Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Розділ 1 Теоретичні аспекти управління якістю.Стр 1 из 9Следующая ⇒
Дипломна робота Управління якістю продукції ТОВ „МТК”.
Вступ.
В умовах переходу до ринку успіх кожного конкретного товаровиробника оцінюється за рівнем ефективності виробництва, обумовленої в першу чергу ступенем задоволення потреб суспільства з найменшими витратами. При цьому в даний час визначальною характеристикою, яка формує суспільні потреби, стає якість продукції. Це пов'язано з тим, що якість продукції в умовах конкуренції є головним стимулом придбання продукції, одним з факторів її конкурентоспроможності. Стан справ в області управління якістю для підприємств України не можна визначити як задовільний. Розвиток експортних відносин показав, що продукція вітчизняних підприємств є неконкурентоспроможною на світовому ринку саме по якості. У цьому зв'язку набуває особливого значення проблема розробки та впровадження дійових методів управління витратами на забезпечення якості продукції. Теоретико-методологічні й економіко-організаційні аспекти управління витратами на забезпечення якості продукції відображені в роботах провідних вітчизняних і зарубіжних вчених економістів: І. Ансоффа, Л. Водачека, З. Ш. Гейлера, А.В. Гличева, Д. Джуран, Л.В. Дікань, Ю.Б. Іванова, Д.С. Демиденко, В.Е. Ластовецького, Л.А. Матвєєва, В.Ю. Огвоздіна, Г.С. Одінцової, В.В. Окрепілова, В.С. Пономаренка, О.І. Пушкаря, В.М. Соколенко, С.А. Стукова, А. Субето, А. Фейгенбаума, З.Ю. Хамдамова, Д. Харрінгтона, А. Яруговой та ін. Метою кваліфікаційної роботи є теоретичне обґрунтування та розробка методичних підходів і практичних рекомендацій щодо вдосконалення аналізу та управління витратами на забезпечення якості продукції.
Для досягнення поставленої мети було вирішено такі задачі: § проведення теоретичного аналізу понять “якість”, “система забезпечення якості”, “витрати на забезпечення якості продукції”; § аналіз існуючих класифікацій витрат на якість продукції та організаційної структури управління в системі забезпечення якості продукції; § виявлення особливостей забезпечення якості продукції та їх впливу на ефективність виробництва; § дослідження методів вирішення задачі підвищення ефективності управління витратами на забезпечення якості продукції; § розробка методичних підходів та рекомендацій щодо аналізу, планування та обліку витрат на забезпечення якості продукції. Об'єкт дослідження - діяльність підприємств по забезпеченню якості продукції. Предмет дослідження - процес аналізу та управління витратами на забезпечення якості продукції. Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є положення сучасної економічної теорії, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених у сфері управління витратами на забезпечення якості. Для досягнення поставленої в роботі мети було використано такі методи дослідження: теоретичного узагальнення та порівняння - для уточнення понятійного апарату управління витратами на забезпечення якості продукції; статистичного аналізу - для проведення аналізу емпіричних даних і дослідження особливостей забезпечення якості продукції в умовах трансформаційної економіки; системного підходу формалізації та економіко-математичного моделювання - для обґрунтування і розробки основних шляхів підвищення ефективності управління витратами на забезпечення якості продукції. Кваліфікаційна робота складається з трьох розділів. В першому розділі вивчено досвід в області організаційних систем управління якістю; розглянуто основи управління витратами на забезпечення якості. Другий розділ роботи присвячено питанню аналізу витрат на якість продукції. В третьому розділі наведено можливі шляхи щодо покращення якості. Поняття якості.
