Охорона праці на підприємстві.

Законодавство України про охорону праці базується на Конституції України і складається із Закону України „Про охорону праці”, Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, Закону України „Про пожежну безпеку”, Основ законодавства України про охорону здоров’я та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у галузі охорони праці.

Закон України „Про охорону праці” визначає основні принципи організації охорони праці на підприємствах України. Так, згідно ст. 37 до органів державного управління охороною праці відносяться:

§ Кабінет Міністрів України;

§ Державний комітет України по нагляду за охороною праці;

§ міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади;

§ місцева державна адміністрація, місцеві Ради.

Статті 38-41 визначають повноваження цих органів в галузі охорони праці.

Державний нагляд та державний контроль за охороною праці згідно ст. 44 Закону здійснюють:

§ Державний комітет України по нагляду за охороною праці;

§ Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки;

§ органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України;

§ органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.

§ Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про охорону праці здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють (ст. 46 Закону):

§ трудові колективи через обраних ними уповноважених;

§ професійні спілки - в особі своїх виборних органів і представників.

Згідно ст. 47 Закону уповноважені трудових колективів з питань охорони праці мають право безперешкодно перевіряти на підприємстві виконання вимог щодо охорони праці і вносити обов'язкові для розгляду власником пропозиції про усунення виявлених порушень нормативних актів з безпеки і гігієни праці.

Для виконання цих обов'язків власник за свій рахунок організовує навчання і звільняє уповноваженого з питань охорони праці від роботи на передбачений колективним договором строк із збереженням за ним середнього заробітку.

Уповноважені трудових колективів діють відповідно до типового положення, затверджуваного Державним комітетом України по нагляду за охороною праці за погодженням з профспілками.

Стаття 31 Закону встановлює види штрафних санкцій, що можуть бути застосованими до підприємств, організацій та установ за порушення нормативних актів про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища підприємства, організації.

Також, згідно з Законом України „Про охорону праці” на підприємстві повинна бути створена служба охорони праці, яка підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб. Структура та чисельність служби охорони праці залежить від небезпечності і шкідливості виробництва та чисельності працюючих.

Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку).

Закону України „Про пожежну безпеку” визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

Основи законодавства України про охорону здоров'я визначають правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров'я в Україні, регулюють суспільні відносини у цій галузі з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров'я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості.

    Стан охорони праці та ефективність роботи служб охорони праці на ТОВ „МТК” можна охарактеризувати за допомогою наступних коефіцієнтів:

 

    1. Коефіцієнт частоти травматизму. Кч – визначає число нещасних випадків, що припадають на 100 працюючих за певний період:

Кч = (n / П) * 100;

де n – кількість нещасних випадків за звітний період;

П – середньо облікова кількість працюючих.

        

2. Коефіцієнт частоти випадків захворювань. Кз характеризує кількість захворювань протягом звітного періоду (в розрахунку на 100 працівників);

Кз = (З * 100) / П;

де З – кількість випадків захворювань.

 

    3. Коефіцієнт важкості захворювань Квз.

Квз = Дз / З;

де Дз – сумарна кількість днів непрацездатності за звітний період.

 

    4. Коефіцієнт небезпеки робочих місць Крм:

Крм = Рн / Рз;

де Рн – кількість робочих місць, що не відповідають вимогам санітарних норм;

Рз – загальна кількість робочих місць.

 

    5.Коефіцієнт умов праці Кп:

Кп = Пн / П;

де Пн – чисельність працівників, які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам;

П – загальна чисельність працівників.

 

    Результати розрахунків за даними коефіцієнтами згрупуємо у таблицю 3.1.

Таблиця 3.1

Аналіз стану охорони праці на ТОВ „МТК”.

