Типовий каталог шкільної бібліотеки – новий етап в автоматизації каталогізування

Серед етапів створення АБІС слід особливу увагу звернути на створення електронного каталогу, оскільки цей процес для шкільних бібліотек має свої особливості, відмінні від бібліотек загального користування.

Стрімкий розвиток автоматизації бібліотечних процесів, створення електронних каталогів ставить перед бібліотечними працівниками нові завдання – запровадження технологій корпоративної каталогізації, методик запозичення бібліографічних записів із зовнішніх баз даних. Це дозволить уникнути дублювання процесів при створенні бібліографічних описів, скоротити затрати на обробку документів, забезпечить економію кадрових ресурсів і технічних засобів.

Особливо актуальні питання корпоративної каталогізації для шкільних бібліотек, які формують свої фонди переважно однаковими документами відповідно до щорічного "Переліку програм і підручників", рекомендованого Міністерством освіти і науки України для використання в середніх навчальних закладах. Безумовно, створення в Україні Центру корпоративної каталогізації з єдиною системою лінгвістичного та методичного забезпечення полегшить роботу шкільного бібліотекаря з навчальною літературою, сприятиме формуванню повноцінних каталогів. Таким прикладом є OCLC (США), LibWeb (Росія).

На регіональному рівні перші спроби вирішити ці питання зробила Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека (РОУНБ) ще у 2005 році. Підготовлений у 2004 році РОУНБ "Типовий каталог шкільної бібліотеки" (ТКШБ) звів до мінімуму ручні процеси бібліотечного працівника. Типовий каталог містить 1208 бібліографічних описів, записаних в інтерфейсі АРМ "Каталогізатор" програми ІРБІС, і надається в користування бібліотекам.

Створення повноцінних каталогів навчальної літератури дає можливість не лише зробити швидкий пошук необхідної інформації, але й оперативно відібрати літературу на вилучення відповідно до списку, який подає Міністерство освіти і науки України, зробити аналіз стану укомплектованості підручниками різної тематики бібліотек району чи окремої школи, відібрати і видрукувати список рекомендованої літератури за будь-якою темою, скласти рекомендаційний посібник нових надходжень тощо.

Приступити до створення ЕК з використанням ТКШБ, створеного РОУНБ можуть будь-які шкільні бібліотеки України, які мають автоматизоване робоче місце (АРМ) і на перший період демоверсію ІРБІС. Для зручності вона записана на CD-ROM і легко встановлюється. На допомогу бібліотекарю підготовлено інструкцію формування каталогів на основі ТКШБ. Практика показала, що в перший рік роботи можна успішно використовувати демоверсію (300 бібліографічних записів), адже щорічні надходження до шкільної бібліотеки в середньому складають до 100 назв, 500-800 примірників.

Зрозуміло, що запропоноване рішення є проміжним і потребують розвитку, але це перший крок у діяльності бібліотек на сучасному етапі. Та чи не найголовнішим в автоматизації бібліотечних процесів є подолання бібліотечними працівниками психологічних бар'єрів, розуміння того, що електронний каталог у бібліотеці – це завдання не майбутнього, а вже сьогодення.

 

Програмне забезпечення

І нарешті переходимо від теорії до практики. До вибору програмного забезпечення, яке в першу чергу повинне реалізувати наступні функції АБІС:

- обробку, зберігання бібліографічної й фактографічної інформації, її пошук по будь-яких елементах записів і їхніх сполучень;

- підтримку ієрархічних класифікацій і тезаурусів і використання зафіксованих у них значеннєвих відносин між пошуковими ознаками при тематичному пошуку;

- підготовку матеріалів для бібліографічних видань, добірок матеріалів у вигляді списків, фактографічних і бібліографічних записів, відсортованим по індексах якої-небудь класифікації й алфавіту;

- висновок даних про зайнятість екземпляра видання, здійснення замовлення одиниці зберігання читачем безпосередньо при роботі з ЭК з автоматичним формуванням читацької вимоги;

- фіксацію видачі й повернення одиниць зберігання з паралельною зміною даних про їхнє місцезнаходження й відомостей у читацькому формулярі про отримані документи;

- наявність довідкових текстів для ситуацій, які можуть викликати утруднення в користувача;

- уведення записів про документи, що замовляються, і облік надходження їх у бібліотеку;

- видачу результатів пошуку на екран і на принтер у прийнятій формі;

- завантаження даних з текстових файлів і вивантаження записів з бази даних у текстові файли;

- захист бази даних від несанкціонованого доступу;

- відновлення бази даних у випадку аварійної ситуації.

