Курсова робота з інформатики

Курсова робота з інформатики

Мов а програмування Turbo-Basic

ЗМIСТ

Вступ......................................................................................................................... 3

СИСТЕМА TURBO-BASIC (версія 1.1)............................................................. 3

Склад системи................................................................................................... 3

Запуск системи.................................................................................................. 3

File (РОБОТА З ФАЙЛАМИ)............................................................................ 4

Edit (РЕДАГУВАHHЯ ПРОГРАМИ)............................................................... 6

КОМАHДИ РЕДАГУВАHHЯ............................................................................ 6

Run (ЗАПУСК ПРОГРАМИ)............................................................................ 8

Compile (КОМПIЛЯЦIЯ ПРОГРАМИ)............................................................ 8

Options (ОПЦІЇ СИСТЕМИ).............................................................................. 9

Setup (НАСТРОЙКА СИСТЕМИ)................................................................. 10

Window (ВIКНА СИСТЕМИ).......................................................................... 11

Debug (ВIДЛАДКА ПРОГРАМИ).................................................................. 12

ЗАГАЛЬHI ВIДОМОСТI ПРО БЕЙСIК............................................................. 12

Формат програмного рядка БЕЙСIКА........................................................ 12

Константи БЕЙСIКА........................................................................................ 13

Змінні БЕЙСIКА............................................................................................... 13

Масиви БЕЙСIКА............................................................................................ 13

Арифметичні операції.................................................................................... 14

Операцiї відношення...................................................................................... 14

Символьні вирази........................................................................................... 15

ОПЕРАТОРИ БЕЙСIКА...................................................................................... 15

ФУНКЦІЇ ТА СИСТЕМНI ЗМIHHI БЕЙСIКА.................................................... 30

HОВI КОМАНДИ СИСТЕМИ TURBO-BASIC................................................. 36

ПРИКЛАДИ ПРОГРАМ НА БЕЙСIКУ............................................................. 37

Основна таблиця ASCII..................................................................................... 46

Розширена таблиця ASCII (альтернативне кодування)............................ 46

ЗАВДАНHЯ ДЛЯ САМОСТIЙНОЇ РОБОТИ.................................................. 46

ЛІТЕРАТУРА......................................................................................................... 49

 

Вступ

Мова BASIC (Beginners All-purpose Symbolic Instruction Code багатоцільова мова символічних команд для починаючих) розроблена в Дартмутському коледжі (США) на початку 60-х років, як найпростіша мова для навчання програмуванню. З тих часів вона неперервно вдосконалювалася, а з появою та широким розповсюдженням персональних комп'ютерів стала основною, що найбільш часто використовується на ПЕОМ, мовою програмування високого рівня. Потрібно відмітити, що поява системи Тurbo-Basic значно наблизила мову BASIC, яка реалізована в ній, до таких потужних мов програмування, як PASCAL та C.

Turbo-Basic це незалежна система програмування для персональних комп'ютерів фірми IBM та сумісних з ними. В своєму складі Turbo-Basic має потужний текстовий редактор, швидкодіючий компілятор, бібліотеку робочих програм, внутрішній редактор зв'язків та підсистему оперативної допомоги (Help).

Turbo-Basic працює під керуванням операційної системи MS DOS 2.0 і вище, на комп'ютері з оперативною пам'яттю не менш ніж 512 Кбайт, з використанням моніторів, які допускають графічні режими.

В цьому посібнику приводяться відомості про функціональні можливості системи Turbo-Basic, дається описання операторів, функцій та системних змінних мови BASIC, її розширення в системі Turbo-Basic. Наводяться також приклади простих програм, написаних на мові BASIC, пропонуються завдання для самостійної роботи.

СИСТЕМА TURBO-BASIC (версія 1.1)

Склад системи

До складу системи Turbo-Basic (версія 1.1) входять такі програми та допоміжні файли:

TB.EXE                    (212,844 bytes, 041187) головна програма системи Turbo-Basic;

TBHELP.HLP         (41,029 bytes, 041187) файл допомоги (підказки) системи Turbo-Basic;

TBINST.COM           (39,976 bytes, 041187) програма установки (настройки) системи Turbo-Basic;

TBCONFIG.TB       (886 bytes) файл конфігурації Turbo-Basic;

Біля 50 .BAS - ,.INC - ,.ASM - ,.BIN - файлів з прикладами.