У ринковій економіці проблема якості є найважливішим чинником підвищення рівня життя, економічної, соціальної й екологічної безпеки. Якість - комплексне поняття, що характеризує ефективність усіх сторін діяльності: розробка стратегії, організація виробництва, маркетинг і ін. Найважливішою складовою всієї системи якості є якість продукції. [17, с.15]
У сучасній літературі і практиці існують різні трактування поняття якість. Міжнародна організація по стандартизації визначає якість (стандарт ІСО-8402) як сукупність властивостей і характеристик продукції чи послуг, що додають їм здатність задовольняти обумовлені чи передбачувані потреби. Цей стандарт увів такі поняття, як "забезпечення якості", "керування якістю", "спіраль якості". Вимоги до якості на міжнародному рівні визначені стандартами ІСО серії 9000. Перша редакція міжнародних стандартів ІСО серії 9000 вийшла наприкінці 80-х років і ознаменувала вихід міжнародної стандартизації на якісно новий рівень. Ці стандарти вторглись безпосередньо у виробничі процеси, сферу управління й установили чіткі вимоги до систем забезпечення якості. Вони поклали початок сертифікації систем якості. Стандарти ІСО серії 9000 установили єдиний, визнаний у світі підхід до договірних умов по оцінці систем якості й одночасно регламентували відносини між виробниками і споживачами продукції. Іншими словами, стандарти ІСО - тверда орієнтація на споживача. Якість продукції є складової і наслідком якості роботи. Тут безпосередньо оцінюється якість придатної продукції, думка споживача, аналізуються рекламації. Для подальшого уточнення поняття аналізу та управління якістю продукції доцільно звернути увагу на трактування поняття продукції й уточнити саме це поняття. Необхідність такого уточнення обумовлена тим, що поняття продукція не зовсім точно навіть в інструктивних матеріалах, що діють в Україні. Так, у формі 2 "Звіт про фінансовий результат" наведено показник "виручка від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг...". Але адже товари, роботи і послуги входять у загальне поняття продукція. Продукція - комплексне поняття. Це - результат діяльності фірми, що може бути представлений товарами, продуктами (що мають речовинну форму) і послугами (не мають речовинної форми). Послуги виробничого характеру (ремонт і т.п.) називають роботами. Для того, щоб зробити ту чи іншу продукцію, виконати роботу, надати послугу, необхідно здійснити цілий ряд операцій, підготовчих робіт. Кінцева якість залежить від якості роботи на кожнім етапі. Формування якості продукції починається на стадії її проектування. Так, у фазі дослідження розробляють технічні й економічні принципи, створюють функціональні зразки (моделі). Після цього створюють основу виробничої документації і дослідний зразок. На стадії конструктивно-технологічних робіт підготовляють впровадження виробу у виробництво. [15, с.59] Якість роботи, як уже відзначалося, безпосередньо пов'язана з забезпеченням функціонування фірми. Це - якість керівництва і керування (планування, аналіз, контроль). Від якості планування (розробки стратегії, системи планів т.п.) залежить досягнення поставлених цілей і якість фірми. Поняття якості формувалося під впливом історико-виробничих обставин. Це обумовлено тим, що кожне суспільне виробництво мало свої об'єктивні вимоги до якості продукції. Спочатку великого промислового виробництва перевірка якості припускала визначення точності і міцності (точність розмірів, міцність тканини і т.п.). [10, с.3]
Підвищення складності виробів привело до збільшення числа оцінюваних властивостей. Центр ваги змістився до комплексної перевірки функціональних здібностей виробу. В умовах масового виробництва якість стала розглядатися не з позицій окремого екземпляра, а з позицій стандарту якості усіх вироблених у масовому виробництві виробів. З розвитком науково-технічного прогресу, наслідком якого стала автоматизація виробництва, з'явилися автоматичні пристрої для управління складним устаткуванням і іншими системами. Виникло поняття "надійність". Таким чином, поняття якості постійно розвивалося й уточнювалося. У зв'язку з необхідністю контролю якості були розроблені методи збору, обробки й аналізу інформації про якість. Фірми, що