Вимоги безпеки в аварійній ситуації

 

При нещасному випадку зробити першу медичну допомогу потерпілому.

При пораненні, не торкаючись рани руками, змазати її краї йодною настойкою, покласти на рану стерильний матеріал і забинтувати. У випадку сильної кревотечі накласти тугу пов'язку. При забитих місцях чи вивихах прикласти до хворого місця рушник, змочений холодною водою, створити потерпілому спокій. Вправити вивих повинен лікар.

При враженні електрострумом звільнити потерпілого від його впливу, для чого потрібно знеструмити електромережу вимикачем (або рубильником). Якщо струм відключити неможливо, потрібно відразу відтягнути потерпілого від дроту, користуючись гумовими рукавичками, ціпком через сухий одяг. Зробити штучне дихання і викликати лікаря.

При виникненні пожежі знеструмити устаткування, негайно вжити заходів до гасіння пожежі за допомогою вогнегасника й інших наявних засобів, а також викликати пожежну охорону і повідомити про те, що трапилося адміністрації.

Розділ 2. Захворювання жовчного міхура та печінки

Дискінезія

 

Дискінезія - порушення рухової функції жовчовивідних шляхів і жовчного міхура зустрічається дуже часто. Дискінезія веде до зміни співвідношень тиску жовчі в різних відділах жовчовивідної системи й порушенню доставки жовчі в кишечник. Для дискінезії жовчовивідних шляхів характерне почуття ваги й тупий біль у верхньому правому відділі живота, що звичайно виникає через 1,5-2 год після їжі. Нерідко біль супроводжується нудотою, а іноді й блювотою.

Дискенезія найчастіше розвивається у людей із слабким типом нервової діяльності і може бути синдром загального некрозу. Вегетативний невроз психічні навантаження, хронічні вогнища інфекції, супровідні захворювання травного каналу - все це причини дискенезії жовчних шляхів.

Біль не залежить від приймання їжі, але нерідко зумовлений фізичним або психічним навантаженням. В аналізі крові немає показників запалення.

Розрізняють гіпотонічну - гіпокінетичну і гіпертонічно - гіпокінетичну форми дискінезії жовчних шляхів.

Гіпокінетична форма характеризується підвищенням тонусом жовчного міхура і жовчних шляхів. Наявні приступи переймоподібного колючого болю в правому підребірї. При гіпомоторній дискенезії визначається атонічний застійний навчальний міхур. Біль має тупий, ниючий характер з локалізацією в правому підребір'ї.

При гіпотонічній формі міхурів рефлекс непостійний часто ослаблений. Жовч одержують тільки після сильного подразника. Велика кількість міхурової жовчі свідчить про атомічний холестаз.

Профілактика дискенезії жовчних шляхів грунтується на забезпеченні правильного режиму для харчування, що відповідає віку, нормалізації функцій центральної нервової системи, санації хронічної вогнища інфекції.

Жовчнокам'яна хвороба

 

Утворення каменів у жовчному міхурі й жовчних шляхах відноситься до дуже розповсюджених патологічних станів. Камені, що складаються з жовчного пігменту білірубіна, жовчних кислот, холестерину й солей кальцію, вдається виявити в жовчних шляхах і жовчному міхурі приблизно в 10 % дорослих людей, переважно жінок, схильних до повноти або гладких. Часто камені не викликають яких-небудь хворобливих проявів протягом всього життя. Нерідко, однак, камінь закупорює жовчні шляхи й ушкоджує стінки жовчного міхура й жовчних проток, сприяючи їхньому запаленню. До утворення каменів привертає застій жовчі, наприклад при дискінезії жовчних шляхів, а також порушення обміну холестерину й кальцію. Запалення жовчного міхура й жовчних ходів також сприяє утворенню каменів, хоча можливі й протилежні співвідношення: ушкодження стінок жовчовивідної системи каменями веде до запалення. Класичний прояв жовчнокам'яної хвороби - так звана жовчна, або печінкова, колька. Біль виникає через годину або трохи пізніше після прийому важкої, особливо жирної, їжі, нерідко також незабаром після відходу до сну. Часто біль супроводжується нудотою, блювотою, підвищенням температури. Закупорка загальної жовчної протоки супроводжується знебарвленням калу, фарбування якого взагалі визначається головним чином вмістом у ньому жовчних пігментів. У багатьох хворих після нападу жовчної кольки розвивається жовтяниця, що звичайно зберігається не більше 2-3 днів.

 

Холецистит

 

В 85-95% випадків холецистит виникає у людей, страждаючих жовчнокам'яною хворобою. Інші причини захворювання: застій жовчі, бактерійна інфекція, порушення кровопостачання жовчного міхура. За течією захворювання розрізняють холецистит гострий і хронічний. Гострий холецистит - в 90-95% випадків розвивається при закупорці жовчовивідних проток каменем (у хворих, страждаючих жовчнокам'яною хворобою), рідше - від інших причин. Вік хворих -30-80 років (в основному). Жінки хворіють на частіше. У більшості хворих раніше був хронічний холецистит.

Прояви холециститу: напад болю в області правого підребер'я,потім з'являється нудота, блювота, слабкість, підвищення температури тіла. 3 часом стан хворого погіршується. При появі даних симптомів, треба терміново звернутися до лікарні.

Якщо вчасно не надати медичну допомогою, то через 3-4 діб з моменту початку захворювання може розвинутися таке небезпечне для життя ускладнення, як перитоніт - запалення очеревини, що нерідко приводить до смерті.

