Шляхи підвищення урожайності та збільшення валового збору соняшника

 

Основним напрямом збільшення виробництва соняшника і підвищення його ефективності є інтенсифікація галузі. Головне завдання – значне підвищення врожайності і олійності соняшника.

На урожайність будь-яких сільськогосподарських впливають дві групи факторів:

· економічні;

· природні.

До економічних факторів належить наявність, структура, якість і ступінь використання виробничих ресурсів, тобто робочої сили, меліоративних споруд, сільськогосподарських машин, палива, добрив, засобів захисту рослин від шкідників.

А до природних відносяться ті фактори, котрі не залежать від людини, до них відносять: якість грунтів і показники кліматичних (за тривалий період) та метереологічних (звичайно за рік або період вегетації сільськогосподарських культур) умов.

Соняшник відзначаються порівняно високою потенціальною врожайністю. Основною причиною низької врожайності цукрових буряків у господарствах України є переважання екстенсивних форм ведення виробництва соняшника.. За рахунок збільшення врожайності соняшника можна значно скоротити посівні площі під культурою, вдосконалити розміщення виробництва соняшника і оптимізувати сировинні зони олійних заводів, більш раціонально використовувати матеріальні засоби галузі, транспорт і трудові ресурси, щоб забезпечити великий народногосподарський ефект.[24 ст. 344-347.]

У господарствах Зміївського району необхідно здійснити такі основні заходи щодо збільшення виробництва соняшника.:

1. Впровадження системи машин для комплексної механізації

2. Повне забезпечення мінеральними добривами.

3. Дальший розвиток селекції і поліпшення насінництва соняшника

4. Удосконалення технології і організації їх виробництва.

5. Розвиток агропромислової інтеграції в олійному підкомплексі АПК.

Важливим напрямом збільшення виробництва соняшника і підвищення його економічної ефективності є впровадження інтенсивних та індустріальних технологій. Вони включають комплекс агротехнічних заходів інтенсивного вирощування соняшника на основі досягнень науково-технічного прогресу і передової практики.

Індустріальна технологія виробництва соняшника можлива в умовах високої культури землеробства і за наявності відповідної системи машин. При впровадженні індустрільної технології вирощування соняшників істотне значення мають проведення робіт з догляду за посівами в оптимальні строки, максимальне знищення бур’янів агротехнічними заходами і хімічними засобами, збирання врожаю потоковим і потоково-перевалочним способами.

Індустріальна технологія виробництва соняшників нерозривно пов’язана з розвитком селекції і поліпшенням організації насінництва. Господарства необхідно забезпечити насінням високопродуктивних однонасінних сортів з високою схожістю, що забезпечують сталі і високі врожаї соняшника та збільшує вихід олії з площі посіву.

Інтенсифікація господарства неможлива без комплексної механізації. Вона є основою впровадження інтенсивних та індустріальних технологій вирощування соняшника і забезпечує зростання продуктивності при виробництві олії Забезпеченість господарств надійною системою машин дає змогу якісно і в оптимальні агротехніні строки виконувати всі види робіт, що сприяє підвищенню врожайності соняшника

Комплекса механізація – основа підвищення продуктивності праці в господарстві.

Основою високої економічної ефективності індустріальної технології є те, що при виконанні найбільш трудомістких робіт з формування густоти насаджень, догляду за посівами і збиранню кошиків практично не застосувається ручна праця. Підвищення технічної оснащенності дає змогу виконати всі роботи у найкращі агротехнічні строки, а отже, збільшити врожайність соняшника.

На основі комплексного використання всіх факторів (вище вказаних) формується інтенсивна технологія виробництва соняшника. Вона передбачає виконання комплексу агротехнічних і організаційних заходів, спрямованих на одержання високих врожаїв. Економічна ефективність технологій визначається порівнянням додаткових виробничих витрат і додаково одержаної продукції і характеризується зростанням окупності додаткових витрат у виробництві.