функціонували в умовах ринкової економіки, прагнули організувати спостереження за якістю в процесі виробництва і споживання. Упор був зроблений на попередження дефектів. Якість у виробника і споживача - поняття взаємозалежні. Виробник повинний піклуватися про якість протягом усього періоду споживання продукту. Крім того, він повинний забезпечити необхідне післяпродажне обслуговування. Особливо це важливо для товарів, що відрізняються складністю експлуатації, програмних продуктів. Повернемося до уточнення поняття якості. У літературі поняття якості трактується по-різному. Однак основне розходження в поняттях якості лежить між його розумінням в умовах командно-адміністративної і ринкової економіки. У командно-адміністративній економіці якість трактується з позиції виробника. У ринковій економіці якість розглядається з позиції споживача. [13, с.258] Якість виробу може виявлятися в процесі споживання. Поняття якості продукту з позицій його відповідності вимогам споживача склалося саме в умовах ринкової економіки. Ідея такого підходу до визначення якості продукції належить голландськими вченим Дж. Ван Етингеру і Дж. Сіттігу. [7, с.28] Ними розроблена спеціальна область науки кваліметрія. Кваліметрія - наука про способи виміру і квантифікації показників якості. Кваліметрія дозволяє давати кількісні оцінки якісним характеристикам товару. Кваліметрія виходить з того, що якість залежить від великого числа властивостей розглянутого продукту. Для того, щоб судити про якість продукту недостатньо тільки даних про його властивості. Потрібно враховувати й умови, у яких продукт буде використаний. На думку Дж. Ван Етингера і Дж. Сіттіга, якість може бути виражено цифровими значеннями, якщо споживач буде групувати властивості в порядку їхньої важливості. Вони вважали, що якість - величина вимірна і, отже, невідповідність продукту пропонованим до нього вимогам може бути виражене через постійну міру, якою звичайно є гроші.
Разом з тим не можна розглядати якість ізольовано з позицій виробника і споживача. Без забезпечення техніко-експлуатаційних, експлуатаційних і інших параметрів якості, записаних у технічних умовах (ТУ) не може бути здійснена сертифікація продукції. Різноманітні фізичні властивості, важливі для оцінки якості, сконцентровані в споживчій вартості. Важливими властивостями для оцінки якості є: [12, с.158] § технічний рівень, що відбиває матеріалізацію в продукції науково-технічних досягнень; § естетичний рівень, що характеризується комплексом властивостей, пов'язаних з естетичними відчуттями і поглядами; § експлуатаційний рівень, пов'язаний з технічною стороною використання продукції (догляд за виробом, ремонт і т.п.); § технічна якість, що припускає гармонічне ув'язування передбачуваних і фактичних споживчих властивостей в експлуатації виробу (функціональна точність, надійність, тривалість терміну служби). Переважна частина сучасного світового виробництва представлена виробництвом товарів. Тому той чи інший виріб, що виготовляється, втілює в собі як споживчу вартість, так і вартість. Отже, якість є комплексним поняттям, що відбиває ефективність усіх сторін діяльності фірми. Поняття якості неодноразово обговорювалося науковою громадськістю і практиками.
Показники |
2003 |
2004 |
2005 |
Зміни | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| абсолютні 5-3 | відносні, % | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1. Загальна вартість активів (майна). | Підсумок балансу (р.280) | 39794,00 | 41399,00 | 44182,00 | 4388,00 | 11,03 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 2. Вартість необоротних (довгострокових, постійних) активів. | Розділ І активу балансу (р.080) | 25585,00 | 26313,00 | 29290,00 | 3705,00 | 14,48 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 3. Вартість оборотних (мобільних) активів. | Підсумок р.