Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Перелік природних заповідників УкраїниСтр 1 из 11Следующая ⇒
Перелік природних заповідників України Таблиця
Перелік біосферних заповідників
Компонентна структура природно-ресурсного потенціалу економічних районів і областей України Територія
| Сумарний потенціал, % від сумарного По Україні | Потенціал ресурсів, % | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Мінеральних | Водних | Земельних | Лісових | Фауністичних | Природних рекреаційних | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Донецько-Придніпровська | 49,4 | 50,9 | 8,4 | 32,7 | 1,4 | 0,4 | 6,2 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дніпропетровська | 10,9 | 68,9 | 4,8 | 21,3 | 0,3 | 0,4 | 4,3 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Донецька | 12,3 | 72,8 | 4,8 | 16,8 | 0,4 | 0,1 | 5,1 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Запорізька | 3,9 | 20,4 | 20,1 | 49,7 | 0,7 | 0,7 | 8,4 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Кіровоградська | 3,0 | 10,8 | 11,9 | 70,3 | 1,6 | 0,6 | 4,8 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Луганська | 8,8 | 73,8 | 6,8 | 13,8 | 0,8 | 0,2 | 4,6 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Полтавська | 3,5 | 11,5 | 11,0 | 68,1 | 2,9 | 1,1 | 5,4 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Сумська | 2,7 | 3,4 | 15,9 | 65,3 | 7,6 | 1,1 | 6,7 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Харківська | 4,3 | 14,2 | 11,4 | 54,6 | 3,9 | 0,6 | 15,3 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Південно-Західна | 35,1 | 6,6 | 17,1 | 55,0 | 9,3 | 0,5 | 5,1 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вінницька | 3,6 | 2,1 | 9,7 | 79,1 | 3,5 | 0,5 | 5,1 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Волинська | 1,7 | 1,0 | 18,0 | 55,2 | 16,2 | 0,4 | 9,2 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Житомирська | 2,9 | 5,5 | 15,9 | 59,8 | 12,6 | 0,7 | 9,5 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Закарпатська | 2,5 | 3,0 | 31,5 | 19,4 | 17,4 | 0,1 | 28,6 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Івано-Франківська | 2,2 | 7,5 | 33,3 | 24,1 | 17,6 | 0,1 | 17,4 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Київська | 4,0 | 3,8 | 12,3 | 59,5 | 5,5 | 0,5 | 18,4 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Львівська | 3,7 | 22,5 | 22,7 | 29,2 | 11,1 | 0,2 | 14,3 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Рівненська | 1,8 | 5,0 | 16,4 | 55,0 | 16,1 | 0,7 | 6,8 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тернопільська | 2,1 | 1,2 | 13,6 | 75,0 | 4,7 | 0,2 | 5,3 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Хмельницька | 2,7 | 3,5 | 13,8 | 72,6 | 3,8 | 0,4 | 5,9 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Черкаська | 3,0 | 5,8 | 12,7 | 67,7 | 4,6 | 0,9 | 8,3 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Чернігівська | 3,6 | 10,8 | 12,9 | 59,1 | 6,7 | 1,0 | 9,5 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Чернівецька | 1,3 | 5,2 | 18,3 | 50,0 | 12,6 | 0,2 | 13,7 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Південний | 15,5 | 5,1 | 18,7 | 57,4 | 1,3 | 0,6 | 16,9 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Кримська | 6,0 | 10,0 | 19,3 | 39,0 | 1,8 | 0,3 | 29,6 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Миколаївська | 2,9 | 2,8 | 23,2 | 66,7 | 0,51 | 1,0 | 5,9 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Одеська | 3,7 | 1,8 | 11,1 | 71,8 | 1,3 | 0,5 | 13,5 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Херсонська | 2,9 | 1,6 | 22,7 | 67,1 | 1,0 | 1,2 | 6,4 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Всього по Україні | 100,0 | 28,3 | 13,1 | 44,4 | 4,2 | 0,5 | 9,5 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
У чинному законодавстві України міститься поняття курортних, лікувально-оздоровчих та рекреаційних природних ресурсів.
|
|
Так, ст. 47 Земельного кодексу України закріплює, що до земель оздоровчого призначення належать землі, які мають природні лікувальні властивості, що використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань людей.
