Аналіз результатів експериментального дослідження

 

Одним із завдань нашого дослідження було експериментально перевірити ефективність запропонованої методики поєднання різних форм організації навчання під час вивчення природознавства в початковій школі. Ми ставили за мету порівняти результати роботи експериментального і контрольного класів, які мали відмінності в організації навчального процесу.

У процесі експериментального дослідження ми проводили поточні контрольні опитування учнів після завершення вивчення кожного розділу навчальної програми. Їх метою було визначити рівні сформованості навчальних досягнень учнів експериментального та контрольного класів, і тим самим встановити, як впливає запропонована нами методика на ефективність формування у молодших школярів природничих знань.

Опитування учнів проводилося у формі письмових контрольних робіт на узагальнюючих уроках, що відповідають змістові підсумкових тематичних робіт із природознавства в 3 класі. Таких робіт було чотири — наприкінці вивчення розділу (див. додаток А). Основними критеріями оцінювання результатів виконання завдань були правильність і повнота відповіді учнів.

Узагальнені результати виконання школярами контрольних робіт подані в таблиці 1.

Таблиця 1

Результати опитування учнів упродовж формувального експерименту

Назва розділу	Клас	Рівні навчальних досягнень учнів (у %)
		Високий	Достатній	Середній	Низький
„Нежива природа”	Експериментальний	25,0	33,3	33,3	8,4
	Контрольний	26,1	34,8	30,4	8,7
„Зелене диво Землі”	Експериментальний	29,2	45,8	20,8	4,2
	Контрольний	26,1	39,1	26,1	8,7
„Тварини в природі”	Експериментальний	33,3	37,5	25,0	4,2
	Контрольний	5	34,8	30,4	8,7
„Людина —живий організм”	Експериментальний	33,3	50,0	16,7	0,0
	Контрольний	26,1	39,1	30,4	4,3

 

Зіставивши результати, отримані на початку формувального експерименту (після вивчення розділу „Нежива природа”), та результати, отримані наприкінці навчального року (після вивчення розділу „Людина —живий організм”), ми дійшли висновку, що в експериментальному класі збільшилась кількість учнів, які досягли високого рівня навчальних досягнень на 8,3 % і достатнього рівня — на 16,7 %. Кількість учнів, що виявили середній та низький рівні сформованості знань, зменшилась на 13,7 % і на 8,4 % відповідно.

Слід зазначити, що в контрольному класі також відбулись певні зміни у рівнях навчальних досягнень учнів протягом навчального року, але вони незначні. Зокрема, кількість учнів, що досягли високого навчальних досягнень, не змінилась, а достатнього рівня — збільшилась на 4,3 %. Кількість учнів, що виявили середній рівень сформованості навчальних досягнень теж не змінилася, а кількість учнів, що виявили низький рівень зменшилась на 4,4 %.

Порівняльні результати експериментального дослідження покажемо за допомогою діаграми (див. рис. 2 і рис. 3).

 

Рис. 2. Співвідношення рівнів навчальних досягнень учнів експериментального класу

Рис. 3. Співвідношення рівнів навчальних досягнень учнів контрольного класу

 

Отримані результати показали динаміку просування учнів по рівнях сформованості навчальних досягнень із природознавства упродовж формувального експерименту.

Порівняння вихідних та кінцевих результатів формувального експерименту свідчить про позитивний вплив розробленої нами методики поєднання різних форм організації навчання природознавства в 3 класі.

ВИСНОВКИ

 

Уроки природознавства потрібно будувати так, щоб вони були захоплюючими, цікавими, щоб успіхи у навчанні породжували в учнів почуття радості, пізнавальні інтереси. Дитяча допитливість і цікавість поступово має переростати у практичний інтерес до знань.

Вчитель повинен вміти організувати навчально-виховний процес так, щоб він сприяв навчанню, розвитку і вихованню дітей. Для цього вчитель повинен використовувати різні принципи, методи, прийоми і форми навчання. До форм організації навчання природознавства в початковій школі відносять урок, позакласну, позаурочну форми роботи.

