Розділ 1. Єдність економічної соціальної ефективності на підприємстві

Вступ

 

Актуальність теми. Один з найважливіших напрямків програми реформ у нашій країні – перебудова систем управління підприємством. Особливе значення ця проблема набуває на рівні тих підприємств, місце яких у ринковій економіці повністю змінюється. Коли підприємство стає економічно самостійним об’єктом товарно-грошових відносин, що повністю відповідає за результати своєї господарської діяльності, воно повинно сформувати систему на управління (менеджменту), яка б забезпечила йому високу ефективність роботи, конкурентноздатність та стійкість положення на ринку.

В нових умовах з’являються нові функції, яки раніше були не потрібні. В ринковій економіці підприємство самостійно приймає рішення, розробляє стратегію свого розвитку, знаходить потрібні для їх реалізації засоби, наймає працівників, придбає обладнання та матеріали, вирішує багато структурних питань, в тому числі таких, як створення, злиття, ліквідація, розподіл, реорганізація виробничої та перебудова організаційної структури управління. Підприємства набувають рис самостійності, які характерні для умов ринкової економіки. Це вимагає значного розширення сфери управління, збільшення обсягу та ускладнення характеру робіт, що виконуються менеджерами. Також зростає відповідальність за якість та своєчасність прийняття тих чи інших рішень.

Науково-технічний прогрес перетворюється на потужний засіб управлінських нововведень, направлених на створення умов для ефективної роботи. У зв’язку з цим, менеджмент на підприємстві, що працює у ринковому середовищі, ставить високі вимоги щодо професіоналізму управлінського персоналу, від якого залежить ефективність процесу управління, а отже й ефективність діяльності всього підприємства. Оцінка управлінського персоналу - це невід’ємна та одна з найважливіших частин в структурі управління роботою управлінського персоналу.

В умовах ринкової економіки забезпечення ефективності управління є метою будь-якого підприємства, оскільки саме ефективність управління забезпечує успішне функціонування та розвиток кожної організаційно – господарчої ланки.

Ефективність управління не визначається лише факторами зовнішнього середовища підприємства, в першу чергу ефективність залежить від дій персоналу в процесі діяльності організації, в процесі реалізації розроблених планів і програм розвитку підприємства, в процесі досягнення певних цілей. Тобто, ефективність управління залежить від якості цілеполагання, адекватності обраних стратегій цілям підприємства, оптимальності процесів реалізації стратегій, мотивації персоналу на досягнення цілей, кваліфікації персоналу, технології та стилю управління.

Проблему поєднання економічної та соціальної ефективності на підприємстві досліджували такі вітчизняні та зарубіжні вчені як: Дафт Р.Л., Покропивний С.Ф., Чумаченько М.Г., Немцов В.Д., Довгань Л.Є., Осовська Г.В., Москалюк В.Є., Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. та ін.

Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи є визначення оптимального поєднання економічної та соціальної ефективності підприємства з точки зору його місії.

Виходячи з поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

1) визначити сутність ефективності управління на підприємстві;

2) проаналізувати соціальну ефективність в умовах підприємства;

3) проаналізувати економічну ефективність підприємства;

4) визначити оптимальне поєднання в умовах підприємства соціальної та економічної ефективності.

Об'єктом дослідження є управління економічною та соціальною ефективністю на підприємствах.

Предметом дослідження є розробка заходів щодо підвищення економічно та соціальної ефективності підприємств.

Методами дослідження, які використані у роботі є: порівняння, аналіз, синтез, аналогія, узагальнення (Додаток А).

Теоретична доцільність та практична значущість результатів магістерської роботи підтверджується довідками про практичне використання рекомендацій, запропонованих в роботі. Інформаційну базу дослідження результати якого відображені в магістерській роботі складали: статистичні дані, наукові розробки вітчизняних та економічних вчених, які знайшли соє відображення в підручниках, навчальнихпоссібниках, статтях присвячених проблемі дослідження, матеріали науково-практичних конференцій.

