Структура Державного кадастру природних територій курортів передбачає включення таких відомостей:

- реєстр земельних ділянок, що складають курортну територію;

- реєстр власників та користувачів земельних ділянок;

- розподіл земель природної території курорту;

- реєстр об’єктів господарювання;

- відомості про заклади курортної території;

- характеристика лікувально-оздоровчої бази;

- наявність та розподіл будинків (споруд) курортної території;

- клімато-географічна характеристика курортної території;

- інженерно-геологічна ситуація курортної території;

- екологічне зонування території курорту;

- характеристика природних лікувальних ресурсів тощо.

Для оперативного задоволення потреб центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та громадян у наданні відомостей з Кадастру створюється автоматизована система його ведення, яка базується на використанні ГІС-технологій. Автоматизована система Державного кадастру природних територій курортів є ієрархічною системою трьох рівнів: державного, регіонального, базового (природної території курорту).

Базовий рівень створюється на природній курортний території. На цьому рівні проводиться збір, контроль, оновлення інформації про курортну територію, ведення архівів цих даних, обслуговування запитів користувачів, узагальнення і аналіз даних по території.

На регіональному (обласному) рівні здійснюється узагальнення і аналіз даних по області, впровадження науково-методичних розробок, учбово-виробнича діяльність.

На державному рівні виконується розробка нормативно-правової бази створення і ведення Кадастру, узагальнення і аналіз даних по Україні, науково-методична діяльність, експертиза програмно-технічних засобів, призначених для розв’язання завдань Кадастру.

Отже, утворення і ведення Державного кадастру природних територій курортів дозволить забезпечити збирання, оброблення, збереження та аналіз інформації про стан курортних територій та природних лікувальних ресурсів, прогнозувати їх зміни під впливом господарської діяльності, розробляти науково обгрунтовані рекомендації для прийняття управлінських рішень, забезпечувати розроблення комплексних планів розвитку курортних територій та корегування містобудівної документації.       Державний кадастр природних лікувальних ресурсів України є системою відомостей про кількість, якість та інші важливі з точки зору лікування та профілактики захворювань людини характеристики всіх природних лікувальних ресурсів, що виявлені та підраховані на території України, а також можливі обсяги, способи та режими їх використання.

Порядок ведення кадастру природних лікувальних ресурсів регламентовано Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. N 872 «Про затвердження Порядку створення і ведення Державного кадастру природних лікувальних ресурсів». У 2007 році Міністерством охорони здоровя з метою забезпечення створення і ведення Державного кадастру природних лікувальних ресурсів (наказ N 685 від 02.11.2007) утворено Центр ведення Державного кадастру природних лікувальних ресурсів, який розташовано у м. Одеса.

          До Кадастру включаються відомості у формі текстових, цифрових та графічних (картографічних) матеріалів щодо видів (типів) природних лікувальних ресурсів: мінеральні і термальні води, лікувальні грязі та озокерит, ропа лиманів та озер, морська вода, природні об'єкти і комплекси із сприятливими для лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань кліматичними умовами.

Інформаційними джерелами ведення Кадастру є відомості:

· про медико-біологічну оцінку (бальнеологічний висновок) якості та цінн о ст і природних лікувальних ресурсів, визначення методів їх використання - за даними МОЗ;

· про природні об'єкти і комплекси із сприятливими для лікування кліматичними умовами, їх екологічні та інженерно-геологічні характеристики - за даними МОЗ і Мінекоресурсів;

· про експлуатаційні запаси, обсяги видобутку, підготовки, переробки та характер використання родовищ лікувальних підземних мінеральних вод, лікувальних грязей та інших корисних копалин, що належать до природних лікувальних ресурсів, - за даними Державного фонду родовищ корисних копалин;

· про інженерну та транспортну інфраструктуру територій поширення природних лікувальних ресурсів - за даними містобудівного кадастру населених пунктів;

· про географічне положення природних лікувальних ресурсів - за даними Державного картографо-геодезичного фонду.

 

Кадастр застосовується для:

· здійснення ефективного поточного і перспективного використання природних лікувальних ресурсів у санаторно-курортному лікуванні, медичній реабілітації, рекреації населення;

· забезпечення раціонального видобутку, використання та охорони природних лікувальних ресурсів;

· створення сприятливих умов для лікування, профілактики захворювань та відпочинку людей;

· удосконалення системи проведення природоохоронних заходів, створення округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курортів;

· вирішення інших питань, пов'язаних з використанням природних лікувальних ресурсів.

Кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду - система обліку та оцінки кількісного та якісного стану територій та окремих об'єктів природно-заповідного фонду та їх територіальних сукупностей, призначена для забезпечення органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб достовірними даними про правовий статус, належність, режим, географічне положення, кількісні та якісні характеристики цих територій та об'єктів, їх природоохоронну, наукову, виховну, рекреаційну та іншу цінність з метою охорони, збереження та ефективного управління функціонуванням і розвитком природно-заповідного фонду.

         Рис.Роль кадастру територій ПЗФ в організації моніторингу за довкіллям

Ведення кадастру регламентуєтьсяЗаконом України "Про природно-заповідний фонд України" (статті 56-59), Законом України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки", інструкцією«Про зміст та складання документації державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду України»(затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища УкраїниN 670 від 16.02.2005 р.).

Усі об’єкти ПЗФ класифікуються за ступенем цінності.

 

Рис. Рівні цінності об’єктів ПЗФ

 

До природно-заповідного фонду України належать: природні території та об'єкти природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки,заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.     Природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною. Для територій та об’єктів ПЗФ законодавець визначив наступні режими використання.

 

 

Рис. Режим використання територій ПЗФ