Згідно ж зі ст. 62 Водного кодексу України лікувальними визнаються водні об'єкти, які мають природні лікувальні властивості і які включені до спеціального переліку, що затверджений 11 грудня 1996 року постанововю Кабінету Міністрів України.
У Законі України «Про курорти» визнано, що курортом є освоєна територія, яка розташована на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об'єктами інфраструктури і використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації і підлягає особливій охороні.
Поняття рекреаційних зон (територій) міститься в ст. 63 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Під природними лікувальними ресурсами або факторами слід розуміти певні елементи навколишнього природного середовища, які за своїми природніми властивостями здатні здійснювати лікувально-оздоровчий вплив на фізіологічний та психологічний стан організму людини, поновлюючи його життєві сили.
До них належать: мінеральні та термальні води, лікувальні грязі, озокерит, ропа лиманів та озер, морська вода, природні об'єкти і комплекси із сприятливими для лікування кліматичними умовами, придатні для використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.
|
|
Сукупність природних територій та об'єктів, яким властиві лікувальні, оздоровчі, рекреаційні природні фактори та які мають особливу лікувально-оздоровчу, рекреаційну, пізнавальну, естетичну, наукову цінність і виокремлені з метою їхнього належного використання та охорони, становить єдиний лікувально-рекреаційний фонд України.
Рис. Класифікація лікувальних природних ресурсів
*(11 курортів міжнародного значення (Євпаторія, Саки, Трускавець, Моршин, Бердянськ, Куяльник, Одеська група курортів, курорти Південного берега Криму, Феодосія, Планерське, Курортне) Особлива увага у чинному законодавстві відводиться поняттю встановлення меж округів та зон санітарної охорони. Округ санітарної охорони - це територія земної поверхні, зовнішній контур якої збігається з межею курорту. В межах цієї території забороняються будь-які роботи, що призводять до забруднення грунту, повітря, води, завдають шкоди лісу, іншим зеленим насадженням, сприяють розвитку ерозійних процесів і негативно впливають на природні лікувальні ресурси, санітарний та екологічний стан природних територій курортів. Вони поділяються відповідно з класифікацією курортів на округи і зони місцевого значення та державного значення. Встановлення меж зон санітарної охорони здійснюється в порядку розроблення проектів землеустрою. Округ санітарної охорони поділяється на три зони. Оскільки законодавством встановлюється суворий режим використання природних територій курортів України, з метою якісного та ефективного управління цими територіями Законом україни «Про курорти України» запроваджено ведення Державного кадастру природних територій.
Рис. Зонування округів санітарної охорони Згідно зі ст. 36 названого законодавчого акту: д ержавний кадастр природних територій курортів України - це систем а відомостей про правовий статус, належність, режим, географічне положення, площу, запаси природних лікувальних ресурсів, якісні характеристики цих територій, їх лікувальну, профілактичну, реабілітаційну, природо - охоронну, наукову, рекреаційну та іншу цінність. Він ведеться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань діяльності курортів. Порядок його ведення регулюється Постановою Кабінету міністрів України № 562 від 23.05.2001 року «Про порядок створення і ведення природних територій курортів». Відповідно до цього акту: Державний кадастр природних територій курортів є зводом відомостей у текстовій, цифровій та графічній (картографічній) формі про правовий статус, належність, режим, географічне положення, площу, кліматичні особливості, види та запаси природних лікувальних ресурсів, якісні характеристики природних територій курортів, їх лікувальну, профілактичну, реабілітаційну, природоохоронну, наукову, рекреаційну та іншу цінність. Відомості про природні території курортів включаються до Кадастру за адміністративно-територіальним принципомта за видами природних лікувальних ресурсів, а саме - мінеральних і термальних вод, лікувальних грязей та озокериту, ропи лиманів та озер, акваторій морів, кліматичних, ландшафтних, екологічних та інших. Відомості для ведення Кадастру подаються з документованих джерел інформації, зокрема: · про властивості земель - за даними Державного земельного кадастру;· про реабілітаційну, профілактичну, наукову, рекреаційну цінність курорту - за даними МОЗ;· про географічне положення територій курортів - за даними Державного картографо-геодезичного фонду;· про інженерно-геологічний стан територій курортів - за даними Державного інформаційного геологічного фонду;· про будинки, споруди та інженерну інфраструктуру на території курортів - за даними містобудівного кадастру населених пунктів;· про стан навколишнього природного середовища, природні ресурси, кліматичні характеристики - за даними Мінприроди; · про стан надр - за даними Держкомприродресурсів; · про наявність колективних та індивідуальних засобів розміщення - за даними місцевих органів виконавчої влади. Для ведення Кадастру може використовуватися інформація, одержана шляхом проведення спеціальних натурних спостережень, аналітичних робіт. Мета ведення кадастру: · здійснення більш раціонального поточного і перспективного використання природних територій курортів відповідно до містобудівної документації у санаторно-курортному лікуванні, медичній реабілітації, розвитку туризму та рекреації населення; · ефективного проведення природоохоронних заходів;· проведення моніторингу природних територій курортів;· забезпечення ефективного збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про стан довкілля і природних лікувальних та рекреаційних ресурсів на територіях курортів та прогнозування їх змін під впливом господарської діяльності; · розроблення науково обгрунтованих рекомендацій щодо використання природних територій курортів;· вирішення інших питань, пов'язаних з використанням та облаштуванням природних територій курортів.
