Інформаційні жанри в періодичній пресі. Їх різновиди

 

У літературознавстві поняття жанрів має своє визначення: «види творів, що склалися в процесі розвитку художньої словесності». У публіцистиці жанрами іменують «стійкі групи публікацій, об'єднаних схожими змістовно-формальними ознаками». Жанри журналістики відрізняються від літературних достовірністю, адресністю фактів. А.А. Тертичний під журналістськими жанрами має на увазі «стійкі типи публікацій, об'єднаних схожими змістовно-формальними ознаками».

На думку М. Бахтіна, “жанр завжди і той, і не той, завжди старий і новий одночасно. Жанр відроджується і оновлюється на кожному етапі розвитку літератури і в кожному індивідуальному творі цього жанру” [22, с. 8].

Інформаційні жанри виникли в результаті прагнення зацікавити читача подією, фактом. Факт - це подія, що звершилася, основа інформаціного матеріалу. Поряд з поняттям «факт» існує поняття «фактоід». Фактоід (англ. factoid - «приймаючий вид факту») - це сконструйований факт, використовуваний як «інформаційний привід». Простіше кажучи, фактоід - це вимисел, що використовується на сторінках "жовтої преси» [6, с. 13].

Усі інформаційні жанри об'єднані такими якостями, як новизна і актуальність факту і оперативна його подача. Розрізняють два способи подачі короткої новини (факту): жорсткий і м’який. Головне для інформаційних жанрів - дати аудиторії відповіді на наступні питання: Хто?, Що?, Де?, Коли?, Чому?, Навіщо?, Яким чином? в гранично обмеженому газетному просторі.

Серед журналістів-дослідників немає єдиної думки про те, яку теорію жанрів вважати правильною, кожен творить свою власну класифікацію, часом не звертаючи уваги на усталену. Так, А.А. Тертичний уналежнює до інформаційних жанрів замітку, звіт, інтерв'ю, інформаційну кореспонденцію, бліц-опитування, питання-відповідь, репортаж і некролог.

У журналістській практиці прийнято поділяти інформаційні жанри на малі і розгорнуті. До малих інформаційних жанрів належить замітка, яка у свою чергу поділяється на види: новина, хроніка, анонс, оголошення, анотація, міні-рецензія, бліц-портрет, міні-огляд, міні-історія та міні-порада. Розгорнуті інформаційні жанри - репортаж та інформаційне інтерв’ю [11, с. 115, 118].

Інформаційні жанри

Існує дуже багато вчених та теоретиків, які представили цілу низку різноманітних класифікацій та розгалужень інформаційних жанрів. Ми обрали на наш погляд найбільш академічну типологію, що міститься у посібнику “Інформаційні жанри радянської газети”:

1. Замітка - найдавніший жанр у журналістиці. Замітка є найпростішою й найпоширенішою формою газетного повідомлення, в основі якої лежить злободенне, оперативний, суспільно значимий факт, з усіх явищ навколишньої дійсності вона відображає події та колізії. Її характеризують новизна і стислість. У замітці уникають додаткових відомостей, деталей і подробиць, відволікаючих від сенсу основної теми. Суть повідомлення сконцентрована в першому абзаці - лиде.

2. Новина - професійний журналістський жанр. Вважається варіантом розширеної замітки.

.   Хроніка - це коротке, як ділова телеграма, повідомлення без заголовку. Вірніше, вона представляє собою заголовок. З усіх літературних форм журналістського тексту хроніка найменше за все схожа на твір.

.   Анонс - текст, що оповідає про якесь культурну подію.

.   Анотація розповідає про вже відбувся інформаційному явищі (насамперед - це книги, статті).

.   Міні-рецензія. Метою цього жанру є повідомити читачам про те враження про культурне явище, яке отримав журналіст при контакті з даним культурним явищем (книга кіно, театр).

.   Бліц-портрет. Містить короткі відомості про людину. Мета бліц-портрета - дати аудиторії первинне враження, уявлення про його особистості.

.   Міні-огляд - фактологічна замітка про події, діях і явищах в їх сукупності.

.   Міні-історія. Предметом відображення виступає сімейна, любовна, професійна чи інша життєва інтрига, побудована на взаємовідносинах людей.

.   Міні-порада. Така публікація сповіщає аудиторію про можливий порядок дій, що призводять до бажаної мети.

.   Репортаж - журналістський твір, в якому автор передає аудиторії інформацію про безпосередньому сприйнятті події з позиції очевидця.

.   Інформаційне інтерв'ю - це діалог журналіста з людиною, що представляє інтерес для певної аудиторії.

До самостійних інформаційних жанрів уналежнюють інформаційну кореспонденцію та інформаційний звіт [16, с. 19-20].

Основною метою новостійної журналістики, як вважають німецькі дослідники, є максимально прозоре та об’єктивне подання новин. Попри все, інформаційні жанри розвиваються відповідно до того, як держава від адміністративно-командного капіталізму переходить до вільного ринку, а відтак прискореними темпами - до панування транснаціональних корпорацій в Україні. Україна, як відомо, належить до держав другого типу. Тому саме в інформаційному просторі України мали розвиток технології впливу, про які вже згадувалося раніше. Тому ще однією функцією інормаційних жанрів є функція впливу та створювання суспільної думки [17, с. 25].

Також інформаційні матеріали виконують низку функцій:

- естетична,

- розважальна,

- повчальна,

- інформативна. [23, с. 39]

Отже, загальне морально-культурне тло сприяє інтенсивному розвитку в пресі саме інформаційних жанрів, як найпростіших та найдоступніших. Безумовно, електронні ЗМІ (насамперед телебачення) теж до певної міри сприяють цьому процесу, а саме: оперативність телебачення, яка раніше “заважала” пресі, зараз дисциплінує її. [7, с. 26]