Одним із напрямів підвищення економічної ефективності виробництва соняшника є в умовах колективного і орендного підряду, що забезпечує матеріальну заінтересованість членів механізованої ланки в досягненні високих кінцевих результатів.[25ст. 17-20.]

Висновки

 

Соняшник – найрентабельніша стратегічна культура України. Проте виробництво соняшника для більшості господарств із високорентабельного стає збитковим. Доходи за урожайності соняшника 10 ц/га не покривають витрат на його вирощування, урожай 15 ц/га, забезпечує середній рівень рентабельності і лише за врожайності 20 ц/га і більше культура забезпечує високий рівень рентабельності, тому одним із завдань даної курсової роботи було проаналізувати динаміку урожайності соняшника, та його посівних площ та виявити їх вплив на валовий збір.

В даній курсовій роботі було розглянуто та проаналізовано основні показники виробництва соняшника в Зміївському районі.

1.Проаналізували динаміку посівних площ соняшника в Зміївському районі.

З таблиці 1.2. можна побачити, що динаміка посівних площ немає чіткої тенденції за досліджуваний період, а у поточному році(2006р.) посівна площа зросла порівняно із базисним(1997р.) на 76%, а порівняно із попереднім (2005р.) зросла на 11%.

2.Визначили показники динаміки посівних площ соняшника.

З таблиці 1.3. можна побачити тенденцію зміни посівної площі за період 1997 – 2006рр. Встановили, що в цілому по Зміївському районі спостерігається нестабільна тенденція розвитку посівної площі, розраховані абсолютні прирости показують чітку тенденцію росту. Розраховані абсолютні прирости,темпи зростання та приросту ланцюговим методом показують, що посівна площа соняшника в Зміївському районі за досліджуваний період не має чіткої тенденції.Вона зменшилася порівняно з попереднім роком, але збільшилася порівняно з поточним.

3.Зробили вирівнювання посівних площ соняшника за рівняням прямої лінії та рівнянням парабули 2-го рівня.

Одержане рівняня прямої Y_t=3.0+ 0.4 t означає, що в 1996 році, тобто році, який передує досліджуваному періоді вирівняна посівна площа складала 3.0 тис. га. а її щорічні зростання в середньому підвищувалися на 0.4 тис. га.

Рівняння парабули другого порядку мало вигляд: Y_t=2.2383+0.8414х-0.443х² означає,що в 1996 році, який передує досліджуваному періоду, вирівняна посівна площа соняшника становила 2.2383 ц/га,початкова швидкість зростання урожайності – 0.8414 ц/га. прискорення зміни щорічних приростів становить – 0.443 ц/га.

4.Проаналізували динаміку урожайності соняшника в Зміївському районі за 1997-2006рр.

Можна спостерігати,що вона немає чіткої тенденції. З 1997 р. по 2006 р. Вона коливається в межах від 7.6 ц/га до 16.2 ц/га. Найнижча урожайність була в 2001 році- 7.6 ц/га, а найвища в 2006 році- 16.2 ц/га. Порівнявши 2006 рік із 1997, 2001 та 2005 роками, ми спостерігаємо зростання урожайності соняшника відповідно на 40%;113%; та на 64 %.

5.Виявили тенденції зміни урожайності сняшника за методом укрупнення періоду по 5-ти річках та ковзну середню.

За методом укрупненя періодів ми отримали 2 5-ти річки:1997-2001 та 2002-2006 роки.За першу 5-ти річку середня урожайність склала-9.8 ц/га, а за другу-10.5 ц/га.

За методом ковзної середньої ми отримали 6 5-ти річок (1997р.-2001р.;1998р.-2002р.;1999р.-2003р.;2000р.-2004р.;2001р.-2005р.;2002р.-2006).Середня урожайність за ці періоди становить відповідно: 9.8 ц/га; 9.4 ц/га; 8.96 ц/га; 9.26 ц/га;8.76 ц/га;10.48 ц/га.