Базовий рівень створюється на природній курортний території. На цьому рівні проводиться збір, контроль, оновлення інформації про курортну територію, ведення архівів цих даних, обслуговування запитів користувачів, узагальнення і аналіз даних по території.
|
|
На державному рівні виконується розробка нормативно-правової бази створення і ведення Кадастру, узагальнення і аналіз даних по Україні, науково-методична діяльність, експертиза програмно-технічних засобів, призначених для розв’язання завдань Кадастру.
|
|
Порядок ведення кадастру природних лікувальних ресурсів регламентовано Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. N 872 «Про затвердження Порядку створення і ведення Державного кадастру природних лікувальних ресурсів». У 2007 році Міністерством охорони здоровя з метою забезпечення створення і ведення Державного кадастру природних лікувальних ресурсів (наказ N 685 від 02.11.2007) утворено Центр ведення Державного кадастру природних лікувальних ресурсів, який розташовано у м. Одеса.
До Кадастру включаються відомості у формі текстових, цифрових та графічних (картографічних) матеріалів щодо видів (типів) природних лікувальних ресурсів: мінеральні і термальні води, лікувальні грязі та озокерит, ропа лиманів та озер, морська вода, природні об'єкти і комплекси із сприятливими для лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань кліматичними умовами.Інформаційними джерелами ведення Кадастру є відомості:
· про медико-біологічну оцінку (бальнеологічний висновок) якості та цінн о ст і природних лікувальних ресурсів, визначення методів їх використання - за даними МОЗ;
· про природні об'єкти і комплекси із сприятливими для лікування кліматичними умовами, їх екологічні та інженерно-геологічні характеристики - за даними МОЗ і Мінекоресурсів;
· про експлуатаційні запаси, обсяги видобутку, підготовки, переробки та характер використання родовищ лікувальних підземних мінеральних вод, лікувальних грязей та інших корисних копалин, що належать до природних лікувальних ресурсів, - за даними Державного фонду родовищ корисних копалин;
· про інженерну та транспортну інфраструктуру територій поширення природних лікувальних ресурсів - за даними містобудівного кадастру населених пунктів;
· про географічне положення природних лікувальних ресурсів - за даними Державного картографо-геодезичного фонду.
Кадастр застосовується для:
· здійснення ефективного поточного і перспективного використання природних лікувальних ресурсів у санаторно-курортному лікуванні, медичній реабілітації, рекреації населення;
|
|
· забезпечення раціонального видобутку, використання та охорони природних лікувальних ресурсів;
· створення сприятливих умов для лікування, профілактики захворювань та відпочинку людей;
· удосконалення системи проведення природоохоронних заходів, створення округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курортів;
· вирішення інших питань, пов'язаних з використанням природних лікувальних ресурсів.
Кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду - система обліку та оцінки кількісного та якісного стану територій та окремих об'єктів природно-заповідного фонду та їх територіальних сукупностей, призначена для забезпечення органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб достовірними даними про правовий статус, належність, режим, географічне положення, кількісні та якісні характеристики цих територій та об'єктів, їх природоохоронну, наукову, виховну, рекреаційну та іншу цінність з метою охорони, збереження та ефективного управління функціонуванням і розвитком природно-заповідного фонду.