Основною формою організації навчання є урок. На уроках вивчається матеріал, визначений навчальною програмою. При цьому велике значення має правильна організація самого процесу навчання. Всі уроки повинні відповідати програмовим вимогам і проводитись на належному теоретичному та методичному рівні.

Типологія уроків з природознавства включає такі:

Ø комбінований урок;

Ø урок-екскурсія;

Ø предметний урок;

Ø узагальнюючий урок;

Ø урок засвоєння нових знань.

Залежно від змісту, теми, вікових особливостей учнів, рівня їхнього розвитку, наявності обладнання, вчитель визначає, який тип уроку природознавства слід застосувати.

Усі види позаурочних занять (робота в куточку живої природи, на географічному майданчику, на шкільній навчально-дослідній ділянці, завдання для учнів на літо, домашні навчальні роботи) тісно пов’язані з уроками й спрямовані на виконання навчально-виховний завдань, передбачених чинною навчальною програмою з природознавства.

Позаурочна робота з природознавства має велике значення у навчальному процесі початкової школи. Вона сприяє розширенню знань учнів, набутих на уроках, їх конкретизації, формує уміння і навички практичного характеру, викликає інтерес до навколишнього світу, розвиває мислення молодших школярів.

У процесі вивчення природознавства значну роль відіграє і позакласна робота (індивідуальна, групова, масова), спрямована на розширення і поглиблення знань, умінь, навичок. Зміст її виходить за межі навчальної програми, відповідно до запитів та інтересів дітей. Дана форма роботи дає широкий простір для виявлення ініціативи учнів і виховує в них такі цінні риси, як відповідальність за доручену справу, охайність, наполегливість.

Усі форми організації навчання природознавства в єдності є засобами всебічного розвитку особистості дитини.

Проводячи експериментальне дослідження в початковій школі щодо використання різноманітних форм роботи під час вивчення природознавства, ми дійшли висновку, що цілеспрямоване їх поєднання та використання у навчальному процесі позитивно впливає на рівень навчальних досягнень учнів початкової школи, сприяє підвищенню у них пізнавальних інтересів. Загальною тенденцією, виявленою під час аналізу результатів формувального експерименту, було підвищення, порівняно з контрольним класом, кількості учнів експериментального класу, що досягли високого рівня навчальних досягнень із природознавства на кінець навчального року.

Добре спланована позаурочна і позакласна робота не перевантажувала учнів, а, навпаки, значно полегшувала сприйняття і засвоєння ними навчального матеріалу на уроках природознавства. У процесі позакласної роботи вчитель мав змогу глибше пізнати особистість кожної дитини, виявити її психологічні можливості й особливості, правильно спрямувати здібності.

Таким чином, проведене експериментальне дослідження дає підстави стверджувати, що використання різних форм організації навчання природознавства в початковій школі (усіх типів уроків, усіх видів позаурочної та позакласної роботи) є ефективним засобом формування природничих знань учнів молодшого шкільного віку. Така робота активізує навчально-пізнавальну діяльність учнів, задовольняє їхні запити та інтереси, доповнює й розширює зміст програмового матеріалу, сприяє його глибшому засвоєнню молодшими школярами.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальні проблеми соціології, психології та педагогіки // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. „Тенденції розвитку психології в Україні: історія та сучасність”. — К.: Либідь, 2006. — 480 с.

2. Анн Л.Ф. Психологический тренинг с подростками. — СПб.: Питер, 2005. — 271 с.

3. Бабій М.Ф. Нові психологічні напрями організації навчального процесу з природознавства. — Луцьк: Редакційно-видавничий відділ ”Вежа” Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2003. — 118 с.

4. Будмаев Б.Ц. Психология и методика ускоренного обучения. — М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 1998. — 272 с.

5. Бондар В.І. Дидактика. — К.: Либідь, 2005. — 240 с.

6. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства впочаткових класах. — К.: Веселка, 1998. — 334 с.