Апробація результатів магістерської роботи відбулася шляхом підготовки проекту статті, однак вона ще не опублікована (Додаток В). Крім того була отримана Довідка про впровадження результатів науково-практичного дослідження (Додаток Б)

Структура магістерської роботи. Магістерська робта складається зі вступа, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальна кількість сторінок основного тексту магістерської роботи 109; кількість рисунків: 3 рисунки; кількість таблиць: 9 таблиці; кількість використаних джерел: 71 джерело на 6 сторінках.

 

Висновки

 

Економічна ефективність визначається як результативність виробництва, співвідношення між результатами господарської діяльності й витратами праці. Економічну ефективність можуть характеризувати: продуктивність праці, фондовіддача, і матеріалоємність продукції. У масштабах суспільства економічна ефективність - це частка національного доходу у виробленому національному продукті.

Необхідно розрізняти рівні визначення ефективності. Так економічна ефективність на макроекономічному рівні - це відношення виробленого продукту (ВВП) до витрат (праця, капітал, земля) мінус одиниця. Причому, можна окремо оцінювати ефективність капіталу, ефективність праці, і ефективність землі (надр) як засобів виробництва.

Економічна ефективність на мікроекономічному рівні це також відношення виробленого продукту одним суб'єктом господарської діяльності до витрат на виробництво продукції мінус одиниця. Розходження в даному випадку полягає в тім, що до макрорівня відноситься крім виробленої продукції ще й надані послуги. Економічна ефективність – це не будь-яка результативність виробничої діяльності, а дохідність, прибутковість роботи підприємства. Особливо важливе таке розуміння цієї економічної категорії в умовах ринкової конкуренції, тому що не всякий результат виробництва є позитивним.

Соціальна ефективність виражає відносини, що носять корисний суспільний характер. Соціальна ефективність це корисність не тільки для окремого індивіда чи для якоїсь окремої групи, а для основної маси людей, що складають трудящі, наймані робітники, без яких неможлива робота підприємств, одержання прибутку підприємцем.

Метою соціальної ефективності на відміну від економічної є одержання соціального ефекту. Соціальним ефектом є задоволення як матеріальних, так і духовних потреб людей. На макрорівні соціальним ефектом є задоволення потреб більшості членів суспільства. На мікрорівні – задоволення потреб працівників підприємства.

Для подолання протиріччя між економічною і соціальною ефективністю роботи підприємств в Україні необхідно використовувати досвід розвинутих країн. В економічній літературі наведені дані, що свідчать про досягнуті успіхи у зближенні економічної і соціальної ефективності підприємства. У цьому процесі основну роль відіграє держава. Слід зазначити, що втручання держави в подолання протиріччя явно недостатньо. Необхідно, щоб деякі заходи здійснювалися безпосередньо самими підприємствами і з їх ініціативи. Адже, незважаючи на зростання ролі державного регулювання, підсилюється соціальна нерівність, поширюється безробіття, руйнується навколишнє середовище і відбуваються інші негативні явища. Таким чином, основою змін в області управління на підприємствах України повинно бути створення єдиної служби управління персоналом, що об'єднає функції відділів: кадрів, праці і заробітної плати, підготовки кадрів, техніки безпеки і соціально-психологічних проблем.

Не менш важливим чинником, що впливає на соціально-економічну ефективність є оновлення капіталу і розвиток виробництва на базі досягнень науки і техніки. Відображенням стану цього фактора є відносна величина інноваційних інвестицій, що показує частку вкладених коштів на дані цілі в загальній вартості основного капіталу. Своєчасне оновлення капіталу і розвиток виробництва на базі досягнень науки і техніки є базою для створення ергономічних і естетичних умов праці, підвищення його техніки безпеки.

Велику роль у подоланні проблеми взаємопоєднання соціальної та економічної ефективності відіграє державне регулювання. Державне регулювання — це майже всі функції держави, пов'язані з економічною та економіко-соціальною діяльністю і покликані забезпечити умови функціонування ринкової економічної системи.