Рис.Роль кадастру територій ПЗФ в організації моніторингу за довкіллям
Ведення кадастру регламентуєтьсяЗаконом України "Про природно-заповідний фонд України" (статті 56-59), Законом України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки", інструкцією«Про зміст та складання документації державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду України»(затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища УкраїниN 670 від 16.02.2005 р.).
Усі об’єкти ПЗФ класифікуються за ступенем цінності.
До природно-заповідного фонду України належать: природні території та об'єкти природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки,заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва. Природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною. Для територій та об’єктів ПЗФ законодавець визначив наступні режими використання.
Рис. Режим використання територій ПЗФ
Загальна площа:
• в квартирних будинках - сума площ усіх житлових і підсобних приміщень, включаючи площу вбудованих шаф, внутршіньоквартирних коридорів і шлюзів;
• у гуртожитках - сума площ житлових кімнат, підсобних приміщень, включаючи площу вбудованих шаф і шлюзів – передніх при житлових кімнатах, приміщень культурно-побутового і медичного обслуговування.
ОСНОВНІ ВИМОГИ
1.1.1. Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 - визначає порядок створення топографічних планів у масштабах 1:500 -1:5000 для потреб картографування щодо їх змісту і точності.
1.1.2.Технологія створення і технічні вимоги до топографічних планів у масштабах 1:500 - 1:5000 є обов'язковими для всіх суб'єктів діяльності в цій галузі, незалежно від їх відомчого підпорядкування.
1.1.3.Для розв'язання відомчих завдань можуть створюватися топографічні плани спеціального призначення із нанесенням додаткової інформації або зняттям другорядної. За точністю такі тоаетрафіикі каки ййвиккі вдишйати шітш щед ікетрущй-.
1.1.4.Технічні вимоги до топографічних планів спеціального призначення можуть бути викладені у відомчих нормативно-технічних актах, погоджених з Укргеодезкартографією.
1.1.5.Інструкція розроблена згідно з Основними положеннями (ГКНТА-1.04-01-93.К.,1993р.) і встановлює технічні вимоги до геодезичної основи, точності, змісту, методів створення та оновлення топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500, методики виконання топографічних знімань, а також конкретизуєвимоги щодо вибору системи координат, висот, масштабів та перерізу рельєфу в залежності від призначення топографічних планів,
1.1.6.Інструкція передбачає застосування діючих "Умовних знаків для топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000та 1:500" з урахуванням доповнень і пояснень Укргеодезкартографії щодо особливостей їх застосування.
1.1.7. Топографічні плани створюються у графічному або цифровому вигляді. Вихідну топографо-геодезичну інформацію отримують методами, що наведені в п.1.1.8, а також шляхом перетворення у цифрову форму картографічного зображення.
1.1.8. Топографічні плани масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 створюються шляхом топографічних знімань або картоскладанням (крім масштабу 1:500) за матеріалами топографічних знімань більшого масштабу.
Топографічні знімання виконують такими методами:
а) аерофототопографічним:
- стереотопографічне знімання;
- комбіноване знімання;
б)наземним:
- мензульне знімання;
- тахеометричне знімання - наземне фототопографічне (фототеодолітне) знімання.
Наземне фототопографічне знімання застосовується як самостійне при створенні топографічних планів кар'єрів та інших гірничих розробок, а в поєднанні з аерофототопографічним - у гірських районах.
1.1.9. Висота перерізу рельєфу на топографічних планах встановлюється відповідно до таблиці:
| Характеристика рельєфу та Масштаб знімання максимально переважні кути 1:5000 1:2000 1:1000 нахилу 1:500 Висота перерізу рельєфу, м 1. Рівнинний, з кутами нахилу до 2" (0,5) 0,5 0,5 1,0 (1.0) 2. Горбистий, з кутами нахилу до 4й (1.0) 0,5" 0,5 3. Пересічений, з кутами нахилу до б" 2,0 (1,0) 0,5 (5,0) 2,0 1,0х 4. Гірський та передгір'я, з кутами 2,0л 2,0 1,0 нахилу понад 6° 5,0 |
Примітка: Висоти перерізу рельєфу, значення яких відмічені зірочкою, на топографічних планах населених пунктів не використовуються. На топографічних планах населених пунктів можливе застосування висот перерізу рельєфу, значення яких наведені в дужках, але в обмежених випадках, що передбачено технічним проектом або програмою.