№	Назви коефіцієнтів	Роки
		1999	2003	2004
1	Середньооблікова кількість працюючих (П).	225	287	315
2	Кількість нещасних випадків за звітний період.	3	1	-
3	Загальна кількість днів непрацездатності за всіма нещасними випадками за звітний період (Д)	78	15	-
4	Кількість випадків захворювань (З).	17	18	14
5	Сумарна кількість днів непрацездатності за звітний період (Дз).	137	145	130
6	Коефіцієнт частоти травматизму (Кч).	1,3	0,35	-
7	Коефіцієнт частоти випадків захворювань (Кз).	7,56	6,27	4,44
8	Коефіцієнт важкості захворювань (Квз).	8,06	8,06	9,29
9	Коефіцієнт небезпеки робочих місць (Крм).	0,07	-	0,009
10	Коефіцієнт умов праці (Кп).	0,07	-	0,009

 

Як свідчать дані таблиці 3.1 показники травматизму і захворюваності на підприємстві є досить низькими, динаміка їх падає. Це свідчить про ефективність заходів охорони праці на підприємстві.

Заходи щодо попередження травматизму на підприємстві зводяться до усунення сприятливих причин його виникнення. На досліджуваному підприємстві проводиться ретельне розслідування кожного випадку травматизму з виявленням причин, його що призвели до нього і уживаються відповідні заході по усуненню їх. Крім того, систематично за визначені періоди (місяць, квартал, рік) аналізуються усі випадки травм по їхньому характері і причинам. Такий аналіз дозволяє установити найбільш часті і характерні для даного підприємства причини травматизму і зосередити основні зусилля на їхньому усуненні. Розслідування кожного конкретного випадку проводиться безпосередньо на місці події в той же чи наступний день за участю представників адміністрації, медпункту і профспілкових органів. Періодичний аналіз травматизму проводиться профспілковими органами й адміністрацією з залученням працівників медпункту і робітника активу.

Максимальна механізація й автоматизація технологічних процесів, спрямованих на ліквідацію ручних операцій є одним з основних напрямків у попередженні травматизму на досліджуваному підприємстві. Технологічні процеси повинні виключати чи принаймні, скорочувати до мінімуму зустрічні чи перехресні вантажопотоки, ручне перенесення чи перевантаження виробів, підйом вантажів і т.п. 

Для складування виробів і напівфабрикатів, а також запасних частин і устаткування на підприємстві відводяться спеціальні безпечні місця, щоб не захаращувати ними робочі площи, проходи і т.д. 

Деталі машин і агрегатів що рухаються й обертаються, а також місця можливого зіткнення з гарячими поверхнями, їдкими рідинами й іншими речовинами підлягають на підприємстві обов'язковому огородженню. Таке огородження проводиться кожухами, сітками, ґратами, щитами і т.д. 

Все електроустаткування в цехах обов'язково заземлюється, причому стан заземлення періодично контролюється й у випадку виявлення його порушення виправляється. Особливо ретельно на підприємстві стежать за гарною ізоляцією електропроводів, охороняючи її від можливих ушкоджень. Місця відкритих контактів (клеми, рубильники і т.п.) відгороджуються захисними щитками чи кожухами. Підйомно-транспортне устаткування (ліфти, бруківки і напільні крани і т.п.), а також апарати, що знаходяться під тиском, підлягають періодичному контролю з боку спеціальної інспекції котлонадзора. При виявленні дефектів експлуатація їх не допускається до повного усунення цих дефектів.

Гарне освітлення на підприємстві, підтримка чистоти і порядку на робочому місці й у цеху в цілому також сприяють скороченню травматизму.

Щодо заходів по запобіганню пожеж, то на досліджуваному підприємству, згідно вимог законодавства, розроблені положення, інструкції щодо забезпечення пожежної безпеки. Забезпечується додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду. Організовується навчання працівників правилам пожежної безпеки та ведеться пропаганда заходів щодо їх забезпечення.

Висновки.

