Системи нарахування заробітної плати

Структура фондів оплати праці і заробітної плати. Госпрозрахунок і самофінансування вводять в практику нову економічну категорію «госпрозрахунковий дохід», який стає основним джерелом оплати праці і матеріального заохочення підприємств. Госпрозрахунковий дохід утворюється з виручки від реалізації продукції за вирахуванням матеріальних витрат, платежів до бюджету і вищестоящому органу, а також відсотків за кредит. Єдиний фонд оплати праці утворюється як залишок госпрозрахункового доходу підприємства після формування з нього фондів:

- розвитку виробництва, науки і техніки;

- соціального розвитку, визначуваних по нормативах до госпрозрахункового доходу.

Можливий і інший порядок визначення коштів на оплату праці: фонд заробітної плати може утворюватися по нормативу до чистої продукції, а в добувних галузях − також до реалізації продукції в натуральному виразі.

Фонд оплати праці робочих і службовців складається з фонду заробітної плати і виплат з фонду матеріального заохочення.

Значне місце у фонді оплати праці займає сума преміальних фондів. Премії нараховуються за основні результати господарської діяльності з фонду заробітної плати і фонду матеріального заохочення і за виконання окремих важливих показників в роботі по спеціальних системах преміювання.

Фонд заробітної плати − загальна сума заробітної плати, нарахована робочим і службовцем за виконання роботи, а також оплата невідпрацьованого часу відповідно до трудового законодавства і колективного договору.

    До фонду заробітної плати підприємств (організацій) відносяться всі

суми, нараховані за роботу, виконану як обліковим, так і не обліковим його

складом. До фонду заробітної плати включаються:

- заробітна плата, нарахована за роботи, виконані по відрядній і почасовій формах оплати праці (основна частина фонду);

- премії відповідно до затверджених постійно діючих положень про преміювання (за виконання і перевиконання виробничих планів, виконання і перевиконання норм вироблення, скорочення простоїв устаткування і ін.);

- надбавки (за вислугу років, роботу у віддалених місцевостях, високу кваліфікацію ІГОР і службовцем і ін.);

- доплати (відрядникам у зв'язку із зміною умов роботи, за прогресивними розцінками, за роботу в наднормовий і нічний час, висококваліфікованим робочим, зайнятим на особливо відповідальних роботах, робочим 4, 5, 6, 7 і 8 розрядів за професійну майстерність, поєднання професій);

- оплата простоїв, не залежних від робочих; оплата щорічних, щорічних додаткових і додаткових відпусток; оплата учбових відпусток;

- оплата перерв в роботі у випадках, передбачених законодавством;

- вартість що надаються підприємством (організацією) безкоштовно квартир і комунальних послуг, живлення, форменого одягу, обмундирування; авторський і інші гонорари і т.д.

     До створеного на деяких підприємствах єдиного фонду матеріального заохочення включаються одноразові премії і винагороди, що виплачуються по спеціальних системах преміювання (винагороди за винахідництва, 2 відкриття, одноразові премії за створення і освоєння нової техніки,

нараховані з централізованого фонду і ін.). На підприємствах, на яких не

створений єдиний фонд матеріального заохочення, ці премії не

включаються в одноразові премії і винагороди, що не входять до фонду

заробітної плати і до фонду матеріального заохочення.

У статистиці праці вивчається нарахована заробітна плата, в яку входять утримання (податки).

До фонду заробітної плати і до фонду (єдиний фонд) матеріального заохочення не включаються: одноразова допомога, у тому числі і виплачувана з фонду матеріального заохочення, безвідплатна допомога працівникам, що вступили в житлобудівний кооператив за рахунок фонду соціального розвитку, добові при службових відрядженнях і при перекладі і переїзді на роботу в інші місцевості, польове постачання, стипендії що вчиться, виплачувані за рахунок засобів підприємства, допомога, що виплачується молодим фахівцям за час відпустки після закінчення вищого або середнього спеціального учбового закладу, посібники з соціального страхування (по тимчасовій непрацездатності, вагітності і пологам, на народження дитини, малозабезпеченим сім'ям, на похорони), пенсії працюючим пенсіонерам.

