Урок перевірки та коригування знань, умінь і навичок

Мета: перевірка якості та міцності засвоєного матеріалу, сформованості умінь і навичок; внесення коректив.

Структура:

1. Повідомлення теми та мети уроку.

2. Мотивація навчальної діяльності.

3. Перевірка знання фактичного матеріалу та основних понять.

4. Перевірка глибини усвідомлення знань.

5. Використання знань у стандартних умовах.

6. Використання знань у змінених умовах,

7. Збір виконаних завдань (їх перевірка, оцінювання, аналіз, як правило, виконуються до наступного уроку).

8. Підсумки уроку.

9. Домашнє завдання.

Якщо робота проводиться письмово, то пункти 3-6 відображають логіку побудови завдань контрольної роботи.

Такі уроки проводяться наприкінці вивчення теми, розділу й виконують цілу низку функцій: контролюючу, навчальну, виховну, діагностуючу та ін.

Уроки перевірки можуть бути організовані досить різноманітно (у вигляді ігор-змагань, аукціонів, огляду знань тощо), мають широкі можливості для поєднання і індивідуальної, і групової роботи.

Кожен етап уроку має свою внутрішню структуру, зумовлену дидактичною метою етапу, оптимальним добором методів, прийомів і засобів навчання. Розглянемо етапи комбінованого уроку, більшість з яких є складовими і інших типів уроків, а також роль інформаційно-комунікаційних технологій в успішній реалізації навчальних завдань кожного з етапів.

На початку уроку учитель перевіряє засвоєння раніше вивченого. Це відбувається в кілька етапів. Перевіряється формальне виконання практичних домашніх завдань – вправ, задач, творчих завдань тощо. Необхідно забезпечити систематичність перевірки домашнього завдання: якщо учень передбачає, що його знання будуть перевірені, то він краще готується до уроку. Далі вчитель повинен перевірити якість засвоєння навчального матеріалу. При цьому обов’язково передбачається, що в ході контролю знань учитель повинен розвивати в учнів уміння логічно і правильно висловити свою думку, розвивати мовлення, здатність до самоаналізу. Найкраще це реалізувати за допомогою індивідуального контролю, але в стандартних умовах індивідуальний контроль вимагає багато часу і використання різноманітних його форм: усне опитування, виконання індивідуальних завдань на різних ділянках стаціонарної та переносних дошок, у 3-4 класах широко використовуються індивідуальні картки із запитаннями та практичними завданнями. Інформаційно-комунікаційні технології значно розширюють можливості контролю і його достовірність. Спеціальні контролюючі програми тестового контролю дозволяють швидко опитати значну кількість учнів класу, надають можливість зберегти протоколи опитувань, фіксувати не тільки введення письмових відповідей, але й усну відповідь учнів, наприклад, виразне читання фрагментів тексту чи вивчений напам'ять вірш. Переглянути і оцінити відповіді учнів допомагає комп’ютерна програма, а детальний аналіз результатів контролю учитель зможе провести і після навчальних занять.

Завдання для контролю повинні нести і функцію пропедевтичною для матеріалу, що буде вивчатися на уроці, тобто повинна відбуватися актуалізація (повторення, відтворення у пам'яті) знань, умінь і навичок, які повинні стати опорою для засвоєння нових понять.

Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів має на меті сформувати у учнів позитивні мотиви до вивчення нового матеріалу. Для мотивації використовують різні прийоми: створення проблемної ситуації, розв’язання якої є важливим (значимим) для учнів, пояснення значимості нових знань в повсякденній і навчальній діяльності учнів, в удосконаленні дитини як особистості, зацікавленість формою вивчення навчального матеріалу, формування інтересу до виконання задач уроку за рахунок організації ситуації змагання тощо. Робота з підтримки позитивних мотивів учіння продовжується протягом усього уроку і навіть виходить за його межі, забезпечуючи свідоме і самостійне виконання домашніх завдань.

Повідомлення теми, мети і завдань уроку учитель може здійснювати відразу на початку уроку або безпосередньо перед початком вивчення нового матеріалу. Другий варіант мабуть більш доцільній, оскільки дозволяє зробити логічний місток від перевірки вивченого до засвоєння нового.

Дуже широкі можливості по використанню інформаційно-комунікаційних технологій має учитель при вивченні нового матеріалу. Доволі звичним в сучасній школі стало використання презентацій, які завдяки своїм мультимедійним функціям дозволяють ефективно ілюструвати розповідь вчителя або стати джерелом нових знань при самостійній класній чи домашній роботі. Слід відмітити, що тільки комп’ютерні технології надають можливість учителю, як звичайному користувачеві, створювати довільні статичні і динамічні зображення з мінімальними затратами часу, зберігати ці зображення для подальшого використання на уроках, дублювати для самостійного використання учнями. Якщо додати, що ці зображення в подальшому можна легко редагувати – вносити правки відповідно до зміни навчальних завдань, зміни вимог правопису, вимог до оформлення навчальної документації, змін в значеннях властивостей об’єктів тощо, то стає зрозумілим, що використання комп’ютерних засобів надає учителю унікальні можливості по створенню власного професійного портфоліо, яке легко трансформується відповідно до задач кожного уроку. Електронні засоби з легкістю заміняють різноманітні таблиці, схеми, креслення, картки для індивідуальної роботи, малюнки тощо. Система зберігання навчальних матеріалів на шкільному сервері дозволяє забезпечити високий рівень компактності, доступність учителям і учням, можливість дублювання, копіювання і розмноження, швидкий пошук (при забезпеченні систематизації зберігання матеріалів) потрібних даних.

Рівні завдань можна диференціювати, роботу організовувати індивідуально, в парах або фронтально з використанням мультимедійного проектора або інтерактивної дошки. По ходу виконання завдань і діти, і вчитель відразу бачили результат. Якщо не вдавалося скласти правильно ланцюг харчування, не можна перейти до виконання наступного завдання. При необхідності на допомогу учневі приходить учитель.

При використанні комп’ютера значно збільшується доля самостійної роботи учнів, розширюються можливості учителя надавати індивідуальну допомогу учням, що мають певні труднощі у засвоєнні знань і, як наслідок, підвищується ефективність процесу навчання.

Стандартний, на перший погляд, етап уроку, повідомлення і пояснення домаш­нього завдання, за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій можна урізноманітнити і підвищити мотивацію учнів до їх виконання.

При підготовці домашніх завдань учні можуть використовувати запропоновані учителем електронні матеріали: мультимедійні енциклопедії, матеріали сайтів з теми уроку, презентації, підготовлені учителем та учнями старших класів.