Спорт і його оздоровчий потенціал

 

Найважливішим зі всіх оздоровчих впливів, що забезпечуються фізичними вправами, є ефект тренованості. Всякий раз, коли наслідки фізичних вправ складаються в єдину систему, в якій вони підсумовуються і посилюються в своїй конструктивній, відновній фазі, тобто коли окремі, часткові впливи навантажень об'єднуються в механізм фізичного тренування. У найбільшій мірі ці зміни властиві спортивним заняттям. Саме це визначає особливе значення спорту — зрозуміло, підчиненного ідеї поліпшення фізичних можливостей людини, а не розкрадання їх, - в справі зміцнення здоров'я.

Спорт є самим могутнім оздоровчим засобом, його можливості в цьому відношенні набагато перевершують оздоровчий потенціал дозованих занять фізичними вправами, гігієнічної гімнастики, а також лікувальної фізкультури. З такою оцінкою істоти справи не всі погодяться — в свідомості багатьох затвердилося уявлення про спорт як джерело травм і захворювань. Все це, будемо об'єктивні, присутній в спорті — він, дійсно, нерідко супроводжується травмами, іноді серйозними. І проте основний результат впливу спорту на організм — мобілізація і формування величезних його резервних можливостей. У звичних умовах ці можливості не виявляються, проте проявляють себе в ситуаціях, коли виникає необхідність в украй інтенсивних навантаженнях. Що формуються під впливом спортивних занять функціональні резерви організму здатні у багато разів збільшити його працездатність.

Декілька порад практичного використання спорту в оздоровчих цілях:

По-перше, перш ніж приступити до занять спортом, потрібно пройти лікарське обстеження. Таке обстеження необхідне для того, щоб виключити протипоказання для спортивних тренувань. Важливо пам'ятати, що при будь-яких, навіть, здавалося б, неістотних захворюваннях (наприклад, при протікаючому тонзиліті, який може не виявлятися в самопочутті і виявляється лише по наявності гною в мигдалинах) заняття спортом недопустимі; тільки абсолютно здорові люди можуть піддавати себе граничним фізичним навантаженням, без яких немислимий спорт. У таких випадках не, як це робили раніше, «звільняти» школяра від занять фізичними вправами — навпроти такі заняття украй (більше, тим абсолютно здорові) необхідні, але у формі лікувальної фізкультури. Помітимо істотну обставину — на перших порах заняття спортом навіть, здавалося б, невеликі фізичні навантаження є для організму граничними. Адже ступінь навантаження на організм визначається не абсолютною величиною виконуваної роботи, а співвідношенням між цим навантаженням і можливостями організму. Це дозволяє зрозуміти, чому для високотренованого спортсмена подолання марафонської дистанції (42км. 195м.) є звичною, рядовою подією, а біг на 100 м (дистанція, яка коротше в 420 разів) або декілька підтягань на перекладині для нетренованої людини можуть виявитися граничними або навіть непосильним навантаженням.

По-друге, пам'ятаючи, що головною метою при заняттях спортом є зміцнення здоров'я, слідує — особливо в початковому періоді занять — виключити всяке форсування навантажень і тим більше виконання навантажень над силу. Будь-який спортивний результат, як би він не був бажаний, повинен бути природним результатом зростання функціональних можливостей організму, а не самоціллю. Головне в заняттях спортом — ціленаправленная тренування, що розвиває організм і що виводить його на новий, вищий рівень здоров'я і працездатності. По відношенню до цього основного завдання сам руховий результат повинен займати підлегле положення, будучи свого роду «побічним» продуктом тренування, а не її основною метою.

По-третє, головним мотивом при виборі виду спортивних занять повинні бути оздоровчі потреби майбутнього спортсмена, а не які-небудь міркування. При цьому важливо враховувати дії на організм різних видів спорту. Є види спорту, що забезпечують всесторонній і гармонійний розвиток організму. Плавання, бігові види легкої атлетики, стрибки з жердиною, художня, ритмічна і спортивна гімнастика, веслування, спортивні ігри, лижні гонки, стрибки у воду, стрибки на лижах з трампліну, атлетична гімнастика, альпінізм і туризм не вимагають додаткових занять яким-небудь іншим видом фізичних вправ. Разом, з тим деякі види спорту самі по собі не можуть забезпечити оздоровчого впливу на весь організм. До них відносяться, перш за все, шахи і шашки — фізичного навантаження в них немає, а ось розумова, психічна напруженість підвищена до межі. Щоб виповняти однобічність впливу цих видів спорту на організм, необхідні додаткові і систематичні заняття яким-небудь видом фізичних вправ або ще одним, але атлетичним видом спорту.

Проте і деякі атлетичні види спорту також потребують додаткових занять з метою корекції однобічності їх дії на організм. Таке веслування на байдарках і особливо на каное. Початковий перекіс, що складається при веслуванні на каное, вимагає використання таких вправ, які робили б вирівнюючий, коригуючий вплив.

