Оцінка конкурентоспроможності

1. Оцінка конкурентоспроможності починається з визначення мети дослідження:

Ø якщо необхідно визначити положення даного товару в ряді аналогічних, то досить провести їхнє пряме порівняння по найважливіших параметрах;

Ø якщо метою дослідження є оцінка перспектив збуту товару на конкретному ринку, то в аналізі повинна використатися інформація, що включає відомості про вироби, які вийдуть на ринок у перспективі, а також відомості про зміну діючих у країні стандартів і законодавства, динаміки споживчого попиту.

2. Незалежно від цілей дослідження, основою оцінки конкурентоспроможності є вивчення ринкових умов, що повинне проводитися постійно, як до початку розробки нової продукції, так і в ході її реалізації. Завдання коштує у виділенні тієї групи факторів, які впливають на формування попиту в певному секторі ринку:

Ø розглядаються зміни у вимогах постійних замовників продукції;

Ø аналізуються напрямки розвитку аналогічних розробок;

Ø розглядаються сфери можливого використання продукції;

Ø аналізується коло постійних покупців.

Вищевикладене має на увазі “комплексне дослідження ринку”. Особливе місце у вивченні ринку займає довгострокове прогнозування його розвитку, пов'язане із тривалістю здійснення розробки й виробництва багатьох видів товарів.

3. На основі вивчення ринку й вимог покупців вибирається продукція, по якій буде проводитися аналіз або формулюються вимоги до майбутнього виробу, а далі визначається номенклатура параметрів, що беруть участь в оцінці.

При аналізі повинні використатися ті ж критерії, якими оперує споживач, вибираючи товар.

4. По кожній із груп параметрів проводиться порівняння, що показує наскільки ці параметри близькі до відповідного параметра потреби.

5. Аналіз конкурентоспроможності починається з оцінки нормативних параметрів. Якщо хоча б один з них не відповідає рівню, що запропонований діючими нормами й стандартами, то подальша оцінка конкурентоспроможності продукції недоцільна, незалежно від результату порівняння по інших параметрах. У той же час, перевищення норм і стандартів і законодавства не може розглядатися як перевага продукції, оскільки з погляду споживача воно часто є марним і споживчої вартості не збільшує.

Виключення можуть скласти випадки, коли покупець зацікавлений у деякім перевищенні діючих норм і стандартів розраховуючи на жорсткість їх у майбутньому.

6. Провадиться підрахунок групових показників, які в кількісній формі виражають розходження між аналізованою продукцією й потребою по даній групі параметрів і дозволяє судити про ступінь задоволення потреби по цій групі.

7. Розраховується інтегральний показник, що використається для оцінки конкурентоспроможності аналізованої продукції по всіх розглянутих групах параметрів у цілому.

8. Результати оцінки конкурентоспроможності використаються для вироблення висновку про неї, а також - для вибору шляхів оптимального підвищення конкурентоспроможності продукції для рішення ринкових завдань.

Однак, факт високої конкурентоспроможності самого виробу є лише необхідною умовою реалізації цього виробу на ринку в заданих обсягах. Варто також ураховувати форми й методи технічного обслуговування, наявність реклами, торгово-політичні відносини між країнами й т.д.

9. У результаті оцінки конкурентоспроможності продукції можуть бути прийняті наступні рішення:

Ø зміна складу, структури застосовуваних матеріалів (сировини, напівфабрикатів), що комплектують виробів або конструкції продукції;

Ø зміна порядку проектування продукції;

Ø зміна технології виготовлення продукції, методів випробувань, системи контролю якості виготовлення, зберігання, упакування, транспортування, монтажу;

Ø зміна цін на продукцію, цін на послуги, по обслуговуванню й ремонту, цін на запасні частини;

Ø зміна порядку реалізації продукції на ринку;

Ø зміна структури й розміру інвестицій у розробку, виробництво й збут продукції;

Ø зміна структури й обсягів коопераційних поставок при виробництві продукції й цін на комплектуючі вироби й складу обраних постачальників;

Ø зміна системи стимулювання постачальників;

Ø зміна структури імпорту й видів імпортованої продукції.

10. Принципи й методи оцінки конкурентоспроможності можуть бути використані для обґрунтування прийнятих рішень при:

Ø комплексному вивченні ринку й виборі напрямків комерційної діяльності підприємства;

Ø розробці заходів щодо підвищення конкурентоспроможності продукції;

Ø оцінці перспектив продажу конкретних виробів і формуванні структури продажів;

Ø розробці пропозицій по розвитку виробничого потенціалу підприємства;

Ø контролі якості продукції;

Ø установленні цін на продукцію;

Ø відборі продукції при покупці через тендери й торги;

Ø атестації продукції;

Ø підготовці технічних завдань по створенню нових зразків продукції;

Ø рішенні питання про включення в експортну програму й знятті продукції з експорту, або її модернізації;

Ø підготовка інформації для реклами продукції;

Ø рішенні питання про доцільність патентування й підтримки патенту в дії;

Ø розробці заходів щодо стимулювання розроблювачів і постачальників.

Конкурентоспроможність визначається сукупністю властивостей цієї продукції, що входять до складу її якості й важливих для споживача, що визначають витрати споживача по придбанню, споживанню (експлуатації) і утилізації продукції.

Необхідно аналізувати конкурентоспроможність на кожному етапі життєвого циклу товару для організації ефективного збуту продукції, що користується попитом на ринку.

Конкурентоспроможність будь-якого товару може бути визначена тільки в результаті порівняння, і тому є відносним показником. Вона являє собою характеристику товару, що відображає його відмінність від товару - конкурента по ступені задоволення конкурентної суспільної потреби.