Державне регулювання охоплює всі напрямки суспільного виробництва. Однак першочергова увага приділяється регулюванню відносин власності та підприємництва, інвестицій і структурної перебудови галузей матеріального виробництва, соціального розвитку й ринку праці, фінансового ринку та грошового обігу, територіальних пропорцій і регіональних ринків, природокористування, зовнішньоекономічної діяльності. Ці питання становлять основний зміст державного регулювання економіки. Водночас з огляду на наявні особливі умови реформування вирішуються гострі економічні та соціальні проблеми, зокрема структурні перетворення, технологічні оновлення, подолання кризових явищ.

Крім держави на соціальну ефективність зокрема мають великий вплив підприємці. Що ситуація відносно впливу підприємницького сектору на соціальну складову розвитку території характеризується достатньо позитивними тенденціями, звісно з урахуванням наслідків економічної кризи. Однак, саме за рахунок підприємницького сектору та його активної діяльності ці наслідки для конкретної території можуть бути поолані в найкоротші терміни. В данному випадку багато чого буде залежати від економічного розвитку території та економічної ефективності підприємств, що є її передумовою. Аналіз показав, що в середньому від 7% до 12% з загальної величини прибутку підприємства різних галузей направляли в 2008 та 2009 роках на соціальні заходи. Через наслідки економічної кризи, що мала місце в 2008-2009 роках, велика кількість грошей направлени підприємствами на соціальні заходи бли спрямовані головним чином на виплату вихідних допомог та компенсацій.

Сучасні економічні системи за значний історичний час виробили різні форми, у рамках яких відбувається регулювання тих або інших складностей, що виникають у процесі взаємин власника й працівників. Варто визнати, що в сучасній західній економіці, за допомогою цих форм соціальні проблеми вирішуються більш-менш успішно. У сучасній Україні жодна із цих форм не працює повною мірою.

Через це протиріччя між економічною і соціальною складовою виростають до зовсім неприродних розмірів, порушуючи баланс економічної й соціальної ефективності. В умовах тотальної незадоволеності населення умовами життя, простою майже половини всіх виробничих потужностей і широких можливостей істотного збільшення капіталу шляхом фінансових спекуляцій, представлене проблема залишається непомітною не тільки в цілому, але й навіть в окремих своїх проявах.

Усвідомлення всіх цих фактів повинне привести керівництво підприємства до ідеї більше якісного задоволення соціальної ефективності, зниженню ступеня відчуження, росту творчого потенціалу й збільшенню масштабів самоорганізації працівників. Саме шлях росту творчого рівня персоналу, його самосвідомості й захопленістю результатами власної діяльності стане, визначальним в розвитку світової економіки XXІ століття, економіки, де безпосередню грубу фізичну працю остаточно візьмуть на себе машини, залишивши за людиною управління й визначення шляхів розвитку. Чим раніше вітчизняна економіка усвідомить цю історичну тенденцію, тим швидше й ефективніше ввімкнеться вона в систему світової економіки (відразу після реалізації первинного росту) як рівноправний партнер або лідер.

 

Додатки

 

Додаток А

Схема логіки побудови магістерської роботи

 

Розділи та підрозділи		Завдання		Результати
1. Єдність економічної соціальної ефективності на підприємстві		Визначити сутність ефективності управління на підприємстві		Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що узагальнення, висновки та пропозиції можуть бути використані у подальших наукових розробках з питань пошуку оптимального співвідношення в рамках підприємства між його економічною та соціальною ефективністю
1.1 Взаємозв'язок між економічною соціальною ефективністю
1.2 Державна політика як фактор забезпечення єдності економічної соціальної ефективності
1.3 Роль підприємства в досягненні єдності економічної і соціальної ефективності його функціонування
2. Регулюючий вплив з боку держави на рівень економічної та соціальної ефективності на підприємстві		Проаналізувати соціальну ефективність в умовах підприємства		Проаналізовано соціальний ефект діяльності підприємств в межах конкретного регіону, зроблено аналіз факторів від яких залежить цей ефект, а також вплив державної політики сприяння підприємництва на соціальну складову ефективності підприємства
2.1. Державна політика сприяння підприємництву
2.2. Соціальний ефект підприємства в умовах розвитку території
2.3. Економічна ефективність підприємства як передумова розвитку території
3. Підвищення соціальної та економічної ефективності на підприємстві		Проаналізувати економічну ефективність підприємства		Зроблено аналіз факторів від яких залежить економічна ефективність підприємств в конкретному регіоні. Виявлено та проаналізовано вплив державної політики сприяння підприємництва на економічну складову ефективності підприємства
3.1. Усунення суперечок між соціальною та економічною ефективністю
3.2. Державний вплив на вдосконалення процесу формування соціальної та економічної ефективності		Визначити оптимальне поєднання в умовах підприємства соціальної та економічної ефективності		Проведено аналіз шляхів усунення суперечностей між соціальною та економічною ефективністю та пошук шляхів вдосконалення впливу державного регулювання на цього процесу