ІІ і ІІІ активу балансу (р.260+р.270) | 14209,00 | 15086,00 | 14892,00 | 683,00 | 4,81 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 4. Дебіторська заборгованість. | Підсумок р.150-210 розд. ІІ активу балансу. | 3536,00 | 3036,00 | 2089,00 | -1447,00 | -40,92 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 5. Власний капітал. | Розділ І пасиву балансу (р.380) | 36143,00 | 38996,00 | 42440,00 | 6297,00 | 17,42 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 6. Залучений капітал. | Підсумок (р.430, 480, 620, 630) розділів ІІ - V пасиву балансу. | 3651,00 | 2403,00 | 1742,00 | -1909,00 | -52,29 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 7. Фондоозброєність: | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| - (за оплатою праці) | ф.1 (р.030):ф.2(р.240) | 8,60 | 8,16 | 6,41 | -2,19 | -25,51 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| - середньооблікового працівника | ф.1 (р.030):ф.5 (середньооблікова чисельність працівників) | 112,59 | 91,27 | 92,80 | -19,79 | -17,58 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 8. Вартість основних засобів: | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| - первісна | ф.1, р.031 | 46812,00 | 48725,00 | 52689,00 | 5877,00 | 12,55 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| - залишкова | ф.1, р.030 | 25333,00 | 26195,00 | 29233,00 | 3900,00 | 15,39 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 9. Коефіцієнт зносу основних засобів. | ф.1, р.032 / ф.1, р.031 | 0,46 | 0,46 | 0,45 | -0,01 | -2,98 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 10. Матеріаломісткість господарської діяльності. | ф.2 (р.230:р.280) | 0,73 | 0,76 | 0,73 | 0,00 | 0,64 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 11. Трудомісткість господарської діяльності. | ф.2 (р.240 + р.250): (р.035) | 0,12 | 0,08 | 0,09 | -0,02 | -19,78 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 12. Фондомісткість господарської діяльності. | ф.2 (р.260:р.280) | 0,07 | 0,07 | 0,07 | 0,00 | -6,18 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 13. Матеріаловіддача. | ф.2 (р.280:р.230) | 1,37 | 1,31 | 1,36 | -0,01 | -0,63 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 14. Коефіцієнт співвідношення: | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| - необоротних і оборотних активів. | ф.1 (р.080):(р.260+р.270) | 1,80 | 1,74 | 1,97 | х | х | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| - оборотних і необоротних активів. | ф.1 (р.260+р.270):(р.080) | 0,56 | 0,57 | 0,51 | х | х | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 15. Середньооблікова чисельність працівників. | ф.5 (середньооблікова чисельність працівників) | 225 | 287 | 315 | 90,00 | 40,00 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Згідно даних. наведених в табл.. 2.1 загальна вартість активів підприємства на кінець 2005 року склала 44182 тис. грн. В порівнянні з 2003 роком вона збільшилась на 4388 тис. грн. або 11,03%. Це свідчить про те, що підприємство розвивається і має стабільний фінансовий стан.
Вартість необоротних активів у 2005 році в порівняння з 2003 роком збільшилась на 3705 тис. грн., або на 14,48%; оборотних на 683 тис. грн. або 4,81%. Дана ситуація типова для підприємства виробничої сфери на якому, як правило, необоротні активи перевищують оборотні.
Дебіторська заборгованість за аналізований період зменшилась на 1447 тис. грн., або на 40,92%, це є позитивний показник, який свідчить про виважену політику керівництва підприємства щодо дебіторів.
Власний капітал підприємства збільшився на 6297 тис. грн., або на 17,42%, внаслідок чого відпала потреба в залучені додаткового запозиченого капіталу, сума якого скоротилась на 1909 тис. грн., або 52,29%.
Вартість основних засобів збільшилась на 5877 тис. грн., або на 12,5%, проте коефіцієнт зносу основних засобів свідчить, що основні засоби підприємства зношені на 45% (2005р.) і потребують більш інтенсивного оновлення.
Матеріаломісткість господарської діяльності є дуже високою – 0,73 (2005р.), а трудомісткість досить низькою – 0,09 (2005р.). Це обумовлено специфікою випускаємої продукції.
Коефіцієнти співвідношення необоротних і оборотних активів та оборотних і необоротних активів свідчать, що підприємство займається виробничою діяльністю (необоротних активів більше ніж оборотних), що характерно для всіх виробничих підприємств.
Середньо облікова чисельність працівників за аналізований період збільшилась на 90 чол., або на 40%, що свідчить про збільшення обсягу виробництва.
Для того, щоб проаналізувати ліквідність підприємства розглянемо таблицю 2.2.
