Токсичності інсектида сумі - альфа

 

В зв’язку з викладеним, представляє науковий інтерес вивчення чутливості кожної морфи до піретроїду сумі-альфа та їх вкладу в загальний процес формування резистентності колорадського жука (табл. 3.2.1).

Дані таблиці 3.2.1 свідчать, що морфи 3 та 6 менш чутливі до токсиканту. Їх СК₅₀ склала на третій день обліку 7,5*10^-3 та 8,9* 10^-3 % при СК₅₀ для загальної вибірки 7,70·10^-3.

Результати порівняльного токсикологічного аналізу показали суттєву різницю чутливості морф популяції, що перезимували, та літнього покоління колорадського жука. Найстійкішими до інсектициду були морфи 3 і 6 (5 доба) з високою частотою трапляння в природній популяції, а також морфи 1 і 9, відсоток трапляння яких в популяції значно нижчий. В травні максимум СК₅₀ (5 доба) відмічено для морф 9 і 6 відповідно 5,5^.10^-3 і 7,2^.10^-3; при СК₅₀= 6,3^.10^-3 для загальної вибірки.

Концентрація сумі-альфа, яка викликала 50 % смертність колорадського жука, зібраного в серпні після проведення двох хімічних обробок картоплі препаратом банкол, була на порядок вищою, ніж в травні місяці. Таким чином, основна частина Ізюмської популяції колорадського жука (морфи 3 і 6), являється резистентною до піретроїдів, що дозволяє популяції підтримувати свою чисельність на високому рівні.

Встановлено суттєвий вплив морф 3 і 6, відсоток кількості яких в популяції найбільший, а також 9 морфи на процес формування резистентності колорадського жука до піретроїду сумі-альфа.

 

Таблиця 3.2.1. Критерії токсичності інсектида сумі - альфа (5% К.Е.) для морф Ізюмської популяції колорадського жука, Ізюмський район, Харківська обл.

Морфи	Терміни спостережень
	Третя доба			П’ята доба
	СК50	χ^2	Коефіцієнт регресії	СК50	χ^2	Коефіцієнт регресії
Травень
1	4,17·10^-3	0,081	2,31	2,65·10^-3	0,646	2,315
2	3.11·10^-3	0,239	2,958	2,95·10^-3	1,036	3,460
3	7,53·10^-3	0,032	1,868	4,60·10^-3	0,312	2,759
4	7,39·10^-3	0,028	1,700	4,60·10^-3	0,020	2,400
5	6,42·10^-3	0,046	1,896	4,51·10^-3	0,109	2,090
6	8,93·10^-3	0,564	1,913	7,16·10^-3	0,105	1,990
9	7,53·10^-3	0,031	1,868	5,54·10^-3	0,104	1,690
Загальна вибірка	7,70·10^-3	0,07	1,789	6,30·10^-3	0,07	1,92
Серпень
1	1,36·10^-1	0,255	1,510	5,35·10^-2	0,065	2,459
2	6,09·10^-2	0,015	1,201	3,60·10^-2	0,128	1,423
3	6,39·10^-2	0,014	1,875	4,95·10^-2	0,274,	2,463
4	5,20·10^-2	0,114	2,145	4,29·10^-2
5	6,56·10^-2	0,410	1,683	4,88·10^-2	0,452	1,970
6	1,16·10^-1	0,399	1,340	8,20·10^-2	0,376	1,431
9	7,97·10^-2	0,230	1,721	6,93·10^-2	0,165	1,312
Загальна вибірка	7,2·10^-2

 

В зв’язку з цим, принципово можливий моніторинг розвитку резистентності колорадського жука до інсектицидів за показниками динаміки фенотипічної структури його популяцій.

Висновки

Результати досліджень фенотипічної структури Ізюмської популяції колорадського жука Харківської області дозволили зробити такі висновки:

. Фенотипічна структура популяції шкідника з даного району істотно розрізняється у відсотковому відношенні кількості морф з 3 та 6 типом малюнку центральної частини передньоспинки.

. Дисперсійний аналіз одержаних результатів досліджень співвідношення феноформ колорадського жука (%) показав, що точність наших досліджень 5,7 - 8,8 % при впливі варіантів від 95 до 98 %. Рівень критерію Фішера фактичного значно перевищував його табличне значення.

. В травні 2006 року кількість імаго з 3 та 6 типами малюнку складала відповідно 30,8% та 31,2%, а в серпні - 26,4% та 41,2%.

. В 2007 році ці показники відповідно складали: 30,4% та 24,0% в травні та 36,0% і 38,0% в серпні, що відповідає результатам,

до зростання кількості оприскування картоплі.

. Доля останніх феноморф (1, 2, 4, 5, 7, 8, 9) присутня в дослідних вибірках, їх варіабельність знаходиться в межах норми.

. Морфи 3 та 6 менш чутливі до токсиканту. Їх СК₅₀ склала на третій день обліку 7,5*10^-3 та 8,9* 10^-3 % при СК₅₀ для загальної вибірки 7,70·10^-3.

 

Література

 

1. Быховец С.Л. Мониторинг чувствительности колорадского жука к инсектицидам (состояние резистентности вредителей и возбудителей болезней растений к химическим средствам зищиты) и ее преодолений. //Тез. докл. 7-го совещания. - Рига, 1988. - с.62.

2. Борсук О.П., Когосова Е.Я. Результаты наблюдения за развитием устойчивости колорадского жука к инсектицидам в условиях Украины. //Тез. докл. 2-го совещания по резистентности вредителей к химическим средсвам защиты растений. - Л. 1970. с. 113-120.

3. Зильберминц И.В. Ротация инсектицидов как метод предотвращения резистентности. // Тем. доклад совещания. Рига, 1988, с. 34.

4. Кейсирухский М.Г. и др. Вредоностность колорадского жука и экономическая эффективность химических мероприятий по защите картофеля в Белорусской ССР. /Бюл. ВНИИ Защита растений. - 1970. - №15, с. 3-8.

5. Колорадский картофельный жук. В кн. Сельскохозяйственная энтомология. - Из-во Сельхозлитературы, М. - 1960.

6. Методы борьбы с вредителями растений. В кн. Сельскохозяйственная энтомология. - Из-во Сельхозлитературы, М. - 1960.

7. Перегуда Т.А. Механизм устойчивости членистоногих к пиретроидам. Агрохимия. - 1985, №8, с. 123-132.

8. Сазонова И.Н. и др. Токсичность инсектицидов для колорадского жука и его энтомофагов. //Бюл. ВНИИ Защиты растений. - 1988. №7 - с.69-73.

9. Сохорученко Г.И. и др. Методические рекомендации по преодолению резистентности вредителей сельхозкультур к пестицидам.- М. 1991, 68 с.

10.Членистоногие вредители картофеля. В кн. Сельскохозяйственная энтомология. - Из-во Сельхозлитературы, М. - 1960.