6.Здійснили вирівнювання урожайності соняшника за рівнянням прямої лінії.на персональному комп’ютері.

Отримали рівняння:

 

Y_t=0.2133х +8.9667.

Це означає Що вирівняна урожайність соняшника у 1996 році, що передував досліджуваному періоду, виріняна урожайність соняшника складала -8.9667 ц/га,а її щорічні зостання всередньому складали 0.2133 ц/га.

7.Проаналізували динаміку валового збору соняшника в Зміївському районі за 1997-2006роки.

Динаміка валового збору немає чіткої тенденції. Порівнюючи 2006 рік із 1997 та 2001 роком. Ми спостерігаємо зростання валового збору у 2006 на 147 % та 138% відповідно. А порівнявши 2006 рік із 2005 роком урожайність соняшника зменшилася на 2.5 %.

8.Виявили вплив факторів на валовий збір соняшника методом різниць.

Проведений статистико – економічний аналіз показав, що:

У 2004 році виробництво валового збору порівняно із базисним періодом -2001 роком зросло на 7.2 тис. ц, в тому числі за рахунок урожайності на 2.3 тис. ц, а за рахунок посівної площі на 4.9 тис. ц.

У 2005 році валовий збір порівняно із базисним 2001 роком зріс 50.2 тис. ц, в тому числі за рахунок урожайності на 30.4 тис. ц, а за рахунок посівної площі 19.8 тис.ц.

У 2006 році валовий збір зріс порівняно із 2001 роком на 48.1 тис.ц, в тому числі за рахунок урожайності на 3.8 тис. ц, а за рахунок посівних площ на 44.3 тис. ц.

9.Провели індексний аналіз динаміки валового збору.

Валовий збір соняшника у Зміївському районі зменшився в звітному році порівняно з базисним на 2.4 %, що становить (-2.1) тис.ц. По району збільшилася урожайність цієї культури збільшилася на 64.6%, що становить 32.5 тис. ц, але в районі зменшилися розміри посівних площ на на 40.7%, що становить (-34.6) тис. ц. Це і привело до загального зменшення валового збору.

10. Провели кореляційний аналіз впливу факторів на валовий збір соняшника.

Отримали слідуюче рівняння множинної рересії:

У(х) = 9.57 + 1.48 х

 

Це означає що при збільшенні кількості внесених добрив на 1 га на 1ц діючої речовини урожайність зростає на 1.48 ц/га.

11.Проаналізували динаміку рівня товарності.

Найвищий рівень товарності соняшника в Зміївському районі спостерігався в 2004 році -61.8%, а найнищий в 2005 та 2006 роках – 36.4%.Порівнюючи 2006 рік з 2002 та 2005 роками, ми спостерігаємо, що рівень товарності соняшника в 2006 році зменшився в порівнянні з 2002 роком на 20.4%, порівняно з 2005 роком взагалі не змінився.

Таким чином у господарствах Зміївського району необхідно здійснити такі основні заходи щодо збільшення виробництва соняшника.

1. Впровадження системи машин для комплексної механізації

2. Повне забезпечення мінеральними добривами.

3. Дальший розвиток селекції і поліпшення насінництва соняшника..

4. Удосконалення технології і організації їх виробництва.

 

Огляд використаних джерел

1. «Природні ресурси та урожайність соняшника» О.Зайцев «Пропозиція» за 2 місяць 2003 року// ст.. 39-40.

2. «Як підвищити урожайність соняшника» Б.Оверченко «Пропозиція» за 4 місяць 2003 року.//.Ст.42-45

3. «Соняшникова олія на українському ринку" О.Рижков «Пропозиція» за 8-9 місяці 2003 року.//ст..34-35..

4. «Широка виробнича характеристика гібридів соняшника шлях до визначення його їх урожайності в умовах господарювання.» О.Зайцев «Пропозиція» за 1 місяць 2004 року//.Ст.52-53

5. «Урожайність соняшника взалежності від кліматичних умов.».В.Бердяєв «Пропозиція» за 3місяць 2004 року//ст. 36-38.

