Правила ввічливого спілкування

• дивись співрозмовникові в очі;

• звертайся до дорослих по імені та по батькові й лише на «Ви»;

• використовуй етикетні формули відповідно до обставин і адресата;

• можна використовувати компліменти, запитання про самопочуття, здоров'я, настрій;

• стеж за своєю інтонацією;

• не нав'язуй своєї думки.

Використовуй у мовленні оцінювальні слова: чудовий, прекрасний, найкращий, такий хороший, дивний, прегарний тощо.

Бути ввічливим тобі також допоможуть мовленнєві дії: похвала, комплімент, схвалення.

Компліменти (з інтонацією захоплення, пошани):

• Як гарно Ви виглядаєте!

• Як Вам пасує це (ця)...!

• Які Ви чудові!

• У Вас прекрасна сукня (костюм)...!

• Ви незрівнянні!

• Які Ви чарівні!

Відповіді на компліменти (з інтонацією вдячності, щирості)

• Спасибі!

• Дякую Вам!

• Мені дуже приємно, що Ви це відмітили (зауважили);

• від Ваших слів у мене піднявся настрій!

• Які Ви добрі!

• Які Ви уважні!

• Я Вам вдячний!

 

Запам'ятай! Ніколи не вдавайся до лестощів — нещирої похвали, яку висловлюють з корисливою метою.

 

Підтримуй, заспокоюй свого співрозмовника, знаходь привід сказати про нього хороше, не зважай на його недоліки:

•будь ласка, заспокойся і поясни...;

•зрозумій, що...;

•вибачте, назвіть, будь ласка, своє ім'я;

• так, звичайно;

• розумію Вас (тебе);

•це завжди складно;

•що ти говориш?!

Телефонна розмова як один з видів ввічливого спілкування. Види телефонних розмов; особисті, ділові.

Правила телефонного спілкування

• Не набирай номер з пам'яті, якщо не впевнений в його точності;

• говори ввічливо, по можливості коротко, будь привітним;

• повідомляй про мету дзвінка відразу, не грайся в «упізнай, хто я»;

• телефонувати слід у точно призначений час;

• ставлячи запитання, уважно вислуховуй відповідь адресата;

• якщо ти зайнятий у момент телефонного дзвінка, скажи, що перетелефонуєш у конкретний час;

• якщо хтось помилився номером, відповідай фразою: «Вибачте, ви помилилися»;

• при розмові з телефону-автомата пам'ятай про тих, кому, можливо, терміново потрібний телефон;

• використовуючи паралельний телефонний апарат, не забувай про сусідів;

• завершуй розмову конкретною домовленістю;

• стеж за тривалістю розмови (класична розмова — 3-7 хвилин);

• не забудь подякувати.

Цього по телефону робити не можна:

• телефонувати без будь-якої мети, щоб «потеревенити»;

• виголошувати довгі монологи (телефонна розмова — це діалог);

• неконкретно домовлятися;

• телефонувати рано-вранці або пізно ввечері;

• телефонувати одному й тому ж адресату по кілька разів поспіль;

• вирішувати важливі проблеми по телефону.

Деякі етикетні формули телефонної розмови

Початок розмови:

• Доброго дня! Це (назви ім'я).

• До Вас звертається (назви ім'я).

• Соколенко слухає.

• Вас турбує (назви ім'я).

• Я звертаюсь до Вас за дорученням (назви ім'я).

• Будьте ласкаві, запросіть (назви ім'я).

• Його (її) немає вдома. Чи можу я бути Вам чимось корисним?

• Обов'язково передам.

• Алло!

Запам'ятай!

• Ніколи на початку розмови не запитуй: «Хто дзвонить?», «Це хто?».

• Якщо хтось неправильно набрав номер і помилково зателефонував до тебе, не запитуй: «Який у вас номер?».

• Не зловживай телефонними розмовами, якщо ти в гостях.

Етикетні формули підтримки в телефонному спілкуванні

• Підтримка співрозмовника:

правильно, зрозуміло, давай до цього повернемося, так, ясно, не зовсім, ні, розберемося, звичайно, загалом так, подумаю тощо.

•Ввічливе уточнення:

чи можеш ти повторити … пробач, я лише уточнюю... я розумію, але як тоді бути з... цікаво..., як шкода!., я слухаю, слухаю... це треба розуміти так?., я тебе правильно зрозумів?..

• Завершення розмови:

Дякую тобі (Вам), до побачення! Спасибі, я тобі (Вам) дуже вдячний! Дякую, ти (Ви) мені дуже допоміг! До побачення! До зустрічі! Всього найкращого! Всього доброго! Побачимося, до зустрічі!