1.1.10. Як виняток, топографічні знімання можуть виконуватися з висотою перерізу через 0,25 м. Цей переріз рельєфу допускається при зніманнях підготовлених та спланованих ділянок, більшість кутів нахилу яких не перевищують 2. Необхідність такого перерізу повинна бути обґрунтована в технічному проекті (програмі).
1.1.11. Дві висоти перерізу рельєфу дозволяється застосовувати на значних за площею ділянках знімального планшета, де кути нахилу місцевості відрізняються переважно на два і більше градусів.
1.1.12. Для зображення характерних деталей рельєфу, які не передаються горизонталями основного перерізу, потрібно застосувати додаткові горизонталі (напівгоризонталі) та допоміжні горизонталі. Напівгоризонталі обов'язково проводять на ділянках, де відстань між основними горизонталями перевищує 2,5 см на плані.
1.1.13.При складанні топографічних планів з використанням матеріалів знімання більших масштабів висота перерізу рельєфу, якщо це потрібно та технічно обґрунтовано, може дорівнювати висоті перерізу на вихідному топографічному плані.
1.1.14. У разі великого контурного навантаження, наприклад за наявності густої мережі підземних комунікацій та поверхневих трубопроводів різного призначення, топографічні плани можуть складатися розчленовано, на двох або трьох поєднаних між собою аркушах. Рекомендується штифтове їх з'єднання.
1.1.15. Топографічне знімання виконується на основах, які виготовлені з малодеформованих пластиків або креслярського паперу високої якості (фотопаперу), наклеєного на тверду основу, і які мають деформацію не більше 0,04 %.
1.1.16. Середні помилки в положенні на плані предметів та контурів місцевості з чіткими обрисами відносно найближчих точок знімальної основи не повинні перевищувати 0,5 мм, а в гірських та лісових районах - 0,7 мм. На територіях з капітальною і багатоповерховою забудовою середні помилки у взаємному положенні на плані точок найближчих контурів (капітальних споруд, будинків і т.ін.) не повинні перевищувати 0,4мм. Для переходу від середніх помилок (Д) до середніх квадратичних помилок (т) застосовується коефіцієнт 1,25, тобто т—1,25Д.
1.1.17.При створенні топографічних планів, як виняток, дозволяється зменшувати графічну точність плану. У таких випадках, які обґрунтовуються в технічному проекті (програмі), топографічні плани допускається створювати з точністю планів суміжного, більш дрібного масштабу. Наприклад, плани масштабу 1:5000 можуть бути створені з точністю масштабу 1:10000, а плани масштабу 1:2000 – з точністю масштабу 1:5000 і т. ш.
У таких випадках на планах за східною рамкою обов'язково вказується методика їх створення (знімання на збільшених фотопланах, фотомеханічне збільшення планів і т. ін.) і точність знімання.
1.1.18.Середні помилки знімання рельєфу відносно найближчих точок геодезичної основи не повинні перевищувати зависотою:
- 1^4 прийнятої висоти перерізу рельєфу при кутах нахилу до 1/3 при кутах нахилу від 2° до 6° для планів масштабів 1:5000,
1:2000 та до 10 для планів масштабів І:Ї000 та 1:500;
-1/3 при перерізі рельєфу через 0,5 м на планах масштабів ...-. .-■■■-:■■ 1:5000 та 1:2000. " '■ У лісовій місцевості ці допуски збільшуються в 1,5 раза.
У районах з кутами нахилу понад 6 для планів масштабів 1:5000 та 1:2000 та більше 10 для планів масштабів 1:1000 та Г.500 кількість горизонталей повинна відповідати різниці висот, що визначена на перегинах схилів, а середні помилки висот, які визначено на характерних точках рельєфу, не повинні перевищувати 1/3 прийнятої висоти перерізу рельєфу.
1.1.19. Точність планів оцінюється за розходженням положення
контуріь та висот точок, що обчислені по горизонталях, з даними
контрольних вимірів утом.
Виконувати знімання в містах та селищах міського типу тільки на знімальній основі ае дозволяється.