7. Байбара Т.М. Природознавство в 3 класі // Початкова школа. — 2003. — № 2. — С. 41-46.

8. Байбара Т.М. Природознавство в курсі „Я і Україна” // Навчання і виховання учнів 3 класу: Методичний посібник для вчителя / Упор. О.Я. Савченко. — К.: Початкова школа, 2004. — С. 300-318.

9. Байбара Т.М. Диференційовані завдання на уроках природознавства // Початкова школа. — 1991. — № 4. — С. 33-36.

10. Барабаш Ю.Г., Позінкевич Р.О. Педагогічна майстерність:теоретичні й навчально-методичні основи. — Луцьк: Редакційно-видавничий відділ ”Вежа” Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006. — 472 с.

11. Біда О.А. Досліди на уроках природознавства та сільськогосподарської праці // Рідна школа. — 2000. — № 2. — С. 53-54.

12. Біда О.А. Підготовка вчителів до екологічного виховання молодших школярів на уроках природознавства. — К.:Науковий світ, 2000. — 44 с.

13. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. — К.: Ірпінь: ВТФ ”Перун”, 2000. — 400 с.

14. Богданець Т.П. Летние наблюдения по природоведению. Задания для детей 8-9 лет // Начальная школа. — 2004. — № 4. — С. 27-33.

15. Бондар Л.М. Уроки мислення серед природи у педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського // Початкова школа. — 2005. — № 9. — С. 12-14.

16. Варзацька Л.О., Шевченко Л.М. Уроки мислення серед природи // Початкова школа. — 1991. — № 6. — С. 29-46.

17. Вербицький В.В. Шляхи залучення школярів до позашкільної юннатської роботи // Початкова школа. — 1995. — № 1. — С. 30-32.

18. Вишневський О.І., Кобрій О.М., Чепіль М.М. Теоретичні основи педагогіки: Курс лекцій / За ред. О.І. Вишневського. — Дрогобич: Відродження, 2001. — 268 с.

19. Волкова Н.П. Педагогіка: Посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. — 576 с.

20. Воловик А.Ф., Воловик В.А. Педагогіка дозвілля. — Харків: Харківська державна академія культури, 1999. — 332 с.

21. Гаврилюк О.О. Основи психології та педагогіки. — Хмельницький: ХНУ, 2004. — 218 с.

22. Галузяк В.М., Сметанський М.І., Шахов В.І. Педагогіка. — Вінниця: ДП “Державна картографічна фабрика”, 2006. — 400 с.

23. Гетьман В.Ф. Екскурсії з природознавства в 2 і 3 класах. — К.: Радянська школа, 1985. — 92 с.

24. Голант Е.Я. Методы обучения в советской школе. — М.: Педагогіка,1957. — 345 с.

25. Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. — М.: Просвещение, 1984. — 159 с.

26. Грицай Ю.О. Теорія і методика виховання. — Миколаїв: МДУ ім. В.О. Сухомлинського, 2005. — 207 с.

27. Грущинська І.О. Ведення спостережень за природою влітку // Початкова школа. — 2001. — № 3. — С. 59-60.

28. Гуманістично спрямований виховний процес і становлення особистості. (Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді) // Зб. наук. праць. — Кн. 1 — К.: ВіРА Інсайт, 2001. — 339 с.

29. Гуманістично спрямований виховний процес і становлення особистості. (Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді) // Зб. наук. праць. — Кн. 2. — К.: ВіРА Інсайт, 2001. — 336 с.

30. Денисова Т. И. Урок-путешествие по родному краю // Начальная школа. — 1991. — № 2. — С. 47-48.

31. Дидактика современной школы: Пособие для учителей / Б.С. Кобзарь, Г.Ф. Кумарина, Ю.А. Кусый и др. Под ред. В.А. Онищука. — К.: Радянська школа, 1987. — 351 с.

32. Збірник наукових праць: Педагогіка та методика навчання і виховання. — Ч. 1. — Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2002. — 132 с.