Кожна бібліотека вибирає найбільш підходяще для себе програмне забезпечення. Серед українських розробників найбільш відомі ПП "Політек-софт" (продукт "Бібліограф"), ЗАТ "УФД" (Бібліотека-УФД) та Харківський Національний університет внутрішніх справ (UNILIB). На російському ринку представлений значно ширший вибір розробок програмних комплексів: ГІВЦ (Головний інформаційно-обчислювальний центр), що виконав такі розробки АБІС, як " Ас-Бібліотека", "АБІС-Бібліофіл", "Бібліотека для сліпих"; Библиотека з природничих наук Російскої Академії наук ("SOLAR", "Сочі", "DIISKAT"); ГПНТБ Росії ("АС ГПНТБ", "ІРБІС" і ін.); "Відкриті бібліотечні системи" (РУСЛАН) та ін. Не слід залишати поза увагою і зарубіжних виробників (Франція, Ізраїль, бюро ЮНЕСКО та багато інших).

Комплекси програмних засобів складаються з модулів ПО (програмного забезпечення) автоматизованих робочих місць (АРМ). Тобто створюються АРМи, які забезпечують виконання наступних функцій: комплектування, обробка, обслуговування абонемента й ін. Залежно від обраного комплексу програмних засобів.

При виборі програмного забезпечення АБІС слід також звернути увагу на особливості шкільних сільських бібліотек, які відрізняють їх від інших видів бібліотек:

- невеликий книжковий фонд;

- розділення фонду підручників та іншої літератури;

- вся робота проводиться одним, часто некваліфікованим працівником;

- переважна повторюваність фондів у різних бібліотеках району.

Проведемо невеликий аналіз деяких вітчизняних АБІС.

Найпоширенішою серед українських бібліотек є російська система " ІРБІС ". Система призначена для автоматизації традиційних бібліотечно-інформаційних технологій у малих і середніх бібліотеках. Дана система є досить функціональною, і забезпечує реалізацію майже всіх функцій, потрібних шкільним бібліотекам. Розробник даної АБІС має своє представництво в Україні, яке проводить підтримку свого продукту на всіх етапах його впровадження. До недоліків даної системи можна віднести надлишковість і складність освоєння для нефахівців, що є суттєвою проблемою для масового впровадження в систему шкільних бібліотек.

Система UniLib, розроблена Харківським науково-дослідним інформаційно-комп'ютерним центром Національного університету внутрішніх справ призначена для автоматизації бібліотечних процесів обслуговування читачів, а також комплектування, обліку та обробки літератури. Дана система відрізняється зручністю і простотою користування в поєднанні з повнотою функціональних можливостей. З недоліків системи слід зазначити деяку її недоробленість, зв'язану з прагненням авторів постійно удосконалювати своє творіння.

Система " УФД/Бібліотека ", розроблена ЗАТ "Український фондовий дім", має забезпечити автоматизацію основних виробничих циклів: Каталогізація видань - облік фонду - аналіз стану фонду; реєстрація читачів та організацій МБА; пошук документів - замовлення - комплектація - видача - повернення. На жаль, дана система не дає можливості реалізувати багато функцій, специфічних для шкільних бібліотек, хоча і має деяку надлишковість в інших функціях.

Російська система " МАРК-SQL " (ЗАО НПО "Информ-система") свого часу широко впроваджувалась в мережу шкільних бібліотек Росії. Серед плюсів даного продукту можна відзначити те, що він спеціально розроблений для використання в шкільних бібліотеках, а отже якнайкраще підходить для використання в закладах освіти. Розробка супроводжується досить докладною інструкцією. Але є і значні недоліки: перший - підтримка даного продукту на Україні не проводиться, другий – система пристосована до російських стандартів, які не підходять для українських бібліотек. Аналогічний висновок можна зробити про ще одну російську розробку – " Шкільна бібліотека" (ООО "ФинПромМаркет – XXI").