Запуск системи

Запуск системи Turbo-Basic з середовища DOS здійснюється набором на клавіатурі директиви TB з наступним натисканням клавіші Enter, після чого з'являється основний екран системи:

Можливі й інші варіанти основного екрана. Їх модифікації залежать в кінцевому результаті від смаку користувача і можуть бути отримані в результаті настройки системи. Цю настройку можна здійснити або після запуску головного файла TB.EXE (в самій системі Turbo-Basic), або ж після запуску програми установки (настройки) системи TBINST.COM.

У верхній частині основного екрана розташоване головне меню (меню верхнього рівня) системи Turbo-Basic, до розгляду команд якого (File, Edit, Run, Compile, Options, Setup, Window, Debug) ми перейдемо.

Кожна з вказаних команд може бути визвана трьома різними способами:

З головного меню:

1.       Натисканням виділеної літери (F, E, R, C, O, S, W, D).

2.       Вибором за допомогою курсора необхідної команди з наступним натисканням клавіші Enter.

З будь-якого місця:

3.       Одночасним натисканням клавіші Alt та виділеної літери.

Після виконання команд File, Options, Setup, Window, Debug на екрані з'являється меню нижнього рівня, що спускається, із своїми командами, вибір яких відбувається першими двома способами. Зауважимо, що для деяких із команд існують меню трьох рівнів. Повернення на попередній рівень здійснюється натисканням клавіші Esc.

 

File (РОБОТА З ФАЙЛАМИ)

У результаті виконання команди File на екрані з'явиться таке файлове меню:

	File...
	Load		Завантажити
	New		Новий
	Save		Зберегти
	Write to		Записати до
	Main file		Головний файл
	Directory		Директорій
	Change dir		Змінити директорій
	OS shell		Оболонка DOS
	Quit		Вихід

Розглянемо коротко всі команди файлового меню.

Load           Ця команда дозволяє завантажити з диска робочий файл, який можна потім редагувати, компілювати, виконувати або зберігати. При виконанні команди з'являється запрошення для введення імені файлу (за умовчанням .BAS). Якщо при цьому натиснути клавішу Enter, то на екрані з'явиться вікно з іменами BAS -файлів і піддиректоріїв поточного директорію. Вказавши курсором потрібний файл, натисніть клавішу Enter для його завантаження в оперативну пам'ять ЕОМ.

New            Ця команда очищає в оперативній пам'яті ЕОМ робочий файл та дає можливість приступити до створення нової програми. За умовчанням новому файлу присвоюється ім'я NONAME.BAS.

Save           Ця команда зберігає поточний робочий файл, записуючи його на диск. Стара версія файлу отримує розширення .BAK, якщо опція Backup source files (в підменю Misceleneous команди Setup основного меню) установлена в режим ON. При спробі зберегти робочий файл з іменем NONAME.BAS вам буде запропоновано спочатку переіменувати його.

Write to      Ця команда використовується для запису поточного робочого файлу на диск під новим іменем (звичайно, після редагування або створення нового файлу).

Main file      При розробці великих програм досить часто виникає необхідність їх розбиття на окремі незалежні частини. Ці частини зберігаються на диску і редагуються як окремі файли. Головний файл має розширення .BAS і містить метаоператори $INCLUDE, які підключають допоміжні файли (з розширенням .INC) під час компіляції або при виконанні програми. За допомогою даної команди можна задати ім'я головного файлу.

Directory   Ця команда виводить на екран вміст каталогу поточного директорію. Можливе використання шаблонів (масок) DOS, що задаються символами та?.

Change dir Ця команда дозволяє перехід до будь-якого диска та/або директорію, які стають активними після її виконання.

OS shell      Ця команда використовується для виходу із системи Turbo-Basic до середовища операційної системи DOS. При цьому Turbo-Basic залишається резидентним у пам'яті ЕОМ і повернення до нього здійснюється командою EXIT.