 

Додаток Б

 

Довідка

про впровадження результатів науково-практичного дослідження

на тему «Єдність економічної і соціальної ефективності виробничої організації»

Дана Аведян Л.Й. та Івановій О.І. в тому, що науково-практичні результати досліджень в аспекті розвитку промислової політики (комунікаційний аспект), а саме:

принципи управління комунікаційними процесами;

методичні підходи щодо гармонізації комунікаційних процесів в процесі реалізації комунікаційної політики;

методичні рекомендації щодо діагностика протиріч реалізації комунікаційної політики виробничих організацій

рекомендовано до впровадження в практику діяльності Головного управління промисловості Харківської обласної державної адміністрації, транспорту і зв’язку.

Науково-практичні розробки мають цінність для підвищення якості розробки програм соціально-економічного розвитку регіону в аспекті удосконалення формування та реалізації комунікаційної політики.

 

Додаток В

 

Гонтарєва Ірина Вячеславівна

Харківський національний економічний університет

Болгова Юлія Олександрівна

Виконавчий комітет Комінтернівської районної в м.Харкові ради

Спеціаліст 1 категорії

 

Единство экономической и социальной эффективности на предприятии

 

The purpose of this thesis is analysis of essence of economic and social efficiency; theoretical foundation of necessity and possibility of achieving harmony of economic and social efficiency of enterprise; development of scientific and practical recommendations, directed towards the increase of efficiency of production

Вопросы эффективности производства в той или иной постановке объективно возникали и становились предметом изучения ещё до нашей эры в работах Ксенофонта, Платона, Аристотеля, Варрона, Колумеллы и других. Однако, эффективность производства приобрела особую актуальность лишь в условиях широкого развития капиталистических рыночных отношений, развёртывания предпринимательства и конкуренции.

Отождествление эффективности производства с его экономической эффективностью было доминирующим направлением в экономической теории и практике долгое время. Лауреат Нобелевской премии Морис Аллэ и сегодня утверждает: «всякая равновесная ситуация рыночной экономики является ситуацией максимальной эффективности, и, наоборот, всякая ситуация максимальной эффективности является равновесной ситуацией рыночной экономики».

В рыночной системе конкурентная борьба ставит во главу угла эффективность работы предприятия. Эффективность работы предприятия выражает решающий хозяйственный интерес собственника, предпринимателя. Именно поэтому эффективность производства – никогда не теряющая своей актуальности проблема хозяйствования.[1, 64]

В рыночной системе конкурентная борьба ставит во главу угла эффективность работы предприятия. Успех или неуспех предпринимательской деятельности целиком зависит от её эффективности, которая выражает решающий хозяйственный интерес собственника, предпринимателя. Именно поэтому эффективность производства – никогда не теряющая своей актуальности проблема хозяйствования.

В научном исследовании эффективности производственно-хозяйственной деятельности предприятия можно выделить два основных этапа, на которых последовательно углубляется представление о данной экономической категории. [2, 258]. На первом из них предметом изучения было соотношение экономических результатов и затрат. Такое исследование было крайне необходимо для раскрытия сущности, содержания и показателей эффективности. Эти и другие вопросы по рассматриваемой проблеме исследованы в работах отечественных и зарубежных учёных: С.Брю, Э.Вайцзеккера, А.Золотарева, Л.Контаровича, Э.Ловинса, К.Макконела, В.Новожилова, П.Орлова и др. В этих исследованиях явно или неявно предпочтение отдано экономической эффективности, научная разработка которой явилась методологической и теоретической основой для дальнейшего углубления процесса познания проблем результативности, рациональности, целесообразности работы предприятия и экономики в целом.

