Посилання в курсовій роботі .

Виконуючи курсову роботу, студент повинен давати посилання на джерела, які були використані ним у дослідженні.

Посилання на джерела можуть подаватися в один із наступних способів за вибором автора курсової роботи:

1) у вигляді приміток, що наводяться в кінці сторінки під текстом. Посилання нумеруються в межах однієї сторінки або всієї роботи (наскрізна нумерація), позначаються індексом (1,2,3...), який проставляється безпосередньо за текстом, на який подається посилання. 

Приклад: „На думку С. Комарова та О. Скакун, характерною рисою децентралізованої унітарної держави є наявність у її складі автономних утворень”¹.

Внизу сторінки, під текстом вказується джерело:

1. Див.: Комаров С.А. Теория государства и права. Учебно-методическое пособие. Краткий учебник для вузов. – М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА, 1999. – С. 143; Скакун О.Ф. Теорія держави і права. – Харків: Консум, 2001. – c. 98.

2) у вигляді посилань на наведений в кінці роботи список використаних джерел. У квадратних дужках вказується номер джерела за списком та номери сторінок в ньому, на яких викладено відповідні дані (думки тощо). Дужки проставляються безпосередньо за текстом, на який здійснюється посилання.

Приклад: „На думку С. Комарова та О. Скакун, характерною рисою децентралізованої унітарної держави є наявність у її складі автономних утворень” [3, с.143; 4, с. 98]”; числа “3” та “4” –  це номери, під якими розміщені зазначені роботи у списку використаних джерел.

 

Оформлення бібліографічного списку.

У тексті роботи після висновків подають „Список використаних джерел ”.

Цей список повинен містити повний бібліографічний опис будь-яких документів, наукових праць та довідкової літератури, використаних автором у будь-якій формі (незалежно від того, чи посилається він на ці видання у тексті роботи, чи ні). Зразки бібліографічного опису наведені у Додатку В.

Корисна порада.   Як правило, на другій сторінці книги міститься її повний бібліографічний опис, який можна використати у процесі оформлення бібліографічного списку.

Джерела та література, що зазначаються в списку, повинні бути наведені у наступній послідовності:

1. Нормативно-правові акти  – Конституція України, інші законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти України; норми міжнародного права тощо. Цей вид джерел розташовується у тексті відповідно до їх юридичної сили – спочатку Конституція, далі закони (в хронологічному порядку), укази та розпорядження Президента України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України і т.д.

2. Монографії, збірники праць, статті та інша література. Наводиться в алфавітному порядку за прізвищами авторів або назвами монографій, брошур тощо. Публікації одного автора розміщуються в хронологічному порядку.

3. Література іноземною мовою (окрім російської). Наводиться в алфавітному порядку за прізвищами авторів або назвами монографій, брошур тощо.

Додатки

Додатки необхідно починати з нової сторінки. У додатках розміщують матеріал, який є необхідним для повноти розкриття питань, що розглядаються в курсовій роботі, але включення його до основної частини є небажаним з наступних причин:

– це може змінити впорядковане й логічне уявлення про дослідження;

– значні обсяги чи способи відтворення матеріалу унеможливлюють його включення до основної частини.   

У додатки можуть бути включені:

- додаткові ілюстрації або таблиці;

- витяги з нормативно-правових актів;

- приклади оформлення документів тощо.

Додатки розміщують у порядку появи посилань на них у тексті. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки і мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б. Один додаток позначається як додаток А.