1.1.23. Щільність геодезичних мереж визначається масштабом
знімань, висотою перерізу рельєфу, а також необхідністю
забезпечення геодезичних, маркшейдерських, меліоративних,
землевпорядних та інших робіт як з метою вишукування і
будівництва, так і при подальшій експлуатації споруд, комунікацій і
т.ін. (відображується в проекті).
Згущення геодезичної основи проводиться від вищого класу (розряду) до нижчого. При цьому треба прагнути до скорочення Оагатоступінчастості геодезичних мереж і розвивати на місцевості однокласні (однорозрядні) мережі на основі застосування сучасних віддалемірних та кутомірних геодезичних приладів і обчислювальної техніки. Потрібна щільність мережі при однокласних (однорозрядних) побудовах досягається зменшенням довжин сторін.
1.1.24. Середня щільність пунктів державної геодезичної
мережі для створення знімальної геодезичної основи топографічних
знімань повинна бути доведена:
на територіях, що підлягають зніманню в масштабі 1:5000, до одного пункту тріангуляції, трилатерації а^о полігонометрії на 20-30 км і одного репера нівелювання на 10-15 км;
на територіях, що підлягають зніманню в масштабі 1:2000 і більшому, до одного пункту тріангуляції, трилатераці| або полігонометрії на 5-15 км і одного репера нівелювання на 5-7 км;
на забудованих територіях міст щільність пунктів державної геодезичної мережі повинна бути не менше 1 пункту на 5 км.
1.1.25. Подальше збільшення щільності геодезичної основи
великомасштабних знімань досягається побудовою розрядних геодезичних мереж згущення і знімальної основи.
Щільність геодезичної основи повинна бути доведена побудовою геодезичних мереж згущення в містах, селищах та інших населених пунктах і на промислових майданчиках не менше ніж до чотирьох пунктів на 1 км у забудованій частині та одного пункту на 1 км на незабудованих територіях.
Для забезпечення інженерних вишукувань і будівництва в містчх і на промислових об'єктах щільність геодезичних мереж може бути доведена до восьми пунктів на 1 км.
Щільність геодезичної основи для знімань у масштабі 1:5000 територій поза населеними пунктами рхгаинна бути доведена не менше німе до одного пункту на27-10 км, а для знімань у масштабі 1:2000 - до одного пункту на 2 км.
1.1.26 Топографічні плани, в залежності від їх призначення,
розмножуються шляхом виготовлення копій з польових (складальних)
оригіналів або готуються до видання методами креслення чи
гравірування для розмноження засобами офсетного друку тощо.
Дозволяється чистове креслення каліграфічними шрифтами або з
використанням деколів і фотонабірних шрифтів.
Плани знімання, що виконане на невеликих ділянках для одноразового використання, можуть бути оформлені олівцем.
1.1.27 Зарамкове оформлення на збільшених копіях повинно
бути ідентичним зразку, що передбачений дліі оформлення
топографічного плану в масштабі одержаної копії (див. п.10.8), а у
вихідних даних повинні бути вказані масштаб і рік знімання вихідного
оригіналу (наприклад, "Копія одержана збільшенням плану масштабу
1:5000 знімання 19 р.").
1.1.28 Кожен топографічний план повинен мати формуляр-
документ, у якому записуються всі основні дані виораної
технологічної схеми і точності знімання, наводяться відомості про
прийняту систему координат і висот (див, дод. 11).
1.1.29 Контроль і приймання виконаних робіт при еєлико-
масштабних топографічних зніманнях проводиться у відповідності з
вимогами чинних нормативних документів.
1.1.30 Перед початком топографічних робіт розробляється
технічний проект (програма) робіт.
