Вираження агенса словосполученнями з іменником в якості ядра

 

Іменник в множині виражає агенс в наступному контексті:

Spiders scattered from under the faded canvas.

Словосполучення, де іменники є ядром і виражають агенс, були знайдені в ході аналізу практичного матеріалу. Іменник з певним артиклем представлений такими прикладами:

The vendors pack up their hotplates and awnings, the children discard their costumes and party favours. dog whines.

Іменник з певним артиклем може поєднуватися з власною назвою (назвою міста):

The people of Lansquenet have learned the art of observation without eye contact.

Агенс також може складатися з певного артикля, прикметника і іменника:

The lenient shepherd may find his flock unruly, defiant.

У наступному реченні іменник поєднується з невизначеним артиклем і трьома прикметниками:

An elderly small featured man, wearing a felt hat rather than the round beret more common to the region, picks up the sad brown dog from between my legs with a look of polite apology.

Агенс-підмет може мати розгорнуту структуру, як в наступному реченні:

Behind her the felt hatted man with his sad brown dog in tow gave me a hesitant smile.

Агенс включає невизначений артикль, два прикметників, іменник, а також словосполучення, яке визначає іменник. Саме словосполучення включає такі елементи як прийменник, присвійний займенник, два прикметникі, прийменник і іменник.

В ході аналізу практичного матеріалу була виявлена комбінація невизначеного займенника і іменника, яка формує агенс:

Any countryman will tell you that.

Імена власні виступають також у ролі агенса. У наступних реченнях - це ім'я дівчинки:

Anouk watches, eyes wide, a yellow balloon in one hand and a toy trumpet in the other, from between a shopping basket and a sad brown dog.Anouk told me Pantoufle wasn't frightened any more, so that was all right.

`Hello!' shouted Anouk on the way to the door.

Також агенс виражає ім'ям хлопчика:

Pantoufle is going to help us.

Агенсом являється і ім'я дорослої людини в наступному контексті:

Reynaud gave a tight, sour smile, as if his first glimpse of my daughter confirmed every one of his suspicions about me.

Власні назви, які є однорідні члени і є агенсами, присутні в таких реченнях:

‘Out! Out! Out!’ Anouk and Pantoufle stamped and sang and the faint images seemed to grow brighter - a red stool beside the vinyl counter, a string of bells against the front door.

Імена власні і особові займенники в ролі агенса використовуються в складносурядному реченні:

Anouk found the old awning folded away in a back room and we dragged it out.made a face when she saw it.

Складнопідрядне речення, в якому підметом і агенсом є ім'я і прізвище, а також особові займенники, представлене таким прикладом:

Guillaume Duplessis wants to know if animals have souls, and weeps when I tell him they don’t.

Власне ім’я, особистий займенник, відносний займенник використовуються як підмет-агенс в наступному безсполучниковому і складнопідрядному реченні:

Poitou sent some furniture; I saw him carrying an armchair across the square with the furtive look of a man who does not wish to be seen.

 

3.5 Аналіз вираження агенса в англійських реченнях на прикладі розповіді Мика Джексона "Сестри Пірс"

 

Для аналізу посилення вираження агенса в англійських реченнях обрана розповідь сучасного англомовного письменника Мика Джексона «Сеcтри Пірс». Вибір був зроблений не з яких-небудь особливих причин, а випадково. Слід зазначити, що в тексті на рівні окремих речень легко виявляються різні семантичні ролі агенса. При описі місця проживання головних героїнь розповіді, сестер Пірс, переважають номинативы: неживі об'єкти, від яких виходить нецілеспрямована дія. Це явища природи, вони допомагають відтворити атмосферу того місця, де живуть сестри - далеко від людей, на лоні природи. Наприклад:

But every now and again the sun cracked through the clouds, the rain abated and the wind would drop to force 5 or 6.[33; с. 202]