Таблиця 2.2
Оцінка ліквідності ТОВ „МТК”.
|
Показники |
Норматив |
Формула розрахунку |
2003 |
2004 |
2005 | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
| 1. Загальний коефіцієнт покриття (платоспроможності) | >1 | ф.1 (сума р.260-270):(р.620) | 3,89 | 6,28 | 12,13 | |
| 2. Коефіцієнт швидкої ліквідності. | >0,5 | ф.1 (сума р.150-250):(р.620) | 1,07 | 1,48 | 2,12 | |
| 3. Коефіцієнт незалежності (забезпеченої) ліквідності. | >0,5 | ф.1 (сума р.130-150 + 230,240):(р.620) | 1,11 | 2,24 | 4,68 | |
| 4.Коефіцієнт абсолютної ліквідності. | >0,2 | ф.1 (сума р.220-240):(р.620) | 0,10 | 0,22 | 0,42 | |
| 5.Частка оборотних активів в загальній сумі активів. | за планом | ф.1 (р.260):(р.280) | 0,36 | 0,36 | 0,34 | |
| 6.Частка виробничих запасів в оборотних активах. | >0,5 | ф.1 (сума р.100-120):(р.260) | 0,46 | 0,44 | 0,47 |
Загальний коефіцієнт покриття на протязі аналізованого періоду має сталу тенденцію до збільшення. Це свідчить про достатність у підприємства обігових коштів для погашення боргів протягом року.
Коефіцієнт швидкої ліквідності становить: у 2003р – 1,07; у 2004р. – 1,48; у 2005 р. – 2,12. На протязі аналізованого періоду він становив нормативне значення (> 0,5). Цей коефіцієнт свідчить про те скільки одиниць найбільш ліквідних активів припадає на одиницю термінових боргів.
Що стосується коефіцієнта абсолютної ліквідності, то тут ситуація наступна: у 2003 році цей показник становив менше нормативу (норматив 0,2; показник 0,10), проте у 2004 та 2005 роках його значення збільшилось і становило відповідно 0,22 та 0,42. Цей показник свідчить про готовність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість.
Частина оборотних активів в загальній сумі активів та частина виробничих запасів в оборотних активах на протязі аналізованого періоду майже не змінюються і їх значення свідчать, як вже зазначалося раніше, про те що підприємство займається виробничою діяльністю (необоротних активів більше).
В загальному можна зробити висновок, що підприємство в аналізованому періоді мало ліквідний баланс.
За даними таблиці 2.3 проведемо аналіз ділової активності підприємства.
Таблиця 2.3
Оцінка ділової активності ТОВ „МТК”.
|
Показники |
Формула розрахунку |
2003 |
2004 |
2005 |
Зміни | |
| абсолютні 5-3 | відносні, % | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 1. Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | ф.2 (р.010) | 41506 | 63528 | 81265 | 39759 | 96 |
| 2. Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | ф.2 (р.035) | 34587 | 52938 | 67718 | 33131 | 96 |
| 3. Фактичні обсяги виробництва продукції (робіт, послуг) | ф.2 (р.280) | 25929 | 33518 | 37986 | 12057 | 47 |
| 4. Валовий фінансовий результат від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). | ||||||
| - прибуток | ф.2 (р.050) | 5683 | 8682 | 11804 | 6121 | 108 |
| - збиток | ф.2 (р.055) | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 5. Чистий фінансовий результат: | ||||||
| - прибуток | ф.2 (р.220) | 1521 | 3321 | 5911 | 4390 | 289 |
| - збиток | ф.2 (р.225) | |||||
| 6. Продуктивність праці (по оплаті праці). | ф.2 (р.035):(р.240) | 11,74 | 16,49 | 14,84 | х | х |
| 7. Фонд оплати праці. | ||||||
| - річний | ф.2(р.240) | 2945 | 3210 | 4562 | 1617 | 55 |
| - місячний | ф.2(р.240):12 | 245,42 | 267,50 | 380,17 | 135 | 55 |
| 8. Фондовіддача. | ф.2(р.035):ф.1(р.030) | 1,37 | 2,02 | 2,32 | х | х |
| 9. Коефіцієнт оборотності оборотних активів. | ф.2(р.035):ф.1(р.260) | 2,44 | 3,51 | 4,55 | х | х |
| 10. Тривалість обороту оборотних активів. | 365:Коеф.оборотності оборотних активів | 150 | 104 | 80 | -70 | -188 |
| 11. Коефіцієнт оборотності власного капіталу. | ф.2(р.035):ф.1(р.380) | 0,96 | 1,36 | 1,60 | х | х |
| 12. Тривалість обороту власного капіталу. | 365:Коефіцієнт оборотності власного капіталу | 381 | 269 | 229 | -153 | -40 |
З наведених даних бачимо, що підприємство в період з 2003 по 2005 рік суттєво збільшило випуск готової продукції, внаслідок чого зросла валова виручка та чистий доход підприємства (відповідно на 39759 тис. грн. або 96% та 33131 тис. грн. або 96%). Фактичні обсяги виробництва продукції збільшились на 12057 %, або 47%; збільшення виручки на 96 % свідчить про те що було збільшено ціни на продукцію підприємства.