33. Жаркова І.І., Мечник Л.А. „Я і Україна. Природознавство”. Зошит для 3 класу. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. — 48 с.

34. Жаркова І.І., Мечник Л.А. Уроки з курсу “Я і Україна. Природознавство”. 3 клас. — К.: Грамота, 2007. — 200 с.

35. Ильина Т.А. Педагогика. — М.: Просвещение, 1984. — 495 с.

36. Інновації в методиці викладання початкового курсу природознавства. — Луганськ: Альма-матер, 2006. — 86 с.

37. Казанский Н.Г., Назарова Т.С. Дидактика (начальные классы). — М.: Просвещение, 1978. — 224 с.

38. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства у початкових класах. — К.: Вища школа, 1975. — 176 с.

39. Клепко С.Ф. Наукова робота і управління знаннями: Навчальний посібник. — Полтава: ПОІППО, 2005. — 201 с.

40. Книга вчителя біології, природознавства, основ здоров’я: Довідкові матеріали для організації роботи вчителя. — Харків: ПП „Торсінг плюс”, 2006. — 368 с.

41. Коберник О.М. Теорія і методика психолого-педагогічного проектування виховного процесу в школі. — К.: Науковий світ, 2001. — 182 с.

42. Коваль М.А., Коваль А.М. Основи психології та педагогіки. — К.: ВІТІ НТУУ „КПІ”, 2005. — 230 с.

43. Кондрашова Л.В., Пермяков О.А., Зеленкова Н.І., Лаврешина Г.Ю. Педагогіка в запитаннях і відповідях. — К.: Знання, 2006. — 252 с.

44. Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи: Методичні рекомендації. — К.: Початкова школа, 2003. — 128 с.

45. Коротяєв Б.І. Педагогіка у питаннях, відповідях та прогностичних очікуваннях. — Донецьк: ТОВ “Лебідь”, 2000. — 163 с.

46. Косоротова Ю.В. Використання творчих завдань на уроках природознавства // Психолог. — № 24-22. — 2004. — С. 94-100.

47. Куцай Т.П. Урізноманітнення форм навчання як засіб гуманізації педагогічного процесу // Початкова школа. — 1995. — № 3. — С. 18-23.

48. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навчальний посібник. — Харків: „ОВС”, 2002. — 400 с.

49. Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. — М.: Педагогическое общество России, 2002. — 360 с.

50. Миронов М.И. Современный урок. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Педагогика, 1985. — 184 с.

51. Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства. — К.: Вища школа, 1990. — 302 с.

52. Онищук В.А. Типы, структура и методика урока в школе. — К.: Радянська школа, 1976. — 183 с.

53. Онищук В.А. Урок в современной школе: Пособие для учителя. — 2-е изд., перераб. — М.: Просвещение, 1986. — 160 с.

54. Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. — М.: Просвещение, 1990. — 192 с.

55. Подласый И.П. Педагогика начальной школы. — М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 2001. — 400 с.

56. Програми для середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи. — К.: Початкова школа, 2006. — С. 246-276.

57. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник. для студентів. — К.: Генеза, 1999. — 368 с.

58. Савченко О.Я. Урок у початкових класах: Навчально-методичний посібник. — К.: Освіта, 1993. — 224 с.

59. Скаткин М.Н. Совершенствование процесса обучения в школе. — М.: Просвещение, 1971.

60. Скаткін М.М. Методика викладання природознавства в початковій школі: Посібник для вчителів. — К.: Радянська школа, 1953. — 227 с.

61. Сорокин Н.А. Дидактика. — М.: Просвещение, 1974. — 222 с.

62. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. — К.: Радянська школа, 1988. — 310 с.

63. Талызина Н.Ф. Управление процессом усвоения знаний. — М.: Изд-во МГУ, 1975. — 343 с.

64. Шевченко С.Д. Школьный урок: Как научить каждого. — М.: Просвещение, 1991. — 175 с.

65. Ягодовський К.П. Питання загальної методики природознавства. — К.: Радянська школа, 1953. — 215 с.