Every room rattled with its own individual draughts and breezes and at high tide the waves came knocking at the door.[33; с. 203]

Дії цих природних сил, які є бездушними суб'єктами, протиставляється діяльність сестер. Вони виступають як каузативні агенси, що здійснюють активні дії, спрямовані на виживання. Наприклад:

They did their best to scrape a living from the sea's secret bounty. Six days a week they'd take their boat out and lift their nets to see what had fetched up in them. Most of what they caught they ate; the rest they hung in their smokehouse. After a few days in that black place, even the whitest flesh turned an oily yellow and began to take on the sweet reek of tar. And once a fortnight the Pearce sisters would wrap their kippers and smoked mackerel and Finny haddock in old newspaper and head into town to try and raise enough money to pay for one or two of life's little luxuries, such as bread or salt or tea.[33; с. 205]

Відповідно, разом з каузативним агенсом, в цих реченнях виступає і патиенс. Це, наприклад, такі слова, як their boat, their nets, most of what they caught, the rest, their kippers, mackerel, Finny haddock. Оскільки головні героїні здійснюють велику кількість дій упродовж усієї розповіді, то також є велика кількість семантичних ролей - інструмент і спосіб. Наприклад:

Then she delved back in, dug down even deeper and when she finally sat back and pulled her arm out of the water she had the half-drowned man by the scruff of the neck. [33; с. 207].- спосіб.

They hung his sodden clothes by the fire and rubbed him down with an old rag of a towel.[33; с. 207]- інструмент.

Часто при описі дій сестер інструмент мається на увазі, тобто ми маємо справу з пресуппозиції, коли читач робить висновок про те, що дія виконується за допомогою того або іншого предмета, але сам предмет виступає як патиенс дій героїнь. Таким чином підкреслюється, що суб'єктами дій є вони. Наприклад:

They removed his clothes again, carried him round the back and laid him out on the same stone slab on which they prepared their haddock and mackerel. Edna sharpened her knife, cut him up the middle and Lol helped to take his insides out. They took the twine they used to mend their nets and sewed him back together.[33; с. 204]

У тексті зустрічається також і пермиссівний агенс:

They simply dropped their driftwood, picked him up by his arms ankles and carefully carried him back to their shack.[33; с. 202]

Інші герої розповіді - четверо чоловіків - практично завжди грають з синтаксичної точки зору роль патиенса дій сестер. Як каузативний агенс вони виступають тільки в тих діях, які приводять їх до загибелі.

Першій чоловік, якій ледве не загинув в морі і був врятований сестрами, тікає від них і гине на тому самому березі, на який вони його витягнули.

He leapt off the sofa, headed for the door and almost ripped it off its hinges. Then he was off - out onto the beach and weaving down the shingle, tripping and stumbling in his haste to get away.[33; с. 206]

У усіх інших реченнях чоловік виступає як патиенс, і це також виражається експліцитно в тексті на лексичному рівні: as if he was a doll.

Наприклад:

They got him ashore, dropped him down on the pebbles and started pumping.Lol picked him up, threw him over her shoulder and all three of them went indoors.[33; с. 206]

Потім сестри вже цілеспрямовано топлять ще трьох чоловіків, щоб зібрати "компанію" з чотирьох чоловіків. Розташування агенсов і патенсов при цьому зберігається. Розглянемо це на одному прикладі:

The first fellow to join him was some chap from the local council who came knocking on the door to ask if they had the proper planning permission for all the sheds and home-made extensions they'd added to their house. Lol and Edna took the fellow out in their boat to show him how things looked from a distance and with one little push he was over the side. Sure enough, a day or so later, they found him washed up, not a hundred yards from where the first one came in. His spectacles were missing but his suit was more or less intact.[33; с. 207]

Як ми бачимо, в діях, які приводять цього чоловіка до сестер і до загибелі, він виступає як агенс, після зустрічі - тільки як патиенс.