 

Хронічний холецистит

 

Хронічне запалення жовчного міхура, або хронічний холецистит, найчастіше розвивається у хворих жовчнокам'яною хворобою. За течією він дуже схожий на жовчнокам'яну хворобу, але після кольки протягом декількох днів звичайно зберігається підвищена температура. Ця форма хвороби не супроводжується жовчною колькою. Поза загостренням хворий відчуває важкість й незручність у правому підреберї. Для поліпшення відтоку жовчі застосовують «сліпе» зондування без зонда. Проводиться воно так. Хворий щодня натще приймає склянку слабкого (1 чайна ложка на склянку води) розчину сульфату магнію або гіркої солі, після чого півгодини лежить на правому боці, приклавши до області печінки грілку (кладуть на праву сторону живота так, щоб її верхній край перебував трохи вище нижнього краю ребер).

Хронічний гепатит

 

Хронічне запалення печінки найчастіше спостерігається в тих, хто переніс гострий (особливо вірусний) гепатит, причина первинно хронічного гепатиту -тривалии застій жовчі в жовчних шляхах, наприклад при жовчнокам'яній хворобі. У печінці при хронічному гепатиті поряд з повільноплинним запаленням відбувається переродження тканин (дистрофія) і розростання сполучної тканини, що може вести до цирозу. Прояву різних форм хронічного гепатиту неоднакові й в основному неспецифічні. Хворого турбують слабість, апатія, втрата апетиту, зниження маси тіла; періодично можуть виникати жовтуватий колір білкової оболонки очей, а іноді й шкіри, нерідке відчуття важкості або незручності в правому підреберї. Хронічний гепатит нерідко супроводжується придушенням вироблення шлункового соку, що ускладнює переварювання й засвоєння білків. У цих випадках доцільно, порадившись із лікарем, застосовувати розведену соляну кислоту з пепсином або шлунковий сік, як при хронічному гастриті зі зниженою секрецією.

Попередження появи хронічного гепатиту, а також його прогресування, базується насамперед на мірах профілактики й лікування гострого гепатиту, а також жовчнокам'яної хвороби. Головна умова стабілізації або навіть зворотного розвитку хворобливого процесу - найсуворіше дотримання дієти, повна відмова від слабоалкогольних та алкогольних напоїв і розу мне обмеження фізичної активности.

 

Цироз печінки

 

Цироз (від греч. - лимонно-жовтий) печінки - захворювання, пов'язане з розростанням сполучної тканини, що звичайно становить відносно щільний каркас для ніжних печінкових кліток. Під дією ряду причин клітки й волокна сполучної тканини починають прогресивно збільшуватися, причому в ній переважають грубі, нееластичні волокна., Сполучна тканина здавлює й витісняє функціонально активні печіночні клітки, що веде до наростаючого гноблення всіх функцій печінки й в остаточному підсумку до розвитку печінкової недостатності.

Найчастіше зустрічається так званий алкогольний цироз печінки. Ним хворіють переважно чоловіки 40-60 років. Однак зрідка ця форма цирозу спостерігається в молодих непитущих жінок. Думають, що алкоголь не робить прямої дії, що ушкоджує, на печінкові клітки, але веде до порушення обмін амінокислот- «цеглинок», з яких побудовані білки. У тварин, з їжі яких були штучно вилучені деякі амінокислоти, розвивався «алкогольний» цироз печінки. Якби то не було, негативна роль алкоголю при даній формі цирозу печінки доведена.

Інша форма - біліарньій (від гречок. - жовч) цироз печінки - пов'язана із тривалим застоем жовчі внаслідок порушення її відтоку по великих або дрібних жовчних ходах (камені в жовчній протоці, підгострий холангит). Застій жовчі сприяє запаленню тканини печінки навколо жовчних шляхів і наступному розростанню сполучної тканини. Цироз печінки може розвитися й на грунті хронічного гепатиту.

На початкових стадіях цироз печінки протікає практично безсимптомно. Іноді хворого турбують деякі слабість, апатія, невелике погіршення апетиту, нестійкість стільця. При біліарном цирозі в частини хворих злегка підвищується температура. Зниження апетиту поступово переміняється відразою до їжі, зменшення маси тіла - виснаженням. При біліарном цирозі вже на початку хвороби або навіть раніше спостерігається постійна або періодична жовтуватість. На пізніх стадіях хвороби жовтяниця звичайно з'являється й при інших формах цирозу. У цей період з'являється й своєрідний солодкуватий «печінковий» запах з рота хворого. Сполучна тканина, що розростається в печінці, здавлює воротню вену, і кров змушена шукати обхідні шляхи: розширюються підшкірні вени живота й вени стравоходу. На шкірі під впливом вироблених або не знешкоджених печінкою токсичних речовин з'являються червоні «павучки» - маленькі сплетения розширених кровоносних посудин. Надалі ускладнення печіночного крововідтока приводить до пропотівання рідини в порожнину живота, і він значно збільшується. Через якийсь час з'являються набряки на ногах. Важка інтоксикація веде до вираженої загальмованості, що може перериватися періодами несвідомого стану (печінкова кома) і різкого порушення. Все це - прояву печінкової недостатності.

Медицина мае у своему розпорядженні засоби, що дозволяють сповільнити або призупинити розвиток цирозу печінки, але способів домогтися видужання поки не існує.