 

Додаток А

Завдання для опитування учнів за темою «Нежива природа»

Низький рівень

1. Вода у твердому стані — це:

а) сніг; б) дощ; в) водяна пара.

2. Верхній пухкий шар землі, в якому ростуть рослини, називається:

а) мінералом; б) ґрунтом; в) гірською породою.

3. Пісок — це гірська порода, яка перебуває у:

а) рідкому стані; б) газоподібному стані; в) твердому стані.

Середній рівень

1. Підкресли назви горючих корисних копалин.

Торф, глина, залізна руда, кам’яне вугілля, крейда, природний газ, кухонна сіль, нафта.

2. Запиши покази термометра, використовуючи знаки і числа.

П’ять градусів тепла

Двадцять градусів нижче нуля

Мінус сім градусів

3. Доповни речення.

Гірські породи — це

Достатній рівень

1. Встав пропущені слова.

Опівдні довжина тіні від гномона ________________, ніж зранку, тому що Сонце опівдні перебуває ________________________ на небосхилі.

2. Запиши у таблицю властивості повітря.

 

Стан у природі
Колір
Запах
Прозорість
Як поводиться при нагріванні?
Як поводиться при охолодженні?

3. Поясни, чим жива природа відрізняється від неживої.

Високий рівень

1. Доведи, що людина не може існувати без природи.

Завдання для опитування учнів за темою «Зелене диво Землі»

Низький рівень

1. Тополя — це:

а) дерево; б) кущ; в) трав’яниста рослина.

2. До багаторічних рослин належить:

а) суниця; б) капуста; в) огірок.

3. Вітром поширюється насіння:

а) вишні; б) кульбаби; в) лопуха.

Середній рівень

1. Які рослини називають кущами? Наведи приклади.

2. Підкресли назви листяних дерев.

Каштан, сосна, вишня, модрина, верба, береза, ялина, клен, груша, тополя.

3. Впиши в таблицю назви рослин.

Калина, каштан, підсніжник, аґрус, дуб, мак.

 

Дерева	Кущі	Трав’янисті рослини

Достатній рівень

1. Закресли неправильне твердження.

· Плід захищає насіння від пошкодження.

· Стебло вбирає з ґрунту воду з розчиненими в ній речовинами.

· Квітка і плід із насінням потрібні рослині для розмноження.

2. З’єднай стрілками, якими органами можна розмножити такі рослини.

 

Картопля	•		•	живцями.
Морква	•		•	кореневищем.
Аґрус	•		•	бульбами.
Конвалія	•		•	насінням.

Високий рівень

1. Доведи, що плоди сприяють поширенню насіння.

Завдання для опитування учнів за темою «Тварини в природі»

Низький рівень

1. Бджола — це:

а) звір; б) плазун; в) комаха.

2. До хижих тварин належить:

а) джміль; б) орел; в) ведмідь.

3. Розмножуються відкладаючи ікру у водойми:

а) риби; б) птахи; в) плазуни.

Середній рівень

1. Підкресли назви звірів.

Миша, кріль, мурашка, лось, гадюка, курка, вовк, жаба, лисиця, окунь.

2. Встав пропущені слова.

Під час розмноження плазуни відкладають ______________________ у ямку, яку риють у _____________. Яйця не насиджуються, а зігріваються ________________. Через деякий час вилуплюються ________________.

3. Склади ланцюг живлення між куницею, білкою і ліщиною.

 

Достатній рівень

1. Яку користь приносять людям птахи?

2. Яким чином яскраве забарвлення захищає тварин від ворогів? Наведи приклади.

Високий рівень

1. Доведи, що тварини не зможуть існувати без рослин.

Завдання для опитування учнів за темою «Людина — живий організм»

Низький рівень

1. До органів кровообігу належить:

а) мозок; б) серце; в) шлунок.

2. Кістки кінцівок з’єднані:

а) нерухомо; б) рухомо; в) напіврухомо.