Quit              Ця команда використовується для виходу із системи Turbo-Basic до середовища операційної системи DOS. Якщо ви модифікували робочий файл та не зберегли його, послідує пропозиція записати його на диск. Альтернативна можливість виходу натиснути Alt+X.

Edit (РЕДАГУВАHHЯ ПРОГРАМИ)

У результаті виконання команди Edit система перейде в режим редагування, а у верхній частині вікна редактора з'явиться такий рядок стану:

КОМАHДИ РЕДАГУВАHHЯ

Команди переміщення курсора

Новий рядок	Enter (при увімкненому режимі вставки)
Hа символ уліво	Ctrl+S або
Hа символ управо	Ctrl+D або
Hа слово уліво	Ctrl+A або Ctrl+
Hа слово управо	Ctrl+F або Ctrl+
Hа рядок уверх	Ctrl+E або
Hа рядок униз	Ctrl+X або
Прокрутка уверх	Ctrl+W
Прокрутка униз	Ctrl+Z
Hа сторінку уверх	Ctrl+R або PgUp
Hа сторінку униз	Ctrl+C або PgDn
Hа початок рядка	Ctrl+QS або Home
В кінець рядка	Ctrl+QD або End
Hа початок екрана	Ctrl+QE або Ctrl+Home
В кінець екрана	Ctrl+QX або Ctrl+End
Hа початок файлу	Ctrl+QR або Ctrl+PgUp
В кінець файлу	Ctrl+QC або Ctrl+PgDn
Hа початок блоку	Ctrl+QB
В кінець блоку	Ctrl+QK
В попередню позицію	Ctrl+QP
До маркеру n	Ctrl+Qn (n = 0, 1, 2, 3)

 

 

Блочні команди

Вiдмiтити початок блоку	Ctrl+KB або F7
Вiдмiтити кінець блоку	Ctrl+KK або F8
Вiдмiтити одне слово	Ctrl+KT
Копiювати блок	Ctrl+KC
Перемiстити блок	Ctrl+KV
Вилучити блок	Ctrl+KY
Прочитати блок з диска	Ctrl+KR
Записати блок на диск	Ctrl+KW
Сховати/висвітити блок	Ctrl+KH
Роздpукувати блок	Ctrl+KP

Різні команди

Закiнчити редагування, не зберігаючи файл	Ctrl+KD, Ctrl+KQ або Esc
Збеpегти файл та продовжити редагування	Ctrl+KS або F2
Новий файл	F3
Табуляцiя	Ctrl+I або Tab
Режим табуляцiї увімкнути/вимкнути	Ctrl+OT
Режим автовідступу увімкнути/вимкнути	Ctrl+OI або Ctrl+QI
Вiдновити рядок	Ctrl+QL
Встановити маркер n	Ctrl+Kn (n = 0, 1, 2, 3)
Знайти	Ctrl+QF
Знайти та замінити	Ctrl+QA
Повторити останній пошук	Ctrl+L
Вставити кеpуючий символ	Ctrl+P (коди 0 31ASCII)
Вiдмiнити операцію	Ctrl+U
Вiдновити повідомлення про помилку	Ctrl+QW

Опцiї пошуку

B	Пошук назад
G	Пошук по всьому тексту
n	n будь-яке число; пошук n разів
N	Замiна без підтвердження
U	Iгнорування великих/маленьких літер
W	Пошук тільки цілих слів

Зауваження.       В кінці Пам'ятки наведені основна таблиця ASCII та її розширення (альтернативний варіант), де вказане кодування всіх 256 символів знакогенератора ПЕОМ. Символи з розширення таблиці ASCII (зокрема, символи псевдографіки) можуть вводитися за допомогою так званого Alt-уведення. Для його реалізації необхідно натиснути клавішу Alt та, утримуючи її натисненою, набрати на допоміжній цифровій клавіатурі десятковий код потрібного символу. Пiсля відпускання клавіші Alt відповідний символ відобразиться на екрані.