Чистий прибуток підприємства за аналізований період збільшився на 289%(!). Продуктивність праці на підприємстві збільшилась на 26%. Фонд оплати праці виріс на 5%. Тривалість обороту оборотних активів зменшилась майже вдвічі з 150 днів у 2003р. до 80 днів у 2005р., що є позитивним показником. Також зменшилась на 153 дні тривалість обороту власного капіталу.
Можна зробити висновок, що показники ділової активності підприємства за аналізований період суттєво покращились.
За даними таблиці 2.4 проведемо аналіз рівня ефективності господарської діяльності ТОВ „МТК”.
Таблиця 2.4
Оцінка рівня ефективності господарської діяльності ТОВ „МТК”.
|
Показники |
Формула розрахунку |
2003 |
2004 |
2005 |
Зміни | |
| абсолютні 5-3 | відносні, % | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 1. Рентабельність (прибутковість) виробничих витрат. | ф.2 (р.050 або 055): (р.040) * 100 | 19,66 | 19,62 | 21,11 | х | 7,37 |
| 2. Рентабельність (прибутковість) господарської діяльності. | ф.2 (р.170 або 175+р.200-205): (сума р.040, 070, 080, 090, 140, 150, 160, 205) * 100 | 11,23 | 16,55 | 23,92 | х | 113,10 |
| 3. Рентабельність (прибутковість) підприємства. | ф.2 (р.220 або 225):(сума р.040,070,080,090,140,150,160,205)*100 | 4,62 | 6,81 | 9,85 | х | 113,10 |
| 4. Чиста рентабельність (прибутковість) виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). | ф.2 (р.220 або 225): (р.035)*100 | 4,40 | 6,27 | 8,73 | х | 98,48 |
| 5. Рентабельність активів. | ф.2 (р.220 або 225): (р.280)*100 | 5,87 | 9,91 | 15,56 | х | 165,26 |
| 6. Коефіцієнт окупності виробничих витрат. | ф.2 (р.035): (р.040) | 1,20 | 1,20 | 1,21 | х | х |
| 7. Адміністративні витрати на 1 грн. собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг). | ф.2 (р.070): (р.040) | 0,05 | 0,03 | 0,02 | -0,02 | -48,65 |
| 8. Коефіцієнт окупності активів. | ф.2(р.035): ф.1 (р.280 гр.3+гр.4) | 0,87 | 1,28 | 1,53 | х | х |
Рентабельність господарської діяльності підприємства збільшилась на 113,10%; чиста рентабельність виручки від реалізації продукції збільшилась на 98,48%, рентабельність активів збільшилась на 165,26%; адміністративні витрати на 1 грн. собівартості реалізованої продукції скоротились на 48,65%. Це все свідчить про високу ефективність ведення господарської діяльності підприємства.
Таблиця рішень по варіантах вибору виробів для виробництва.
| Варіанти управлінських рішень | ||
| бажаний | проблематичний | небажаний |
| А Значимість функції: висока Затрати: низькі Рентабельність виробу: висока | В Значимість функції: висока Затрати: середні Рентабельність виробу: середня | С Значимість функції: висока Затрати: високі Рентабельність виробу: середня |
| D Значимість функції: середня Затрати: низькі Рентабельність виробу: висока | Е Значимість функції: середня Затрати: середні Рентабельність виробу: середня | F Значимість функції: середня Затрати: високі Рентабельність виробу: низька/середня |
| G Значимість функції: низька Затрати: низькі Рентабельність виробу: середня | Н Значимість функції: низька Затрати: середні Рентабельність виробу: низька | І Значимість функції: низька Затрати: високі Рентабельність виробу: низька |
З урахуванням значимості функції виробу, його вузлів, деталей і рівня витрат за допомогою ціноутворення, ґрунтуючись на знанні попиту на продукцію, визначається рівень її рентабельності. Усе це в сукупності служить меті ухвалення рішення про вибір до виробництва конкретного виробу чи напрямків і масштабу його удосконалення.