 

Витрати на забезпечення якості продукції є частиною загальних витрат на виробництво й експлуатацію продукції за весь період її служби. З економічних позицій ці витрати являють собою суму поточних і одноразових витрат, використовуваних виготовлювачем і споживачем на всіх етапах життєвого циклу продукції.

Аналіз витрат на якість проводиться в основному з метою визначення найважливіших і першочергових задач по підвищенню якості. У залежності від цілей, задач аналізу на якість і можливостей одержання необхідної інформації методи керування витратами можуть бути різні. На це впливає і проходження продукцією визначеного етапу діяльності підприємства.

Політика підприємства повинна бути спрямована на досягнення високої якості. Брак, що є її протилежністю, може виникнути на будь-якім підприємстві. Але в будь-якому випадку витрати на брак також необхідно аналізувати.

На більшості підприємств, що займаються виробництвом і обслуговуванням, витрати на задоволення очікувань споживача в області якості складають значні суми, що у дійсності не знижують величину прибутку, тому представляється логічним, що витрати на якість повинні бути виявлені, оброблені і представлені керівництву подібно іншим витратам. На жаль, багато керівників не мають можливості одержувати наочну інформацію про рівень витрат на якість просто тому, що в компанії немає системи для їхнього збору й аналізу, хоча реєстрація і підрахунок витрат на якість - не складна, уже відпрацьована процедура. Визначені один раз, вони забезпечать керівництво додатковим могутнім інструментом керування.

Вміло організований аналіз витрат на якість і витрат браку може стати джерелом значної економії для підприємства, а також може підвищити імідж підприємства в очах потенційних клієнтів.

На аналізованому підприємстві розробку заходів щодо удосконалення методів контролю якості виготовлення продукції, впровадження прогресивних методів контролю, виявлення причин і винуватців браку здійснює відділ технічного контролю.

В сучасних умовах підприємства ВТК є контролюючою організацією, головний обов’язок якої полягає в запобіганні випуску продукції, що не відповідає СТП та інструкційно-технологічним картам, технічним описам.

ВТК виконує такі завдання як регулювання відносин із замовниками, регулювання якості виробів, що випускаються, координація робіт всіх відділів, виробничих ділянок підприємства. що направлена на забезпечення стабільного високого рівня якості продукції підприємства. ВТК контролює якість сировини, напівфабрикатів по всьому виробничому циклу, а також здійснює контроль якості готової продукції.

Щодо загального фінансово-економічного стану ТОВ „МТК”, то можна зробити висновок, що підприємство досить стабільне. Показники рентабельності ліквідності та ділової активності підприємства мають сталу тенденцію до покращення.

Стан охорони праці на підприємстві знаходиться на досить високому рівні. Заходи щодо попередження травматизму на підприємстві зводяться до усунення сприятливих причин його виникнення. На досліджуваному підприємстві проводиться ретельне розслідування кожного випадку травматизму з виявленням причин, його що призвели до нього і уживаються відповідні заході по усуненню їх. Крім того, систематично за визначені періоди (місяць, квартал, рік) аналізуються усі випадки травм по їхньому характері і причинам. Такий аналіз дозволяє установити найбільш часті і характерні для даного підприємства причини травматизму і зосередити основні зусилля на їхньому усуненні. Розслідування кожного конкретного випадку проводиться безпосередньо на місці події в той же чи наступний день за участю представників адміністрації, медпункту і профспілкових органів. Періодичний аналіз травматизму проводиться профспілковими органами й адміністрацією з залученням працівників медпункту і робітника активу.

Щодо побажань підприємству про вдосконалення системи управління якістю, то керівництву підприємства можна запропонувати створити на базі відділу ВТК службу контролю якості. Це необхідно зробити (і рано чи пізно це скоріше за все таки буде зроблено) тому, що обсяги випускаємої продукції постійно збільшуються і це потребує більш ретельного контролю її якості і відповідно більшу кількість працівників, що займаються контролем якості на підприємстві.