Самой хозяйственной жизнью, обострением её противоречий выдвигается необходимость второго этапа исследования, предметом которого является новый аспект эффективности – социальный. Различные аспекты социальной эффективности представлены в работах С.Валентей, Дж.Гэлбрейта, Б.Генкина, Г.Григоряна, А.Гусева, В.Магун, Г.Минчева, С.Мочерного и др. Но, следует отметить, что исследование социальной эффективности в основном проводились на макроуровне.

Экономическая и социальная эффективность – это в основном противоположные характеристики предприятия: экономическая эффективность выражает прежде всего частные интересы немногочисленных собственников средств производства, социальная – общественные интересы, интересы коллективов предприятий. Но, несмотря на своё различие, они взаимосвязаны между собой и составляют одно целое – общую эффективность функционирования предприятия. Но это только одна сторона единства экономической и социальной эффективности, другая – состоит в том, что экономическая эффективность может быть основой для роста социальной эффективности и наоборот. В условиях рыночных отношений взаимосвязь между экономической и социальной эффективностью носит во многом односторонний характер: повышение экономической эффективности осуществляется зачастую за счёт снижения социальной. Это приводит к тому, что единство экономической и социальной эффективности приобретает всё более противоречивый характер, вызывает углубление и расширение различных негативных явлений.[3, 28]

Отдельные теоретические и практические рекомендации по достижению единства экономической и социальной эффективности путём смягчения противоречия между ними в условиях современных рыночных отношений отражены в работах В.Гейца, Д.Горелова, З.Ковачева, Н.Пискуловой, Й.Рандерс, Ч.Хэнди и др. Но проблемы механизма достижения единства экономической и социальной эффективности особенно на уровне предприятия весьма слабо исследованы как отечественными, так и зарубежными экономистами. Таким образом, объективная необходимость научной разработки проблем единства экономической и социальной эффективности на предприятии, в особенности в условиях перехода Украины к рыночной экономике является чрезвычайно актуальной.

Список используемой литературы:

 

1. Александров Г.А. Что такое эффективность экономики. – М.: Экономика, 1999.- 64с.

2. Введение в рыночную экономику./ Под ред. А.Я. Лившица, И.Н. Никулиной.- М.: Высшая школа, 1994. – 258.

3. Галица И. Некоторые аспекты экономической политики на современном этапе.// Экономика Украины. – 2000.-№4. – с.28.

 

Додаток Г

 

Заява

про дотримання професійної етики

при написанні випускної кваліфікаційної роботи магістра

 

Я, Болгова Юлія Олександрівна, слухач магістратури спеціальності «Державна служба» Харківського національного економічного університету, заявляю, що у моїй магістерській роботі на тему: “Єдність економічної і соціальної ефективності виробничої організації”, яка подається у Державну атестаційну комісію для публічного захисту, дотримані правила професійної етики, які не дозволяють наявності плагіату, фальсифікації даних та хибного цитування при написанні випускних кваліфікаційних робіт.

Я ознайомлений з діючими в Харківському національному економічному університеті Положенням про підготовку та захист випускної кваліфікаційної роботи магістра та Методичними рекомендаціями з підготовки і захисту магістерської роботи для слухачів магістратури галузі знань «Державне управління» за спеціальністю «Державна служба», згідно з якими наявність плагіату, фальсифікації даних та хибного цитування є підставою для зниження оцінки випускної кваліфікаційної роботи, незадовільного оцінювання або недопуску до захисту.

 

Болгова Ю. О. ________________

(підпис)

_________________

(дата)

 

Вступ

 

Актуальність теми. Один з найважливіших напрямків програми реформ у нашій країні – перебудова систем управління підприємством. Особливе значення ця проблема набуває на рівні тих підприємств, місце яких у ринковій економіці повністю змінюється. Коли підприємство стає економічно самостійним об’єктом товарно-грошових відносин, що повністю відповідає за результати своєї господарської діяльності, воно повинно сформувати систему на управління (менеджменту), яка б забезпечила йому високу ефективність роботи, конкурентноздатність та стійкість положення на ринку.

В нових умовах з’являються нові функції, яки раніше були не потрібні. В ринковій економіці підприємство самостійно приймає рішення, розробляє стратегію свого розвитку, знаходить потрібні для їх реалізації засоби, наймає працівників, придбає обладнання та матеріали, вирішує багато структурних питань, в тому числі таких, як створення, злиття, ліквідація, розподіл, реорганізація виробничої та перебудова організаційної структури управління. Підприємства набувають рис самостійності, які характерні для умов ринкової економіки. Це вимагає значного розширення сфери управління, збільшення обсягу та ускладнення характеру робіт, що виконуються менеджерами. Також зростає відповідальність за якість та своєчасність прийняття тих чи інших рішень.

Науково-технічний прогрес перетворюється на потужний засіб управлінських нововведень, направлених на створення умов для ефективної роботи. У зв’язку з цим, менеджмент на підприємстві, що працює у ринковому середовищі, ставить високі вимоги щодо професіоналізму управлінського персоналу, від якого залежить ефективність процесу управління, а отже й ефективність діяльності всього підприємства. Оцінка управлінського персоналу - це невід’ємна та одна з найважливіших частин в структурі управління роботою управлінського персоналу.

В умовах ринкової економіки забезпечення ефективності управління є метою будь-якого підприємства, оскільки саме ефективність управління забезпечує успішне функціонування та розвиток кожної організаційно – господарчої ланки.

Ефективність управління не визначається лише факторами зовнішнього середовища підприємства, в першу чергу ефективність залежить від дій персоналу в процесі діяльності організації, в процесі реалізації розроблених планів і програм розвитку підприємства, в процесі досягнення певних цілей. Тобто, ефективність управління залежить від якості цілеполагання, адекватності обраних стратегій цілям підприємства, оптимальності процесів реалізації стратегій, мотивації персоналу на досягнення цілей, кваліфікації персоналу, технології та стилю управління.

Проблему поєднання економічної та соціальної ефективності на підприємстві досліджували такі вітчизняні та зарубіжні вчені як: Дафт Р.Л., Покропивний С.Ф., Чумаченько М.Г., Немцов В.Д., Довгань Л.Є., Осовська Г.В., Москалюк В.Є., Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. та ін.

Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи є визначення оптимального поєднання економічної та соціальної ефективності підприємства з точки зору його місії.

Виходячи з поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

1) визначити сутність ефективності управління на підприємстві;

2) проаналізувати соціальну ефективність в умовах підприємства;

3) проаналізувати економічну ефективність підприємства;

4) визначити оптимальне поєднання в умовах підприємства соціальної та економічної ефективності.

Об'єктом дослідження є управління економічною та соціальною ефективністю на підприємствах.

Предметом дослідження є розробка заходів щодо підвищення економічно та соціальної ефективності підприємств.

Методами дослідження, які використані у роботі є: порівняння, аналіз, синтез, аналогія, узагальнення (Додаток А).

Теоретична доцільність та практична значущість результатів магістерської роботи підтверджується довідками про практичне використання рекомендацій, запропонованих в роботі. Інформаційну базу дослідження результати якого відображені в магістерській роботі складали: статистичні дані, наукові розробки вітчизняних та економічних вчених, які знайшли соє відображення в підручниках, навчальнихпоссібниках, статтях присвячених проблемі дослідження, матеріали науково-практичних конференцій.

Апробація результатів магістерської роботи відбулася шляхом підготовки проекту статті, однак вона ще не опублікована (Додаток В). Крім того була отримана Довідка про впровадження результатів науково-практичного дослідження (Додаток Б)

Структура магістерської роботи. Магістерська робта складається зі вступа, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальна кількість сторінок основного тексту магістерської роботи 109; кількість рисунків: 3 рисунки; кількість таблиць: 9 таблиці; кількість використаних джерел: 71 джерело на 6 сторінках.

 

РОЗДІЛ 1. Єдність економічної соціальної ефективності на підприємстві