У плануванні і аналізі звітних даних про оплату праці фонд заробітної плати робочих підрозділяється на вартовий, денний і повний (місячний, квартальний, річний). Фонд годинної заробітної плати є заробітною платою, нарахованою робочим за фактично відпрацьований годинник в умовах нормальної тривалості зміни. Склад цього фонду відповідає часу, фактично відпрацьованому робочими і врахованому в людино-годинах.

    До цього фонду входять суми, нараховані за відпрацьовані робочими людино-години в урочний і наднормовий час по основних тарифних ставках і основних відрядних розцінках при прямої, прогресивної і

преміальної відрядної системах заробітної плати, доплати відрядникам за

прогресивними розцінками; доплати за роботу в нічний час, виконання

роботи нижче привласненого розряду, у зв'язку із зміною умов роботи, не

звільненим бригадирам за керівництво бригадою і навчання учнів; премії і

преміальні надбавки цього фонду.

Фонд денної заробітної плати включає не тільки суми, нараховані за

час фактичної роботи, але і за невідпрацьований внутрішньозмінний час,

оплачуваний відповідно до встановленого трудового законодавства. Отже,

цей фонд є оплатою фактично відпрацьованого людино-дня і повинен

відповідати робочому часу, врахованому в людино-дні. До складу фонду

- денної заробітної плати включаються:

- фонд годинної заробітної плати;

- доплата за роботи в наднормовий час і святкові дні;

- доплата підліткам за скорочений робочий день;

- оплата перерв в роботі горючих матерів;

- оплата внутрішньозмінних простоїв не з вини робочого;

- оплата внутрішньозмінного часу, витраченого на виконання державних і суспільних обов'язків.

Суми, нараховані за наднормові роботи, включаються до складу фонду годинної заробітної плати в нормальному розмірі без доплат за наднормовість. Пояснюється це тим, що фонд годинної заробітної плати повинен відповідати числу відпрацьованих людино-годин, при обліку яких кожна наднормова година враховується як одну годину, хоча оплачується він в полуторному або подвійному розмірі.

До складу повного фонду заробітної плати (місячного, квартального, річного) включається:

- фонд денної заробітної плати: оплата відпусток;

- винагороди за вислугу років;

- вихідна допомога;

- оплата людино-дня, витраченого на виконання державних і суспільних обов'язків;

- оплата цілоденних простоїв;

- заробітна плата працівникам, що відряджаються на інші підприємства або проходять навчання без виключення із списків підприємства

- інші елементи, що не входять до фондів годинної і денної заробітної плати.

Розрахунок питомої ваги тарифної ставки. При раціональній організації оплати праці велику частину заробітної плати робочого-погодиншика повинна складати сума, нарахована по тарифній ставці, а робочого-відрядника − сума, нарахована за основними відрядними розцінками при стовідсотковому виконанні норм вироблення (строгій відповідності фактичного вироблення встановленим нормам). Оскільки відрядні розцінки розраховуються виходячи з норми вироблення і тарифних ставок, встановленого для відрядників, то суми, нараховані за основними відрядними розцінками, також представляють заробітну плату, нараховану по тарифній ставці. .

Питома вага тарифної ставки в загальній сумі заробітної плати визначається діленням суми, нарахованої по тарифній ставці, на загальну суму заробітної плати, нараховану робочому, без суми оплати відпусток, винагороди за вислугу років і надбавок по районному коефіцієнту.

Розглянемо два способи розрахунку питомої ваги тарифної ставки в загальній сумі заробітної плати.

1. Сума заробітної плати, нарахована за основними відрядними розцінками по прямій відрядній, преміально-відрядній і прогресивно-відрядній системам, ділиться на індекс виконання норм вироблення; отриманий результат виражається у відсотках від загального фонду заробітної плати робочих-відрядників.

2. Визначаються середній тарифний розряд і відповідна йому годинна тарифна ставка, яка відноситься до фактичної середньої годинної заробітної плати.

Розрахунок по цьому методу точніший, оскільки не залежить від точності обліку окремих видів заробітної плати по розділах і правильності розрахунку виконання норм вироблення: у чисельнику використовується не фактична оплата за тарифом, величина якої може бути спотворена, а абсолютно точна сума, яка повинна бути нарахована робочому за відпрацьовану годину відповідно до тарифної ставки. Таким методом може бути визначена питома вага тарифної ставки в заробітній платі як почасовщикам, так і відрядників.