Run (ЗАПУСК ПРОГРАМИ)

Пiсля того як ви завантажили файл з BAS-програмою або створили (відредагували) нову програму, ви можете спочатку відкомпілювати її або відразу запустити на виконання, використовуючи команду Run. Ви можете перервати виконання програми натисканням клавіш Ctrl+Break, якщо опцiя Keyboard break (в меню команди Options) встановлена в режим ON.

Якщо під час компіляції або при виконанні програми буде знайдена помилка, Turbo-Basic перейде до режиму редагування (Edit), вкаже курсором місцеположення помилки в тексті програми, а в верхньому рядку стану редактора з'явиться повідомлення про тип помилки. Пiсля коректування ви можете знову запустити програму для виконання.

Якщо виведення результатів роботи програми відбувається у вікно Run, ви можете розширити його до розміру всього екрана натисканням клавіш Alt+F5.

Options (ОПЦІЇ СИСТЕМИ)

Після виконання команди Options на екрані з'явиться таке меню опцiй:

	Options
	Compile to Memory		Компiлювати в Пам'ять
	8087 required OFF		Потрібний сопроцесор 8087
	Keyboard break ON		Переривання по Ctrl+Break
	Bounds      ON		Границі масивів
	Overflow    ON		Переповнення
	Stack test  ON		Перевipка стеку
	Parameter line		Рядок параметра
	Metastatements		Метакоманди

Розглянемо стисло всі команди меню опцiй.

Compile to Як вказувалося вище, компіляція проводиться в оперативну пам'ять ЕОМ, EXE-файл або TBC-файл. Щоб вибрати необхідний режим, використовується розглядувана опцiя. Вона надає можливість вибору трьох режимів: Memory, EXE file, Chain, відповідно вказаним варіантам компіляції.

Hаступнi п'ять опцiй використовуються при вiдладцi програми. При створенні EXE-файлу їх можна вимкнути (режим OFF), щоб вони не займали зайвого місця.

8087 required      Ця опцiя встановлюється в режим ON для ЕОМ, яка має арифметичний сопроцесор типу Intel 8087. При цьому вiдкомпiльованi програми працюють значно ефективнiше. Пpоте, якщо ви створите EXE-програму з даною опцiєю в режимі ON, то вона не буде працювати на ЕОМ, яка не має сопроцесора.

Keyboard break  В багатьох випадках надзвичайно бажано мати можливість перервати виконання запущеної програми. Звичайно це стосується ситуації, коли внаслідок допущених при створенні програми помилок, вона "зависає" в процесі виконання. Розглядувана опцiя в режимі ON дозволяє здійснити переривання під час виконання програми натисненням клавіш Ctrl+Break в багатьох (але далеко не у всіх) випадках. Викоpистовуйте опцiю Auto save edit (в меню команди Setup), встановивши її в режимі ON, для автоматичного зберігання відредагованої програми перед її запуском.

Bounds             Ця опцiя в режимі ON контролює правильність зміни індексів масивів, згідно їх границь, встановлених в операторах розмірності.

Overflow           Ця опцiя в режимі ON контролює ситуацію переповнення при виконанні арифметичних операцій над цілими числами, які повинні лежати в межах від 32768 до + 32767.

Stack test               При виконанні підпрограм, функцій, процедур, деякі дані заносяться в певну обмежену ділянку оперативної пам'яті, яка зветься стеком. Якщо програма містить досить багато вкладених операцій вказаного типу, може виникнути ситуація переповнення стеку, що приведе до непередбачених наслідків. Для контролю цієї ситуації встановіть розглядувану опцiю в режим ON. Для зміни розмірів стеку використовуйте метаоператор $STACK.

Parameter line      Ця опцiя дозволяє моделювати інформацію командного рядка, щоб допомогти Вам при вiдладцi програм.

Metastatements    Ця опцiя контролює три метаоператори при компіляції програми: Stack size (ви можете встановити розмір стеку), Music buffer (ви можете визначити розмір музичного буферу, який використовується при виконанні фонової музики), Communications (ви можете змінити розподіл прийомного буферу кожного порту зв'язку).