Запропонований практичний приклад показує, що в тексті присутня семантика на синтаксичному рівні і що вона має певне значення для усього тексту в цілому. Ці значення допомагають створити загальну картину художнього тексту.

 

Висновки

 

. Речення - це мінімальна синтаксична конструкція, яка використовується в актах мовної комунікації, характеризується предикативністю і яка реалізовує певну структурну схему. Основна властивість будь-якого речення - предикативність, яка виражається граматично відносно підмета (суб'єкта) до присудка (предикату). Структурний, семантичний і прагматичний аспекти є основними, оскільки вони охоплюють три основні сторони знаку (а речення - знакова одиниця) - форму, зміст і вживання.

2. Одним з аспектів вивчення синтаксису є виявлення особливостей агенса. Терміном "агенс" означають одушевленого учасника ситуації, її навмисного ініціатора, який контролює ситуацію, безпосередньо виконує відповідну дію і є "джерелом енергії" цієї дії. Агенс впливає на структуру речення і, відповідно, на його сенс.

. У поверхневій структурі речення агенс передається через підмет або доповнення суб'єкта. Співвідношення семантичної ролі агенса з морфолого-синтаксическими засобами вираження не є однозначним, можна лише вказати типову схему відповідності. Роль агенса неоднорідна і може бути піддана подальшій диференціації.

4. Засоби граматико-контекстуального комплексу можуть виражати граматичні смисли експліцитно й імпліцитно. Експліцитний спосіб вираження має на увазі використання спеціальних граматичних маркерів: відмінкових закінчень, прийменників, суфіксів і т. д. При імпліцитному способі значення розподілені за елементами контексту і лексичної семантики слів у висловлюванні.

. У ході аналізу були виявлені такі моделі експліцитності і імпліцитності агенса: Агенс мети, Агенс контакту, Агенс об'єктних відносин, Агенс впливу, Агенс просторових відносин, Агенс емоційних відносин, Агенс креативності, Агенс ментальних характеристик, Агенс часових відносін.

. Агенс в синтаксичній структурі англійського речення може виражатися різноманітно. Для аналізу посилення вираження агенса в англійських реченнях обрана розповідь сучасного англомовного письменника Мика Джексона «Сеcтри Пірс». Вибір був зроблений не з яких-небудь особливих причин, а випадково. Слід зазначити, що в тексті на рівні окремих речень легко виявляються різні семантичні ролі агенса.

речення агенс синтаксичний семантичний

 

Список використаних джерел

 

I. Наукові праці:

1. Алисова Т.Б. Именные члены простого предложения и их семантические функции // Вопросы языкознания. - 1972. - № 2.

2. Арутюнова Н.Д. Проблемы синтаксиса и семантики в работах Ч.Филлмора // Вопросы языкознания, 1971. - № 1. - С. 117-124.

3. Арутюнова Н.Д. Синтаксис // Общее языкознание. Внутренняя структура языка. М.: Наука, 1972.

4. Блох М.Я. Теоретическая грамматика английского языка. - Москва: Высшая школа. - 2003. - 423 с.

5. Богданов В.В. Глубинные структуры и семантика. М., 1978. - С. 134-145.

6. Богданов В.В. Семантико-синтаксическая организация предложения. Л., Изд-во ЛГУ, 1977.

7. Вайнрайх У.О. О семантической структуре языка // Новое в лингвистике, вып. У.М., 1970. - С. 163-249.

8. Гак В.Г. К проблеме семантической синтагматики // Проблемы структурной лингвистики, М.: Наука, 1972. - С. 367-395.

9. Гак В.Г. К проблеме синтаксической семантики (семантическая интерпретация «глубинных» и «поверхностных» структур) // Инвариантные синтаксические значения и структура предложения. М., 1969. - С.77-85.

10. Иванова И.П., Бурлакова В.В., Почепцов Г.Г. Теоретическая грамматика современного англ, языка. М.: Высшая школа, 1981 - 285 с.