6. «Нові можливості захисту соняшника» Є Санін «Пропозиція» за 6 місяць 2004 року//Ст 70-71

7. «Вирощування соняшника в умовах ринкової економіки» І.Мельник, В.Гречкосій, В.Марченко. «Пропозиція» за 11 місяць 2004 року//ст. 40-42.

8. «Соняшник в передових господарствах» К.М.Зінченко «Пропозиція» за 10 місяць 2006 року.// ст..24-26

9. «Олійні культури на Україні» С.В.Лозовий «Пропозиція» за 12 місяць 2006 року//ст..12-15.

10.  «Сучасний стан та механізм розвитку функціонування ринку насіння соняшника» В,Ф. Невлад. Економіка АПК За 4 місяць 2005 року//ст.. 98-101

11. «Соняшник із французьким акцентом» Г.Жарков. «Пропозиція» за 10 місяць 2005 року//ст..61-64

12.  «Впровадження високопродуктивних гібридів соняшнику – шлях збільшення рентабельності його виробництва» С. Різанов. «Пропозиція» за 2місяць 2006 року // ст..34-35.

13.  «В якому напрямі розвиватиметься селекція соняшника» В.Федоренко, С.Ретьман. «Пропозиція» за 5 місяць 2006 року.//ст.46-47.

14. «Індустріальна технологія – ефективний захід підвищення урожайності» Г.Іванченко.Економіка АПК за 12 місяць 2006 року// ст..42-43.

15. «Природні ресурси та урожай соняшнику в Україні» Б. Оверченко «Пропозиція» за 4 місяць 2001 року//ст..36-37.

16.  “Статистика” В.К. Горкавий - Київ 1995р

17. “Статистика” В.К. Горкавий - Київ 1994р

18. “Рослинництво” О.І. Зінченко, В.Н. Салатенко, М.А.Білоножко «АГРАРНА ОСВІТА»- Київ 2001р

19. “Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії” В.П. Гудзь, А.П. Лісовал, В.О. Андрієнко - Київ 1995р

20. “Економіка сільського господарства” Мацибора В.І -Київ 1994р

21. Шиян Д.В. Тенденції економічної динаміки в сільському господарстві України// Вісник ХНАУ.-2004.-№7.-С.114-116.

22. Сявавко М.С., Сахнич А.Я. Економіко-матетатичне моделювання в прийнятті рішень// Економіка АПК.-2005.-№3.-С.13-17.

23. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник (вип. 6)/ За ред. П.Т. Саблука та ін.-К.: ІАЕ УААН, 2003.-764с.

24.  Саблук П. Аграрна економіка і політика України: підсумки, минуле та погляди в майбутньому.- К.: Інститут аграрної економіки, 2001.-484с.

25. Вітков М.С. Основні фактори інтенсифікації аграрного виробництва в перехідний період до ринку// Економіка АПК.-2005.-№2.-С.17-20.

26.  Кулініч О.І. Економічна статистика. – Хмельницький: Поділля, 2000.-268с.

27.  Головач А.В. Статистика. – К.: Вища школа, 1993.-38с.

28.  Опря А.Т. Розвивати статистичну методологію в аграрно-економічних дослідженнях // Економіка АПК – 2000. №3. – с.38-60.

29.  Чекотовский Е.В. Основи статистики сільськогосподарського господарства: Навч. посібник. – К.: КНЕУ. 2001.

30. Статистичний щорічник Харківська обл.. у 2005 році // Головне управління статистики у Харківській області.- Харків -2006.-с. 606.

31. Статистичний щорічник Харківська обл.. у 2006році // Головне управління статистики у Харківській області.- Харків -2007.

32. Статистичний щорічник Харківська обл.. у 1997році // Головне управління статистики у Харківській області.- Харків -1998р..