Форма оплати праці. Застосовуються дві форми оплати праці робочих і службовців. Почасова форма оплати праці — за фактично відпрацьований час відповідно до встановленої тарифної ставки (робочим) або посадового окладу (службовцем). Ця форма має почасову просту і почасову преміальну системи, при якій до основного заробітку додається премія за кількісні і якісні показники в роботі.

Відрядна форма оплати праці − за встановленими відрядними розцінками за фактично виконану роботу.

    Відрядна форма оплати застосовується там, де є реальна можливість фіксувати кількісні показники результатів праці і нормувати його шляхом встановлення норм вироблення, норм часу, нормованого виробничого завдання. При цій формі заробітна плата працівника розраховується

виходячи з наперед встановленого розміру оплати праці за кожну одиницю

якісно виконаної роботи, наданої послуги або виготовленої продукції і

виконаного об'єму. Основними документами при цьому є відрядні розцінки

і наряд на відрядну роботу.

За способом розрахунків з трудящими розрізняють індивідуальну і бригадну форму.

Індивідуальна. У випадку якщо роботу виконує одна людина (індивідуальний заробіток), заробітна плата нараховується за фактично виконану роботу (виготовлену продукцію) на підставі діючих розцінок за одиницю роботи. Розцінки визначають виходячи зі встановлених розрядів роботи, тарифних ставок (окладів) і норм вироблення (норм часу) шляхом ділення годинної (денною) тарифної ставки, відповідної розряду виконуваної роботи, на годинну (денну) норму вироблення. Відрядна розцінка може бути визначена також шляхом множення годинної (денною) тарифної ставки на встановлену норму часу в годиннику (днях).

Бригадна. Для більшості способів існує єдиний алгоритм:

(1.2)

 

де Z _и− індивідуальний заробіток членів бригади; Z₆ − загальний бригадний заробіток; Х_б − загальна (бригадний) ознака; Х_і − індивідуальна ознака.

  Ознаками можуть бути тарифні ставки, відпрацьований годинник, коефіцієнти трудової участі. Виключення з приведеної формули складає спосіб нарахування заробітної плати пропорційно кількості працівників. В цьому випадку загальний бригадний заробіток ділять на кількість робочих в

бригаді. Але такий спосіб застосовний тільки тоді, коли у всіх членів

бригади однакова кваліфікація і рівна кількість відпрацьованого годин.

Форма має пряму, преміальна, прогресивна, непряма і акордну

системи, які ми розглянули у другому підрозділі даної глави.

Функції заробітної праці

На підставі вивченого теоретичного матеріалу можна зробити висновки, що на практиці заробітна плата може приймати різну форму (премії, гонорари, комісійні винагороди, місячні оклади), все це можна позначити терміном "заробітна плата" для позначення ставки заробітної плати в одиницю часу - за годину, день і т.д. Це позначення має визначені перевага для розуміння в тому сенсі, що ставка заробітної плати є ціна, що виплачується за використання одиниці послуг праці. Це також допомагає чітко розмежувати "заробітну плату" і "загальні заробітки" (останні залежать від ставки заробітної плати і запропонованої на ринку кількості годин або тижнів послуг праці).

Суть заробітної плати виявляється у функціях, які вона виконує у фазах суспільного виробництва: виробництві, розподілі, обміні і споживанні. Але у будь-який час, незалежно від форми власності і системи управління, заробітна плата винна, бути направлена на забезпечення наступних основних функцій:

1) відтворювальною;

2) мотиваційною;

3) розподільна для вимірника функція;

4) ресурсно-разміщувальна функція;

5) функція формування платоспроможного попиту населення.

Для різних категорій співробітників в одній і тій же організації можуть бути встановлені різні системи оплати: наприклад, для офісного персоналу − почасова, а для робочих виробництва − відрядна. Ця відмінність також повинна бути обумовлена в настановних документах. Положення про оплату затверджують наказом керівника організації і погоджують з відповідною профспілкою.

Трудове законодавство України надає працедавцеві право встановлювати для членів організації ту або іншу систему оплати праці. Вибір її залежить від умов виробництва і інших чинників.

При розподілі фонду заробітної плати по окремих ділянках роботи враховуються об'єм і ступінь складності робіт, умови праці, питома вага різних форм і систем заробітної плати.

Заробітна плата в умовах нашої країни, повинна виконувати головну роль в мотивації праці. Для цього вона покликана виконувати три основні функції: відтворювальну, регулюючу і стимулюючу.