Методи технічного нормування. Істотну допомогу у визначенні й аналізі витрат на якість продукції можуть зробити методи технічного нормування. Вони засновані на розрахунку подетальних норм і нормативів матеріальних ресурсів (сировини, покупних комплектуючих виробів і інших видів матеріалів), розрахунку трудомісткості й інших витрат, що включаються в собівартість продукції відповідно до проектних розмірів, конкретної технології її виготовлення, збереження і транспортування, а також витрат на гарантійне і сервісне обслуговування. Для їхнього розрахунку використовуються методи мікроелементного нормування, нормативно-довідкові матеріали. Методи технічного нормування дозволяють досить точно визначити витрати як на новий виріб по його складовим, так і на удосконалення продукції.
Якщо підприємство переходить до виробництва нової продукції, що мала раніше аналог по споживчому призначенню і властивостям, то витрати на якість (Вя) можна визначити різницею між витратами на стару (Вст) і нову (Вн) продукцію: Вя = Вст - Вн
Якщо підприємство удосконалить якісні параметри виробленого раніше виробу, то витрати на якість можна визначити прямим розрахунком по відповідним нормах і напрямкам.
Ступінь взаємозв'язку між будь-якими характеристиками якості, що мають кількісне вираження, і витратами на нього чи ціною виробу в цілому як формою його вартості, у якій основну питому вагу займають витрати, дозволяє визначити коефіцієнт кореляції. Його можна обчислити по формулі:
де n - число пар даних; S(xy) називається ковариацієй; x і y - два досліджуваних показники.
Коефіцієнт кореляції може приймати значення від -1 до +1. При r, близькому до 1, можна говорити про високий ступінь тісноти зв'язку між досліджуваними перемінними і навпроти: при r, близькому до 0, кореляція між ними виражена слабко. Якщо r = 1, усі крапки на діаграмі розсіювання будуть лежати на одній прямій. Якщо ж r = 0, кореляційний зв'язок між факторним і результативним показниками відсутній. Знак "+" чи "-" говорить про напрямок зв'язку - прямий чи зворотній. По наведеним формулах і даним табл. 2.8 можна знайти коефіцієнт кореляції.
Таблиця 2.8
Висновки.
Витрати на забезпечення якості продукції є частиною загальних витрат на виробництво й експлуатацію продукції за весь період її служби. З економічних позицій ці витрати являють собою суму поточних і одноразових витрат, використовуваних виготовлювачем і споживачем на всіх етапах життєвого циклу продукції.
Аналіз витрат на якість проводиться в основному з метою визначення найважливіших і першочергових задач по підвищенню якості. У залежності від цілей, задач аналізу на якість і можливостей одержання необхідної інформації методи керування витратами можуть бути різні. На це впливає і проходження продукцією визначеного етапу діяльності підприємства.
Політика підприємства повинна бути спрямована на досягнення високої якості. Брак, що є її протилежністю, може виникнути на будь-якім підприємстві. Але в будь-якому випадку витрати на брак також необхідно аналізувати.
На більшості підприємств, що займаються виробництвом і обслуговуванням, витрати на задоволення очікувань споживача в області якості складають значні суми, що у дійсності не знижують величину прибутку, тому представляється логічним, що витрати на якість повинні бути виявлені, оброблені і представлені керівництву подібно іншим витратам. На жаль, багато керівників не мають можливості одержувати наочну інформацію про рівень витрат на якість просто тому, що в компанії немає системи для їхнього збору й аналізу, хоча реєстрація і підрахунок витрат на якість - не складна, уже відпрацьована процедура. Визначені один раз, вони забезпечать керівництво додатковим могутнім інструментом керування.
Вміло організований аналіз витрат на якість і витрат браку може стати джерелом значної економії для підприємства, а також може підвищити імідж підприємства в очах потенційних клієнтів.
