Інтернет-мова як відображення нових форм комунікації

 

На сьогоднішній день Інтернет - це не просто всесвітня комп’ютерна мережа, яка дає зручний спосіб зв’язку, обміну інформацією, публікацію матеріалів. Сучасний Інтернет - це самостійне явище культури, однак і це визначення буде для нього занадто вузьким. Фактично, Інтернет є центром постіндустріальної цивілізації, навколо якого обертається все інше. Без Інтернету не можна уявити ні економіки, ні політики, ні науки, ні сучасного мистецтва, ні елементарного спілкування.

Отже, що ж таке Інтернет? Інтернет - це глобальна комп'ютерна мережа, яка на сьогоднішній день охоплює практично весь світ. Інтернет має близько 15 мільйонів абонентів у більш ніж 150 країнах світу, причому щомісяця розмір мережі збільшується на 7-10%. Мережа Інтернет утворює як би ядро, що забезпечує зв'язок різних інформаційних мереж, що належать різним установам у всьому світі.

Якщо раніше Всесвітня мережа використовувалася винятково в якості середовища передачі файлів і повідомлень електронної пошти, то сьогодні з її допомогою вирішуються більш складні завдання розподілення доступу до інтернет-ресурсів. Інтернет, що служив спочатку дослідницьким і навчальним інтересам, стає все більш популярним у світі звичайного спілкування.

У даний час з появою нових форм комунікації виник такий вид мовної форми як інтернет-соціолект, що активно впливає і на літературні форми мови. Тому в руслі лінгвістичних досліджень виникла необхідність його вивчення як однієї з соціокультурних моделей мови.

За Якобсоном у комунікації беруть участь адресант і адресат, від першого до другого направляється повідомлення, яке написано за допомогою коду. Контекст в моделі Якобсона пов'язаний із змістом повідомлення, з інформацією, їм переданої, поняття контакту пов'язано з регулятивним аспектом комунікації. Таким чином, поняття комунікації дотримуємося наступного трактування: «Комунікація - це цілеспрямована форма спілкування, в процесі якої відбувається обмін інформацією від адресанта до адресата, в опосередкованому інтернет-мережею середовищі». (27).

Термін «соціолект» зручний для позначення несхожих один з одним мовних утворень, що мають спільну об'єднуючу їх ознаку - обслуговування комунікативних потреб соціально обмежених груп людей. Таким прикладом може служити інтернет-соціолект, що використовує для спілкування в мережі особливий код.

Можна виділить такі основні ознаки соціолекта:

Приналежність носіїв соціолекту до певної соціальної групи, таких як носії літературного мови, просторіччя, діалекту і т.п. Вони можуть бути представниками різних соціальних груп;

Соціолект є вторинним засобом спілкування, первинною комунікативною системою може бути або літературна мова, або просторіччя, або територіальний діалект;

Однією з причин вторинності соціальних діалектів по відношенню до інших форм існування мови є той факт, що будь-який соціальний діалект - це лише лексико-семантична система, що використовує фонетику і граматику первинної комунікативної системи (3, с. 6)

Інтернет-спільнота як нова форма комунікації вплинула на мовну форму інтернет-соціолекту, зумовлену особливостями мислення, свідомості і духовно-практичних інтересів користувачів Інтернету. Ці утворення обслуговують комунікативні потреби соціально обмежених груп людей. Виходячи з цього, можна виділити характерні особливості інтернет-соціолекту:

    Модальність і популярність;

-   Експресивність, гумористичність й винахідливість;

    Стислість, економічність, економія мовленнєвих зусиль;

    Відокремлення свого мовного колективу від «чужого».

На відміну від існуючих раніше технічних засобів масової інформації, таких як радіо і телебачення, мова Інтернету не став об'єктом кодифікації. Це означає, що мовна стихія комп'ютерної мережі не знає норм, правил, що регламентують вживання інформативно значущих одиниць, а значить поняття "культура мови" не застосовується до комп’ютерної мови.

Інтернет - це така інформаційно-комунікативна середа, в якій успішно співіснують усний і письмовий варіанти мови з різноманітною жанрово-стилістичної спрямованістю. Це надзвичайно різноманітна середа, яка відображає різні сторони лінгвістичної природи. Всесвітня павутина складається з усіх нині існуючих функціональних стилів мови - публіцистичного, наукового, офіційно-ділового, художнього, а також «розмовного».

Розмовний стиль є головним для здійснення комунікації через Інтернет. В.В. Данков у своїй статті «Лінгвістика та Інтернет» розмовний стиль мови в Інтернеті розглядає як письмову мову спілкування її користувачів. Незважаючи на те, що це письмова форма мови, вона володіє всіма ознаками, властивими розмовній мові, наприклад, спонтанністю, емоційністю, вживанням сленгу та інших мовних одиниць, властивих розмовному стилю. Але все ж це не зовсім розмовна мова, він у той же час є письмовим. Тому визначення «розмовна» взято в лапки. Акцентуючи увагу на особливості інтернет-мови, М. Кронгауз каже: «Ще кілька років тому ідея про те, що мова в Інтернеті має якийсь особливий статус, викликала у лінгвістів неприйняття. Я сам, признавав це, стикався з нерозумінням: як же може бути щось інше - не усне і не письмове… І дійсно, мова в Інтернеті (зрозуміло, що я кажу не про весь Інтернет, а про його так звані «розмовні» жанри - про блогосфери, про соціальні мережі. про чати, форуми і так далі) - це мова письмова за формою, по крайній мірі, вона так візуально сприймається, але за темпом мови, за своєю структурою, вона, звичайно ж, усна. І ось це протиріччя, мабуть, стало визначальним для розвитку мовлення в Інтернеті, розвитку мови Інтернету, якщо ми все-таки можемо говорити про його особливу мову. «8).