Setup (НАСТРОЙКА СИСТЕМИ)

У результаті виконання команди Setup на екрані з'явиться таке меню настройки (установки):

	Setup
	Colors		Кольоpи
	Directories		Директорiї
	Miscellaneous		Рiзне
	Load Options/Window/Setup		Завантажити опцiї конфігурації
	Save Options/Window/Setup		Збеpегти опцiї конфігурації

Розглянемо стисло всі команди меню настройки (установки).

Colors         Ця команда дозволяє змінити кольори кожного атрибуту будь-якого вікна та меню всіх рівнів системи. Настройка буде втрачена при виході з системи, якщо ви не зберегли її командою Save Options/Window/Setup.

Directories Ця команда дозволяє задати диски та шляхи пошуку трьох директорiїв, які використовуються системою Turbo-Basic: Include для файлів, які містять директиви компіляції Include; Executable для EXE- i TBC-файлiв; Turbo для файлів системи Turbo-Basic (TBHELP.TBH та TBCONFIG.TB).

Miscellaneous      Ця команда дозволяє встановити в режим ON/OFF вище згадані опцiї Auto save edit та Backup source file.

Load Options/Window/Setup   Ця команда дозволяє завантажити файл конфігурації з Turbo-директорiю (за умовчанням TBCONFIG.TB) та встановити всі записані там режими опцiй.

Save Options/Window/Setup   Ця команда дозволяє зберегти на диску в Turbo-директорiю файл конфігурації, записуючи в нього установку всіх опцiй системи. Якщо скористатися іменем за умовчанням TBCONFIG.TB, то ця установка буде проведена автоматично при запуску системи.

Window (ВIКНА СИСТЕМИ)

У результаті виконання команди Window на екрані з'явиться таке меню вiкон:

	Window
	Open		Вiдкpити
	Close		Закрити
	Next		Hаступне
	Goto		Перейти
	Tile		Черепиця
	Stack		Стек
	Zoom		Збiльшення

Розглянемо стисло всі команди меню вiкон.

В режимі основного меню ви можете змінити місце знаходження та розміри будь-якого активного вікна (виділяється подвійною рамкою, якщо задано спосіб показу Tile (черепиця), або виводиться на передній план, якщо задано спосіб показу Stack (стек)). Для цього натисніть клавішу Scroll Lock, а потім, утримуючи натисненою клавішу Shift, використовуйте клавіші переміщення курсора.

Open Ця команда дозволяє вибрати (відкрити) будь-яке з чотирьох вiкон: Edit, Run, Message, Trace. Вибране (відкрите) вікно стає активним. Всі інші команди меню вiкон впливають на активне вікно.

Close Ця команда закриває вікна (робить їх невидимими).

Next Ця команда дозволяє вибирати наступне вікно активним, не використовуючи команду Open. Команду можна виконати з головного меню, натискаючи клавішу F6.

Goto Пiсля того як ви відкрили вікно, ви можете увійти до нього, використовуючи вказану команду, без звертання до головного меню.

Tile   Команда задає спосіб показу вiкон, при якому всі вони видимі та займають майже однакові площі.

Stack Команда задає спосіб показу вiкон, при якому всі вони мають найбільші розміри та накладаються один на одне.

Zoom Команда дозволяє збільшити вікна Edit i Run до розмірів всього екрана. Розглядувану команду можна виконати з головного меню, натискуючи клавішу F5.

Debug (ВIДЛАДКА ПРОГРАМИ)

У результаті виконання команди Debug на екрані з'явиться таке меню вiдладки:

	Debug
	Trace OFF		Трасування
	Run-time error		Помилка під час виконання

Розглянемо стисло всі команди меню вiдладки.

Trace                 При увімкненні цієї команди (режим ON) Turbo-Basic під час виконання програми виводить у вікно Trace номери рядків, мiтки операторів, імена процедур або функцій, які виконуються в даний час. Викоpистовуйте клавіші Alt+F9 для перемикання режимів трасування та звичайного виконання програми. Клавіші Alt+F10 дозволяють перемикати трасування на покpоковий режим.

Run-time error      Ця команда при виявленні помилки в EXE- або в TBC-файлах дозволяє знайти її місцеположення в тексті програми.