3. Шкіра має таке значення:

а) забезпечує організм людини киснем;

б) захищає організм людини;

в) забезпечує рух крові по організму людини.

Середній рівень

1. Встав пропущені слова.

Органом зору є _________, за допомогою них ми розпізнаємо _____________.

2. З’єднай стрілками поняття та їх визначення.

 

3. Підкресли назви органів травлення.

Ротова порожнина, нерви, стравохід, язик, мозок, кишечник, зуби, гортань, шлунок, капіляри.

Достатній рівень

1. Яке значення для людини має нервова система?

2. Впиши у схему шлях, який проходить повітря в органах дихання.

 

3. Чому необхідно стежити за чистотою шкіри?

Високий рівень

1. Що трапиться, якщо кров у тілі людини припинить рух? Чому?

Додаток Б

Інтелектуальна гра-змагання „Поле чудес”

„РОСЛИНИ ЛІСУ”

Трав’янисті рослини

1. Ці низенькі весняні квіти ти часто бачиш на квітниках, обабіч садових доріжок. Але якщо пошукати — знайдеш їх і в лісі. Адже саме з лісу з допомогою людей, звичайно, прийшли вони в сади і парки. Тільки тут вони є білі, червоні, оранжеві, бузкові, а у лісі вони — жовті. Народна назва — ключики, баранчики, а насправді це —...

 

 

2. Вся лісова галявина вкрита голубими, синіми квітами Всі вони схилили голівки, і здається, ось пролетить вітерець — і над галявиною залунає тихий кришталевий передзвін... Хто вони?

 

 

3. Рядочки білих дзвоників-намистинок сховались між великими зеленими листками, розливаючи довкола неповторний аромат. А влітку замість квітів, зачервоніють яскраві ягоди. Але не бери їх — вони отруйні. Що ж це за квіти?

 

 

4. Гарна, яскраво-жовта блискуча квітка. Здалека її видно. Але отруйна, зла. І не лише в лісі, а й на лузі жовтіє, часом біля струмка і навіть на городі. А назву їй дали люди за її яскравий колір. Що ж це за недобрий красень?

 

5. Ця квітка квітує так рано навесні, що навіть листки її ще не встигають вирости. З'являються листки пізніше і такі незвичайні! Верхня сторона листка гладенька, холодна, як зла мачуха з казки, а нижня — м'яка, тепла, ніжна, як рідна матінка. Що це за чудо-рослина?

 

 

6. Ця пахуча рослина прийшла в наші сади теж із лісу. Але не заради квітів її збирають, а заради запаху. Запах її знають навіть ті, хто ніколи не був у лісі, а може і саму рослину ніколи не бачив. А деякі цукерки такі смачні і запашні, як і чай, завдяки саме цій рослині. Хто ж вона?

 

 

7. Сьогодні галявина золотисто-жовта від квітів, завтра — біло-пухнаста. Жовті квіти перетворюються на білі „голівки”, а з „голівок” злітають легесенькі пушинки-парашутики. Хто ж вміє так перетворюватись?

 

 

8. Виглядають з трави веселі фіолетові очка, їм запашне повітря навколо! Дивляться очки — буде погожа днина, а перед дощем — заплющаться. Отже, ця рослина — барометр. Як вона зветься?

 

 

9. На зламі стебла у цієї рослини з'являється оранжевий сік. Сік цей отруйний, але якщо ним користуватися обережно, то можна позбутись бородавок, тобто очистити від них тіло. От за це люди і назвали цю рослину —...

 

10. Ця квіточка в лісі квітує першою, ще серед снігу. Два вузенькі листочки і білий-білий дзвіночок усього з трьох пелюсточок з’являється з-під снігу з першими весняними променями. За це рослину і назвали —...

 

 

11. Рослина низенька, квіти — біленькі, а до середини літа, замість квітів, — червоні плоди. Тоді на галявинах, де ростуть ці рослини, неповторний аромат. І руки довго ще збережуть цей запах у тих, хто збирав ці ягідки, і посуд, у якому їх несли додому. Як зветься ця найзапашніша лісова ягода?

