Знаменита українська пісня-реквієм

Чуєш брате мій, товаришу мій,

Відлітають сірим шнурком журавлі у вирій.

Приспів:

Кличуть "Кру-кру-кру, в чужині умру,

Заки море перелечу, крилонька зітру

крилонька зітру"

Мерехтить в очах безконечний шлях,

Гине-гине в сірій мряці слід по журавлях.

Приспів.

Видав збірки оповідань "З села" (Чернівці, 1897; 1909), "З життя" (Львів, 1899), "Щаслива година" (Львів, 1901), "Оповідання" (1901), "На послуханнє до Відня" (Львів, 1902), "В глухім куті" (Львів, 1903; Ужгород, 1922), "Нова збірка" (1903), "В горах" (1904), "Кара та інші оповідання" (1905), "Кидаю слова" (Чернівці, 1911), "Оля" (1911), "От так собі" (Львів; Київ, 1926), науково-популярних нарисів "Донька і мати, або Не протився науці!" (Львів, 1904), "Чекає нас велика річ" (Відень, 1916) та ін.

Автор випущених окремими виданнями повістей "Сотниківна" (Львів, 1927; 2-е, виправлене і доповнене видання — Львів, 1931), "Зірка" (Львів, 1929), "Вадим", "Веселка над пустарем" (обидві — Львів, 1930), "Крутіж" (Краків, 1941), повісті-казки "Під тихий вечір" (Українська Накладня, 1923), циклу історичних повістей про гетьмана І. Мазепу ("Мотря" у 2 тт., "Не вбивай" (усі — Київ-Лейпціг, 1926), "Батурин" (Київ-Лейпціг, 1927), "Полтава", т. 1 "Над Десною" (Львів, 1928), т. 2 "Бої" (Львів, 1929), "З-під Полтави до Бендер" (видана 1955 р. в Нью-Йорку стараннями Л. Лепкого, який дописав загублений кінець рукопису), книг для дітей ("Під ялинку", 1930; "Про діда, бабу і качечку кривеньку", "Про дідову Марусю і про бабину Галюсю", "Про лиху мачуху, сирітку Катрусю, чорну кицьку, дванадцять розбійників і про князенка з казки", "Три казки", всі — 1931); "Казка про Ксеню і дванадцять місяців" (Краків, 1934), історичних оповідань "Орли" (Львів, 1934) та "Каяла" (Львів, 1935), трилогії спогадів "Казка мого життя" ("Крегулець" (Львів, 1936), "До Зарваниці" (Львів, 1938), "Бережани" (Краків, 1941), споминів "Три портрети. Франко. — Стефаник. — Оркан" (Львів, 1937), п’єси "За хлібом" (Поставив театр "Української Бесіди"), драматичного прологу "На тарасовій могилі". Б. Лепкий — автор літературознавчих досліджень "Василь Стефаник" (Львів, 1903), "Про житє великого поета Тараса Шевченка…" (Львів, 1911), "Маркіян Шашкевич: Характеристики українських письменників" (Коломия, 1912), "Про Шевченків "Кобзар" (Львів, 1914), "Чим жива українська література?" (Відень, 1915), "Про життя і твори Тараса Шевченка" (Вецляр, 1918), "Незабутні" (Берлін, 1921), "Пушкін" (1939), двотомного науково-популярного "Начерку історії української літератури" (Коломия, т. 1. — 1909; т. 2. — 1912), праці "Наше письменство: Короткий огляд української літератури від найдавніших до теперішніх часів" (Краків, 1941), розвідок про творчість І. Котляревського, Марка Вовчка, П. Куліша, Ф. Достоєвського, М. Гоголя, Л. Толстого, статей та спогадів про І. Франка, О. Турянського, М. Коцюбинського, В. Липинського, нарисів і статей польською мовою про творчість Ю. Федьковича, М. Драгоманова, М. Старицького, Л. Глібова, М. Рильського, П. Тичини, Є. Плужника, М. Драй-Хмари та ін.

Б. Лепкому належать теоретична праця "До питання про переклад ліричних поезій" (1933), ряд мистецтвознавчих публікацій ("Шевченко про мистецтво", Зальцведель, 1920). Разом з О. Поповичем, А. Крушельницьким та О. Кульчицькою уклав перший незалежний від польської Ради Шкільної народний буквар, виданий 1918 р. у Вецлярі, перевиданий 1920 р. в Станиславові. Б. Лепкий здійснив науково-текстологічну та редакторську підготовку одно-, три- і п'ятитомника поезій та прози Т. Шевченка (вийшли 1918 — 1920 в "Українській Накладні"; Київ — Лейпціг — Коломия; останнє — з життєписом, коментарями, увагами і поясненнями), підготував до друку кілька популярних однотомних видань Шевченківського "Кобзаря" та поему "Гайдамаки". Для берлінського видавництва Я. Оренштайна відредагував "Приказки" Є. Гребінки (1918), "Співомовки" С. Руданського (1919), підготував до друку третє видання "Історії України" М. Аркаса, доповнивши його передмовою, примітками та 32 власними ілюстраціями. Берлінському видавництвові "Українське Слово" відредагував твори О. Стороженка, Ю. Федьковича, Я. Щоголів, І. Котляревського, "Суєту" І. Карпенка-Карого, повісті та "Кобзар" Т. Шевченка; здійснив наукову підготовку двотомного видання творів Є. Гребінки (Берлін, 1922), тритомного — Марка Вовчка, чотиритомного — П. Куліша (Берлін, 1922 — 1923) та ін., двох антологій: української поезії "Струни" у двох томах (Берлін, 1922) та прози "Рідне слово". Випустив кілька словників для польських шкіл.

Переклав польською мовою: "Слово о полку Ігоревім" (Краків, 1905; переклад високо оцінив І. Франко у "Літературно-науковому Вістнику", 1906, кн.3), збірку новел М. Коцюбинського "В путах шайтана" (Броди, 1906); Видав у перекладі польською мовою: збірку новел українських письменників "Молода Україна" (Варшава, 1908), разом із Владиславом Орканом — антологію українських поетів (Львів, 1911), у серії "Слов'яни" — "Нарис української літератури" (Краків, 1930), працю "Література українська" (Варшава, 1933).