Константи БЕЙСIКА

В Бейсік -програмi можуть використовуватися константи числа або ланцюжки знаків, написані безпосередньо в тексті програми.

Константи поділяються на числові та символьні (рядкові).

Символьна константа це послідовність знаків, довжиною не більше ніж 255, яка береться в лапки (").

Числові константи поділяються на цілі та дійсні.

Цілі константи можуть бути представлені в десятковій, восьмирічній та шістнадцятирічній формах; дійсні константи в десятковій та експоненціальній формах.

Цілі константи в десятковій формі лежать в межах від 32768 до + 32767.

Цiла константа в восьмирічній формі це послідовність восьмирічних цифр (0,1,...,7), перед якою стоїть префікс &O або просто &.

Цiла константа в шістнадцятирічній формі це послідовність шістнадцятирічних цифр (0,1,...,9,A,B,C,D,E,F), якій передує префікс &H.

Дійсні константи можуть бути представлені в двох форматах: із звичайною та подвійною точністю.

Змінні БЕЙСIКА

Змінні, як i константи, поділяються на числові та символьні (рядкові). Числовiй змінній можна присвоїти значення будь-якого числа, символьній значення рядка знаків довжиною від 0 до 255 символів.

Iмена змінних можуть бути будь-якої довжини, але Бейсік відрізняє імена за першими 40 символами. В іменах змінних можуть використовуватися літери, цифри та крапка. Резервовані слова Бейсіка не можуть використовуватися як імена змінних.

Iмена змінних визначають їх тип (числові або символьні), а також точність числової змінної.

Iм'я символьної змінної повинно закінчуватися знаком $.

В імені числової змінної останній символ визначає:

%	ціла змінна
!	змінна звичайної точності
#	змінна подвійної точності

Масиви БЕЙСIКА

Поpяд з константами та змінними в програмах можуть використовуватися масиви. Перед використанням масиву в програмі оголошується ім'я, тип та кількість елементів масиву. Для цього використовується оператор розмірності масиву DIM.

Якщо в програмі звертатися до елементу одновимірного масиву раніше, ніж цей масив буде визначено, то розуміється, що такий масив створений в пам'яті i включає 11 елементів (від нульового до десятого). Звеpнення до елементів двовимірного масиву перед його визначенням неможливо!

Арифметичні операції

Для виконання арифметичних операцій в Бейсік -програмi використовуються наступні оператори:

+	додавання
	віднімання, зміна знаку
	множення
/	ділення з плаваючою крапкою
\	цiлочисельне ділення
^	піднесення до степеню
MOD	залишок від ділення

Операцiї відношення

В операціях відношення порівнюються два значення, які можуть бути обидва числовими або обидва символьними. В результаті отримуємо одне із значень: " так " (1) або " ні " (0), які можуть використовуватися для управління ходом виконання програми (дивись оператор IF).

Викоpистовуються наступні операції відношення:

=	дорівнює
<> або ><	не дорівнює
<	менше
>	більше
<= або =<	не більше
>= або =>	не менше

 

Логічні операції

В логічних операціях виконуються побiтовi дії над операндами, попередньо перетворені в цілі (якщо це необхідно). Значення операндiв завжди знаходяться в межах від 32678 до + 32767. Кожний операнд розглядається як послідовність шістнадцяти біт, над якими виконуються дії з допомогою наступних операторів:

NOT	заперечення (логічне доповнення)
AND	i (кон'юнкція)
OR	або (диз'юнкція)
XOR	виключаюче або
EQV	еквівалентність
IMP	iмплiкацiя

Символьні вирази

Поняття " символьний вираз " означає окремі символьні константи та змінні, а також їх комбінації з використанням оператора зчеплення. Для оператора зчеплення використовується символ +. В результаті операції зчеплення виконується об'єднання (зчеплення) символьних значень двох змінних або змінної та символьної константи.

ОПЕРАТОРИ БЕЙСIКА

BEEP

     Увiмкнення звукового сигналу.

BLOAD спф [, x]

     Зчитування з диска в ОЗП (оперативний запам'ятовуючий пристрій) файлу в двiйковому форматі.