 

 

12. У цієї рослини листочки дрібні, не дуже великі квіти, але вони яскраво-жовті, схожі на зірочки, їх добре видно у високих травах. Мало хто пройде мимо, бо всі бажають принести додому пучечок трави. Не для букету, а для цілющого чаю. Адже кажуть, що вона лікує 99 хвороб! Про цю рослину, про її силу люди складали перекази, легенди, в яких стверджували, що вона може і «звіра вбити». От чому цю рослину-лікаря назвали...

 

 

13. Рослина росте скрізь. Квіти в неї малопомітні, зеленуваті. Та навіть якби вони були великі, гарні, запашні, їх, мабуть ніхто б не зривав. Бо листочки рослини «кусаються». Але ж який цілющий і поживний весняний борщ із тих листочків! А щоб вони не «кусалися», їх треба ошпарити окропом. Що ж це за така «страшна» і разом з тим — корисна рослина?

 

14. Весною це дерево стоїть у пишному цвіті, неначе все у білій піні, святкове, і запах його квітів відчутний здалека. Шкода лише, що саме заради квітів ламають люди його гілки, калічать.

 

 

15. Листопадні дерева взимку стоять голі, а хвойні дерева — зелені цілий рік, оскільки їхні хвоїни не опадають восени. А от у цього дерева теж голочки-хвоїнки, однак восени вони дружно жовтіють і опадають. Що ж це за дерево?

 

 

16. Часто люди називають це дерево «солодким». Цукерки на ньому не ростуть, але подивись уважно — як багато бджілок ласують солодким нектаром з його квітів, а у вулику той нектар перетвориться на запашний, цілющий мед. Нарви обережно жменьку квіток з цього дерева і завари як чай. Буде смачний, ароматний і також — цілющий!

 

 

17. Приклади руку влітку до стовбура цього дерева. Він прохолодний, навіть під гарячим сонцем. Таке може бути тільки в одного дерева у світі: адже це єдине дерево з білою корою, яка не нагрівається на сонці. Ця білокора красуня —...

 

 

18. «Патріарх лісів», «могутній велет» — так часто називають це дерево, бо й справді, в лісі воно здається найсильнішим. Крім того, що це дерево-богатир, воно ще й дерево-довгожитель. Хто ж це?

 

 

19. Цей кущ восени легко впізнати за червоними плодами. Висять вони аж до зими. Чим міцніше мороз їх приморозить, тим плоди смачніші. Саме тому люблять їх взимку і птахи, і діти, і дорослі.

 

 

20. Цей колючий кущ — найближчий родич садової красуні, королеви квітів — троянди. Квітка його досить скромна, але який гарний кущ, коли зацвітає! І восени він приваблює великими червоними ягодами. Збирають їх люди на ліки, бо вітамінів у них дуже багато. До якого колючого куща йдуть люди?

 

 

21. Ранньою весною всі кущі стоять ще безлисті, а на цьому витягнулись довгі жовтуваті сережки. Ледь подув ні терець, і над кущем здійметься легенька хмаринка золотистого пилку... Що це за кущ?

 

 

22. Станьмо під крону липи, клену, дуба і почуємо, як шелестять листочки — вітерець поміж них заплутався, і вони легенько стукаються один з одним. А під цим деревом не шелест, а шум, бо вітер розхитує гілочки, і голки-листочки розсікають повітря. Яке ж дерево шумить?

 

23. На цьому кущі ягоди схожі на малину, але — чорного кольору. На гілках — колючки, як у їжака, за це й росли ні назву дали.

 

 

24. У цього дерева листочки зверху гладенькі, зелені, а знизу — пухнасті і білі. Подув вітер, повернулись листочки — і крона дерева стала біла, повернулись знову — і дерево зелене. Хто ж це так „перевдягається”?

