Сутність організаційно-розпорядчих методів та їх вплив на діяльність підприємства

Виробничий і трудовий колективи підприємств будь-яких форм власності можуть ефективно функціонувати тільки в умовах чітко організованої системи управління їхньою діяльністю. У господарській практиці регулюючий вплив на керовані об'єкти здійснюється за допомогою спеціальних засобів, прийомів, а саме: доведення планових завдань, економічне стимулювання, матеріальна відповідальність, проведення нарад, оперативних зборів безпосередньо у виробничих підрозділах, видання наказів, організаційне регламентування і нормування. Усі ці способи і прийоми складають систему методів управління. За допомогою методів управління керуюча система встановлює правила дій і поведінки, обов'язкових для всіх керованих об'єктів, безпосередньо підлеглих цій системі, погоджує, поєднує, координує і регулює їхню діяльність у часі і просторі, забезпечує безперервний і ритмічний розвиток у визначеному напрямку, виходячи з поставлених задач і мети виробництва.

Ефективність функціонування структури підрозділів і підприємства в цілому як складної соціально-економічної системи значною мірою залежить від правильності визначення і застосування методів управління.

Приймаючи до уваги цілісність системи (підприємства, структурного підрозділу) і необхідність забезпечення органічної єдності складових її компонентів (технічної, економічної, організаційної й іншої підсистем), методи управління варто погоджувати з всією управлінською діяльністю.

Тому, перш за все, розглянемо сутність поняття “методи управління” взагалі.

Методи управління — це способи впливу керуючих систем на керовані об'єкти з метою реалізації завдань управлінської діяльності[50]. Вони визначають (з урахуванням змін у розвитку систем) конкретні способи, прийоми досягнення мети управління і визначають вибір способів управлінської діяльності. Оскільки управління як цілеспрямований вид діяльності спирається на систему об'єктивних законів розвитку керуючих і керованих об'єктів, то методи управління є складовою частиною механізму їхнього свідомого використання.

Методи управління класифікуються за різними ознаками. Але найбільше значення має класифікація методів управління на основі об'єктивних закономірностей, властивому виробництву як об'єктові управління, на основі специфіки відносин, що складаються в процесі спільної праці. За цією ознакою виділяють методи, що називаються загальними: економічні; адміністративні (організаційно-розпорядницькі); соціально-психологічні; правового регулювання.

Серед сукупності цих методів управління нас цікавлять організаційно-розпорядчі або адміністративні методи управління. Тому перейдемо безпосередньо до розгляду цих способів управління.

Для виконання будь-яких робіт виробничого характеру кожен працівник має свої обов'язки, права, відповідальність, які формуються у процесі здійснення функції менеджменту «Організація». Реалізація організаційних відносин у системі відбувається застосуванням організаційно-розпорядчих методів управління, які ще називаються адміністративними. Однак поняття «організаційно-розпорядчі методи управління» більш широке, оскільки адміністративні методи ґрунтуються на застосуванні нормативних актів (постанов, наказів, інструкцій органів влади і управління), а організаційно-розпорядчі методи охоплюють усю суть організаційної складової механізму управління. Таким чином, організаційно-розпорядчі методи управління - це система способів і прийомів організаційно-розпорядницького впливу на суб'єкти й об'єкти управління[70]. Вони використовуються для організації і координації діяльності останніх з метою виконання поставлених задач. Насамперед вони виражають прямий вплив на керований об'єкт, що визначає його найближчі задачі, порядок і терміни їхнього виконання, а також установлює ресурси й умови роботи на найближчий період.

Організаційно-розпорядчі методи тісно пов'язані з економічними методами управління, оскільки вони спрямовані на вирішення єдиних завдань з досягнення цілей господарської діяльності.

Застосування організаційно-розпорядчих методів управління передує економічним методам, оскільки для того, щоб використати останні, потрібно організаційно сформувати об'єкт управління та структуру управління. В процесі функціонування господарської системи економічні методи управління реалізуються у формі організаційно-розпорядчого впливу суб'єкта управління на об'єкт (постанови, накази, розпорядження). Тісний зв'язок цих двох груп методів синтезує ефективний вплив управляючої підсистеми на підсистему, якою управляють.

Організаційно-розпорядчі методи управління ґрунтуються на таких індивідуальних і групових властивостях людей, як почуття обов'язку, відповідальності, дисципліни та розуміння можливості адміністративного покарання.

Дані методи управління слід застосовувати з врахуванням вимог економічних законів.

Тільки у цьому випадку вони є науково обґрунтованими. Якщо орган управління в своїй діяльності не враховує або недостатньо враховує вимоги економічних законів, то організаційно-розпорядчі методи можуть перетворитися на адміністративні, бюрократичні, волюнтаристські, суб'єктивні методи впливу.

Характерними особливостями організаційно-розпорядчих методів управління є:

- прямий вплив на об'єкт управління;

- обов'язковий характер виконання вказівок, розпоряджень, постанов та інших адміністративних рішень вищих органів управління для підпорядкованих об'єктів;

- суворо визначена відповідальність за невиконання вказівок та розпоряджень.

Таким чином, в управлінні діяльністю підприємств методам організаційно-розпорядчого впливу належить важлива роль. Вони забезпечують чіткий розподіл обов'язків в апараті управління, додержання правових норм і повноважень у вирішенні питань господарської діяльності, а також застосування заходів примусу і дисциплінарної відповідальності. Так, організаційно-розпорядчі методи забезпечують підтримку організованості в роботі та високої дисципліни праці, координацію трудових зусиль працівників шляхом прямого (адміністративного) спонукання їх до дій, а також контроль за роботою підприємств, організацій і окремих працівників.