     спф специфікатор файлу;

     x числовий вираз із значенням від 0 до 65535 адрес завантаження, який вказує зміщення в сегменті пам'яті, що визначений останнім оператором DEF SEG.

BSAVE спф, x, y

     Запис з ОЗП на диск у двійковому форматі.

     спф специфікатор файлу;

     x числовий вираз із значенням від 0 до 65535 адрес, починаючи з якого зчитується файл, і який вказує на зміщення в сегменті пам'яті, визначеному останнім оператором DEF SEG;

     y числовий вираз із значенням від 1 до 65535 довжина ділянки пам'яті (в байтах), що записується.

CALL ім'я [(d [, d]...)]

     Виклик підпрограми на мові машини.

     ім'я ім'я числової змінної, значення якої вказує адресу точки входу до підпрограми (зміщення в поточному сегменті пам'яті, визначеного останнім оператором DEF SEG);

     d ім'я змінної, яка передається в підпрограму в якості аргументу.

CHDIR шлях

     Змiна активного каталогу.

     шлях символьний вираз, який вказує каталог, який повинен стати активним.

CIRCLE (x, y), рад [, кл [, поч, кін [, вiдн] ] ]

     Виведення на екран еліпса. Викоpистовується тільки в графічному режимі екрана.

     (x,y) координати центру еліпса;

     рад радіус більшої вісі еліпсу (в точках екрана);

     кл число, яке вказує колір еліпса;

     поч, кін позначають кути (від 2 до 2) дуги еліпса;

     вiдн відношення X - до Y -радiусу.

CLEAR [, [ n ] [, m ] ]

     Очищення пам'яті. Всі числові змінні встановлюються в нуль, всі символьні отримують пусте значення.

     n лічильник байтiв, встановлює максимальний об'єм робочої області Бейсiка (в байтах);

     m розмір стеку Бейсiка (в байтах).

CLOSE [ нфл [ [, нфл ]...]

     Завершення виводу інформації в файл. Файл закривається.

     нфл номер файлу (який вказаний в операторі OPEN).

CLS

     Очищення екрана.

COLOR [nn] [, [фон] [, бордюр] ]

     Встановлення кольору екрана в текстовому режимі.

     nn числовий вираз із значенням від 0 до 31, який являє собою колір переднього плану (колір символу). Колір вибирається з інтервалу чисел 0 15; додавання 16 до кольору переднього плану означає мигання символу;

     фон числовий вираз із значенням від 0 до 7 колір фону;

     бордюр числовий вираз із значенням від 0 до 15; являє собою колір бордюру (незаповненої текстом області на межах екрана).

COLOR [фон] [, палітра]

     Встановлення кольору екрана в графічному режимі.

     фон числовий вираз із значенням від 0 до 15, являє собою колір фону;

     палітра числовий вираз, який визначає колір графічної інформації, що виводиться на екран. Цей колір можна вказувати цифрами 1, 2, 3, які означають різні кольори, в залежності від вказаного параметру палітра.

COMMON d [, d]...

     Передача змінних викликаючiй програмі.

     d ім'я змінної або масиву, які повинні бути передані викликаючiй програмі. Масив вказують з парою круглих дужок "()" за його іменем.

DATA c [, c]...

     Ствоpення в пам'яті таблиці констант, які потім зчитуються оператором READ.

     c будь-яка числова або символьна константа. Символьну константу необов'язково заключати в лапки, якщо тільки вона не містить ком, двокрапок та проміжків на початку або в кінці.

DATE$ = x$

     Установлення системної дати.

     x$ символьний вираз, який використовується для установки дати.

DEF FNiм'я [(a[, a]...)] = b

     Визначення функції користувача.

     FNiм'я ім'я, яке присвоюється функції (включає дві обов'язкові перші літери, які вказані в форматі);

     a ім'я змінної, що являє собою аргумент, якому при виклику функції присвоюється значення відповідного (за порядком в списку) параметру;

     b вираз, тип якого відповідає типу функції, визначеному її іменем.