На аналізованому підприємстві розробку заходів щодо удосконалення методів контролю якості виготовлення продукції, впровадження прогресивних методів контролю, виявлення причин і винуватців браку здійснює відділ технічного контролю.
В сучасних умовах підприємства ВТК є контролюючою організацією, головний обов’язок якої полягає в запобіганні випуску продукції, що не відповідає СТП та інструкційно-технологічним картам, технічним описам.
ВТК виконує такі завдання як регулювання відносин із замовниками, регулювання якості виробів, що випускаються, координація робіт всіх відділів, виробничих ділянок підприємства. що направлена на забезпечення стабільного високого рівня якості продукції підприємства. ВТК контролює якість сировини, напівфабрикатів по всьому виробничому циклу, а також здійснює контроль якості готової продукції.
Щодо загального фінансово-економічного стану ТОВ „МТК”, то можна зробити висновок, що підприємство досить стабільне. Показники рентабельності ліквідності та ділової активності підприємства мають сталу тенденцію до покращення.
Стан охорони праці на підприємстві знаходиться на досить високому рівні. Заходи щодо попередження травматизму на підприємстві зводяться до усунення сприятливих причин його виникнення. На досліджуваному підприємстві проводиться ретельне розслідування кожного випадку травматизму з виявленням причин, його що призвели до нього і уживаються відповідні заході по усуненню їх. Крім того, систематично за визначені періоди (місяць, квартал, рік) аналізуються усі випадки травм по їхньому характері і причинам. Такий аналіз дозволяє установити найбільш часті і характерні для даного підприємства причини травматизму і зосередити основні зусилля на їхньому усуненні. Розслідування кожного конкретного випадку проводиться безпосередньо на місці події в той же чи наступний день за участю представників адміністрації, медпункту і профспілкових органів. Періодичний аналіз травматизму проводиться профспілковими органами й адміністрацією з залученням працівників медпункту і робітника активу.
Щодо побажань підприємству про вдосконалення системи управління якістю, то керівництву підприємства можна запропонувати створити на базі відділу ВТК службу контролю якості. Це необхідно зробити (і рано чи пізно це скоріше за все таки буде зроблено) тому, що обсяги випускаємої продукції постійно збільшуються і це потребує більш ретельного контролю її якості і відповідно більшу кількість працівників, що займаються контролем якості на підприємстві.
Дипломна робота
Управління якістю продукції ТОВ „МТК”.
| Зміст | стор. |
| Вступ. | 3 |
| Розділ 1 Теоретичні аспекти управління якістю. | 5 |
| 1.1 Поняття якості. | 5 |
| 1.2 Основні етапи розвитку систем управління якістю. | 9 |
| 1.3 Стандартизація та сертифікація якості продукції. | 22 |
| Розділ 2 Сучасний рівень управління якістю продукції ТОВ „МТК”. | 32 |
| 2.1 Характеристика фінансово-економічного стану підприємства. | 32 |
| 2.2 Показники якості продукції та методи їх оцінки. | 39 |
| 2.3 Оцінка рівня управління якістю продукції підприємства. | 56 |
| Розділ 3 Охорона праці на підприємстві. | 61 |
| Висновки. | 67 |
| Перелік використаних літературних джерел. | 70 |
| Додатки. | 71 |
Вступ.
В умовах переходу до ринку успіх кожного конкретного товаровиробника оцінюється за рівнем ефективності виробництва, обумовленої в першу чергу ступенем задоволення потреб суспільства з найменшими витратами. При цьому в даний час визначальною характеристикою, яка формує суспільні потреби, стає якість продукції. Це пов'язано з тим, що якість продукції в умовах конкуренції є головним стимулом придбання продукції, одним з факторів її конкурентоспроможності.
Стан справ в області управління якістю для підприємств України не можна визначити як задовільний. Розвиток експортних відносин показав, що продукція вітчизняних підприємств є неконкурентоспроможною на світовому ринку саме по якості. У цьому зв'язку набуває особливого значення проблема розробки та впровадження дійових методів управління витратами на забезпечення якості продукції.