 

 

25. Там, де в лісі є озерце, ростуть високі і розлогі дерева. Аж схиляються до води, ніби хочуть помилуватись, які ж то гарні золоті пухнасті „котики” прикрасили їх рано навесні! Он майже на кожному з них і бджілка сидить, золотистий пилок збирає, бо ще ж квітів немає. Яке дерево квітує так рано?

 

 

„РОСЛИНИ ПОЛЯ”

1. Рано-вранці поле голубе, як небо, а після обіду пелюстки опадають. Що росте» на полі?

 

 

2. Ця рослина з південних країв. Зацвітає вранці квітка червонувато-пурпурова, в обідню пору вона — кремова, а в кінці дня з неї опадають майже білі пелюстки. Як вона зветься?

 

 

3. От так рослина! Скільки не поливай — все мало! Лише тоді добре росте, коли корені постійно у воді знаходяться. Хто потребує стільки води?

 

 

4. Ця культура — справжня королева — струнка, висока, широколиста, зерно золоте. А що вже щедра! Понад 200 продуктів і виробів з неї можна одержати, в т.ч. крохмаль, борошно, папір, навіть пластмасу! Це хто ж такий щедрий?

 

 

5. Коли поле вкрите білими квітами, воно найпахучіше і найдзвінкіше, бо найсолодше. Що тут росте?

 

 

6. Що ж то за культура вирощується на полі, що ще й не відцвіла, а вже спішать до неї діти та її до заглядають?

 

 

7. Це поле ще з осені зелене, а влітку — золоте, восени — колюче. Що там росло?

 

 

8. Ця польова рослина має чудові квіти: білі, рожеві, голубі, та чомусь їх не збирають для букетів. До неї тоді прийдуть, коли і листя, і стебла посохнуть. Що це за рослина?

 

9. Цю рослину збирають після перших осінніх приморозків, коли вона вибілиться. А збирати йдуть не з косою чи лопатою, а з ножем і сокирою.

 

 

10. Польовий барометр — так часто називають цю рослину, бо її білі квіточки-лієчки нізащо не розкриються зранку, якщо вдень буде дощ. От так вона попереджає, якщо, звичайно, її не вирвуть і не викинуть з поля.

 

 

11. Ой же пишний цвіт червоний в зеленій пшениці! А люди прийшли та й спололи його.

 

 

12. От заплелося — завилося! Є їх не лише на грядці, а й на соняшниках, на кукурудзі, по картоплі. Бачиш, де жовтіє квіточка-зірочка, там і шукай те, за чим прийшов. Що знайшов?

 

 

13. Одні кажуть, що ця рослина має шапку, другі — кошик, треті — голівку, ще й ніби повертає її за сонечком, а через те і називається...

 

 

14. Люди вважають її дуже корисною рослиною, особливо для дітей, щоб краще росли. Вона і гарна, і смачна, і поживна, а подивишся — лиш кілька листочків зеленіє і нічого більше. Виявляється, її не зривати, а викопувати треба.

 

 

15. З виду кругла, чорна, рапата. Смак — язик аж терпне. А її сік з медом і діти п'ють залюбки, особливо, коли треба простуду лікувати. Чудовий лікар!

 

„РОСЛИНИ САДУ”

1. Навесні — у білих квітах, а влітку — в червонім намисті. Хто це?

 

 

2. Квітує дерево невеликими біло-зеленуватими квітами. Та й темпі плоди малопомітні серед зеленого листя. Але всі її бажають мати у своєму саду, бо користь від неї людям велика.

 

 

3. Одне з найбільших дерев у саду, а плоди — ледь більші за вишню. Але ж які гарні і смачні! А ще пісні про неї співають, як вона „... щоліта дітям ягодами годить”.

 

 

4. Найголовніше дерево в саду. А плоди його зберігаються аж до наступного літа. Якраз, щоб дітям до школи брати вистачило

 

5. Це дерево в саду струнке, як ялинка. І плоди на ньому висять, як іграшки на новорічному святі. От тільки, коли восени листя на абрикосах жовте, на черешнях жовто-червоне, то на цьому дереві найчастіше — темно-коричневе