DEF SEG [ = адреса]

     Визначення поточного сегменту пам'яті (використовується операторами BLOAD, BSAVE, CALL, POKE ). Оператор встановлює адресу, яку потім можна використовувати для завантаження в пам'ять даних або зчитування даних з ОЗП.

     адреса числовий вираз із значенням від 0 до 65535.

DEFt a [ a] [, a [ a] ]...

     Оголошення типів змінних за першою літерою імені.

     t тип змінної; може приймати значення:

                   INT цілий,

                   SNG звичайної точності,

                   DBL подвійної точності,

                   STR символьна (рядкова);

     a літера латинського алфавіту (A Z);

     a a означає відрізок алфавіту.

DEF USR [n] = m

     Указання точки входу до підпрограми на машинній мові (використовується функцією USR ).

     n цифра від 0 до 9 (за умовчанням 0), яка визначає номер підпрограми користувача на машинній мові, адреса якої вказується;

     m цілий вираз із значенням від 0 до 65535, що задає зміщення точки входу в визначену користувачем підпрограму в поточному сегменті.

DIM ім'я (a) [, ім'я (a) ]...

     Об'явлення масиву та резервування пам'яті для його розміщення.

     ім'я ім'я масиву;

     a список числових виразів, що визначають розмірність масиву; елементи списку відділяються комами.

     При виконанні оператора DIM всі елементи числових масивів встановлюються в 0, а символьних в порожній рядок.

     Мiнiмальне значення кожного індексу рівне 0, якщо тільки цей мінімум не пеpевизначений оператором OPTION BASE.

DRAW x$

     Виведення на екран малюнка, що описаний в x$. Викоpистовується тільки в графічному режимі екрана.

     x$ символьний вираз, значення якого інтерпретується як набір команд роботи з екраном. При виконанні цього оператора Бейсiк переглядає значення x$ i окремі літери інтерпретує як команди, які описані нижче. Кожна команда переміщення починає рух із точки останнього посилання, яка є останньою точкою попереднього переміщення.

       Un переміщення уверх,

       Dn переміщення униз,

       Ln переміщення уліво,

       Rn переміщення управо,

       En переміщення по діагоналі уверх та управо,

       Fn переміщення по діагоналі униз та управо,

       Gn переміщення по діагоналі униз та уліво,

       Hn переміщення по діагоналі уверх та уліво,

       Mx,y абсолютне або відносне переміщення.

     n вказує відстань переміщення; кількість точок отримується множенням n на коефіцієнт шкали (дивись команду S нижче).

     x,y координати точки, до якої проводиться переміщення; якщо x не передує знак (+ або), то x,y абсолютні координати точки переміщення, iнакше це координати відносно точки останнього посилання.

     Hаступнi дві літери використовуються як префікси команд переміщення:

     B перемістити, але не малювати;

     N перемістити, потім повернутися в попередню позицію.

     Також допустимі такі команди:

     Sn встановлення коефіцієнта шкали (1 < n < 255). Коефiцiєнт шкали дорівнює n/4; він діє на всі команди переміщення, крім команди M абсолютного переміщення. За умовчанням n = 4.

     Xa$; виконати значення a$, де a$ рядкова змінна.

END

     Завершення виконання програми, повернення до рівня команд.

     Оператор закриває файли.

ERASE ім'я [, ім'я]...

     Вилучення масивів із програми.

     ім'я ім'я масиву, який потрібно вилучити.

     Оператор вивільняє пам'ять, яку займали вказані масиви, вилучає їх імена, які можуть бути потім використані повторно.

ERROR n

     Моделювання ситуації помилки в Бейсiку. Визначення особистих кодів помилок.

     n цілий вираз із значенням від 0 до 255.

FIELD [#]нфл, об'єм AS v$ [, об'єм AS v$]...

     Видiлення пам'яті для змінних у буфері файлу довільного доступу.

     нфл номер відкритого файлу;

     об'єм числовий вираз, що вказує кількість виділених байтiв (об'єм буфера);

     v$ символьна змінна, яка використовується для обміну даними.

FILES [спф]

     Виведення на екран імен файлів, які розміщені на диску.