11. Кацнельсон. С.Д. Послесловие: Семантико-грамматическая концепция У.Л.Чейфа // У.Л. Чейф. Значение и структура языка. М.: Прогресс, 1975.

12. Кошевая И.Г. Теоретическая грамматика английского языка. - Москва: Просвещение. - 1982. - 335 с.

13. Москальская О.И. Проблемы системного описания синтаксиса. М.: Высшая школа, 1981. - 173 с.

14. Общее языкознание. Внутренняя структура языка. М.: Наука, 1972. - 561 с.

15. Почепцов Г.Г. Предложения // И.П. Иванова, В.В. Бурлакова, Г.Г. Почепцов. Теоретическая грамматика современного англ. языка. М.: Высшая школа, 1981. - 281 с.

16. Соляник Н.П. Глубинно-падежный подход к анализу семантико-синтаксической структуры предложения англ. языка. Уфа, 1983.

17. Филлмор Ч. Дело о падеже. // Новое в зарубежной лингвистике, вып. 10, М.: Прогресс, 1981. - с.369-495.

18. Хомский Н. Аспекты теории синтаксиса. Пер. с англ. Изд-во Моск. ун-та, 1972. - 259 с.

19. Хомский Н. Синтаксические структуры. Сб. «Новое в лингвистике», вып. П.-М., 1962.

20. Чейф У.Л. Значение и структура языка, М.: Прогресс, 1975. - с.407-427, 432с.

21. Шевякова В.Е. Актуальное членение предложения. - М., 1976.

22. Blokh. M.Y. A Course in Theoretical English Grammar. М.: Высшая школа, 1983. - 382с.

23. Danes F. Sentence intonation from a functional point of view. // Общее языкознание. Внутренняя структура языка. М.: Наука, 1972.

24. Fillmore Ch. Types of Lexical Information. // An Interdisciplinary Reader in Philosophy, Linguistics and Psychology. Cambridge Univ. press, 1971.

25. Halliday M.A.K. Language Structure and Language Function. // New Horizon in Linguistics. Penguin Book, 1971

26. Hutchins W.J. Semantics in three formal models of language. Lingua, 1971, vol.28, №3, p. 201-236.

27. Ilyish B.A. The Structure of Modern English, Л., Просвещение, Лениград. отделение, 1971. - 365 p

28. Lakoff G. On the nature of syntactic irregularity Harvard University. Cambridge Mass, 1965, 150 p.

29. Nilsen D.LP. Toward a Semantic Specification of Deep Case. The Hague-Paris, Mouton, 1972.

30. Palmer F.R. Semantics. A New Outline. Moscow, Vyssaja skola, 1982.

31. Sweet H. A New English Grammar, Logical and Historical, Part I., Oxford, 1892; Part II, Oxford, 1898.

Джерела матеріалу дослідження

. Harris J. Chocolat. - London: Rainbow Publishing House, 2005. - Р. 428

33. Jackson M. The Pearce Sisters. // The: Brightonbook. - Brighton: Myriad Editions. - 2005. - P. 201 - 207

Довідкова література

34. Ганшина М.А., Н.М. Василевская Английская грамматика. - Москва: Просвещение. - 1964. - 341 с.

35. Иртеньева И.Ф. Грамматика современного англ, языка (теоретический курс), М., 1956, с. 143-147.

36. Каушанская В.Л., Ковнер, Р.Л., Кожевникова, О.Н., Прокофьева,Е.В., Райнес,Э.М., Сквирская С.Е., Цырлина, Ф.Я. Грамматика английского языка -Л.,1973,230с.

37. Ярцева В.Н. Лингвистический Энциклопедический Словарь - Москва: Большая российская энциклопедия, 2002

38. Curme В.О. A Grammar of the English language vols. 2,3 London - New York, 1931.

39. Zandvoort R.W. A Handbook of English Grammar, Groningen, 1948.

 

Додаток А