Олена Буторіна в статті "А поговорити? Інтернет як лінгвістичний феномен "(журнал" Світ медіа XXI ", січень 1999р.) визначає мову Інтернету як письмову розмовну мову, своєрідну суміш письмової літературної та усної розмовної мови. Це якісно новий мовний підстиль в рамках розмовної мови як функціонального стилю мови. В чатах панує розмовний жанр, на який, однак, накладає свій відбиток письмова форма обміну репліками. Тексти в гостьовій книзі більш наближені до жанру письма, який успішно відроджується саме завдяки Інтернету. В чатах безліч людей, не знаючи добре свою мову, замінюють слова, не зрозумілі з написання, на більш прості або придумані самими членами комунікативного акту, але частіше все ж на ті, які доступні розумінню всіх чатменов (від анг. Chatmen-людина з chat'a, люди «живуть» в чаті). Таким чином, психолінгвістичні особливості користувачів Інтернету стають причиною особливостей функціонування мови в Інтернеті, причиною двоякої природи його існування в мережі: з одного боку, глибоке проникнення норми в комп'ютерну комунікацію, з іншого - зневага нормами літературної мови. (4).

Як і сам Інтернет, лінгвістичні дослідження в галузі інтернет-мови розвіваються більш ніж стрімко. Якщо на початку цього століття лінгвістичним дослідженням Інтернету займалися в основному західні вчені, то з приходом 21 століття, все більше вітчизняних дослідників зайнялися дослідженням мови в Інтернеті. Інтернет воістину є частиною нового лінгвістичного середовища, більш рухомим, ніж традиційна письмова мова і більш стабільним, ніж розмовний.

Інтернет можна назвати каталізатором лінгвістичної революції 21 століття. Прикладом можуть послужити можливості використання електронної пошти, коли спілкування здійснюється відразу з декількома користувачами мережі, з одночасними коментарями, пересиланням відповідей третім особам, одночасним структуруванням отриманих текстів і т.д. Подібного ніколи не було в історії людського писемного мовлення. Також ніколи в історії людства не було можливості розмовляти з 20-ма людьми одночасно, як це стало можливим в онлайн-дискусії.

Інший аспект Інтернету, який робить його революційним - мультимовність. У мережі представлені всі язики світу, в тому числі і вимираючі. Інтернет є найкращим засобом збереження і поширення такого мови, досить створити сторінку в мережі, на якій можна розмістити текст на цій мові та його переклад на англійську, французьку, іспанську і т.д. Однак, так було не завжди. Якщо до кінця 20 століття домінуючим язиком була англійська, так як батьківщиною Інтернету є США, то з розвитком інтернет-технологій, інтернет-мова все чіткіше набуває забарвлення мультимовності і цей процес набирає швидкість з геометричною прогресією. На сьогоднішній день англійська мова ще утримує позіцію першого мови веб-сайтів, але якщо порівнювати з даними десятирічної давнини, то ми побачимо, що його частка зменшилася більш ніж на 10% (проти 68, 39% у 2001 р.) (3). Найбільше зростання показує китайська мова, її частка збільшилася на 3% за 10 років (4). Можна припустити, що роль англійської мови, як головної мови в Інтернеті, буде рік від року слабшати. Пов'язано це в першу чергу з тим, що Інтернет проникає все більше в неангломовні країни. Наприклад, частка користувачів Інтернету в Китаї за 2002-2011рр. збільшилася майже в 10 разів (59,1 млн. у 2002 році, більше 500 млн. у 2011 році) (5).

Інтернет з його універсальними і специфічними конститутивним ознаками і особливостями - анонімності, інтерактивності, глобальності, креативності, нерегламентованості, - є віртуальним простором для комунікації.

В даний час існує дуже багато способів спілкування в Інтернеті, основними з яких є електронна пошта, форуми, різноманітні конференції, чати, мережеві ігри та багато чого іншого.

Існують різні за тематикою, контингенту учасників і за цілям форуми: одні є Інтернет - аналогами зборів з яких-небудь тем, які вимагають подальшого обговорення, інші існують для організації спілкування людей (як правило мають дружні стосунки поза Інтернету, тобто в звичайному житті), з різних причин не здатних зібратися в одному місці для живого безпосереднього спілкування. Форуми першого типу зазвичай мають наукову або соціально-політичну тематику і переслідують відповідні цілі, в якості яких може виступати рішення будь-яких проблем, пов'язаних з цією тематикою. Таким форумам притаманна деяка офіційність і офіційно-діловий, науковий або науково-публіцистичний стиль мовлення.

Форуми другого типу відрізняються, перш за все, тематикою - обговорюватись можуть різні побутові сфери життя, суспільні події або ж роботи творців в області мистецтва (в т.ч. музики, живопису, поезії і прози і т.д.), по - друге - неофіційністю спілкування. Крім того, в залежності від контингенту учасників, без обмежень використовуються всі засоби мови. Спілкування йде переважно в розмовному стилі мовлення, але жорстких рамок тут немає. Цілями можна вважати отримання учасниками різних знань, досвіду спілкування, а також отримання якоїсь істини в суперечках щодо того чи іншого явища чи індивідуальних уподобань.