Аналогічна, хоч і менш виражена, ситуація відмічається і при заняттях фехтуванням, а також метанням і штовханням ядра — однобічність дії цих видів спорту вимушує для досягнення оздоровчого ефекту займатися фізичними вправами, що виконують гармонізуючу функцію. Як показують наші дослідження, при цьому не тільки усуваються вади у фізичному розвитку тих, що тренуються, але і поліпшуються їх спортивні результати. Таким чином, те, що корисне для здоров'я, виявляється кінець кінцем вигідним і для тренувального процесу.

 По-четверте, почавши систематичне тренування і досягнувши в ній певних результатів, що. благотворну дію на організм, припиняти заняття спортом не можна. Тим часом, нерідко саме так поступають ті спортсмени, які, досягнувши завдяки наполегливій праці великих або менших висот в спорті, але будучи не в змозі надалі скласти конкуренцію своїм молодим суперникам (або через якихось інших причин), різко припиняють тренування. Слідством цього закономірно серйозні порушення, що розвиваються, в стані здоров'я. до межі обмін речовин, налаштований на забезпечення великих енергетичних витрат, за відсутності цих витрат виявляється не тільки не потрібним, але і шкідливим. Що формується при цьому стан яскраво описаний видатним атлетом сучасності Ю.П. Власовим в його книгах. Тому, одного разу почавши заняття спортом і укріпивши шляхом систематичних тренувань своє здоров'я, потрібно продовжувати їх все життя — зрозуміло, в посильних до лід. Уявлення про те, що заняття спортом в молодості є оздоровчим капіталом, відсотками з якого можна жити і надалі, невірно, підкреслює відомий фізіолог професор І. Неккер. Оздоровчий результат ми одержуємо лише в тому випадку, якщо цей капітал у нас весь час обновляється.

 По-п’яте максимум оздоровчого ефекту від занять будь-якими фізичними вправами, а спортом, що вимагає максимальної напруги сил, - особливо, ми одержимо в тому випадку, якщо весь устрій свого життя підпорядкований до оздоровлення. Розумний спосіб життя, включаючий інтелектуальну і фізичну працю – працю важлива умова примноження здоров’я. Підкреслимо: як навчання, так і фізична робота повинна давати хороші, достатньо великі навантаження; займатися ними потрібно і повною самовіддачею — тільки така діяльність стимулює розвиток здібностей організма. Впорядкований розпорядок дня, розумно організоване чергування занять, що забезпечує зміну різних видів діяльності, а отже, і активний відпочинок за рахунок такого чергування, достатні, сон, контрольовані психоругуляційні емоційні реакції, що допомагають спілкуванню з оточеннями, - все це умови, які дозволяють добитися найбільших результатів від занять фізичними вправами і спортом і закласти в молодості міцний фундамент здоров'я, високого творчого потенціалу і щасливого, цікавого життя.

Резерви здоров’я

 

“Легше попередити, ніж лікувати” – цього правила додержувалися визнані медики від Гіппократа до наших днів.

Багато хвороб зумовлені тіньовими сторонами технічного прогресу: гіподинамією, нервовими перевантаженнями, надмірним харчуванням, поганими звичками.

Всі ці небезпеки хвилюють багатьох людей, і вони небезуспішно шукають та застосовують різні природні засоби боротьби з хворобами й запобігання їх. Біг з підцюпцем і заняття спортом, масовий туризм і психологічний аутотренінг, ранкову гімнастику і цілорічне плавання. З’явилися численні клуби любителів бігу, “моржів”, водного і гірського туризму. Існує ще такий найпростіший і найдоступніший, що не вимагає ніяких пристосувань і особливої фізичної підготовки, засіб, як звичайна ходьба. Ходьба може бути лікувальною і просто для втіхи, вона зміцнює і заспокоює нерви, поліпшує роботу мозку і рятує від зайвої ваги.

Олімпійський чемпіон з ходьби на 50 км., Крістоф Хонс на запитання кореспондента коли він найбільш втомлюється, на яких дистанціях, відповів, подумавши “більш всього від ходіння по магазинах з дружиною смертельно втомлююсь”. У цьому жарті велика доля правди. Ніяка, найдовша прогулянка на свіжому повітрі не може порівнятися з перебуванням у задушливому приміщенні магазину.

Бути здоровим… Молоді і здорові не думають. Як правило, молодість і здоров’я майже невід’ємні. Але чим старшою стає людина, тим більше починає розуміти, яке то благоздоров’я, і тим більше починає його цінувати. Яким же способом зберегти здоров’я? Як затримати чудове відчуття молодості, сили радості життя?

Добре відомі слова І.П.Павлова про те, що людина могла б жити до 100 років, якби своєю нестриманістю, своєю безвідповідальністю відношенням до власного організму не зменшувала собі цей страх.

Одним із основних шляхів профілактики захворювань повинна стати. Тренування захисних сил організма. Саме захисної приспособленості реакції сприяють виздоровленню, коли ми хворіємо. Вони можуть бути настільки активними, що в деяких випадках помагають побороти такі недуги, як туберкульоз, гіпертонію, невроз і навіть рак.