ПП "Політек-СОФТ" займається розробкою програмного забезпечення для навчальних закладів України. Однією з розробок підприємства є пакет програм " Бібліограф ", призначений для використання у бібліотеці навчального закладу. Головною його особливістю є простота та наявність необхідних бібліотекарям та читачам функцій. Пакет "Бібліограф" вирізняється серед інших подібних систем відсутністю функціональної та інформаційної надлишковості. Система дозволяє в короткий термін сформувати електронний каталог, організувати пошук та замовлення літератури читачами і розпочати реєстрацію видачі та повернення книг та періодики. Програми пакету мають зручну та детальну довідкову систему, яка допоможе швидко навчитись ефективно їх використовувати. Недоліком системи є те, що даний продукт не підтримує пошук у каталогах інших бібліотек і зведених каталогах району, хоча в останній версії програм з’явилася можливість побудови корпоративної мережі бібліотек-клієнтів ПП "Політек-СОФТ" за зразком "ІРБІС-Україна" з метою обміну бібліографічними описами.

Є й інші конкурентноспроможні АБІС, огляд яких може зайнняти багато часу. Конкретний вибір програмного забезпечення найкраще вирішувати безпосередньо школам, у кожному конкретному випадку відповідно до власних потреб і ресурсів. Проте, питання про спеціалізовану АБІС для шкіл постійно ставиться на порядок денний.

Завдяки впровадженню АБІС і наявності доступу до інформаційної мережі будь-яка бібліотека може стати віртуальною бібліотекою, тобто вона зможе не тільки надати інформацію про документи, але й тексти самих документів у машиночитаємому вигляді. Віртуальні бібліотеки, поєднуючись у єдину глобальну структуру – електронну бібліотеку району, будуть забезпечувати інтерактивний доступ будь-якому споживачеві до інформаційного ресурсу в будь-якій формі в будь-якому місці.

Отже, автоматизація бібліотечних процесів, створення локальної мережі, дозволяють максимально повно, оперативно, точно задовольняти інформаційні потреби читачів, підвищувати їхню інформаційну культуру - це і є основна мета будь-якої бібліотеки.

 

 

Висновки

 

Бібліотекам належить важлива роль у процесі навчання – роль інтелектуальних посередників, які відбирають, організують, зберігають інформацію й забезпечують до неї доступ.

Використання традиційних форм поширення інформації сьогодні не може забезпечити необхідного рівня бібліотек. Бібліотеки мають активно вивчати й впроваджувати нові технології, які дозволяють значно підвищити інформаційний статус бібліотеки.

Найбільша роль у цей час приділяється розвитку нових інформаційних технологій, заснованих на використанні можливостей обчислювальної техніки й комп'ютерних мереж. Одним з найважливіших завдань шкільної бібліотеки в таких умовах є створення автоматизованої системи інформаційного забезпечення навчального процесу, тобто надання необхідної інформації учням, викладачам як на друкованих, так і на інших видах носіїв. У сучасних умовах основою такої системи є новітні комп'ютерні інформаційні технології, які широко впроваджуються в традиційні бібліотечні процеси.

Бібліотека повинна стати не тільки джерелом ідей, думок, технологій у вигляді журналів, дисертацій, книг, каталогів і ін., але й автоматизованим інформаційним центром, що обслуговує користувачів у локальному й мережному режимах, центром впровадження нових інформаційних технологій, творцем власних баз даних і комплексів автоматизованих послуг завдяки розробці й впровадженню АБІС.

Існує два основних напрямки автоматизації шкільних бібліотек:

- створення шкільного медіацентру із забезпеченням широкого доступу користувачам до загальних пошукових систем в Інтернеті.

- введення АБІС, на основі яких будуть створюватися електронні каталоги і об’єднання шкільних бібліотек району в локальну мережу для передачі даних між бібліотеками; автоматизація довідково-інформаційного обслуговування;

Зрозуміло, через недостачу фінансових засобів цей процес буде проходити поступово, накопичуючи досвід і створюючи електронний масив документів. Але це єдиний шлях для виживання шкільних бібліотек в умовах стрімкого зростання об’ємів інформації і посилення значення оперативності пошуку.

 

Список скорочень

 

АБІС - автоматизована бібліотечно-інформаційна система

АРМ - автоматизоване робоче місце

ББК - бібліотечно-бібліографічна класифікація

БД - база даних

ЕК - електронний каталог

ІРБІС - Інтегрована библиотечно-інформаційна система, що розвивається

МБА - міжбібліотечний абонемент

ПК - персональний комп'ютер

ТКШБ – типовий каталог шкільної бібліотеки