. Конфорович А. Г. та iн. Математичнi вечори у восьмирiчнiй школi.– К.: Радянська школа, 1974.

23. Математика в школе: Сборник нормативных документов.– М.: Просвещение, 1988.

24. Методика викладання математики: Практикум.– К: Вища школа, 1981.

25. Методика викладання математики в середнiй школi. Упоряд. Р. С. Черкасов, А. А. Столяр.– Х.: Вид-во "Ocвiтa" при Xapкiвcькому ун-тi, 1992.

26. Методика преподавания математики в средней школе: Частная методика. Сост. В. И. Мишин.– М.: Просвещение, 1987.

27. Слепкань З. I. Методика викладання алгебри i початкiв аналiзу.– К: Радянська школа, 1987.

28. Столяр А. А. Педагогика математики.– Минск: Высшая школа, 1986.

29. Практикум з розв’язування задач з математики. За ред. В. І. Михайловського.– К: Вища школа, 1989.

30. Болтянський В.Г. и др. Оборудование кабинета математики.– М.: Просвещение, 1981.

31. Бевз Г. П. Методика розв’язування алгебраїчних задач.– К: Радянська школа, 1988.

32. Бевз Г. П. Методика розв’язування стереометричних задач.– К .: Радянська школа, 1988.

33. Дубинчук О. С. Математика в 4 i 5 класах.– К: Радянська школа, 1986.

34. Дубинчук Е. С., Слепкань З. И. Преподавание геометрии в средних ПТУ.– К: Вища школа, 1986.

35. Лоповок Л. М. Виховна роботи на уроках гeoмeтpiї в 6-8 класах.– К: Радянська школа, 1986.

36. Педагогический поиск /Ш. А. Амонашвили, С. Н. Льюенкова, В. Ф. Шаталов и др.– М.: Педагогика, 1988.

37. Петраков И. С. Математические кружки в 8-10 классах.– М.: Просвещение, 1987.

38. Слепкань З. И. Психолого-педагогические основы обучения математике.– К: Радянська школа, 1983.

39. Урок математики в школi /за ред Г. П. Бевза.– К: Радянська школа, 1977.

40. Фридман Л. М. Педагогический опыт глазами психолога.– М.: Просвещение, 1987.

41. Фридман Л. М. Психолого-педагогические основы обучения математике в школе.– М.: Просвещение, 1983.

42. Хинчин А. Я. Педагогические статьи.– М.: АПН СССР, 1963.

43. Програми з математики для середньої школи, програми факультативних занять з математики, програми для шкiл i класiв з поглибленим вивченням математики.

44. Пiдручники i навчальнi посiбники з математики для 5-11 класiв, посiбники для факультативних занять з математики.

45. Журнали "У свiтi математики", "Квант", "Математика в школе", газета "Математика".

Методичні рекомендації