Після завершення робіт складається технічний звіт. ^
ЗАСТОСУВАННЯ ТОПОГРАФІЧНИХ ПЛАНІВ
1.2.1 Топографічні плани масштабу 1:5000 можуть застосовуватися:
для розробки генеральних планів населених пунктів, проектів розміщення першочергового будівництва, магістральних інженерних мереж та комунікацій, транспортних шляхів, інженерної підготовки земельно-господарського устрою та озеленення території; для розробки проектів міських промислових районів, складних транспортних розв'язок при розробці генерального плану міста, технічного проекту забудови; для складання планів окремих районів міст, проектів детального планування «а незабудованій території при нескладному рельєфі місцевості та плануванні приміської зони;
для розробки технічних проектів промислових, гірничих та сільськогосподарських підприємств усіх галузей;
для виконання пошуково-розвідувальних робіт,
попередніх і детальних розвідок та визначення запасів родовищ корисних копалин великих і середніх розмірів з відносно простою геологічною будовою;
для проектування будівництва гірничих підприємств, а також для розв'язання гірничо-технічних завдань при експлуатації родовищ корисних копалин",
для складання генеральних маркшейдерських планів нафтогазових родовищ;
для розробки проектів осушення та зрошення сільськогосподарських земель, регулювання річок-водозбірників та характеристик типових ділянок;
/для земельного та містобудівного кадастрів, землеустрою колективних, фермерських сільськогосподарських угідь;
для камерального трасування автомобільних доріг в умовах складного рельєфу місцевості, на підходах до великих населених пунктів та в інших місцях із складною ситуацією;
для проектування трас повітряних ліній електропередач у місцях перетину їх зі спорудами;
для проектування і будівництва гідровузлів на малих рівнинних і гірських річках;
- для визначення на місцевості проектного контуру водо-сховища;
для проектування залізниць і автомобільних доріг на стадії технічного проекту;
для проектування і будівництва магістральних каналів (судноплавних, водопровідних, енергетичних).
Топографічні плани слугують основою для складання топографічних і спеціальних планів і карт більш дрібних масштабів.
1.2.2 Топографічні плани масштабу 1:2000 можуть застосовуватися:
для розробки генеральних планів малих міст, селищ міського типу і сіл;
для розробки проектів детального планування і ескізів забудови; проектів планування міських промислових районів; проектів найбільш складних транспортних розв'язок у містах на стадії розробки генерального плану;
для складання виконавчих планів гірничопромислових підприємств (рудників, шахт, кар'єрів, розрізів);
для детальних розвідок родовищ металевих і неметалевих корисних копалин;
для розробки технічних проектів і генеральних планів морських портів, судноремонтних заводів і окремих гідротехнічних споруд;
для розробки технічного проекту прийнятого основного варіанта теплових електростанцій, водозбору, гідротехнічних споруд, загороджувальних дамб;
для розробки проектів і робочих креслень осушення і і ■■
зрошення земель сільськогосподарського призначення; для проектування залізниць і автомобільних шляхів на стадії технічного проекту в гірських районах і для робочих креслень у рівнинних і горбистих районах;
для розробки генеральної схеми реконструкції залізничних вузлів;
для складання робочих креслень трубопровідних, насосних і компресорних станцій, лінійних пунктів і ремонтних баз, переходів через великі річки, складних перетинів і зближень транспортних та інших магістралей в місцях індивідуального проекту земляного полотна (для лінійного будівництва);
для ведення кадастрів населених пунктів, інвентаризації земель та землеустрою індивідуальних сільськогосподарських угідь.
Крім того, в масштабах 1:5000 та 1:2000 можуть створюватися топографічні плани шельфової зони морів і внутрішніх водойм.
Топографічні плани шельфу призначаються для локальних геофізичних і геологорозвідувальних робіт, розробки проектів експлуатації морських родовищ корисних копалин і будівництва в морі інженерних споруд тощо.
1.2.3. Топографічні плани масштабу 1:1000 можуть застосовуватися:
для складання генерального плану та робочих креслень при проектуванні на забудованих і незабудованих територіях будівництва з малоповерховою забудовою;
для вертикального планування і проектування озеленення території та складання планів інженерних комунікацій;
для складання робочих креслень бетонних гребель, будівель ГЕС, камер-шлюзів, ділянок прилягання гребель до скель і схилів;
для розробки проектів перебудови існуючих та робочих креслень нових залізничних станцій і вузлів;
для детальних розвідок та підрахування запасів корисних копалин родовищ з винятково складною геологічною будовою;
для проектування напірних трубопроводів на бетонних фундаментах, гідротехнічних споруд на площі понад 2 га, площадок під окремі забудови (ремонтні майстерні, складські бази і т.ін), полів фільтрації, каналізації і теплогазопостачання в населених пунктах із щільною забудовою;
для геологічного обслуговування гірничих підприємств, розробки робочих креслень при проектуванні і будівництві гірничодобувних та збагачувальних підприємств;
для ведення' кадастрів населених пунктів.
1.2.4. Топографічні плани масштабу 1:500 можуть застосовуватися:
