Обчислення собівартості зернових культур

 

Одним з найважливіших показників, що характеризують діяльність сільськогосподарських підприємств у галузі рослинництва, є собівартість одиниці продукції. Цей показник відображає ефективність використання земельних ресурсів, тракторів та сільськогосподарських машин, насіння, добрив та інших засобів виробництва. Для об’єктивного обчислення собівартості продукції потрібно правильно врахувати усі витрати, що відносяться до цього або іншого звітного періоду, а також точно відобразити весь оприбуткований урожай сільськогосподарських культур.

Перш ніж приступати до обчислення собівартості продукції рослинництва, варто списати на збитки витрати по посівах сільськогосподарських культур, що загинули від стихійних лих.

Об’єкт обчислення собівартості в рослинництві – види продукції одержуваної від кожної сільськогосподарської культури, а також сільськогосподарські роботи, виконувані в даному звітному періоді або даному звітному році під врожай майбутнього року.

Обчислення собівартості продукції рослинництва, також робіт і послуг роблять у наступній послідовності: спочатку розподіляють по призначенню витрати на утримання основних засобів, витрати по зрошенню та осушенню земель і списують послуги бджільництва по запиленню сільськогосподарських культур. Потім на облікові об’єкти відносять різницю між фактичною та плановою собівартістю робіт та послуг допоміжних виробництв, зроблених в основному виробництві. Після цього у встановленому порядку розподіляють бригадні, галузеві та загальногосподарські витрати.

Таким чином, на дебеті аналітичних рахунків будуть зібрані усі фактичні витрати в галузі рослинництва, а на кредиті цих рахунків (за винятком аналітичних рахунків по обліку незавершеного виробництва) – кількість та повна вартість отриманої від врожаю продукції.

Обчислення собівартості зернових культур здійснюється за наступною методикою: витрати на оброблення та збирання зернових культур, включаючи витрати по очищенню та сушінню зерна на току, складають собівартість зернових відходів та соломи. Загальну суму витрат, враховану по дебету відповідного рахунка, за винятком вартості соломи розподіляють на зерно та зернові відходи пропорційно до питомої ваги повноцінного зерна, що міститься в зернових відходах.

Собівартість 1 ц зерна і зернових відходів визначають діленням витрат вирощування зернових культур на відповідну фізичну масу зерна і зернових відходів після очищення і сушіння.

При цьому собівартість соломи визначають, виходячи з відрахованих на неї витрат по нормативах, встановленим у господарстві на основі витрат на збирання, пресування, транспортування, скирдування, а також інші роботи з заготівлі цієї продукції.

Узагальнений розрахунок собівартості продукції озимої пшениці наведено в таблиці 1.

Таким чином, в 2006 році фактична собівартість озимої пшениці склала 25,6 грн., фактична собівартість 1 ц зернових відходів – 12,8 грн. та фактична собівартість 1 ц соломи – 1,71 грн.

 

Таблиця 1

Розрахунок собівартості продукції озимої пшениці

Зміст запису	Кількість, ц	Сума, тис. грн.
1. Валовий збір - зерно у бункерній вазі - зерно після доробки і сушіння - зернові відходи з 50% вмістом повноцінного зерна - зернові відходи в переведенні на повноцінне зерно (17228,5 * 50%) - повноцінне зерно, що підлягає калькуляції (34457 + 8614,25) - солома	46871 34457 17228,5 8614,25 43071 51671
2. Витрати на вирощування озимої пшениці, в т. ч. - витрати на збирання соломи		1190,93 88,22
3. Витрати, що віднесені на повноцінне зерно (1190,93 - 88,22)		1102,71
4. Фактична собівартість 1 ц повноцінного зерна, грн. (1102,71 / 43071)		25,6
5. Фактичні витрати, що віднесені на зернові відходи (8614,25 * 25,6)		220,53
6. Фактична собівартість 1 ц зернових відходів, грн. (220,53 / 17228,5)		12,8
7. Фактична собівартість 1 ц соломи, грн. (88,22 / 51671)		1,71